Справа № 390/583/25
Провадження № 2/390/288/25
"09" червня 2025 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Бойко І.А.,
при секретарі - Кондратовій Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» заборгованість за кредитним договором № 1002490 від 25.01.2020 у розмірі 15795,79 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 25.01.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1002490, відповідно до умов якого, відповідачу на підставі платіжного доручення були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7000 грн. 20.08.2020 згідно умов договору факторингу №02/08, ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором № 1002490 від 25.01.2020 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», яке набуло права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. 24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ ПОНГ» укладено договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ПІНГ ПОНГ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зазначеним кредитним договором. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 15795,79 грн. На підставі викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги. Також просить стягнути з відповідача судові витрати у сумі 8422,40 грн які складаються з судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданій до суду відповіді на відзив просив проводити розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, від її представника - адвоката Нофенко Ю.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить позовну заяву ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без задоволення. Обґрунтовуючи відзив зазначила, що в позовній заяві вказано, що кредитний договір укладено в електронній формі. Водночас, ОСОБА_1 заперечує наявність будь-яких кредитних зобов'язань перед ТОВ «Мілоан». Крім того, доказів укладення електронного кредитного договору № 1002490 від 25.01.2020 та отримання кредитних коштів ОСОБА_1 позивачем не надано.
Окрім того, жодного доказу реєстрації та ідентифікації відповідачкою ОСОБА_1 в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Мілоан», як і жодного доказу надання нею відповіді на прийняття пропозиції (акцепт) щодо кредитного договору № 1002490 від 25.01.2020 в порядку ч. 6 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» позивачем не надано.
З тексту документа № 1002490 від 25.01.2020 року вбачається, що він не був підписаний відповідачкою Електронним підписом у вигляді одноразового ідентифікатора ТОВ «Мілоан». Ні в розділі 10 «Реквізити сторін», ні у будь іншому розділі цього документа, ні в анкеті-заяві на кредит № 1002490, ні у будь-якому іншому доданому до позовної заяви документі не указано алфавітно-цифрова послідовність одноразового ідентифікатора ТОВ «Мілоан».
Будь-яких доказів створення одноразового ідентифікатора, його надсилання електронним повідомленням SMS на мобільний телефонний номер відповідачки ОСОБА_1 та застосування нею для підписання кредитного договору № 1002490 позивачем не надано, а отже й не доведено, що ОСОБА_1 укладала цей договір.
У позовній заяві позивач вказує, що на підставі платіжного доручення відповідачці було перераховано на картковий рахунок 7000,00 грн. З копії платіжного доручення № 14315690 від 25.01.2020 року на суму 7000,00 грн вбачається, що воно банком не виконане.
Таким чином, копія платіжного доручення 14315690, що міститься в матеріалах справи, не є допустимим доказом перерахування коштів на картковий рахунок відповідачки ОСОБА_1 , оскільки суперечить п. 2.14. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21 січня 2004 року № 22 та абз. 2 п. 1.30 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»
Також, з копії платіжного доручення № 1431569 вбачається, що отримувачем указана ОСОБА_1 , проте номер картки складається з п'ятнадцяти символів, що фізично унеможливлює перерахування на цей номер картки НОМЕР_1 будь яких коштів, оскільки ідентифікатором картки є унікальний набір із 16 цифр а не з 15, як це записано в платіжному дорученні 1431569.
До позовної заяви не додано жодного доказу належності вищевказаної картки відповідачці. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що в позовній заяві ТОВ «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» зазначено, що право вимоги до ОСОБА_1 переходило двічі: від первісного кредитора ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», та від ТОВ «Діджи Фінанс» до ТОВ «Фінансова Компанія «Фінансова компанія «ПІНГ ПОНГ».
Також вказує, що представником позивача не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про перехід від первісного кредитора до позивача права вимоги до відповідачки за договором № 1002490 від 25.01.2020, зокрема реєстру договорів, реєстрів боржників чи витягів з реєстрів боржників до договорів факторингу № 02/08 від 20.08.2020 та № 1/15 від 24.01.2022
Підсумовуючи викладене, представник відповідача вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі і достатні докази переходу від первісного кредитора ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс» та до позивача ТОВ «ФК «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1002490 від 25.01.2020.
Представником позивача до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він зазначає, що відповідно до заявки на отримання кредиту та укладеного кредитного договору вбачається, що відповідач при його оформленні зазначив свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, адресу місця реєстрації (проживання).
Хронологія вчинення дій щодо укладення договору у формі електронного правочину, інформація з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» про надсилання СМС на номер відповідача та інформація з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину містяться у Розділі 6 Кредитного договору «Порядок укладення договору».
Таким чином, відповідачу було надіслано від первісного кредитора електронне повідомлення (СМС) на номер телефону НОМЕР_2 , з одноразовим ідентифікатором, який, при введенні відповідачем, підтверджує прийняття умов кредитного договору № 1002490 від 25.01.2020. Отже, Кредитний договір який був підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, свідчить про укладання між Сторонами даного правочину. Таким чином, кредитний договір, на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості, був укладений в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням персональних даних відповідача.
Представник позивача звернув увагу суду, що відсутність електронних доказів генерації одноразового ідентифікатора за кредитним договором не може бути підставою для відмови у позовних вимогах, оскільки відсутність кваліфікованого електронного підпису не зумовлює недостовірність певних даних в електронній формі та не ставить під сумнів достовірність електронного доказу.
У свою чергу, стороною відповідача до поданого відзиву на позовну заяву не надано жодних доказів на спростування факту укладення кредитного договору, або спростування факту перерахування та отримання нею кредитних коштів.
Наголошує, що серед матеріалів справи відсутні докази на підтвердження факту, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснено перерахування позичених грошових коштів, номер телефону, адреса електронної пошти), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені. Будь-яких пояснень стосовного того, яким чином відповідні дані наявні у первісного кредитора, представником відповідача не надано.
Звертає увагу суду, що номер телефону за допомогою якого відповідачка підписувала договір, діє і представник відповідача вказала його у відзиві.
Щодо ненадання позивачем самого одноразового ідентифікатора, зазначила, що позивач при зверненні до суду із зазначеним позовом був позбавлений можливості надати одноразовий ідентифікатор, оскільки такий ідентифікатор міститься в особистому кабінеті позичальника на офіційному сайті первісного кредитора, і може бути наданий виключно відповідачем чи / або первісним кредитором - ТОВ «МІЛОАН», оскільки саме у останнього зберігаються технічні файли щодо фіксації поетапної верифікації/ідентифікації, укладення та підписання відповідачем договору про споживчий кредит №1002490 від 25.01.2020.
Також звертає увагу суду, що відповідачкою здійснювались платежі по погашенню заборгованості за кредитним договором № 1002490 від 25.01.2020, про що свідчить розрахунок заборгованості.
Щодо доводів представника Відповідача, щодо перерахунку коштів ТОВ «МІЛОАН» є зареєстрованою у належному порядку фінансовою установою, що надає фінансові послуги, зокрема з кредитування.
Відповідно до норм чинного законодавства ТОВ «МІЛОАН» на виконання умов договору про споживчий кредит №1002490 перерахувало відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_3 в сумі 7000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14315690 від 25.01.2020.
Вказує, що Позивачу невідомий номер картки, як і первісному кредитору. Повний номер картки вводиться позичальником та автоматично зашифровується і зберігається у самій платіжній системі LiqPay, через яку здійснюються платежі.
Платіжне доручення №14315690 від 25.01.2020 містить усі обов'язкові реквізити, тобто є належним доказом по справі, а отже доводи Відповідача, що в матеріалах справи не має жодного доказу первинного документу, котрий би вказував на факт укладення кредитного договору, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу суду.
Поряд з цим, представник позивача звертає увагу суду, що інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у Кредитора, у зв'язку з чим, ТОВ «ФК ПІНГ-ПОНГ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, в тому числі, які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, оскільки такі документи є банківською таємницею.
ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» повідомляє, що не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеним відповідачем з ТОВ «МІЛОАН» договору, щодо якого виник спір, з тих причин, що не є первісним кредитором (позикодавцем).
Щодо відступлення права вимоги представник позивача зазначає, що стороною позивача надано весь пакет документів, що підтверджує перехід права вимоги до ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ».
Представником відповідача до суду подано заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначено, що позивачем не надано суду виписки з рахунків позичальника, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком.
Також не надано оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Реєстри права вимоги до договорів факторингу, що містяться в матеріалах справи не містять жодної інформації про боржників.
Суд, дослідивши матеріали справи, давши їм належну оцінку, встановив наступне.
Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.
Відповідно до ст.527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським Кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
25.01.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1002490, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язувся надати відповідачу кредит у сумі 7000,00 грн, а позичальник зобов'язалася повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Кредит надається строком на 29 днів з 25.01.2020. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 23.02.2020. Сукупна вартість кредиту, що включає загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити Позичальник за цим Договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 20.30 грн в грошовому виразі та 4.00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Комісія за надання кредиту: 0.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово; 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 20.30 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. 1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Зазначений договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Згідно довідки по заяві на кредит № 1002490 від 25.01.2020 ОСОБА_1 вказала номер платіжної карти, на яку має бути перерахована сума кредиту - 414949хххххх5918. Крім того, у цій довідці зазначена хронологія отримання ОСОБА_1 кредиту, починаючи від заповнення заяви та закінчуючи підписанням договору. Також зазначено, що був здійснений верифікаційний дзвінок.
Відповідно до платіжного доручення № 14315690 від 25.01.2020 ТОВ «Мілоан» переказало Галці Я.С. 7000,00 грн на кредит рах. № 414949хххххх591.
Згідно інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк», на вимогу суду, на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , емітовано карту № НОМЕР_5 . 25.01.2020 на вказаний картковий рахунок зараховано 7000,00 грн.
20.08.2020 року між ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" та ТОВ "Мілоан" укладено договір факторингу № 02/08, за умовами якого до ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" перейшло право вимоги до боржників.
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 02/08 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором 1002490 від 25.01.2020 у розмірі 15795,79 грн.
Згідно платіжних інструкцій № 1, 2, 3 від 08.04.2021 № 5 від 23.04.2021 та № 2 від 05.10.2020 від 23.04.2021 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» здійснило оплату ТОВ «Мілоан» коштів з призначенням платежу: Фінансування за отримані платежі зг. Договір факторингу № 02/08.
24.01.2022 між ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено договір факторингу № 1/15, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до боржників.
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 1/15 ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором 1002490 від 25.01.2020 у розмірі 15795,79 грн, з яких 6317,5 грн - заборгованість за тілом; 9478,29 грн заборгованість за відсотками.
У листі № 1/15 від 13.11.2024 директор ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» повідомляє ТОВ «ФК «ПІНГПОНГ», що останнім виконано повний розрахунок згідно договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022.
Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 заперечує наявність будь-яких кредитних зобов'язань перед ТОВ «Мілоан», також вказує, що позивачем не надано доказів про укладення електронного кредитного договору № 1002490 від 25.01.2020 та отримання кредитних коштів ОСОБА_1 .
Однак вказане твердження представника відповідача спростовуються наступним.
З наведених вище обставин справи вбачається, що кредитний договір, на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості, був укладений в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням персональних даних відповідачем, зокрема, номеру паспорта, ідентифікаційного номеру та адреси проживання.
Надалі вказаний договір був підписаний одноразовим ідентифікатором, зі сторони ОСОБА_1 та електронним підписом зі сторони ТОВ «Мілоан».
На виконання умов договору ТОВ «Мілоан» переказало Галці Я.С. кредитні кошти, на вказаний останньою картковий рахунок - НОМЕР_3 , що підтверджується випискою, наданою АТ КБ «ПриватБанк», на вимогу суду. Відповідно до якої 25.01.2020 на картковий рахунок НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_1 , зараховано 7000,00 грн.
Дослідивши обґрунтування позицій сторін та надані докази, суд приходить до висновку, що без входу ОСОБА_1 на вебсайт ТОВ «Мілоан» та здійснення нею всього алгоритму дій, необхідних для отримання кредиту, кредитний договір між нею та первісним кредитором не був би укладений та відповідно не виконувався б ТОВ «Мілоан», що полягало у переказі коштів у сумі 7000,00 грн на картковий рахунок відповідача.
Крім того, з відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що ОСОБА_1 23.02.2020 сплачено проценти по кредиту у сумі - 20,30 грн та 350,00 грн тіла кредиту, а також 26.02.2020 спплачено 332,50 грн - тіла кредиту та 2.01 грн процентів, що додатково підтверджує, що ОСОБА_1 підписувала кредитний договір та відповідно знала про його існування.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання ОСОБА_1 кредитних коштів та відповідно підписання нею 25.01.2020 кредитного договору одноразовим ідентифікатором.
Суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим представником ТОВ «ФК «ПІНГПОНГ», з огляду на відсутність жодних заперечень зі сторони відповідача щодо правильності арифметичних обчислень та вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути виниклу заборгованість, тому позовна заява підлягає задоволенню.
Щодо підстав переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 суд зазначає, що ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 за зазначеним вище кредитом, а саме Договір факторингу №№02/08 та № 1/15 та витяги з реєстру боржників до них і докази оплати за цими договорами.
Що стосується витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4ст.137 ЦПК України).
У питаннях відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд притримується позиції, що право на задоволення чи відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.
Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 43657029 від 01.11.2024, який укладено ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» з адвокатом Білецьким Б.М., додаткову угоду № 1002490 до договору № 43657029 від 01.11.2024, з якої вбачається, що Білецький Б.М. зобов'язується здійснити представництво ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 . Акт № 1002490 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 03.03.2025, згідно якого загальна вартість за послуги з надання правової допомоги складає 6000,00 грн, з яких 2250,00 грн - правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», 3000,00 складання позовної заяви; 750,00 грн формування додатків до позовної заяви (письмові докази).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу.
При цьому, суд зауважує, що заява подана через систему «Електронний суд» представником позивача - директором ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», представник позивача - адвокат Білецький Б.М. участі в розгляді справи не брав, відповідь на відзив на позовну заяву поданий іншим представником.
Таким чином, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що можливо зменшити розмір витрат на правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц)
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про ?захист? прав ?людини ?і основоположних? свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи № 873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є невідповідною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 6000,00 грн є неспівмірними з послугами адвоката Білецького Б.М., наданими у цій справі, не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності, справедливості, тому підлягають зменшенню до 4000 гривень.
Крім того, відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладено, ст. 526, 527, 611, 612, 623, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПІНГ-ПОНГ» заборгованість за кредитним договором № 1002490 від 25.01.2020 у розмірі 15795,79 грн, з них: з яких 6317,50 грн - заборгованість за тілом; 9478,29 грн заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПІНГ-ПОНГ» судові витрати в сумі 6422,40 грн, які складаються з: 2422,40 грн - судовий збір; 4000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ПІНГ-ПОНГ», вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, код ЄДРПОУ: 43657029;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєтрації: ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя І.А. Бойко