ЄУ№ 712/3713/25
Провадження №2/712/2301/25
25 червня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,
за участю секретаря судового засідання Дубини В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість у сумі 101 789,22 грн. та витрати на сплату судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 10.07.2018 укладено кредитний договір №2001074716501, на підставі якого останній видано кредит у сумі 36 700 грн., та 28.12.2021 укладено кредитний договір №1002054530701, на підставі якого відповідачу видано кредит у сумі 26 600,00 грн.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.01.2025 складає:
- за кредитним договором №2001074716501 від 10.07.2018 - 58 329,53 грн., з яких: 36 680,40 грн. - заборгованість за кредитом; 21 649,13 грн. - заборгованість процентами;
- за кредитним договором №1002054530701 від 28.12.2021 - 43 459,69 грн., з яких: 25 845,77 грн. - заборгованість за кредитом; 6,08 грн. - заборгованість процентами, 17 607,84 грн. - заборгованість за комісією.
Позивач направив письмові вимоги (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 15 травня 2025 року.
15 травня 2025 року судове засідання відкладено на 25 червня 2025 року у зв'язку з неявкою відповідача.
Представник позивача до судового засідання не з'явилася, у позовній заяві зазначає про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов, проти винесення заочного рішення не заперечила.
Відповідач до судового засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом надіслання рекомендованих поштових повідомлень на зареєстроване місце проживання, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомила, відзив на позовну заяву не надала, зустрічний позов до суду не пред'явила.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд зазначає таке.
Щодо кредитного договору №2001074716501 від 10.07.2018.
10.07.2018 ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» із заявою №2001074716501 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
На підставі зазначеної заяви на ім'я відповідача відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та видано кредитну картку № НОМЕР_2 .
Згідно паспорту споживчого кредиту відповідачу ОСОБА_1 надано кредит в сумі 5 000,00 грн. строком на 12 місяців з розміром процентної ставки 49% річних, загальна вартість кредиту 6 278,05 грн., реальна річна процентна ставка 59,51%.
У паспорті споживчого кредиту відображено порядок повернення кредиту, яким визначено дати та розмір рекомендованих платежів.
З довідки про збільшення кредитного ліміту по договору №2001074716501 від 10.07.2018 вбачається, що ОСОБА_1 10.07.2018 було встановлено кредитний ліміт у сумі 5 000,00 грн., 13.12.2018 кредитний ліміт збільшено до 9 300,00 грн., 05.04.2019 - до 14 100,00 грн., 14.08.2019 - до 19 100,00 грн., 11.12.2019 - до 24 100,00 грн., 24.04.2020 - до 27 900,00 грн., 14.08.2020 - до 30 900,00 грн., 15.12.2020 - до 33 900,00 грн., 27.02.2022 кредитний ліміт зменшено до 33 799,00 грн., 03.03.2022 кредитний ліміт збільшено до 33 900,00 грн., 26.06.2023 - до 36 700,00 грн.
Позивачем надано розрахунок заборгованості за Кредитним договором №2001074716501 від 10.07.2018, згідно якого станом на 01.01.2025 заборгованість відповідача по тілу кредиту становить 36 680,40 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 30.07.2018 по 30.05.2023, становить 21 649,13 грн., а всього - 58 329,53 грн.
Щодо кредитного договору №1002054530701 від 28.12.2021.
28.12.2021 ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» із заявою №1002054530701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
На підставі зазначеної заяви згідно паспорту споживчого кредиту відповідачу ОСОБА_1 надано кредит в сумі 26 600,00 грн. строком на 36 місяців з розміром процентної ставки 0,01% річних, щомісячною комісією за обслуговування кредиту у розмірі 2,99%, орієнтовна загальна вартість кредиту 55 236,14 грн., реальна річна процентна ставка 72,3882%.
У заявці та у паспорті споживчого кредиту відображено порядок повернення кредиту, яким визначено дати та розмір рекомендованих платежів.
Платіжною інструкцією №TR.54912968.86972.8810 від 28.12.2021 підтверджено перерахування на рахунок ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 26 600,00 грн., призначення платежу «надання кредитних коштів за договором №1002054530701 від 28/12/2021 за позикою ОСОБА_1 ».
Позивачем надано розрахунок заборгованості за Кредитним договором №1002054530701 від 28.12.2021, згідно якого станом на 01.01.2025 заборгованість відповідача по тілу кредиту становить 25 845,77 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 28.12.2021 по 29.12.2024, становить 6,08 грн., заборгованість по комісії - 17 607,84 грн., а всього - 43 459,69 грн.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з доводами позивача, що відповідач належним чином умови договору не виконала.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримала та користувалася кредитними коштами, наданими їй за кредитними договорами №2001074716501 від 10.07.2018 та №1002054530701 від 28.12.2021, кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, розрахунки заборгованості відповідачем не спростовані, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №2001074716501 від 10.07.2018 у сумі 58 329,53 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №1002054530701 від 28.12.2021 позивачем заявлено вимогу про стягнення комісії за кредитом у сумі 17 607,84 грн.
Розглядаючи указану вимогу, суд зазначає наступне.
Як було встановлено судом, умовами кредитного договору визначено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99%.
У паспорті споживчого кредиту зазначено, що комісія нараховується щомісячно від суми кредиту.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10 січня 2024 року, справа № 727/5461/23, провадження № 61-17096св23.
Судом установлено, що умовами кредитного договору №1002054530701 від 28.12.2021 визначено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99% від суми кредиту щомісячно (п. 5 Заяви).
При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що АТ «Перший Український міжнародний банк» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення комісії в сумі 17 607,84 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №1002054530701 від 28.12.2021 відповідачем було сплачено 1 294,71 грн. за комісією.
Суд вважає за необхідне врахувати указану суму в рахунок сплати заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, заборгованість за кредитним договором №1002054530701 від 28.12.2021, яку слід стягнути з відповідача складає 24 557,14 грн. (43 459,69 грн. - 17 607,84 грн. - 1 294,71 грн.)
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи, що отримані та використані відповідачем, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2001074716501 від 10.07.2018 у сумі 58 329,53 грн., з яких 36 680,40 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 21 649,13 грн. - заборгованість за відсотками за період з 30.07.2018 по 30.05.2023, заборгованість за кредитним договором №100205430701 від 28.12.2021 у сумі 24 557,14 грн., а всього - 82 886,67 грн.
У решті позовних вимог слід відмовити.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом задоволено позовні вимоги у сумі 82 886,67 грн., що становить 81,43% від заявленої позовної вимоги, а отже з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у сумі 1 972,56 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, заборгованість у сумі 82 886,67 грн. (вісімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят шість гривень шістдесят сім копійок).
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, судовий збір у сумі 1 972,56 грн. (одна тисяча дев'ятсот сімдесят дві гривні п'ятдесят шість копійок).
Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, адреса: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.
Суддя: О.С. Стеценко