Справа № 595/632/25Головуючий у 1-й інстанції Созанська Л.І.
Провадження № 33/817/325/25 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
25 червня 2025 р. м.Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, адвоката Ковалівського Б.В. на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 червня 2025 року,
Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Як визнав суд, 23 квітня 2025 року о 13:43 год. у смт. Золотий Потік по вул. Данила Галицького водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Suzuki Address V50», без номерного знаку, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер 6810, результат позитивний 0,34 проміле, від проходження огляду в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України.
В апеляційній скарзі захисник особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , адвокат Ковалівський Б.В. вказує на передчасність постанови суду першої інстанції, прийнятою за відсутністю на те достатніх доказів вини останнього, а тому вона підлягає скасуванню.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що ОСОБА_1 не був згідний із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Вказує, що на запитання поліцейського чи згідний ОСОБА_1 із результатом газоаналізатора, останній відповіді не надав, після чого працівниками поліції було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, однак не отримавши відповіді, працівником поліції розпочалась процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення за п.2.9 а.
Зазначає, що із фабули протоколу не вбачається, що ОСОБА_1 був згідний із даним результатом, а також те, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі.
Крім того, його незгода підтверджується відмовою від підписання акту огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Звертає увагу на те, що огляд працівниками поліції був проведений спеціальним технічним засобом «Drager Alcotest 6810», у якого сплинув шестимісячний інтервал перевірки калібровки, тому його результати є недійсними.
Наголошує на тому, що згідно Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу Drager «Alcotest 6810", якою визначено, якщо умови зберігання відрізняються від умов використання аналізатора, то прилад необхідно попередньо витримати протягом 1 год. в умовах використання, однак працівниками поліції вимог Інструкції дотримано не було.
Посилається на те, що не було здійснено контрольного відбору проб повітря на наявність парів етанолу, у зв'язку з чим алкотестер міг містити конденсат, тому результат Драгера є недопустимим доказом.
Зазначає, що із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд у медичному закладі, однак поліцейськими в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року про «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Порядок № 1103 ), не було забезпечено доставку ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я.
Зазначає, що поліцейські в порушення вимог ст.266 КУпАп не відсторонили його довірителя від керування транспортним засобом.
Просить скасувати постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно останнього за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
В судове засідання апелянт адвокат Ковалівський Б.В. та особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , які належним чином повідомлялися апеляційним судом про дату, час та місце судового розгляду, не з'явилися.
Захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Коваліський Б.В. направив до суду заяву, за змістом якої просить розглядати справу без участі захисника та особи, інтереси він представляє.
Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За наведених обставин, вважаю, що розгляд справи можливо провести без участі осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, відповідно до вимог п. 2.9 “а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №309603 від 23.04.2025 року, 23 квітня 2025 року о 13:43 год. у смт. Золотий Потік по вул. Данила Галицького водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Suzuki Address V50», без номерного знаку, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер 6810, результат позитивний 0,34 проміле, від проходження огляду в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України. Таким чином, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Suzuki Address V50», без номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння.
В протоколі про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду суду, зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, від підпису відмовився.
Цей документ був предметом розгляду у суді першої інстанції та отримав належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Зокрема, даними відеозаписами працівниками поліції зафіксовано, що 23 квітня 2025 року працівниками поліції було зупинено транспортний засіб мопед «Suzuki Address V50», без номерного знаку, під керуванням водія ОСОБА_1 , який керував мопедом не маючи права керування таким т/з, керував без мотошолома, а також без заднього державного номерного знаку, чим порушив п.п. 2.1а, 2.3г, 2.9в Правил дорожнього руху України
Також в матеріалах справи міститься копія постанови серії ЕНА № 4565423 від 23 квітня 2025 року про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП.
Дані обставини також стверджується рапортом старшого інспектора чергового ВП №2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Сайчука Б.М. від 23 квітня 2025 року .
Суд враховує, що рапорт поліцейських за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами.
Матеріалами відеофіксації також підтверджується, що, в подальшому, на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 на місці зупинки пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», на табло якого висвітлило результат 0,34 %. Водій ОСОБА_1 з вказаним результатом погодився та відмовився проїхати в найближчий медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, одразу погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як водій вищевказаного транспортного засобу, погодився з результати огляду та будь-яких заперечень не висловлював. (файл:export-qvkss.mp4; час:13:47:00-13:47:35)
Таким чином, доводи захисника про те, що ОСОБА_1 із результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння згідний не був, спростовуються дослідженим відеозаписом, згідно із яким останній погодився із результатом огляд на місці зупинки, від проходження огляду в медичному закладі водій відмовився.
Безпідставними є твердження апеляційної скарги про недопустимість результату приладу «Drager Alcotest 6810» з посиланням на те, що відповідно до інформації на чеку приладу Драгер останнє калібрування вказаного приладу було здійснено 12.12.2024 р., а огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проведено 23.04.2025 р., тобто після спливу шестимісячного інтервалу обов'язкового калібрування.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від13.10.2016року №1747 і становить один рік.
З роздруківки результату приладу «Drager Alcotest 6810» тест №9704, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння, видно, що останнє калібрування приладу проводилось 12.12.2024 р., при цьому він проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння 23.04.2025 р..
Вказані обставини свідчать про те, що огляд ОСОБА_1 проведений в межах інтервалу калібрування приладу «Drager Alcotest 6810».
Безпідставними є посилання апелянта на те, що поліцейськими не дотримано умови зберігання та використання технічного засобу «Drager Alcotest 6810», оскільки в матеріалах такі відомості відсутні.
Необґрунтованими є твердження апелянта про те, що не було здійснено контрольного відбору проб повітря на наявність парів етанолу, у зв'язку з чим алкотестер міг містити конденсат, оскільки будь-яких заперечень по даному факту, перед проходженням огляду та після, ОСОБА_1 не заявляв.
Окрім того, ОСОБА_1 , у разі незгоди із результатом або технічним станом газоаналізатора, не був позбавлений можливості проїхати в заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою іншого спеціального технічного засобу.
Доводи сторони захисту, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не забезпечено доставку до найближчого закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано ОСОБА_1 пройти огляду на стан алкогольного сп'яніння в заклад охорони здоров'я, однак останній пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, з результатами огляду погодився, від проходження огляду в медичному закладі відмовився, що підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського, а тому підстав для направлення останнього до медичного закладу у працівників поліції не було.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, жодним чином не спростовує безпосередньо самого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що доведено судом належними та допустимими доказами.
З огляду на наведені вище докази, які належним чином досліджені судом першої інстанції, вважаю, що дії працівників поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , узгоджуються з приписами ст.266 КУпАП та відповідають вимогам Інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015р.'' №1452/735.
Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду у зв'язку з неповнотою судового розгляду, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильним.
Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об'єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, адвоката Ковалівського Б.В. залишити без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя