Справа № 163/799/25
Провадження № 2/163/264/25
24 червня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
У позовній заяві представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 22554,55 гривень заборгованості за договором позики № 4886977 від 18.08.2023.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що договір позики № 4886977 від 18.08.2023 відповідач ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Право вимоги за цим договором перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі укладеного із ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021. Відповідно до реєстру боржників, який є додатком до договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22554,55 гривень, з яких: 6000,00 грн - основна сума боргу, 16554,55 грн - відсотки. Всупереч умовам договору позики, відповідач свого грошового зобов'язання не виконав, після відступлення права вимоги не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного позикодавця. Жодних штрафних санкцій з моменту отримання права грошової вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювало.
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 17.04.2025, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Сторонам визначені строки для подання заяв по суті спору у формі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали та примірник позовної заяви з додатками відповідач отримав 30.04.2025.
У строк, визначений судом в ухвалі від 17.04.2025 з додатковим врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, відповідач відзиву на позов не подав, будь-яких заяв щодо процедури розгляду справи не надіслав.
Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК України, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
18.08.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №4886977 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), за умовами якого відповідачу надається позика в розмірі 6000,00 грн строком на 30 днів з фіксованою базовою процентною ставкою за перший день 59,71% , з другого дня користування позикою - фіксованою базовою процентною ставкою 2,5% в день.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, строк зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), проценти за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
27.02.2024 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали додаткову угоду № 20 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, за умовами якої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги згідно Реєстрів боржників №№17, 18, 19 від 27.02.2024.
Цього ж дня 27.02.2024 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписали акт прийому-передачі Реєстру боржників № 19 від 27.02.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 19, до нього включений боржник ОСОБА_1 за договором позики №4886977 із загальною сумою заборгованості 22554,55 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 6000,00 грн, заборгованість за відсотками - 16554,55 грн.
Аналогічна сума заборгованості за договором позики №4886977 відображена у зробленому позивачем розрахунку заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Статтю 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині 1 статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
Досліджені в справі докази свідчать, що укладений між первісним позикодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договір позики № 4886977 від 18.08.2023 відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію», у ньому визначені усі істотні умови для таких видів договорів.
Відповідач зі своєї сторони не заперечив і не спростував існування між ним та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» позикових правовідносин та отримання за цим договором коштів у позику.
Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» приєднаними до позову договором факторингу та додатковими угодами довів набуття ним права вимоги до відповідача за договором № 4886977 від 18.08.2023, а відтак є належним позивачем у спірних правовідносинах.
Жодних платежів на погашення складових позики у вигляді тіла позики та відсотків за користування позиченими коштами відповідач не здійснив, ні первісному позикодавцю, ні його правонаступнику за договором факторингу.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за указаним договором становить 22554,55 гривень, яка складається із 6000,00 грн основної суми боргу та 16554,55 грн відсотків.
Сума за тілом кредиту відповідає умовам договору, тому підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Стосовно заборгованості по відсотках, то суд у цій частині враховує погоджені сторонами умови договору позики.
У пункті 1 договору визначено, що за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплати позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики.
Основні параметри: Сума Позики 6000,00 гривень, Строк Позики (Строк Договору) 30 днів, базова процентна ставка за перший день - 59,71%, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення кредиту - 2,5 %, Дата надання позики 18.08.2023, дата повернення позики (останній день) 17.09.2023.
Позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розмірі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості усіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною (п.3 договору).
У постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, нарахування відсотків за умовами договору позики № 4886977 від 18.08.2023 мало здійснюватися упродовж 30 днів під 59,71% за перший день користування позикою та під 2,5 % з другого по тридцятий день користування цими коштами.
Виходячи з таких вихідних даних розмір відсотків, що підлягає стягненню з відповідача, становить 7932,60 гривень ((6000 х 59,71% : 100% х 1 = 3582,60) + (6000 х 2,5% : 100% х 29 = 4350)).
Заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості по відсотках вочевидь виходить за межі визначеного договором строку надання позики, тому не може бути задоволена у такому розмірі.
Згідно ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Таким чином, зважаючи на встановлені фактичні обставини, відповідні їм правовідносини і наведені положення чинного законодавства та правові висновки, суд з викладених підстав і мотивів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі непогашеного розміру грошової позики та процентів, нарахованих в межах строку надання позики, визначеного самим договором, що в загальній сумі становить 13932,60 грн (6000,00 + 7932,60).
Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 61,77 % таких вимог.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №4886977 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) в сумі 13932 (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві) гривні 60 копійок, яку становлять 6000,00 грн основної суми боргу та 7932,60 грн відсотків.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1870 (одну тисячу вісімсот сімдесят) гривень 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Інформація про сторін:
позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; місце знаходження - вулиця Симона Петлюри, буд.30, місто Київ; код ЄДРПОУ - 35625014;
відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .
Головуючий : суддя О.С.Павлусь