Справа № 163/726/25
Провадження № 2/163/248/25
24 червня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВ «Споживчий центр» просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 16901,89 гривень заборгованості за кредитним договором № 26.06.2023-100000984 від 29.06.2023.
Вимоги обґрунтовано тим, що 29.06.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) № 26.06.2023-100000984, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит в розмірі 9000,00 гривень строком на 56 днів під 1,3% в день та сплатою комісії, пов'язаної із наданням кредиту, в розмірі 15% від суми кредиту. ТОВ «Споживчий центр», надавши відповідачу кредитні кошти, свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на дату подання позову у нього утворилась заборгованість в розмірі 16901,89 гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 9000,00 гривень, по процентам - 6551,89 грн, комісії - 1350,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 08.04.2025, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Сторонам визначені строки для подання заяв по суті спору у формі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
За даними офіційного інтернет-сайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого поштового відправлення за трек-номером, копію ухвали від 08.04.2025 відповідач отримав19.04.2025.
У строк, визначений судом в ухвалі від 08.04.2025 року з додатковим врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, відповідач відзиву на позов не подав, будь-яких заяв щодо процедури розгляду справи не надіслав.
Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
29.06.2023 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» уклали кредитний договір № 26.06.2023-100000984, який складається із пропозиції про укладення кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» (оферти), паспорта споживчого кредиту, заявки ОСОБА_1 від 29.06.2023 на укладення кредитного договору № 26.06.2023-100000984, його відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), додатка до анкети позичальника та підтвердження укладення кредитного договору.
Договір укладений на таких умовах.
Сума кредиту - 9000 грн, які підлягають перерахуванню на електронний платіжний засіб позичальника 5363-54ХХ-ХХХ-0656. Строк, на який надається кредит, - 56 днів з дати його надання. Процентна ставка - фіксована 1,3% за один день користування кредитом. Комісія, пов'язана із наданням кредиту, - 1350,00 грн.
Перерахування на електронний платіжний засіб відповідача ОСОБА_1 НОМЕР_1 кредитних коштів в сумі 9000,00 грн за кредитним договором № 26.06.2023-100000984 підтверджується квитанцією ID платежу АТ КБ «Приватбанк» за № 2332858854 від 29.06.2023.
Згідно із довідкою-розрахунком про стан заборгованості за цим кредитним договором заборгованість відповідача складає 16901,89 грн, з яких: 9000,00 грн - основний борг, 6551,00 грн - проценти, 1350,00 грн - комісія.
Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст.ст.202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом
Стороною позивача до позовної заяви додані примірники документів, які складають укладений з відповідачем кредитний договір № 26.06.2023-100000984 від 29.06.2023 та підписані відповідачем електронним підписом.
Факт укладення цього договору належним чином підтверджений та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».
Договір містить усі істотні умови, необхідні для даного виду правочинів, а відтак, враховуючи його особисте підписання відповідачем ОСОБА_1 , були достеменно відомі останньому.
Після підписання договору у його сторін виникли взаємні права та обов'язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування, а також комісії.
Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов'язання кредитодавець ТОВ «Споживчий центр» виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.
Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання у визначений договором строк не виконав.
Існування у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується доданою до позову довідкою-розрахунком заборгованості.
Заборгованість відповідача відповідає умовам кредитного договору, у тому числі щодо обрахунку відсотків за користування кредитом та комісії.
При розгляді справи суд відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявності заборгованості та її розміру, через що у суду відсутні підстави не приймати надані позивачем докази.
Таким чином, дослідженими у справі доказами повно та об'єктивно доведено, що відповідач взятого на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків за його користування, взагалі не виконав, тим самим порушив умови договору, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість в загальній сумі 16901,89 гривень, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «Споживчий центр» в судовому порядку.
Виходячи з викладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і доведеними, тому позов підлягає повному задоволенню.
Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.06.2023-100000984 від 29.06.2023 в загальній сумі 16901 (шістнадцять тисяч дев'ятсот одну) гривню 89 копійок, яку становлять:
- 9000 (дев'ять тисяч) гривень тіла кредиту;
- 6551 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 89 копійок процентів за користування кредитом;
- 1350 (одна тисяча триста п'ятдесят) гривень комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Інформація про сторін:
позивач - ТОВ «Споживчий центр»; місце знаходження - вулиця Саксаганського, 133-А, місто Київ; код ЄДРПОУ - 37356833;
відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .
Головуючий : суддя О.С.Павлусь