Справа № 707/695/25
Провадження № 2/711/2286/25
23 червня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Пономаря В.О.,
за участю секретаря судового засідання Копаєвої Є.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Сіроко Фінанс» в особі свого представника Матухно С.П. через систему «Електронний суд» звернулось до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором (позики) № 78828721 від 16.04.2023 в загальній сумі 35 710 грн та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 16.04.2023 між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 78828721, на підставі якого відповідач отримав позику в розмірі 10 000 грн строком на 30 днів, яку він зобов'язувався повернути зі сплатою процентів за користування нею. В подальшому, між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» (клієнтом) та ТОВ «Сіроко Фінанс» (фактором) 03.07.2023 укладено договір факторингу № 034-030723, на підставі якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і до відповідача. Натомість всупереч умов договору відповідач не виконав своєчасно та належним чином своїх зобов'язань з повернення позики ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача, внаслідок чого станом на 27.02.2025 розмір заборгованості відповідача складає 35 710 грн, із яких 10 000 грн - заборгованість за основним боргом, 25 710 грн - заборгованість за процентами. З метою стягнення відповідних сум заборгованості позивач звернувся до суду.
Від відповідача заперечень проти позову не надходило.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 04.03.2025 вищезазначену цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Соснівського районного суду Черкаської області.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.04.2025 відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача Матухно С.П. в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви зазначивши, що просить здійснювати розгляд справи за відсутності позивача та у випадку неявки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився, по день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - шляхом направлення судової повістки-повідомлення засобами поштового зв'язку за зареєстрованим місцем проживання відповідача, яка не була вручена останньому та повернулась до суду «за закінченням терміну зберігання», що в контексті положень п. 3, 4 ч. 8 ст. 128, ч. 10 ст. 130 ЦПК України суд вважає належним повідомленням. Судова повістка про виклик у судове засідання, призначене на 21.05.2025 на 12 год 45 хв. була вручена відповідачу під розписку. Додатково судом вживались заходи з повідомлення відповідача шляхом направлення смс-повідомлення та опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отже, на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.06.2025 справу вирішено за правилами заочного розгляду, передбаченими ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача ОСОБА_1 , повідомленого у встановленому законом порядку про день, час та місце судового засідання, який не з'явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав відзиву проти позову, та зі згоди представника позивача щодо такого порядку розгляду справи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» (позикодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) 16.04.2023 укладений в електронній формі договір позики № 78828721, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7JC4iAcfGS.
Згідно з умовами вищевказаного договору позикодавець зобов'язується передати у позичальнику у власність грошові кошти (позику у розмірі 10 000 грн) на погоджений умовами договору строк (30 днів) шляхом її перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника (рахунок № НОМЕР_1 ), а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів (10 00 грн) у день закінчення строку позики (16.05.2023) або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти у розмірі 2,5% на день (базова процентна ставка) та у розмірі 0,75% на день (знижена процентна ставка, яка застосовується у відповідності до умов програми лояльності) від суми позики. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 1, 2.1-2.3, 4, 28 договору).
Відповідачу ОСОБА_1 16.04.2023 надано позику в сумі 10 000 шляхом її перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000004913/ТНПП від 20.12.2024.
Позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов'язань за договором позикодавець має прав без згоди позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за договором. При цьому обов'язок позикодавця проінформувати позичальника про відступлення права вимоги за договором здійснюється позикодавцем протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги (п. 5.5 договору).
Так, між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» (клієнтом) та ТОВ «Сіроко Фінанс» (фактором) 03.07.2023 укладено договір факторингу № 034-030723, на підставі якого право вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики № 78828721 від 16.04.2023 перейшло до ТОВ «Сіроко Фінанс».
Позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості за договором позики № 78828721 від 16.04.2023, що підтверджується листом № 24.12.24-01/1328 від 24.12.2024.
Оскільки до теперішнього часу відповідачем не виконане грошове зобов'язання за договором позики № 78828721 від 16.04.2023, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Таким чином, спір між сторонами виник із зобов'язальних відносин, що регулюються нормами ЦК України та Закону України №1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон №1734).
Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За матеріалами справи судом встановлено, що між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 78828721 від 16.04.2023, який підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 7JC4iAcfGS. На підставі такого договору відповідачем 16.04.2023 отримано позику в сумі 10 000 грн, яку він зобов'язувався повернути зі сплатою процентів за кожен день користування нею, однак в порушення умов договору не зробив цього. В такому договорі, зокрема у п. 28 містятьсявсі ідентифікуючі дані відповідача.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем було отримано позику на умовах та в порядку, зазначених у договорі позики № 78828721 від 16.04.2023 і він користувався такими коштами. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення її зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.
Що стосується позовних вимог позивача в частині стягнення із відповідача відсотків за користування кредитом в розмірі 25 710 грн, то слід зазначити наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктами 2.3, 4 договору сторони погодили, що нарахування процентів за договором здійснюється щоденно, включаючи дати отримання (16.04.2023) та повернення (16.05.2023), на залишок позики у розмірі 2,5 % на день (базова процентна ставка) та 0,75 % на день (знижена процентна ставка).
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що строк дії договору складає 30 днів, тобто з 16.04.2023 до 16.05.2023, а отже аналіз змісту позовних вимог та підстав позову свідчить, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми процентів, обчислених за період з 16.04.2023 до 16.05.2023, ґрунтуються на приписах ч. 2 ст. 625 ЦК та п. 3.1 договору.
Згідно з наданим позивачем розрахунку станом з дати видачі кредиту (з 16.04.2023) до закінчення строку, на який він виданий (до 16.05.2023) загальний розмір нарахованих процентів за користування кредитними коштами складає 2 325 грн, а тому правомірними є вимоги лише щодо стягнення суми процентів саме у такому розмірі.
Роблячи такі висновки, суд враховує те, шо право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України (постанова Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
До того ж необхідно врахувати ту обставину, що відповідачем 24.05.2023 було здійснено часткову оплату заборгованості за договором в сумі 4 290 грн, що відображено у розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів».
Тому на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, та достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, а також, враховуючи, що відповідач грошові кошти від первісного кредитора отримав та користувався ними, однак, свої зобов'язання за договором позики від 16.04.2023 у повному обсязі та у визначені сторонами строки не виконав, порушивши умови договору, у зв'язку з чим має прострочену заборгованість перед позивачем у загальній сумі 8 035 грн.
У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення на суму 8 035 грн.
При цьому, варто звернути увагу, що, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Всупереч вимог ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 3 028 грн.
Так, позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 305 від 20.02.2025.
Також необхідно врахувати положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якими встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 545 грн 04 коп. (пропорційно до задоволених позовних вимог із розрахунку: 2 422 грн 40 коп. /сума плаченого судового збору/ х 22,5 % /відсоток на який задоволено позовні вимоги/ = 545 грн 04 коп.)
Щодо переплаченої позивачем суми судового збору суд звертає увагу позивача на положення п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», якими встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, і у такому випадку повертається у розмірі переплаченої суми.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 11-13, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (ЄДРПОУ 42827134, місцезнаходження за адресою: вул. Митрополита Василя Липківського 845 оф. 510А, м. Київ) заборгованість за договором позики № 78828721 від 16.04.2023 в сумі 8 035 (вісім тисяч тридцять п'ять) грн та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 545 (п'ятсот сорок п'ять) грн 04 (чотири) коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 23.06.2025
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс», ЄДРПОУ 42827134, місцезнаходження за адресою: вул. Митрополита Василя Липківського 845 оф. 510А, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В.О. Пономар