Справа № 932/2896/25
Провадження № 1-кп/932/375/25
про продовження строку запобіжного заходу
25 червня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 62023050010001924 від 20.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернігова, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця за призивом під час мобілізації, командира 3 механізованого відділення-командира машини 3 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , військове звання - сержант, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.4 ст.402 КК України, -
На розгляді Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.4 ст.402 КК України, до якого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Під час судового розгляду у зв'язку зі спливом строку запобіжного заходу та продовженням існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, прокурором заявлено клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів. Обгрунтовуючи ризики, прокурор посилається на тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину проти встановленого порядку несення військової служби, вчиненого в період військового стану, суворість визначеного законом покарання, дані про особу обвинуваченого та допущену ним неправомірну поведінку під час досудового розслідування, що, на думку прокурора, в разі не продовження йому запобіжного заходу може негативно вплинути на судове провадження, так як обвинувачений, усвідомлюючи суворість покарання, що загрожуватиме йому в разі доведення вини, може переховуватися від суду, незаконно впливати на ще недопитаних судом свідків або вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема, будучи військовослужбовцем, самовільно залишити військову частину. Інші запобіжні заходи, вважає прокурор, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та усунути існуючі ризики. З урахуванням цього просив його клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора не заперечував.
Надавши оцінку доводам клопотання, та дослідивши обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з такого.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч. 3 ст.331 КПК України суд під час судового розгляду до спливу продовженого строку зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За наслідками розгляду цього питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Підставою для продовження строку тримання під вартою, відповідно до ст.199 КПК України, є обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові, які виправдовують тримання особи під вартою.
Аналізуючи питання продовження існування ризиків з числа передбачених ст.177 КПК України, на які вказував прокурор, та неможливість їх усунення у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, суспільно-небезпечний характер вчиненого ним діяння, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим, його поведінку під час досудового розслідування, що вимагало від слідчого оголошення обвинуваченого у розшук, і вважає цілком доведеним ризик можливого переховування від суду.
Оцінюючи наявність ризику, пов'язаного з можливим незаконним впливом зі сторони обвинуваченого на свідків, суд з огляду на стадію судового провадження та встановлену КПК процедуру допиту свідків цей ризик також вважає існуючим.
Сукупність досліджених обставин, характер висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, його підвищена суспільна небезпека та поза процесуальна поведінка на досудовому розслідуванні дають суду підстави стверджувати і про реальність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень та нездатність більш м'яких запобіжних заходів запобігти існуючим ризикам.
Так як ризики, які були підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не зникли і продовжують існувати, суд погоджується з доводами прокурора про доцільність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому суд враховує і положення ч.8 ст.176 КПК України, згідно якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто, тримання під вартою.
Обставин, які б перешкоджали застосуванню такого запобіжного заходу і вказували б на його непропорційність та невідповідність тяжкості висунутого обвинувачення, судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 315, 331, КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ч.4 ст.402 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 на 60 днів, по 23 серпня 2025 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити ІНФОРМАЦІЯ_3 для виконання.
Резолютивна частина ухвали проголошена 25 червня 2025 року, повний текст ухвали оголошено 25.06. 2025 о 17.00 год.
Суддя ОСОБА_1