23 червня 2025 року
м. Київ
справа № 206/3312/21
провадження № 61-7085ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лещенко Олена Дмитрівна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 травня 2022 року у цивільній справі
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,
У липні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_1 у якому просила змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання неповнолітнього сина
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленого рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська
від 02 листопада 2016 року з твердої грошової суми в розмірі 1 200 грн на 1/4 частку усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 % від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення нею повноліття, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня
2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено. Змінено спосіб
стягнення аліментів, визначений за рішенням Самарського районного суду
м. Дніпропетровська від 02 листопада 2016 року у справі № 206/4061/16. Стягнутоз ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частину заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня набрання законної сили судовим рішенням, до повноліття дитини.
03 червня 2025 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Лещенко О. Д. подала касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 травня 2022 року, яку просить скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Безпосередньо в касаційній скарзі викладене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке підлягає задоволенню, оскільки строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин.
Водночас, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною в силу закону.
На належність розглядуваної справи до категорії малозначних вказував і суд першої інстанції в ухвалі від 18 серпня 2021 року.
Оскільки справа № 206/3312/21 належить до категорії малозначних, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Заявник посилається на наявність випадків, передбачених підпунктом
а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, вважаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Колегією суддів не встановлено фундаментального значення розглядуваної справи для формування єдиної правозастосовчої практики.
Заявником не обґрунтовано в чому полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів подібних правовідносин.
Оскаржене судове рішення ухвалене за результатами встановлення обставин конкретної справи, оцінки судом, в межах своїх повноважень, наданих сторонами доказів та є наслідком вирішення індивідуального спору між батьками щодо розміру та способу стягнення аліментів на утримання дитини.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Незгода відповідача із оскарженим судовим рішенням не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, статтею 390, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 травня
2022 року у цивільній справі № 206/3312/21.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лещенко Олена Дмитрівна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 травня 2022 року у цивільній справі № 206/3312/21.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников