Справа № 163/852/25
Провадження № 2/163/273/25
24 червня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом АТ "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ "Акцент-Банк" (далі - А-Банк) просить ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 13602,55 гривень заборгованості за кредитним договором № АВН0СТ155101705991441659 від 23.01.2024 та судові витрати в сумі 2422,40 гривень.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що 23.01.2024, будучи клієнтом А-Банку, відповідач уклала з А-Банком кредитний договір № АВН0СТ155101705991441659 щодо надання їй кредиту в розмірі 7000,00 гривень строком на 36 місяців (до 22.01.2027) зі сплатою процентів у розмірі 85% річних. Кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту.
А-Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов договору.
Відповідач зі своєї сторони взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку із чим станом на 21.04.2025 має заборгованість в загальній сумі 13602,55 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 7000,00 гривень та заборгованості по відсоткам в сумі 6602,55 гривень.
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 30.04.2025, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Сторонам визначені строки для подання заяв по суті спору у формі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали від 30.04.2025 відповідач отримала 22.05.2025.
У строк, визначений судом в ухвалі від 30.04.2025 з додатковим врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, відповідач відзиву на позов не подала, будь-яких заяв щодо процедури розгляду справи не надіслала.
Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
23.02.2023 відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та подала заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.
Наведе свідчить, що ОСОБА_1 є клієнтом А-Банку.
23.01. 2024 ОСОБА_1 та А-Банк дистанційно, в електронній формі у відповідності до Законом України «Про електронну комерцію», уклали договір № АВН0СТ155101705991441659 про надання послуги «Швидка готівка».
Кредитний договір становлять заява про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101705991441659 від 23.01.2024, Умови та правила надання банківських послуг, Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту.
За умовами договору: сума кредиту - 7000,00 грн, строк кредиту - 36 місяців з 23.01.2024 - 22.01.2027, процентна ставка (фіксована) - 85% на рік, розмір щомісячного платежу - 547,92 грн.
Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - № 5169155125911774.
Загальна вартість кредиту - 19725,32 грн.
Того ж дня відповідач підписала електронним підписом паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» і таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Перерахування А-Банком кредитних коштів в сумі 7000,00 грн на банківський рахунок відповідача підтверджується меморіальним ордером №TR.33997214.26755.65455 від 23.01.2024.
За розрахунком А-Банку відповідач станом на 21.04.2025 має заборгованість за указаним кредитним договором в загальній сумі 13602,55 гривень, з яких: 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6602,55 грн - заборгованість за відсотками.
Аналогічна сума заборгованості відображена у виписці по зазначеному кредитному договору.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Статтю 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Досліджені в справі докази свідчать, що укладений між А-Банком та відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію», у ньому визначені усі істотні умови для такого виду договорів.
Відповідач не спростувала існування між нею та А-Банком кредитних правовідносин та отримання за цим договором кредитних коштів.
Після підписання договору у його сторін виникли взаємні права та обов'язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.
Розрахунком заборгованості, підтвердженим банківською випискою, стверджено невиконання відповідачем умов договору кредиту, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка складається із тіла кредиту в сумі 7000,00 грн та відсотків в сумі 6602,55 грн.
Зазначені складові заборгованості відповідають умовам договором та відповідачем не спростовані.
У статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі досліджених у справі доказів та норм матеріального права суд, встановивши, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, допустила заборгованість в загальній сумі 13602,55 грн, дійшов висновку про необхідність стягнення з неї цієї суми на користь позивача.
Таким чином, позов підлягає повному задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101705991441659 від 23.01.2024 в сумі 13602 (тринадцять тисяч шістсот дві) гривні 55 копійок, яку становлять:
- 7000 (сім тисяч) гривень заборгованості за кредитом (тілом кредиту);
- 6602 (шість тисяч шістсот дві) гривні 55 копійок заборгованості по відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк" 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Інформація про учасників справи:
позивач - АТ "Акцент-Банк"; місце знаходження - вулиця Батумська, буд.11, місто Дніпро; код ЄДРПОУ - 14360080;
відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .
Головуючий : суддя О.С.Павлусь