ЄУН: 336/1489/25
Провадження №: 2-а/336/50/2025
23.06.25
Іменем України
23 червня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Звєздової Н.С., за участі секретаря судового засідання Іванченко О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Мухін Антон Анатолійович, до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До Шевченківського районного суду м.Запоріжжя надійшов вказаний адміністративний позов, в якому позивач просить суд:
1.Поновити строк ОСОБА_1 на визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №02787668 від 09 серпня 2024 року;
2.Визнати протиправною та скасувати постанову ЕНА №02787668 від 09 серпня 2024 року, складену поліцейським 2 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Фісюком К.М. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень і закрити провадження у справі;
3.Судові витрати розподілити згідно з ухваленим рішенням
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09 серпня 2024 року поліцейським 2 взводу 2 роти 4 батальйону УШІ в Запорізькій області старшим сержантом поліції Фісюком К.М. (надалі - відповідач) було винесено постанову серії ЕНА №02787668 у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) за фактом порушення, на думку відповідача, позивачем п.4.14 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.І ст.127 КУпАП, та накладено штраф в сумі 255,00 грн (двісті п'ятдесят п'ять гривень).
Між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та адвокатом укладена угода на надання правової допомоги від 28.08.2024 року.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення пішохід ОСОБА_1 09.08.2024 року о 06-30 годині (точний час встановити не можливо, оскільки копія оскаржуваної постанови із часом втратила яскравість друку) по вул.Полякова в м. Запоріжжі (точну адресу встановити не можливо, оскільки копія оскаржуваної постанови із часом втратила яскравість друку) здійснив перехід проїзної частини поза пішохідним переходом, чим порушив п.4.14 ПДР України - перехід пішоходом проїзної частини поза пішохідним переходом. Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.127 КПАП України.
05.02.2025 року ОСОБА_1 із застосунку «Дія» дізнався про відкриття виконавчого провадження Центральним ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо штрафу, який вже було подвоєно, який утворився внаслідок винесення постанови серії ЕНА №02787668 від 09 серпня 2024 року за фактом порушення позивачем п.4.14 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.127 КУпАП. Позивач зазначає, що справа про адміністративне правопорушення розглянута суб'єктом владних повноважень без його участі, внаслідок чого його процесуальні права були порушені. Копія оскаржуваної постанови суб'єктом владних повноважень йому вручена чи надіслана не була. З копіями матеріалів справи про адміністративне правопорушення вчинене громадянином ОСОБА_1 за ч.1 ст.127 КУпАП, ознайомився на підставі адвокатського запиту до Центрального ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лише 06.02.2025 року. Десятиденний строк із цієї дати спливає 16.02.2025 року, що є вихідним днем, а отже останнім днем строку є перший робочий день 17.02.2025 року. Тому вважаю, що ОСОБА_1 з поважних причин пропустив строк для подачі позову до суду про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, та прошу його поновити.
Дану постанову серії ЕНА №02787668 поліцейського 2 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Запорізькій області старшого сержанту поліції Фісюка К.М. у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 17.02.2025 справу було прийнято до розгляду, поновлено пропущений строк для подачі позову до суду. Призначено до розгляду до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24.02.2025 позивачем від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Згідно Розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14.04.2025 за №72 призначений повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 справу передано судді Звєздовій Н.С.
Ухвалою суду від 14.04.2025 справу прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕНА №02787668 від 09 серпня 2024 року, складеного поліцейським 2 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Фісюком К.М. було притягнуто ОСОБА_1 за ч.1 ст. 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень, за те, що 09.08.2024 року о 06-30 годині (точний час встановити не можливо) по вул.Полякова в м. Запоріжжі (точну адресу встановити не можливо) здійснив перехід проїзної частини поза пішохідним переходом, чим порушив п.4.14 ПДР України - перехід пішоходом проїзної частини поза пішохідним переходом.
Частиною 1 статті 127 КУпАП передбачена відповідальність за перехід пішоходами проїзної частини у невстановлених місцях.
Як передбачено ч.1 ст.3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п.1-2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП, відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Стаття 283 КУпАП зобов'язує співробітника поліції спочатку розглянути адміністративну справу (вивчити докази, свідчення свідків, розглянути пояснення обвинуваченого, документи, позицію адвоката) і тільки після цього винести постанову.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Тобто, постанови про адміністративні правопорушення не повинні бути не повні та не об'єктивні.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зі змісту норм статей 251, 252, 280 КУпАП суд приходить до висновку, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема за частиною 1 статті 175-1 КУпАП, є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
За приписами статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України "Про національну поліцію".
При цьому норма статті 31 Закону України "Про національну поліцію" є загальною нормою, яка безпосередньо не регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів.
Статтею 40 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Суд підкреслює, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.05.2020 у справі №513/899/16-а постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Відповідачем по справі не надано жодного доказу на підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 127 КУпАП, як то фото чи відеозапис правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Інших доказів, передбачених ст. 72 КАС України, які б підтверджували факт порушення позивачем правил дорожнього руху, матеріали адміністративної справи не містять та відповідачем до суду надано не було.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: вона обов'язкова не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Сама ж по собі наявність такої постанови не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Справа про адміністративне правопорушення має вирішальне значення для встановлення обставин правопорушення та аналізу правомірності накладення стягнення на правопорушника.
Суду не подано жодного належного та допустимого доказу, на підставі яких можливо достовірно встановити істину по справі.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену статтею 62 Конституції України, виходить з того, що допустимих та достатніх доказів наявності складу адміністративного правопорушення у діях позивача суду не подано. Сама ж постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить відомостей про докази, на підставі яких встановлена винуватість позивача у порушенні ПДР, а отже підтвердження зазначених фактів матеріали справи не містять.
Враховуючи вище вказане, суд встановив, що у діях позивача відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 127 КУпАП, що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 127 КУпАП.
Положенням частини 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 246 КАС України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати позивача у виді судового збору в сумі 1211,20грн., які підтверджені документально (а.с.5), необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 6-9, 139, 244-246, 250, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову ЕНА №02787668 від 09 серпня 2024 року складену поліцейським 2 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Фісюком К.М. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень.
Провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції в дохід держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять грн.) 20 коп. на користь ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя або безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце поживання (зареєстроване): АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул.. Перемоги, 96.
Суддя: Н.С. Звєздова