Справа № 450/1851/25 Провадження № 1-кс/450/288/25
08 травня 2025 року слідчий суддя Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 слідчого СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити клопотання слідчого СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львів, громадянина України, з середньою освітою, не депутата, не працюючого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей немає, без місця реєстрації та без постійного місця проживання, раніше не судимого, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
суб'єкт звернення просить суд застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, з середньою освітою, не депутата, не працюючого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей немає, без місця реєстрації та без постійного місця проживання, раніше не судимий, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, визначити розмір застави - 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 гривень та у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на 2 місяці наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: 1) прибувати до слідчого, прокурора слідчого судді та суду за першим викликом; 2) не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили суд його задоволити з наведених у письмовому клопотанні підстав.
Підозрюваний ОСОБА_5 вказаного клопотання не заперечив.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 стосовно вказаного клопотання заперечив, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши думку учасників провадження щодо клопотання слідчого, проаналізувавши матеріали клопотання, встановлено такі обставини, що мають значення для правильного вирішення клопотання слідчого.
05.05.2025 року у ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області із письмовою заявою звернулась ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , в якій просить вжити заходів та притягнути до відповідальності орендарів житлового будинку - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які покидаючи раніше орендований житловий будинок, що за адресою АДРЕСА_2 , здійснили крадіжку бензопили марки Дніпро - М. Сума матеріальних збитків встановлюється.
За вказаним фактом слідчим відділенням відділу поліції №3 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області 05.05.2025 року розпочато кримінальне провадження №12025141430000360, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Цього ж дня у СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області надійшов рапорт о/у СКП ВП №3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 , з якого вбачається, що у ході проведення оперативно-розшукових заходів працівниками сектору кримінальної поліції ВП №3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області встановлено, що до вчинення зазначеного кримінального правопорушення причетний громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не має постійного місця проживання.
Після проведення відповідних слідчих (розшукових) дій громадянина ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , під час дії на території України воєнного стану, 05 травня 2025 року, близько 08:30 год., перебуваючи законно у житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , який належить потерпілій ОСОБА_8 , таємно, шляхом вільного доступу до гаражного приміщенні, що поруч із житловим будинком, викрав бензопилу чорного кольору марки «Дніпро-М» DSG 45-Н серійний номер якої ZTM032451-01942 та після цього розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми протиправними діями, ОСОБА_5 , потерпілій ОСОБА_8 , заподіяв матеріальної шкоди в сумі 4432,33 грн. (чотири тисячі чотириста тридцять дві гривні 33 коп.).
06.05.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до тяжких злочинів.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події в період часу з 15 год. 55 хв. по 16 год. 10 хв. 05.05.2024 слідчим слідчого відділення відділу поліції №3 Львівського РУП №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області за адресою: вулиця М. Паньківа, 94, с. Липники, Львівського району, Львівської області; показами потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом затримання особи підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ст. 208 КПК України від 05.05.2025; речовими доказами, які добровільно видав свідок; показами свідків та іншими матеріалами зібраними під час досудового розслідування у їх сукупності та взаємозв'язку.
Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, з середньою освітою, не депутата, не працюючого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей немає, без місця реєстрації та без постійного місця проживання, раніше не судимий.
Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
При розгляді цього клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає, що слідчий та прокурор довели обґрунтованість підозри висунутої обвинуваченому.
У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно положень ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03.03.2022 року № 1/0/2-22 суди, здійснюючи правосуддя в умовах воєнного стану, мають зважати на те, що згідно зі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи й установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України й законами України, а також на те, що відповідно до ст. 26 цього Закону скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Відповідно до пункту 7 вищевказаного листа Верховного Суду від 03.03.2022 року, ураховуючи об'єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.
Відповідно до пункту 9 вищевказаного листа Верховного Суду від 03.03.2022 року вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.
При обранні запобіжного заходу обвинуваченому суд погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Також, обґрунтованими є доводи слідчого та прокурора про те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому він підозрюється.
Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_5 до втечі.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно показань, які надали представник потерпілого та свідки, в тому числі їх біографічних даних осіб, які були обізнані в його протиправній діяльності та зможуть, в подальшому, надати викривальні показання та підтвердити обставини, які встановлюються органом досудового розслідування. Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_5 на час проведення досудового розслідування перебуває у межах Львівської області, де зареєстровані та мешкають представник потерпілого та свідки, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість спілкуватись та безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом їх підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством. Тримання під вартою не повинно бути продовжене лише через очікуване покарання у вигляді позбавлення волі (Leteliier v.France (Летельєр проти Франції), §51; LA, v.France (LA. проти Франції), §104; Prencipe v.Monaco (Прансип проти Монако), §79; Tiron v.Romania (Тирон проти Румунії), §§41-42).
Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v.Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).
Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польщі) §43).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
Судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеної, зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Підозрюваний ОСОБА_5 не має стабільних соціальних зв'язків, не працюючий, немає стабільного доходу, відсутність у підозрюваного постійного місця роботи /проживання/реєстрації.
Суд враховує і тяжкість покарання за вчинений злочин, яке можливе у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі. Тому, підозрюваний може вжити заходів з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обвинувачується у вчиненні злочину проти власності при обтяжуючих обставинах (вчинення злочину з використанням умов воєнного стану), по трудовому договору не працює, а також може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інші злочини, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, шляхом застосування більш м'якого виду запобіжного заходу, приходжу до висновку, що підозрюваному ОСОБА_5 , слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 05 липня 2025 року, включно, оскільки, інший, менш суворий запобіжний захід не усуне ризиків, передбачених ст. 177 КПК України з визначенням розміру застави, який відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 обставини його вчинення, зважаючи на дані про особу підозрюваного, його майновий стан, а також на ризики переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж провадженні, імовірність вчинення інших кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України визначити розмір застави у межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 107 360 гривень, оскільки такий розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Встановлені судом обставини виключають можливість уникнення ризиків, передбачений ст. 177 КПК України шляхом застосування більш м'якого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
клопотання слідчого СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_7 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 діб із визначенням застави - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з моменту фактичного затримання та обмеження у здійсненні права на вільне пересування, зокрема з 05.05.2025 року до 05 липня 2025 року, з визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107360 грн.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду в розмірі, визначеному в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Із моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_5 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або перебування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1