"16" листопада 2010 р. м. Київ К-48686/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівВесельської Т.Ф.
Мироненка О.В.
Мороз Л.Л.
Чумаченко Т.А.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду (далі -УПФ) України в Київському районі м. Харкова про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії за касаційною скаргою УПФ України в Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2009 року,
У жовтні 2008 року ОСОБА_6 у Харківському окружному адміністративному суді пред'явив позов до УПФ України в Київському районі м. Харкова про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона відноситься до категорії громадян з правовим статусом “діти війни” та відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 року, залишеною без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2009 року, позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність УПФ України в Київському районі м. Харкова щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_6 доплати до пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов'язано УПФ України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 1,70 грн. судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі УПФ України в Київському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і відповідно до вимог статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набула правового статусу особи, передбаченого цим Законом.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році могло бути впроваджено лише за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 19 січня 2006 року. Однак нарахування та виплата пенсії у збільшеному розмірі відповідачем не проводилася, оскільки умови, передбачені вказаним Законом, не настали.
Пунктом 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Суди правильно вказали на те, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною.
За таких обставин, правильним є їх висновок про те, що позивач в 2006 році, до 09 липня в 2007 році не мала права на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки норма відповідного Закону, якою передбачено це право, не була введена в дію та була зупинена, а мала його лише з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновок судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії -без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235-242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Мироненко О.В.
Мороз Л.Л.
Чумаченко Т.А.