19 червня 2025 року
м. Київ
справа № 2-9269/11
провадження № 61-4561св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк Конкорд»,
заінтересована особа - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (правонаступник Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд») на ухвалу Дніпровського апеляційного суду в складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Свистунової О. В., Пищиди М. М. від 18 березня 2025 року,
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2024 року до суду надійшла заява АТ АКБ «Конкорд» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «АКБ «Конкорд» про стягнення боргу, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «АКБ «Конкорд», ОСОБА_1 про розірвання додаткової угоди до кредитного договору.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2024 року заяву АТ «АКБ «Конкорд», заінтересована особа - ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання у цивільній справі № 2-9269/11 за позовом ПАТ АКБ «Конкорд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ АКБ «Конкорд» про визнання кредитного договору припиненим; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ АКБ «Конкорд», ОСОБА_1 про розірвання додаткової угоди до кредитного договору - залишено без задоволення.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (правонаступник АТ «АКБ «Конкорд») на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2024 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскільки ТОВ «ФК Кредит-Капітал» (правонаступник АТ «АКБ «Конкорд») недоліки вказані в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху не виконало, а саме: не надало доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, а наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано судом неповажними, у зв'язку із чим у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
02 квітня 2025 року засобами поштового зв'язку ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року, у якій просить скасувати зазначену ухвалу та передати справу до апеляційного суду на новий розгляд.
Підставами касаційного скарження заявник вказує те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм процесуального права та неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 2-9269/11 з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2024 року заяву АТ «АКБ «Конкорд», заінтересована особа - ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання у цивільній справі № 2-9269/11 за позовом ПАТ АКБ «Конкорд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ АКБ «Конкорд» про визнання кредитного договору припиненим; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ АКБ «Конкорд», ОСОБА_1 про розірвання додаткової угоди до кредитного договору - залишено без задоволення.
З даним судовим рішенням не погодилося ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (правонаступник АТ «АКБ «Конкорд») та подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2025 року було залишено без руху, з наданням строку для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії такої ухвали, а саме заявнику необхідно було звернутися із заявою про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
На виконання ухвали апеляційного суду, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (правонаступник АТ «АКБ «Конкорд») направило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначає, що він є правонаступником АТ «АКБ «Конкорд» відповідно до договору № GL1N42663 від 21 листопада 2024 року. Заявник АТ «АКБ «Конкорд» не отримував вищевказану ухвалу суду від 18 листопада 2024 року та не передавав її новому стягувачу. Оскаржувана ухвала оприлюднена на сайті ЄДРСР лише 26 грудня 2024 року. Після аналізу переданих судових справ та кредитних документів за кредитним договором, представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» ознайомився з оскаржуваною ухвалою на сайті 14 січня 2025 року ЄДРСР вже після визначеного строку. Також, зазначили, що 15 січня 2025 року від АТ «АКБ «Конкорд» їм було надано копію вищевказаної ухвали.
Вважаючи неповажними такі причини пропуску процесуального строку, апеляційний суд виходив з того, що в матеріалах справи наявна довідка про доставку ухвали суду до електронного кабінету заявника АТ «АКБ «Конкорд» - 25 грудня 2024 року (том 2 а.с. 48), неналежне виконання своїх обов'язків АТ «АКБ «Конкорд» за укладеним договором про відступлення прав вимоги від 21 листопада 2024 року не є поважними причинами для поновлення строку на оскарження.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Частиною третьою статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
У частині третій статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи зі змісту статті 354 ЦПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Водночас поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов'язує право суду відносити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Тобто поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження є правом суду, яке він реалізує, лише встановивши об'єктивну неможливість дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту скарги, в тому числі стосовно доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Установивши, що апеляційна скарга подана після закінчення строку, установленого статтею 354 ЦПК України, а наведені заявником причини для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, суд залишив її без руху й надав строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин для поновлення процесуального строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ТОВ «ФК «Кредит Капітал» навів причини для поновлення строку, які суд визнав неповажними.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність наведених заявником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки неналежне виконання своїх обов'язків АТ «АКБ «Конкорд» при виконанні договору про відступлення прав вимоги, укладеного 21 листопада 2024 року, не є поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження.
За приписами статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Доводи касаційної скарги про те, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», який є правонаступником АТ «АКБ «Конкорд», не отримувало ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з матеріалів справи АТ «АКБ «Конкорд» отримало зазначену ухвалу 25 грудня 2024 року, а у розумінні статті 55 ЦПК України до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Інших доводів щодо об'єктивної неможливості вчасного подання апеляційної скарги заявник не навів.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу, що «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 06 грудня 2007 року у справі «Volovik v. Ukraine» («Воловік проти України» № 15123/03, § 53, 55)).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов'язує до того, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (правонаступник Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд») - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун