Справа 362/4370/25
Провадження 3/362/1809/25
17.06.2025 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
07 червня 2025 року о 17 годині 15 хвилин в селі Липовий Скиток по вул. Поліська,2 водій ОСОБА_1 керував моторолером Ямаха, без номерного знака, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 683099, його дії кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, підтвердив фактичні обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, свою вину визнав та просив суд суворо не карати, надалі зобов'язувався подібних правопорушень не вчиняти та просив розстрочити виконання рішення суду на 5 місяців з огляду на скрутне матеріальне становище.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, прихожу до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, виходячи з такого.
Частиною першою статті 130 КУпAП передбачено відповідальність за:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту наведеної диспозиції статті вбачається, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, може проявлятися у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка утворює самостійний склад зазначеного правопорушення.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння) регулюється статтею 266 КУпАП.
Процедура огляду встановлюється підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті, а саме: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом було досліджено відеозаписи події, що відображені на електронному диску, долученому до матеріалів справи, де зафіксовано факти: зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та прохання пред'явити посвідчення водія (17:18), повідомлення поліцейським про виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та пропозиція пройти огляд в установленому законом порядку (17:19), встановлення особи водія та повторна пропозиція пройти огляд, на що водій відмовляється (17:19), після чого ОСОБА_1 повідомлено про оформлення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП та додатків до нього та роз'яснено його права та обов'язки. Під час подальшого ознайомленням з протоколом та додатками до нього водій ОСОБА_1 у своїх поясненнях в протоколі зазначив, що згоден, моторолер залишив на місці зупинки та зобов'язався не сідати за кермо до повного витверезіння.
Враховуючи застосування поліцейським у відповідності до вимог статті 266 КУпАП технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у цій справі.
Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
фактичними відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 683099 від 07.06.2025;
даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння очей;
даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 07.06.2025.
Також з матеріалів справи вбачається, що поліцейським було дотримано норми Інструкції № 1452/735, у нього були наявні підстави вважати, що водій ОСОБА_1 як водій транспортного засобу керує ним з ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку.
При цьому суд звертає увагу, що пункт 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов'язок, а не право водія пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків з цього (брак часу, небажання водія тощо) Правила дорожнього руху не містять. Водій зобов'язаний пройти відповідний огляд, навіть якщо він не погоджується з наявністю у себе ознак стану сп'яніння чи вважає себе таким, що не перебуває в стані сп'яніння.
Зазначений обов'язок направлений, передусім, на недопущення перебування водія під час керування транспортним засобом в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння та одночасно служить запобіжником від необґрунтованих звинувачень добросовісних водіїв, які мають змогу за результатами огляду на стан сп'яніння спростувати висловлені претензії щодо них.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, доведена повністю та підтверджується зібраними у справі доказами.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, а саме його високий ступінь суспільної шкідливості, особи порушника та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення у справі, суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, за якою з огляду на профілактичну та каральну мету стягнення провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним (рішення у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року, рішення у справі "Лучанінова проти України" від 09 червня 2011 року), дійшов висновку, що дане питання слід розглянути за аналогією закону відповідно до частини четвертої статті 53 Кримінального кодексу України, яка визначає, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф з розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Суд вважає за можливе задовольнити зазначену заяву ОСОБА_1 і з урахуванням обставин та майнового стану порушника призначити йому штраф із розстрочкою виплати строком 5 (п'ять) місяців, рівними частинами щомісяця.
За статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
При цьому відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю I та II груп.
Ураховуючи наявність у ОСОБА_1 інвалідності 2 групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , він підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись статтями 23, 27, 30, 33, 38, 40-1, 130, 221, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України "Про судовий збір", суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Розстрочити виконання цієї постанови в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на строк п'ять місяців рівними частинами по 3400 (три тисячі чотириста) гривень щомісяця.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: Київська обл./м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Роз'яснити ОСОБА_1 його обов'язок повідомляти Васильківський міськрайонний суд Київської області про здійснення сплати частини суми штрафу шляхом пред'явлення оригіналу відповідного документа.
Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу - протягом трьох місяців.
При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан