Іменем України
23 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/764/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Луганського окружного адміністративного суду з надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Луганського апеляційного суду (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправними дії Луганського апеляційного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідки № 5-53-2025 від 07.04.2025 про суддівську винагороду для перерахунку (обчислення) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн;
- зобов'язати Луганський апеляційний суд надати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для перерахунку (обчислення) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з урахуванням прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення- працездатних осіб - 3028 грн.
В обґрунтування вимог зазначено, що з вересня 2017 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII.
04.04.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про надання довідки про суддівську винагороду для перерахунку (обчислення) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді, визначеного на підставі частини 3 статті 135 Закон' України від 02.06.2016 року N 1401-YIII «Про судоустрій і статус суддів», розмір якого встановлено на 1 січня календарного року та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», відповідно до якого прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2024 року склав 3028 грн.
Листом від 07.04.2025 N 5-52-2025 відповідач відмовив у наданні довідки про суддівську винагороду виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2024 року в розмірі 3028 грн. і зазначив, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460- ЇХ встановлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць в розмірі 3028 грн., а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб, застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн, і що на час звернення вказаний Закон є чинним і неконституційним у встановленому законодавством порядку не визнавався. До зазначеного листа відповідач додав довідку N5-53-2025 від 07.04.2025 про суддівську винагороду станом на 1 січня 2024 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів», відповідач неправильно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом.
Ухвалою суду від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти позову з таких підстав.
Для розрахунку розміру суддівської винагороди дляобчислення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, слід брати до уваги виключно той показник, який передбачений Законом України "Про судоустрій і статус суддів", як єдиним нормативним актом, який може визначати розмі суддівської винагороди, а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Разом з тим, введення в ЗУ «Про Державний бюджет» спеціальної категорії прожиткового мінімуму для суддів, а саме "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня", тягне для відповідача обов'язок застосовувати дану норму, так як він не наділений правом на тлумачення закону та застосування його на власний розсуд за наявності суперечностей чи неузгодженості. Також, згідно з ч.3 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відповідно до листа ДСА України від 29.10.2024 №11-21067/24 базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 105100 гривень.
Отже, враховуючи вищенаведене, довідка про суддівську винагороду була надана враховуючи розмір посадового окладу працюючого на відповідній посаді судді, зазначеної у штатному розписі, який затверджений ДСА України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з вересня 2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII.
04.04.2025 позивач звернулася до відповідача з заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді, визначеного на підставі пункту 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України від 02.06.2016 року №1401-VIII «Про судоустрій і статус суддів» - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України» на 2024 рік, відповідно до якого прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2024 року склав 3028 грн.
Листом від 07.04.2025 № 5-52-2025 відповідач повідомив, що статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні. На час звернення вказаний Закон є чинним, неконституційним у встановленому законодавством порядку не визнавався. Разом з тим, у Луганського апеляційного суду відсутні правові підстави для видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі, який не передбачений чинним законодавством України.
До листа додано довідку № 5-53-2025 від 07.04.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на ім'я позивача, яку видано на підставі ст.7 ЗУ“ Про державний бюджет Україна на 2024 рік».
Сторонами не заперечується та визнається той факт, що при видачі цієї довідки для визначення базового розміру посадового окладу судді застосовувався показник прожиткового мінімуму у розмірі 2102,00 грн.
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 130 Конституції України, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Так, згідно із частиною другою статті 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Пунктом 1 частини четвертої статті 133 Закону № 2453-VI встановлено, що посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом: судді апеляційного суду - 1,1.
Закон України «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон № 966-XIV) дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Згідно зі статтею 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Так, за змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 3028 гривні.
Водночас, згідно з абзацом п'ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, було встановлено у розмірі 2102 гривні.
У цьому аспекті суд зауважує, що наведені приписи абзацу п'ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Водночас, викладений у справі № 240/9028/24 висновок Великої Палати Верховного Суду відрізняється від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22, від 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23 та ін. Спори у цих справах стосувалися застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року.
У наведених справах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV, і в цьому ж Законі закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум. Ураховуючи те, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» і за приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.
За позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в цій категорії спорів закон про Державний бюджет України на відповідний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 240/9028/24 не погодилась з наведеними висновками та відступила від них з таких підстав.
Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 240/9028/24 відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Згідно вимог частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, в постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24 Великою Палатою Верховного Суду чітко визначено, що для розрахунку базового розміру посадового окладу судді має застосовуватися встановлений в Державному бюджеті України на відповідний рік прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Як було зазначено, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 гривні.
Саме вказана розрахункова величина була застосована відповідачем під час складання та видачі позивачу довідки № 5-53-2025 від 07.04.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024.
Застосовуючи зазначені вище приписи і враховуючи викладену позицію Великої палати Верховного Суду України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання видати довідку про суддівську винагороду для перерахунку (обчислення) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення- працездатних осіб - 3028 грн відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця