ЄУН: 336/2400/25
Провадження №: 2/336/1995/2025
24 червня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., за участю секретаря судового засідання Прохорової А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник АТ «Акцент Банк» Шкапенко О.В. звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просив стягнути на користь банку з відповідача заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101163908 від 09.08.2021 у розмірі 189273,95 грн. станом на 15.03.2025, яка складається з наступного: 77626,22 грн. - загальний залишок за тілом кредиту, 111647,73 грн. - за процентами.
За змістом позову, ОСОБА_1 звернулась до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписала Анкеті-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 09.08.2021, будучи клієнтом Банку, відповідачка уклала з Банком кредитний договір № АВН0СТ155101163908 щодо надання кредиту в розмірі 80000 грн. строком на 64 місяці зі сплатою процентів у розмірі 75% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. Відповідачка зобов'язання за договором не виконала, у зв'язку з чим станом на 15.03.2025 виникла заборгованість в сумі 189273,95 грн.
Ухвалою суду від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, за змістом позову відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України просить розглядати справу без участі сторони позивача, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі за відсутності відповідача, підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання двічі не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом надіслання судової повістки, за адресою реєстрації, підтвердженою на запит суду, що підтверджено матеріалами справи.
Частиною 4 ст.223 ЦПК України передбачено, що, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як врегульовано ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Письмових заперечень проти позову, заяв та клопотань до матеріалів справи не надано, про причини своєї неявки відповідачка суд не повідомила, заяв по суті справи не подала. Тому у відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, а саме ухвалює згідно з ч.1 ст. 281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у зв'язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.
Судом встановлено, що 03.05.2017 ОСОБА_1 звернулась до Акцент Банку з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Відповідачка погодилась, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. З договором ознайомилась до його укладання та погодилась з його умовами (а..с12).
09.08.2021 відповідачка простим електронним підписом підписала заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101163908 від 09.08.2021, згідно з якою звернулась до банку щодо отримання кредиту в сумі 80000 грн. строком на 60 місяців з 09.08.2021 по 09.08.2026 включно, процентна ставка 75% на рік. Відповідачка погодилась, що Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір (а.с.112 зв. сторона-14 зв. сторона).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № АВН0СТ155101163908 від 09.08.2021, станом на 15.03.2025 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 189273,95 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 77626,22 грн., за відсотками - 111647,73 грн. (а.с.15-16).
Аналогічні відомості містить виписка по кредиту ОСОБА_1 (а.с.17-18).
Згідно з меморіальним ордером № TR.18657898.28314.65455 від 09.08.2021 на рахунок ОСОБА_1 перераховано онлайн кредит за договором № АВН0СТ155101163908 від 09.08.2021 в сумі 80 000 грн. (а.с.16 зв. сторона).
Задовольняючи позов, суд виходить з таких норм чинного законодавства.
За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд при розгляді справи застосовує правовий зміст норм, які регулюють загальні умови, строки виконання зобов'язань учасниками цивільних правовідносин, правові наслідки їх порушень, зокрема, ст. 509,525-527, 599, 610, 611, 1049,1050,1054ЦК України. Крім того, на дані правовідносини, поширюються положення про договір (ст.626-629, 631 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди..
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Враховуючи зміст наведених норм, можна вважати, що споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Оскільки такі умови договорів приєднання розробляються АТ «Акцент-Банк», як надавачем банківських послуг, відповідно, вони мають бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору та під час його виконання діють певні вимоги у визначеній редакції.
У вказаній справі ці умови дотримано позивачем, тому й положення ст.634 ЦК України на правовідносини між сторонами не розповсюджуються.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
При цьому, за нормою ч. 1 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною другою статті 1050 ЦПК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Під час розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що АТ «Акцент-Банк» виконало свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг «Швидка готівка» № АВН0СТ155101163908 від 06.05.2019, перерахувавши на рахунок відповідачки кредитні кошти, які використовувала ОСОБА_1 ..
Досліджена судом заява про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101163908 від 09.08.2021 містить строк кредитування, а саме з 09.08.2021 по 09.08.2026.
Сторони узгодили, що погашення кредиту відбувається шляхом щомісячного платежу в сумі 5203,09 грн., також узгоджено відсоткову ставку - 75% річних.
Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачка здійснювала погашення кредиту не в повному обсязі, тому відповідач в порядку, визначеному частиною другою статті 1050 ЦРК України має право вимагати повернення кредиту достроково.
З урахуванням наведених норм, та наданого позивачем розрахунку суд встановив, що станом на 15.03.2025 відповідачка взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені договором про надання банківських послуг «Швидка готівка» належним чином не виконала, сума тіла кредиту та нарахованих відсотків, що підтверджена розрахунком, є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідачки в повному обсязі.
Із врахуванням норми ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення заборгованості за наданим кредитом в сумі 189273,95 грн.
Тому, дослідивши надані представником позивача на підтвердження позовних вимог письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню на зазначених підставах.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, із відповідачки слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у загальному розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 247, 265, 273, 280-284, 353, 354 ЦПК України суд, -
Позов Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101163908 від 09.08.201 станом на 15.03.2025 у розмірі 189273 (сто вісімдесят дев'ять тисяч двісті сімдесят три) гривень 95 копійок, яка складається із заборгованості: 77626 гривень 22 копійки - за тілом кредиту, 111647 гривень 73 копійки - за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код за ЄДРПОУ: 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Савеленко
24.06.25