18 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7965/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання - Куць А.С.,
представника відповідача - Набока В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінік Ко" до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінік Ко" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00050570701, 00050610701, 00050630701 (частково) від 17.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінік Ко» (далі - ТОВ «Домінік Ко», позивач) вказало про помилковість висновків Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач) щодо нереальності господарських операцій позивача із ТОВ «Фаворіт Техно» з придбання машини для обсмажування кави та горіхів Roaster 120, із ФОП ОСОБА_1 з придбання вишні консервованої та полуниці консервованої, із ФОП ОСОБА_2 з придбання чорниці сушеної, адже всі операції вчинені із придбання товару використаного ТОВ «ДОМІНІК КО» у господарській діяльності із оформленням всіх, передбачених чинним законодавством України первинних документів. Аргументи відповідача не спростовують факту реального виконання господарських операцій в урахуванням наявності трудових, матеріальних ресурсів та основних фондів у суб'єкта господарювання, що свідчить про наявність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та вчинення фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Вказані поставки є реальними, товарними, відплатними, фактично та документально підтвердженими первинними бухгалтерськими документами, що містять відомості про господарську операцію, які містять всі обов'язкові реквізити, передбачені частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996), пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення №88).
Також позивач вказав про безпідставність та помилковість висновків ГУ ДПС у Полтавській області щодо порушення ТОВ «Домінік Ко» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині не нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на вартість списаної готової продукції невикористаної в господарській діяльності, яка відображена у бухгалтерському обліку витрат на 949 рахунку «Інші витрати операційної діяльності» на загальну суму 5491551,12 грн, за встановлення в ході проведення перевірки, згідно наданої ТОВ «Домінік Ко» аналітичної виписки по рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», про факт списання готової продукції з рахунку 26 «Готова продукція» на рахунок 2013 «Сировина та матеріали (карт.цех)».
ТОВ «Домінік Ко» зазначило, що відповідачем не враховані обставини оприбуткування тієї ж самої продукції (перейменованої чи перефасованої, тощо) в тій самій кількості та на ту ж саму вартість, тією ж датою з рахунка 2013 «Сировина і матеріали» на рахунок 26 «Готова продукція» та викривлений процес відображення позивачем витрат на рахунку 949 та, відповідно до бухгалтерських документів, є операціями пов'язаними з перейменуванням / перефасуванням / переробкою продукції для подальшої її реалізації (тобто використання в господарській діяльності позивача). Відповідно до наданих бухгалтерських документів мають наступне відображення в обліку:
Дт 2013 «Сировина та матеріали» Кт 26 «Готова продукція» - списання попереднього виду продукції, тобто переведення готової продукції в полуфабрикат.
Дт 26 «Готова продукція» Кт 2013 «Сировина та матеріали» - одночасне оприбуткування нового виду продукції в тій самій кількості, за тією самою вартістю, на ту ж саму суму.
Бухгалтерським проведенням Дт 949 Кт 2013 відображено розподілені загальновиробничі витрати на реалізовану продукцію, розподіл яких відбувається останнім днем звітного місяця.
Здійснені господарські операції у вищевказаних обсягах не є списанням готової продукції у зв'язку з неможливістю її використання у господарській діяльності, як про це стверджує відповідач і ГУ ДПС у Полтавській області доказів таких обставин не встановлено і не наведено.
Вся готова продукція, яка була з виробничої необхідності перейменована / перефасована / перероблена, рух якої відображений на рахунках 2013 «Сировина та матеріали», 260 «Готова продукція», загальновиробничі витрати по якій відображені на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», в подальшому реалізована та, відповідно, взяла участь в оподатковуваних операціях згідно з чинним податковим законодавством.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №996 підприємство забезпечує облік витрат діяльності за статтями та елементами затрат з поділом їх на витрати у межах норм і наднормативні. Наднормативні витрати включаються до собівартості, якщо такі витрати не пов'язані з нестачами, псуванням, нетехнологічним використанням та порушенням правил зберігання, за рішенням уповноваженої особи (керівника) підприємства.
Відповідно до статті 9 Закону №996 підставою для відображення у бухгалтерському обліку фактів господарських операцій (витрачання ресурсів) є первинні документи, які повинні містити, зокрема, інформацію про зміст, нормоване і наднормативне (з поясненням обставин) витрачання (використання) ресурсів.
Якщо готова продукція списана у зв'язку з визнанням її непридатною для використання (зіпсованою), її нетехнологічного використання або при виявленні нестачі готової продукції, а її вартість не включена до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування ПДВ та пов'язані з отриманням доходів, лише в такому випадку при списанні такої продукції (вибуття її з обороту) платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ за основною ставкою згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПК України, та скласти не пізніше останнього для звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну, оскільки такі товарно - матеріальні цінності не використовуються в оподаткованих операціях.
Оскільки Позивач включив вартість готової продукції, що була переведена в статус сировини у зв'язку з виробничою необхідністю її переробки/перепакування/перейменування у собівартість готової продукції, яка була в подальшому реалізована, а операції з її постачання оподатковані, то при переведенні готової продукції в сировину податкові зобов'язання з податку на додану вартість не нараховуються, а податкові накладні не складаються, законодавством це не передбачено.
Відповідачем ці обставини не прийняті до уваги, проігноровані надані платником податку пояснення та не надано належної оцінки первинним документам позивача, а тому твердження відповідача щодо не складання та не реєстрації податкових накладних на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1182029,00 грн на загальний обсяг постачання в сумі 5910146,21 грн є хибним, а застосування штрафних санкцій за відсутність реєстрації накладних в сумі 156030,16 грн є неправомірним.
ГУ ДПС у Полтавській області 27.07.2024 до справи наданий відзив на адміністративний позов, за змістом якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. ГУ ДПС у Полтавській області зазначено про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Домінік Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 30.09.2023, іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2023. За результатами перевірки встановлено про заниження позивачем сум податку на прибуток на загальну суму 765286,00 грн. Зокрема, по господарських операціях позивача із:
- ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» з придбання машини для обсмажування кави та горіхів Roaster 120 у за відсутності факту придбання ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» товару, реалізованого на користь ТОВ «Домінік Ко», встановлення про відсутність економічної суті проведеної операції та вірогідного проведення безтоварної операції з метою формування вигоди підприємствам - покупцям.
- із ФОП ОСОБА_1 з придбання вишні консервованої та полуниці консервованої. Згідно наданих сертифікатів якості продукції встановлено про фізико-хімічні показники вишні та полуниці які містять об'ємну долю спирту, цукру та масову долю сухих речовин. У ФОП ОСОБА_1 відсутні трудові ресурси (згідно 4 ДФ - 2 бухгалтери та 1 складальник) для виробництва такої кількості продукції. Відповідно до баз даних відповідача немає можливості установити де і в кого ФОП ОСОБА_1 придбаває вишню, полуницю, спирт, цукор та інші інгредієнти. Згідно 4 ДФ ФОП ОСОБА_1 не декларує придбання від інших суб'єктів господарювання, що свідчить про відсутність економічної суті проведеної операції та вірогідного проведення безтоварної операції з метою формування вигоди підприємствам - покупцям.
- із ФОП ОСОБА_2 з придбання чорниці сушеної. Відповідач вказує про відсутність працівників, власних чи орендованих основних засобів, земельних ділянок, відповідної матеріально-технічної бази, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Неможливо ідентифікувати товар поставлений ФОП ОСОБА_2 в адресу ТОВ «Домінік Ко» у зв'язку з відсутністю інформації, щодо походження даної продукції. Тобто, операції з придбання чорниці сушеної не опосередковувались з її реальним придбанням, об'єктивно не є можливим, а отже, створене для штучного формування витрат підприємства реального сектору економіки та ухилення від оподаткування.
Крім того, відповідач стверджує, що в порушення пункту 198.5 статті 198 ПК України ТОВ «Домінік Ко» не нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на вартість списаної готової продукції, яка відображена у бухгалтерському обліку витрат на 949 рахунку «Інші витрати операційної діяльності» на загальну суму 5491551,12 грн, адже проведеною перевіркою встановлено, згідно аналітичної виписки по рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» про списання готової продукції з рахунка 26 «Готова продукція» на рахунок 2013 «Сировина та матеріали (карт.цех)».
Також позивачем задекларований обсяг постачання по умовному продажу етикету не в повному обсязі, а саме різниця складає в сумі 418595,09 грн в т.ч. за 2022 рік в сумі 118774,77 грн та за 9 місяців 2023 року в сумі 299820,32 грн, в результаті даного порушення платником занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 83719,03 грн.
Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2018 по 30.09.2023 встановлено його завищення в сумі в сумі 209877,00 грн за рахунок взаємовідносин з ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» з придбання машини для обсмажування кави та горіхів Roaster 120.
З урахуванням невизначення позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість по операціях списання готової продукції на суму 5491551,12 грн та списання етикету на суму 418595,09 грн, в ході проведення перевірки також констатовано про порушення ТОВ «Домінік Ко» пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, адже позивачем не виписані та не зареєстровані податкові накладні на суму податку на додану вартість від нарахованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість на вартість списаної готової продукції та списаних етикеток відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України, на загальну суму 5910146,21 грн.
Позивачем 06.09.2024 до справи надана відповідь на відзив, де ТОВ «Домінік Ко» стверджує про фактичне понесення витрат у зв'язку з придбанням основного засобу машини для обсмажування кави та горіхів Roaster 120 у ТОВ «ФАВОРИТ ТЕХНО», сировини: чорниці сушеної, вишні та полуниці консервованої для використання в господарській діяльності, підтвердження даних операцій всіма належними первинними документами та реального здійснення вказаних господарських операцій. Позивач наполягає на помилковому висновку ГУ ДПС у Полтавській області про списання і невідображення у податковому обліку зобов'язань з податку на додану вартість за фактом списання і подальшого одночасного обліку сум вартості етикету, товарів в операціях з перейменування / перефасування / перероблення продукції, рух якої відображений на рахунках 2013 «Сировина та матеріали», 260 «Готова продукція», загальновиробничі витрати по якій відображені на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», і яка в подальшому реалізована та, відповідно, взяла участь в оподатковуваних операціях згідно з чинним податковим законодавством.
Також ТОВ «Домінік Ко» 04.12.2024, 10.04.2025, 14.04.2025 надані додаткові письмові пояснення по суті позову, де позивач просив про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
ГУ ДПС у Полтавській області 14.04.2025 до справи надані додаткові письмові пояснення. Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 закрите підготовче провадження у справі, призначена справа до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні. Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, вивчивши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.
ТОВ «Домінік Ко» зареєстроване як юридична особа за місцезнаходженням: 36009, м. Полтава, вул. Решетилівська, буд. 2, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи 27.08.2021 року, номер запису № 100588145000001527 (код ЄДРПОУ 00382208), що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (див. додаток № 5 до позовної заяви). ТОВ «Домінік Ко» створене внаслідок припинення Приватного Акціонерного Товариства «Домінік» шляхом його перетворення та є правонаступником його майна, прав і обов'язків відповідно до Передавального акта, є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного «Полтавакондитер», Публічного акціонерного товариства «Полтавакондитер», Приватного акціонерного товариства «Полтавакондитер» та Приватного акціонерного товариства «Домінік» за всіма його зобов'язаннями щодо всіх їх кредиторів і боржників.
На податковий облік взято в контролюючому органі 05.04.1996 р. за № 287 та на цей час перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві ТУ ДПС у Полтавській області. ТОВ «Домінік Ко» зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом № 2116014500401 з реєстру платників податку на додану вартість від 03.09.2021. Індивідуальний податковий номер 003822016345.
ТОВ «Домінік Ко» здійснює виробництво та реалізацію харчових продуктів, основним видом діяльності згідно з КВЕД -2010 є: 10.82 Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (основний); 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
ГУ ДПС у Полтавській області відповідно додо підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.1 статті 82, підпункту 69.35-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 09.01.2024 №12-П, була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Домінік Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 30.09.2023, іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2023.
За результатами перевірки відповідачем складений акт перевірки від 12.03.2024 № 2660/16-31-07-01-02/00382208 та ГУ ДПС у Полтавській області, зокрема, прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 17.04.2024 №00050610701 яким збільшено суму грошового зобов'язання по платежу податок на прибуток приватних підприємств на суму 956607,50 грн, з них 765286,00 грн за основним платежем, 191321,50 грн за штрафними санкціями /т.2,а.с.107/,
- від 17.04.2024 №00050630701, яким збільшено суму грошового зобов'язання по платежу податок на додану вартість на суму 1765923,75 грн, з них 1412739,00 грн за основним платежем, 353184,75 грн за штрафними санкціями /т.2,а.с.106/,
- від 17.04.2024 №00050570701, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 156030,16 грн /т.2,а.с.103/.
ТОВ «Домінік Ко» із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився, звернувся до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
За пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
За підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
Пунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Відповідно до положень підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;
наявності помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
Стаття 123 ПК України встановлює штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу.
Якщо у платника податку, який прийняв рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період перевищує 40 мільйонів гривень, такий платник податку визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
Для платників податку, визначених підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу, не є об'єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.
При визначенні об'єкта оподаткування згідно з цим підпунктом не враховуються витрати за результатами операцій, здійснених платником податку з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави). У разі якщо такі витрати визнані платником податку у податковому (звітному) періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, при визначенні об'єкта оподаткування здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування з урахуванням положень пункту 140.6 статті 140 цього Кодексу.
За положеннями пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Згідно із положеннями пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер;
к) дата та номер митної декларації зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України;
л) дата та номер договору (контракту) зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.
Згідно із пунктом 201-10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996 (далі - Закон №996) встановлено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
За статтею 3 Закону №996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підприємства, які відповідно до цього Закону належать до мікропідприємств (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес) та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 9 Закону №966 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 затверджене Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, за пунктами 1.2, 2.1 - 2.4. якого первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції; регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) - це носії інформації, складені у паперовій або в електронній формі, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) можуть бути у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код підприємства, установи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та додаткового обліку.
Згідно з пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Відповідно до пункту 4.68 Концептуальної основи фінансової звітності, виданої Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» (далі - Концептуальна основа) дохід - це збільшення активів або зменшення зобов'язання, наслідком якого є зростання власного капіталу, крім як унаслідок здійснення внесків держателями вимог до власного капіталу.
Згідно з пунктом 4.69 Концептуальної основи витрати - це зменшення активів або збільшення зобов'язань, наслідком якого є зменшення власного капіталу, крім як унаслідок здійснення розподілу держателям вимог до власного капіталу.
Відповідно до пункту 4.71 Концептуальної основи дохід та витрати є елементами фінансової звітності, і стосуються фінансових результатів суб'єкта господарювання. Користувачі фінансової звітності потребують інформації як про фінансовий стан суб'єкта господарювання, так і про його фінансові результати. Отже, попри те, що дохід і витрати визначено з погляду змін у розмірах актині зобов'язань, інформація про дохід і витрати так само важлива, як інформація про активи та зобов'язання.
Згідно з пунктом 4.72 Концептуальної основи різні операції та події породжують дохід і витрати, що мають уз характеристики. Окреме надання інформації про дохід і витрати з різними характеристиками може допомогти користувачам фінансової звітності розібратись у фінансових результатах суб'єкта господарювання (пункти 7.14 - 7.19).
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.6 Концептуальної основи визнання - це процес фіксації для включення до звіту з фінансовий стан чи звіту (звітів) про фінансові результати статті, яка відповідає визначені одного з елементів фінансової звітності - активу, зобов'язання, власного капіталу, доходу або витрат. Визнання полягає у зазначенні статті в одному з цих звітів - чи то окремо, чи то в поєднанні з іншими статтями - прописом та як грошову суму, а також у включенні цієї суми до одного чи кількох підсумкових показників такого звіту. Сума, в якій актив, зобов'язання або власний капітал визнано у звіті про фінансовий стан, має назву "балансова вартість".
Звіт про фінансовий стан і звіт (звіти) про фінансові результати описують визнані активи, зобов'язання, власний капітал, дохід і витрати суб'єкта господарювання у структурованих зведеннях, покликаних робити фінансову інформацію зіставною та зрозумілою. Важливою рисою структур цих зведень є те, що визнані у звіті суми включаються до підсумкових показників та, за потреби, проміжних підсумкових показників, що пов'язують статті, визнані у звіті.
У звіті про фінансовий стан визнаються лише статті, що відповідають визначенню активу, зобов'язання чи власного капіталу. Подібно до цього у звіті про фінансові результати визнаються лише статті, що відповідають визначенню доходу чи витрат. Водночас, визнаються не всі статті, що відповідають визначенню одного з цих елементів.
В ході проведення перевірки ГУ ДПС у Полтавській області встановлено про заниження позивачем сум податку на прибуток в сумі 188890,00 грн (застосовані штрафні санкції в розмірі 47222,50 грн) по господарській операції ТОВ «Домінік Ко» із ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» з придбання машини для обсмажування кави та горіхів Roaster 120 у за відсутності факту придбання ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» товару, реалізованого на користь ТОВ «Домінік Ко», встановлення про відсутність економічної суті проведеної операції та вірогідного проведення безтоварної операції з метою формування вигоди підприємствам - покупцям.
Відповідач, із посиланням на відомості Інформаційної комунікаційної системи ІКС «Податковий блок» та даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) вказує, що ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» здійснив придбання машини для обсмажування кави та горіхів Roaster 120 у ТОВ «Лайтарт» (п.н. 42165638), зареєстроване 30.05.2018, стан 12 - 05.03.2021 - припинене, але не знято з облiку (КОР пустi, але не закритi), перебуває на обліку в 1013. ГУ ДПС у Київській області (Києво-Святошинський р-н), основним видом діяльності є - 46.90- Неспецiалiзована оптова торгiвля, середня кількість працівників - 4 ос., балансова вартість основних фондів - 0,00 тис. грн.
Відповідач зазначає, що у ТОВ «Лайтарт» придбання такого обладнання, як машина для обжарювання кави та горіхів Roaster 120 відсутнє.
На підставі аналізу електронних баз, наявних в органах ДПС, у тому числі даних Єдиного реєстру податкових накладних по ТОВ «Лайтарт» встановлено, що протягом усієї своєї діяльності підприємство не придбавало та не імпортувало обладнання отримане ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО».
За наведеного, відповідач стверджує, що у ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» відсутній факт придбання товару, реалізованого ТОВ «Домінік Ко», встановлено відсутність економічної суті проведених операцій, та вірогідне проведення безтоварних операцій з метою формування вигоди підприємствам - покупцям. Неможливість здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром (машина для обжарювання кави та горіхів Roaster 120 підтверджується відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реально задекларованого виробництва.
Тобто, висновки про нереальність господарської операції між ТОВ «Домінік Ко» і ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» ГУ ДПС у Полтавській області гуртуються на оцінці інформації з баз даних ДПС щодо ТОВ «Лайтарт», із яким в позивача не було господарських правовідносин.
В ході судового розгляду справи встановлено, що 06.08.2018 між ПрАТ «Домінік» (код ЄДРПОУ 00382208), правонаступником якого є ТОВ «Домінік Ко» покупець, та ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» (код ЄДРПОУ 33607941), постачальник, був укладений договір поставки № 42-08/18.
ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» (код ЄДРПОУ 33607941) на момент проведення господарської операції внесений до ЄДРПОУ, не припинене, належним чином зареєстроване платником податку на прибуток на загальних підставах та платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем та підтверджується в Акті перевірки.
ГУ ДПС у Полтавській області не виказано зауважень до первинних бухгалтерських документів, які були оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при здійсненні даної господарської операції та були надані відповідачу під час перевірки, в тому числі: видаткова накладна №65 від 28.09.2018 згідно з якою фактично відвантажена постачальником та передана покупцю (позивачу) машина для обсмажування кави та горіхів Roaster 120 в кількості 1 штука; товарно-транспортна накладна №305461 від 27.09.2018, перевізник ФРП Риков В.В., автомобіль МАН НОМЕР_1 (водій ОСОБА_3 ), вага: 3 т; платіжні інструкції, які підтверджують фактичне понесення витрат у зв'язку з придбанням основного засобу для використання в господарській діяльності позивача в розмірі 1259267,45 грн (один мільйон двісті п'ятдесят дев'ять тисяч двісті шістдесят сім гривень, 45 копійок), які додані до матеріалів справи.
Постійно діючою комісією позивача по введенню в експлуатацію, проведення модернізації та списання основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Домінік Ко», яка створена згідно з наказом директора №017/1 від 05.02.2018 був складений Акт про введення в експлуатацію основних засобів від 31.10.2018, яким Машина для обсмажування кави та горіхів Roaster 120 первісною (балансовою) вартістю 1035125 грн введена в експлуатацію в цеху Шоколадний № 2, їй присвоєний інвентарний номер 2230232.
На даний час Машина для обсмажування кави та горіхів Roaster 120 знаходиться в цеху ТОВ «Домінік Ко», використовується за цільовим призначенням у статутній господарській діяльності підприємства, що не спростовано Відповідачем.
Також відповідачем не наведено достовірних та допустимих доказів, що б свідчили про нереальність та безтоварність даної господарської операції, придбання фіктивних товарів та створення штучних витрат. В протилежне, позивачем до справи надана бухгалтерська інформація про фактичне використання придбаного товару у господарській діяльності позивача, отримання прибутку, за його використання, настання позитивних фінансових майнових змін у позивача.
Постачальником за першою подією складені податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, в тому числі: податкова накладна №3 від 09.08.2018 на загальну суму з ПДВ 300000,00 грн, сума ПДВ - 50000,00 грн; податкова накладна №4 від 10.08.2018 на загальну суму з ПДВ 321075,00 грн, сума ПДВ - 53512,50 грн; податкова накладна №21 від 28.09.2018 на загальну суму з ПДВ 621075,00 грн, сума ПДВ - 103512,50 грн; у зв'язку з уточненням Постачальником номенклатури Товару «Машина для обсмажування Roaster» (код УКТ ЗЕД Товару: 8419899800) на «Машина для обсмажування кави та горіхів Roaster» (код УКТ ЗЕД Товару: 8438809900) були складені на дату виявлення помилки постачальником розрахунки коригування до наступних податкових накладних, а саме: розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №13 від 28.09.2018 до податкової накладної №3 від 09.08.2018, розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №14 від 28.09.2018 до податкової накладної №4 від 10.08.2018; у зв'язку з переоцінкою обладнання від 20.11.2018 року складений розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №13 від 20.11.2018 до податкової накладної №21 від 28.09.2018 на суму коригування податкового зобов'язання 2852,91 грн та на коригування обсягів постачання, без урахування ПДВ, на суму 14264,54 грн.
Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не була зупинена, всі податкові накладні та розрахунки коригування до них були своєчасно зареєстровані Постачальником.
Суд зазначає, що позивач, який належним чином та добросовісно веде бухгалтерський облік, не може чинити вплив на оформлення документів контрагентами, не наділений повноваженнями перевіряти посадових осіб контрагентів та не може нести відповідальність за їх дії.
Встановлюючи обов'язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об'єктів оподаткування.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з податку на додану вартість.
При цьому, як зазначено в Постанові Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду у справі № 808/6843/13-а від 23.08.2024 року, наведені вище норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентів, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/ або на витрати за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Формальні недоліки у первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, мають оцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а не повноваженнями осіб зі складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.
Подібний підхід у справах такої категорії застосований і Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема, але не виключно, в низці судових рішень (від 24.09.2019 у справі №826/9039/16, від 18.11.2019 у справі №808/3356/17, від 17.09.2019 у справі №500/2733/18, від 22.03.2021 у справі №440/545/19, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16, від 17.04.2018 у справі №820/475/17, від 19.06.2018 у справі № 826/7704/16, від 17.04.2018 у справі №820/475/17, від 05.06.2018 у справі №809/1139/17, від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, від 20.02.2018 у справі №809/117/13-а, від 29.07.2020 у справі №200/5834/19-а, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було допущено жодних порушень вимог податкового законодавства під час здійснення господарської операції з придбання машини для обсмажування кави та горіхів Roaster 120 у Продавця ТОВ «ФАВОРИТ ТЕХНО», а висновки про заниження зобов'язання з податку на прибуток в сумі 188890,00 грн та заниження сум податку на додану вартість на 209877,00 грн (застосовано штрафні санкції в сумі 262346,25 грн) - є безпідставними. Висновки відповідача про заниження позивачем доходів на суму 1049390 грн та завищення податкового кредиту на суму ПДВ 209877 грн. за рахунок взаємовідносин з ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» (податковий номер 33607941) необґрунтовані та суперечать чинному податковому законодавству, фактичним обставинам та наданим доказам, які в повному обсязі відображають і підтверджують зміст та реальність господарської операції між ТОВ «ФАВОРИТ ТЕХНО» та ТОВ «Домінік Ко», в результаті якої відбувся рух матеріальних активів та коштів між контрагентами та настали реальні зміни майнового стану платника податків, які відображені в первинній бухгалтерській документації, що оформлена відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідачем вказано, що перевіркою встановлено заниження ТОВ «Домінік Ко» доходів від діяльності за рахунок взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) з постачання консервованої вишні без кісточки та полуниці у бочках, протягом 2018 - 2022 на суму 2792700 грн без ПДВ. в т.ч. за: 2018 рік в сумі 1510300 грн, 2019 рік в сумі 794550 грн, 2021 рік в сумі 215600 грн, 2022 рік в сумі 272250 грн.
ГУ ДПС у Полтавській області вказано, що за інформацією з баз даних немає можливості установити де і в кого ФОП ОСОБА_1 придбавав вишню, полуницю, спирт, цукор та інші інгредієнти за невиконання обов'язку ОСОБА_1 із подання звітності до органів ДПС. Також у ФОП ОСОБА_1 відсутні трудові ресурси (згідно 4 ДФ - 2 бухгалтери та 1 складальник) для виробництва такої кількості продукції.
Також відповідач вказує про ненадання позивачем специфікації та надання якісних посвідчень не в повній мірі, на порушення вимог договору, а згідно наданих сертифікатів якості продукції встановлено, фізико-хімічні показники вишні та полуниці містять об'ємну долю спирту, цукру та масову долю сухих речовин.
В ході розгляду справи встановлено про укладення між ПрАТ «Домінік», правонаступником якого є ТОВ «Домінік Ko» та ФОП ОСОБА_1 договору купівлі-продажу №16/08-17 від 16.08.2017, за яким продавець зобов'язується поставити продукцію «Плоди та ягоди консервовані для кондитерської промисловості ТУ У 15.3- 2112809995-001:2006» в кількості, розмірах, асортименті та ціні згідно зі специфікацією, підписаної сторонами, та є невід'ємною частиною договору, а покупець - прийняти та своєчасно сплатити їх в терміни, вказані в специфікації. Специфікаціями сторони погоджують асортимент, кількість, якість, вартість товару, тару, терміни відвантаження та оплати.
Поставка товару здійснюється на згідно з заказом-заявкою покупця та специфікацією. Тара поворотна: бочки пластмасові по 40 і 55 кг, що забезпечують транспортування та зберігання товару.
Розрахунок по договору здійснений шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця відповідно до пункту 3.2. договору, що не заперечується відповідачем.
Також, між ПрАТ «Домінік», правонаступником якого є ТОВ «Домінік Ко», як замовником та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір виготовлення продукції із давальницької сировини №23/06-17 від 23.06.2017 за пунктами 1.1., 1.2. якого виконавець зобов'язаний прийняти, переробити надану замовником давальницьку сировину - наливку з під «Вишня консервована» та виготовити та передати замовнику готову продукцію - «Вишня консервована. ТУ У 15.3.- 2112809995:001-2006», а Замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію та оплатити вартість виконаних робіт.
Відповідно до п. 2.1. Договору Замовник зобов'язаний:
а) надати виконавцю сировину, необхідну для виготовлення продукції, кількісні та якісні характеристики сировини, його вартість і параметри, визначені в специфікації №2, що є невід'ємною частиною договору;
б) право власності на сировину та її залишки належать замовнику. Ризик випадкової загибелі або псування сировини з моменту передачі несе виконавець;
в) прийняти продукцію виготовлену виконавцем з давальницької сировини та сплатити вартість виконаних робіт.
Відповідно до п. 2.2. договору виконавець зобов'язаний:
а) протягом 10 календарних днів з моменту отримання від замовника сировини і відповідно до' Заявки на виготовлення, виготовити продукцію, що відповідає вимогам, викладеним в специфікації;
б) прозвітувати перед замовником про витрачання давальницької сировини по формі, що наведена в специфікації №3, що є невід'ємною частиною договору;
в) по закінченню виконання договору повернути замовнику залишки сировини.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що за переробку сировини та виготовлення продукції, замовник виплачує виконавцю винагороду із розрахунку 3,50 грн без ПДВ за 1 кг переробленої сировини. Замовник перераховує вартість робіт на банківський рахунок виконавця протягом 15 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт.
До матеріалів справи надані копії актів виконаних робіт, специфікацій, платіжних доручень про оплату послуг за давальницьким договором.
Суд окремо наголошує, що за умовами договору виготовлення продукції із давальницької сировини №23/06-17 від 23.06.2017 позивач надає виконавцеві сировину, необхідну для виготовлення продукції.
Тож твердження ГУ ДПС у Полтавській області про відсутність можливості установити де і в кого ФОП ОСОБА_1 придбавав вишню, спирт, цукор та інші інгредієнти спростовується самим договором №23/06-17 від 23.06.2017.
Щодо твердження відповідача про відсутність специфікацій суд зазначає про наявність в матеріалах справи копій специфікації до договору №23/06-17 від 23.06.2017 /т.3, а.с.131-158/, до договору №16/08-17 від 16.08.2017 /т.4,а.с.165-168/.
Тара поворотна (бочки пластмасові по 40 і 55 кг) передавалася та поверталася постачальнику (виконавцю) окремо за видатковими накладними, про що не заперечується відповідачем.
Позивачем проводився відбір зразків продукції з кожної партії товару та здійснювався контроль якості безпосередньо у власній лабораторії, про що зроблені відповідні записи в лабораторному журналі та на проставлені відповідні відмітки відповідальним інженером-хіміком у видаткових накладних /т.3, а.с.169-171, 173-175, 177, 178, 180-182, 188, 189, 191, 196/.
Вся поставлена продукція за вищевказаними господарськими операціями використовувалась безпосередньо при виготовленні кондитерських виробів, тобто у статутній господарській діяльності позивача /т.3,а.с.166-185/.
Позивачем та його контрагентом ОСОБА_1 складені всі первинні бухгалтерські документи на виконання господарських операцій за договором купівлі-продажу №16/08-17 від 16.08.2017, договором виготовлення продукції із давальницької сировини №23/06-17 від 23.06.2017, які надавались в ході проведення перевірки і досліджені відповідачем, про що вказано в акті перевірки. ГУ ДПС у Полтавській області зауважень щодо змісту, порядку складення, наявності обов'язкових реквізитів, тощо, не висувалось.
Вищезазначені документи, копії яких наявні в матеріалах справи, спростовують доводи відповідача щодо проведення безтоварної операції з метою формування вигоди підприємству - покупцю, відображають зміст та підтверджують реальність господарської операції між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Домінік Ко», а також доводять використання придбаного товару безпосередньо в господарській діяльності позивача.
ТОВ «Домінік Ко» надані до справи відомості про суттєві зміни фінансового і майнового станому позивача за використання придбаної в ФОП ОСОБА_1 сировини, інформація про реалізацію виробленої продукції контрагентам позивача за виконання обов'язків, відповідно до укладених позивачем зовнішньоекномічних контрактів.
З боку ТОВ «Домінік Ко» не допущено жодних порушень вимог податкового законодавства під час здійснення господарської операції з придбання сировини у ФОП ОСОБА_1 та позивачем врахована інформація про відсутність будь-яких податкових спорів щодо контрагента в минулих періодах. Господарські операції з даним контрагентом проводилися позивачем не лише 2018-2022 роках, але і раніше. Як вбачається із наданих Позивачем доказів підставами для здійснення господарських операцій та відображення їх в податковому обліку були укладені між ПрАТ «Домінік», правонаступником якого є ТОВ «Домінік Ко» та ФОП ОСОБА_1 . Договір купівлі-продажу №16/08-17 від 16.08.2017 р. (предмет: купівля продаж полуниці консервованої) (див. додатки № № 143-150 до позовної заяви) та Договір виготовлення продукції із давальницької сировини № 23/06-17 від 23.06.2017 р. (предмет: виготовлення та поставка вишні консервованої без кісточки на давальницькій сировині). Операції за цими договорами здійснювалися ще в 2017 році, період який був перевірений податковою та жодних зауважень щодо співпраці з даним контрагентом податковою не було надано, що підтверджується Актом документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи № 596/16-31-14-01-10/00382208 від 10.05.2018 р.(період перевірки 01.01.2014 р. - 31.12.2017 р.)
Суд зазначає, що позивач, який належним чином та добросовісно веде бухгалтерський облік, не може чинити вплив на оформлення документів контрагентами, не наділений повноваженнями перевіряти посадових осіб контрагентів та не може нести відповідальність за їх дії.
Позивач правомірно, відповідно до вимог чинного податкового законодавства України відобразив реальні господарські операції з ФОП ОСОБА_1 , в результаті яких відбувся рух матеріальних активів та коштів між контрагентами та настали реальні зміни майнового стану платника податків, які відображені в первинній бухгалтерській документації, що оформлена відповідно до вимог ст. 9 Закону №996.
Аналогічні правові позиції містяться в Постанові Верховного суду України у справі №816/1363/17 від 13.03.2024 року (касаційне провадження № К/9901/47660/18). Суд в своїй Постанові зазначає, що не можливо погодитися з твердженням податкової про нереальність господарських операцій платника податків контрагентом з підстав наявності негативної податкової інформації відносно такого контрагента, оскільки кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагенти позивача або суб'єкти господарювання, з якими мали відносини контрагенти позивача, в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухобліку, та інших документів, установлених розділом II Податкового кодексу (пункт 138.2 статті 138 Кодексу).
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього Кодексу не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Проведення господарських операцій суб'єктом господарювання згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16 липня 1999 року № 996-XIV має бути підтверджено первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно з частиною другою статті 3 цього Закону на даних бухобліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.
Таким чином, первинні документи з відображення господарських операцій є основою для податкового обліку.
Як зазначено в Постанові Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду у справі №808/6843/13-а від 23.08.2024 року, наведені вище норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентів, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та / або на витрати за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про заниження ТОВ «Домінік Ко» доходу на загальну суму 2792700 грн без ПДВ за рахунок взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 ) є безпідставним та помилковим.
Відповідач вказав, що в ході проведення перевірки встановлено про завищення ТОВ «Домінік Ко» витрат за рахунок включення вартості оприбуткованих від ФОП ОСОБА_2 у травні 2022 року товарно-матеріальних цінностей чорниці сушеної на загальну суму 409 500,00 грн без ПДВ.
Так, відповідачем зазначається, що за результатами аналізу баз даних, первинних документів встановлено, що у ФОП ОСОБА_2 відсутні працівники, не має будь-яких власних, орендованих основних засобів, земельних ділянок відповідної матеріально-технічної бази, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності, неможливо ідентифікувати товар поставлений ФОП ОСОБА_2 в адресу ТОВ «Домінік Ко» у зв'язку з відсутністю інформації, щодо походження даної продукції.
Тобто, операції з придбання чорниці сушеної ТОВ «Домінік Ко» на виконання укладеного договору з ФОП ОСОБА_2 не опосередковувалось з його реальним придбанням, виходячи з викладених об'єктивних причин, не є можливим, а отже, створене для штучного формування витрат підприємства реального сектору економіки та ухилення ним від оподаткування, чим порушені вимоги пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України.
В ході розгляду справи встановлено про укладення між ПрАТ «Домінік», правонаступником якого є ТОВ «Домінік Ко» та ФОП ОСОБА_2 (податковий номер 3432003798), договору поставки №01/05/2022 від 01.05.2022.
Відповідно до цього договору, ФОП ОСОБА_2 зобов'язався поставити у власність позивача товар в кількості та асортименті, передбаченому договором, а покупець - прийняти та товар постачальника і оплатити його вартість на умовах договору. Асортимент, ціна, кількість, умови та термін поставки товару обновлюються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Сторони допускають узгодження зазначених умов без складання специфікації.
Якість, упаковка та маркування товару, повинні відповідати нормам, визначеним сертифікатами виробника, діючими стандартами (ТУ, ТОСТ) для даного виду товара, іншій документації, що встановлює вимоги о якості даного виду товару, а також спеціальними технічними умовами, якщо такі встановлені угодою сторін, відображеними в специфікаціях.
Поставка товару здійснюється на умовах цього договору та відповідної специфікації, в разі її оформлення сторонами.
Умови поставки товару регулюються положеннями Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року, які мають обов'язковий характер для сторін у рамках цього договору.
Відповідно до п. 3.6. цього договору товар поставляється на умовах DDP склад покупця, якщо, специфікацією не передбачено інше.
Пунктом 4.2. договору визначено, що поставка товара здійснюється за цінами, які відповідно до умов поставки, вказані у відповідній специфікації, у разі її складання, або в товарно-транспортних чи видаткових документах та включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов'язані з постачанням товару.
На виконання вимог договору поставки ФОП ОСОБА_2 на адресу ТОВ «Домінік Ко» та відвантажив на загальну суму 409500,00 грн чорниці сушені в кількості 286 кг по ціні 1000 грн/кг за видатковою накладною №5 від 03.05.2022 на загальну суму 286000 грн без ПДВ, чорниці сушені в кількості 123,5 кг по ціні 1000 грн/кг за видатковою накладною №8 від 27.05.2022 на загальну суму 123500 грн без ПДВ.
На виконання вимог пункту 3.4. договору ТОВ «Домінік Ко» за поставлений товар перерахував грошові кошти в розмірі 409 500,00 грн, факт проведення оплати позивачем на користь ФОП ОСОБА_2 відповідачем не спростовується.
В ході розгляду справи позивач звертав увагу на період закупки сировини: травень-початок червня 2022 року. Позивач на початку повномасштабного вторгнення рф до України намагався адаптуватися до нових обставин, зберегти робочі міста, фінансову стабільність, своєчасну виплату заробітної плати та податків. Закупка чорниці сушеної для виробництва здійснювалася в період, коли стан логістики на території України був вкрай важким, традиційні схеми поставок сировини були порушені, більшість підприємств агропромислового припинили роботу, а строки поставок були збільшені в рази.
За таких важких умов закупку сировини чорниці сушеної, враховуючи її сезонність та великий обсяг закупівлі, проводили у всіх можливих постачальників, жоден із яких не міг забезпечити необхідний обсяг сировини самостійно. Крім того, для закупівлі необхідно було провести відбір зразків та проведення внутрішніх лабораторних досліджень на якість сировини. За результатами лабораторних досліджень відібрані зразки чорниці сушеної, запропонованої постачальниками ФГ«АГРОЕКОТЕХНОЛОГІЯ» (код за ЄДРПОУ 43539517), ТОВ «Вест-Дейл» (код ЄДРПОУ 43539517) та ФОП ОСОБА_2 та проведені відповідні закупівлі в травні - червні 2022 року.
Всі контрагенти, у яких проводилася закупівля сировини чорниці сушеної, були перевірені за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу, в тому числі щодо наявності судових спорів в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Були отримані всі реєстраційні документи, в тому числі, і свідоцтво платника єдиного податку. На момент здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 він зареєстрований на території України як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджувалося витягом з ЄДРПОУ (номер державної реєстрації 20290000000005610; дата реєстрації: 24.11.2014 р.) та перебував на обліку на момент проведення перевірки. Був платником єдиного податку, група 2. Не був платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності згідно з витягом визначено Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (код КВЕД 46.11). В припиненні та банкрутстві на момент укладення договору не перебував.
Якість товару, поставленого на користь позивача підтверджена якісними посвідченнями №15 від 02.05.2022, №18 від 26.05.2022 на сушені ягоди чорниці, виданими постачальником /т.3,а.с.218,219/. Також контроль якості товару проводився шляхом відбору та дослідження зразків продукції з кожної партії товару та здійснювався контроль якості безпосередньо у власній лабораторії позивача, про що зроблені відповідні записи в лабораторному журналі, про що зроблена відповідна відмітка відповідальним інженером-хіміком на видаткових накладних /т.3,а.с.216,217/. Щодо сертифікації продукції отриманої від ФОП ОСОБА_2 не наведено законодавчої норми про її обов'язковість і посилання відповідача на відсутність сертифіката якості на чорницю сушену безпідставні, оскільки на момент поставки продукція харчового призначення обов'язковій сертифікації не підлягала.
Щодо розбіжностей зазначеної ваги товару в експрес-накладних та видаткових накладних, необхідно зазначити, що продукція була відправлена постачальником із селища міського типу Глибока, Глибоцького району, Чернівецької області. Як пояснював Постачальник працівник ТОВ «Нова пошта» проводив приймання вантажу шляхом визначення обсягу палет, а не за вагою, в результаті чого неточно зазначена вага.
Суд зазначає, що чек до експрес накладної не є первинним документом в розумінні положень статей 1, 9 Закону №996 і підтверджує акт транспортування товару на адресу позивача.
При прийманні товару покупцем відповідно до вимог Стандарту «Функціонування. Управління закупівлями» системи менеджменту якості позивача проведений обов'язковий внутрішній ваговий контроль. Комісією в складі старшого менеджера ОСОБА_4 , заступника головного бухгалтера ОСОБА_5 , начальника зміни складу сировини ОСОБА_6 під час приймання чорниці сушеної на склад сировини 06.05.2022 та 30.05.2022 були проведені контрольні зважування та підписані видаткові накладні, які підтверджують вагу, що зазначені у видаткових.
Чорниця сушена (компонент ПС - 98547), яка передана за видатковою накладною №5 від 03.05.2022 р. була оприбуткована як партія сировини № 1125, що відображено в Журналі руху сировини (див. додаток № 22 до цієї відповіді на відзив), та використана в кількості 286 кг при виробництві цукерок «Снек Джой» чорниця, шоколад «Dark chocolate blueberry», цукерок «Талві чорниця», що підтверджується Рапортами про виготовлення виробів, копії яких наявні в матеріалах справи. Чорниця сушена (компонент ПС - 98547), яка передана за видатковою накладною №8 від 27.05.2022 оприбуткована як партія сировини №1439, що відображено в Журналі руху сировини, використана в кількості 123,5 кг при виробництві цукерок «Снек Джой» чорниця, шоколад «Dark chocolate blueberry», цукерок «Талві чорниця», що підтверджується Рапортами про виготовлення виробів.
Вищезазначені документи спростовують доводи Відповідача щодо проведення безтоварної операції з метою формування вигоди підприємствам-покупцям, відображають зміст та підтверджують реальність господарської операції між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Домінік Ко», а також використання придбаного товару безпосередньо в господарській діяльності. Зі сторони позивача не допущено жодних порушень вимог податкового законодавства під час здійснення господарської операції з придбання чорниці сушеної у ФОП ОСОБА_2 .
Позивач, який належним чином та добросовісно веде бухгалтерський облік, не може чинити вплив на оформлення документів контрагентами, не наділений повноваженнями перевіряти посадових осіб контрагентів та не може нести відповідальність за їх дії. Позивач правомірно, відповідно до вимог чинного податкового законодавства України відобразив реальні господарські операції з ФОП ОСОБА_7 , в результаті яких відбувся рух матеріальних активів та коштів між контрагентами та настали реальні зміни майнового стану платника податків, які відображені в первинній бухгалтерській документації, що оформлена відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Аналогічні правові позиції містяться в постанові Верховного Суду у справі №816/1363/17 від 13.03.2024 року (касаційне провадження № К/9901/47660/18), де зазначено, що не можливо погодитися з твердженням податкової про нереальність господарських операцій платника податків контрагентом з підстав наявності негативної податкової інформації відносно такого контрагента, оскільки кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагенти позивача або суб'єкти господарювання, з якими мали відносини контрагенти позивача, в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухобліку, та інших документів, установлених розділом II Податкового кодексу (пункт 138.2 статті 138 Кодексу).
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього Кодексу не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Проведення господарських операцій суб'єктом господарювання згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» має бути підтверджено первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно з частиною другою статті 3 цього Закону на даних бухобліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.
Таким чином, первинні документи з відображення господарських операцій є основою для податкового обліку.
Як зазначено в Постанові Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду у справі № 808/6843/13-а від 23.08.2024, наведені вище норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентів, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на витрати за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
На підставі вищевикладеного висновки відповідача щодо завищення витрат позивачем на загальну суму 409500,00 грн без ПДВ за рахунок взаємовідносин з ФОП ОСОБА_7 є безпідставними та спростованими документально.
Також ГУ ДПС у Полтавській області в ході проведення перевірки встановлено про заниження ТОВ «Домінк Ко» суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за рахунок невідображення, на порушення пп. 198.5 ст. 198 ПК України ТОВ «Домінік Ко» вартості списаної готової продукції, яка відображена у бухгалтерському обліку витрат на 949 рахунку «Інші витрати операційної діяльності» на загальну суму 5 491 551,12 грн.
В результаті даного порушення платником занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 1 098 310,22 грн.
Також ТОВ «Домінік Ко» не нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на вартість списаних етикеток, які відображено у бухгалтерському обліку витрат на 949 рахунку «Інші витрати операційної діяльності» на загальну суму 2 283 752,65 грн., в т.ч. за 2022 рік в сумі 660423,64 грн. та за 2023 рік в сумі 1 623 329,01 грн.
Згідно отриманих копій податкових накладних встановлено, що платником задекларовано обсяг постачання по умовному продажу етикету не в повному обсязі, а саме різниця складає в сумі 418595,09 грн. в т.ч. за 2022 рік в сумі 118774,77 грн. та за 9 місяців 2023 року в сумі 299820,32 грн.
В результаті даного порушення платником занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 83719,03 грн.
Отже ТОВ «Домінік Ко» занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 1 182 029 грн.
В ході розгляду справи судом дійсно встановлено про проведення ТОВ «Домінік Ко» списання вартості сировини та етикету та одночасного оприбуткування тієї ж самої продукції (перейменованої чи перефасованої, тощо) в тій самій кількості та на ту ж саму вартість, тією ж датою з рахунка 2013 «Сировина і матеріали» на рахунок 26 «Готова продукція», за операціями пов'язаними з перейменуванням / перефасуванням / переробкою продукції для подальшої її реалізації (тобто використання в господарській діяльності позивача). Відповідно до наданих бухгалтерських документів мають наступне відображення в обліку:
Дт 2013 «Сировина та матеріали» Кт 26 «Готова продукція» - списання попереднього виду продукції, тобто переведення готової продукції в полуфабрикат.
Дт 26 «Готова продукція» Кт 2013 «Сировина та матеріали» - одночасне оприбуткування нового виду продукції в тій самій кількості, за тією самою вартістю, на ту ж саму суму.
Бухгалтерським проведенням Дт 949 Кт 2013 відображено розподілені загальновиробничі витрати на реалізовану продукцію, розподіл яких відбувається останнім днем звітного місяця.
Позивач веде облік відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності за яким ТОВ «Домінік Ко» план рахунків бухгалтерського обліку для цілей складання фінансової звітності за МСФЗ формує самостійно, з урахуванням галузевих особливостей підприємства. ТОВ «Домінік Ко», враховуючи особливості своєї виробничої діяльності, з метою аналізу впливу кожної господарської операції на результати діяльності, веде бухгалтерський облік визначеним саме для цього чином. Особливості ведення бухгалтерського обліку, в тому числі відображення витрат на рахунках бухгалтерського обліку не мають впливу на операції, що підлягають оподаткуванню.
Субрахунок бухгалтерського обліку « 2013» використовується підприємством виключно для здійснення внутрішніх транзитних операцій (списання одного та оприбуткування іншого) та відображує зміни при внутрішньому русі товарно-матеріальних цінностей з виробничої необхідності, а саме: при необхідності перейменування, перепакування готової продукції.
Прикладом такого може бути виготовлення для продажу продукції, що має згідно з рецептурою на виготовлення позивача назву «Бананія-Манго Україна».
За умовами договору із покупцями ТОВ «Домінік Ко» вказана продукція належна до відвантаження з назвою, яка вказана в специфікації до конкретного договору та є назвою в системі Покупця: «Цукерки Бананія-Манго».
Позивачем здійснюється одночасне списання продукції і етикету за найменуванням згідно з рецептурою виробника - «Бананія-Манго Україна» з відображенням у бухгалтерському обліку позивача проведенням:
Дт 2013 Кт 260 - списано ТМЦ «Бананія-Манго Україна» на суму поставки
та одночасне оприбуткування продукції із назвою «Цукерки Бананія-Манго» на ту ж суму поставки, проведенням:
Дт 260 Кт 2013 - оприбутковано ТМЦ «Цукерки Бананія-Манго» на суму поставки.
Також в разі, якщо продукція виготовлена як вагова, при перепакуванні за необхідності її в штучну продукцію, таким самим чином списується вагова продукція на рахунок 2013 з подальшим оприбуткуванням для продажу назад на рахунок 260 після перепакування.
Всі вищенаведені операції не є списанням продукції як непридатної для подальшого використання в господарській діяльності, а здійснені як внутрішні операції, необхідні для виготовлення та реалізації готової продукції.
Щодо здійснення щомісячних проведень ТОВ «Домінік Ко» Дт 949 Кт 2013 встановлено наступне. Продукція підприємства виготовляється партіями відповідно до планування, в обсягах що дозволяють виробничі потужності та в період подання електроенергії на підприємство. При виробництві готова продукція має назву згідно з рецептурою на виготовлення. Зберігається на складах відповідних до планового виготовлення (Україна, експорт, торговельні мережі тощо).
В процесі фактичних замовлень продукції покупцями (які можуть відрізнятися від планових, особливо в умовах військового стану - відсутність електроенергії, повітряні тривоги, що спричиняє зменшення продажів кінцевому споживачу за зменшення замовлень, порушення логістичних шляхів, закриття роздрібного бізнесу і таке інше) може виникати необхідність зміни напрямку призначення раніше виготовленої продукції. Тобто, відпуск готової продукції яка планувалася одному покупцю, здійснюється іншому покупцю. Виникає необхідність в перейменуванні, перепакуванні - у внутрішньому переміщенні продукції для можливості її подальшого продажу.
При виготовленні продукції на собівартість кожної партії лягають прямі витрати (вартість основних матеріалів та зарплати, витрачених на виготовлення конкретного виду продукції). Крім того, в останній день місяця здійснюється розподіл загальновиробничих витрат на кожну одиницю реалізованої (та, що вибула) продукції зі складу готової продукції (виробничі накладні витрати на організацію виробництва та управління цехами, ділянками, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування), що також включається до собівартості.
При цьому, загальновиробничі витрати нараховуються саме на той рахунок, на який відбулось вибуття (продаж). Тобто, якщо продукція: виготовлена з сировини підприємства, переміщена на склад як і реалізована покупцю - загальновиробничі витрати відображаються на бухгалтерському рахунку 901 - як кінцева реалізація (тобто при здійсненні циклу виробництва від сировини, переробки до продажу); якщо продукція: виготовлена з сировини підприємства, переміщена на склад, а в подальшому вибула зі складу готової продукції для подальшого перейменування / перепакування - загальновиробничі витрати відображаються на рахунку вибуття, а саме - на бухгалтерському субрахунку 2013.
Загальновиробничі витрати, які сформовано на субрахунку 2013 відповідно до принципів бухгалтерського обліку знаходять відображення на рахунку 949.
Виникає проведення Дт 949 Кт 2013 - сума загальновиробничих витрат, які формуються в останній день місяця на продукцію яка підлягала перейменуванню, перепакуванню вже після завершення процесу виготовлення.
Таким чином, вищенаведені операції є нарахованими загальновиробничими витратами та не є списанням продукції як непридатної для подальшого використання в господарській діяльності.
Вся готова продукція, яка була з виробничої необхідності перейменована / перефасована / перероблена, рух якої відображений на рахунках 2013 «Сировина та матеріали», 260 «Готова продукція», загальновиробничі витрати по якій відображені на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», в подальшому реалізована та, відповідно, взяла участь в оподатковуваних операціях згідно з чинним податковим законодавством.
В ході проведення перевірки ГУ ДПС у Полтавській області враховані виключно операції ТОВ «Домінік Ко» по списанню продукції і не надано оцінки операціям з оприбуткування в той самий день тієї самої продукції на ту ж саму суму у процесі здійснення позивачем статутної господарської діяльності.
Згідно із положеннями пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до абзацу 2 пункту 44.2. статті 44 ПК України платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство забезпечує облік витрат діяльності за статтями та елементами затрат з поділом їх на витрати у межах норм і наднормативні. Наднормативні витрати включаються до собівартості, якщо такі витрати не пов'язані з нестачами, псуванням, нетехнологічним використанням та порушенням правил зберігання, за рішенням уповноваженої особи (керівника) підприємства.
Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для відображення у бухгалтерському обліку фактів господарських операцій (витрачання ресурсів) є первинні документи, які повинні містити, зокрема, інформацію про зміст, нормоване і наднормативне (з поясненням обставин) витрачання (використання) ресурсів.
Відповідно до роз'яснення Міністерства Фінансів України, викладеного у листі №31-04220-20-17/6687 від 15.04.2005 якщо готова продукція списана у зв'язку з визнанням її непридатною для використання (зіпсованою), її нетехнологічного використання або при виявленні нестачі готової продукції, а її вартість не включена до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування ПДВ та пов'язані з отриманням доходів, лише в такому випадку при списанні такої продукції (вибуття її з обороту) платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ за основною ставкою згідно з підпунктом «г» п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього для звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну, оскільки такі товарно - матеріальні цінності не використовуються в оподаткованих операціях.
Оскільки Позивач, відповідно до наданих пояснень та доказів включив у вартість готової продукції, що була переведена в статус сировини у зв'язку з виробничою необхідністю її переробки/перепакування/перейменування, у собівартість готової продукції, яка була в подальшому реалізована, а операції з її постачання оподатковані, то при переведенні готової продукції в сировину податкові зобов'язання з податку на додану вартість не нараховуються, а податкові накладні не складаються.
В процесі здійснення позивачем господарської діяльності не мало місця операцій визначених пунктом 198.5 статті 198 ПК України, списання товарів/послуг, необоротних актів, а ототожнення операцій списання і одночасного оприбуткування виготовленої продукції, етикету за перейменування / перефасування / переробки продукції для подальшої її реалізації, тобто використання в господарській діяльності позивача із списанням готової продукції, що не використовується у господарській діяльності ТОВ «Домінік Ко» є безпідставним.
Таким чином, суд констатує про неповне дослідження відповідачем всіх обставин операцій ТОВ «Домінік Ко», вчинених в рамках статутної господарської діяльності позивача і неврахування ГУ ДПС у Полтавській області фактів використання продукції на суму 5910146,21 грн. Відповідно, неправомірним та безпідставним є висновок ГУ ДПС у Полтавській області про заниження податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 1182029,00 грн.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У ТОВ «Домінік Ко», у зв'язку з відсутністю об'єкта оподаткування, відсутній і обов'язок складання, реєстрації в ЄРПН податкових накладних, твердження Відповідача щодо не складання та не реєстрації податкових накладних на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1182029,00 грн на загальний обсяг постачання в сумі 5910146,21 грн є хибним, а застосування штрафних санкцій за відсутність їх реєстрації у сумі 156030,16 грн є неправомірним.
Відповідно, податкове повідомлення-рішення від 17.04.2024 №00050570701 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд встановив, що податковим повідомлення-рішенням від 17.04.2024 № 00050630701 ТОВ «Домінік Ко» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1765923,75 грн, з них 1412739,00 грн за основним платежем, 353184,75 грн за штрафними санкціями, у розрізі порушень, в тому числі за обставин ненарахування позивачем податкового зобов'язання в результаті списання готової продукції в сумі 1098310,00 грн основного платежу та штрафної санкції 274577,50 грн, ненарахування позивачем податкового зобов'язання в результаті списання етикеток в сумі 83719,00 грн основного платежу та штрафної санкції 20929,75 грн, по правовідносинах із ТОВ «ФАВОРИТ ТЕХНО» в сумі 209877,00 грн основного платежу та штрафної санкції 52469,25 грн та за обставин подвійного включення до складу податкового кредиту однієї податкової накладної в сумі 20833,00 грн основного платежу та штрафної санкції 5208,25 грн (всього 26041,25 грн).
В ході судового розгляду справи, ТОВ «Домінік Ко» заперечень щодо встановленого в ході проведення перевірки факту подвійного включення до складу податкового кредиту суми за податковою накладною в сумі 20833,00 грн, не наведено, позивач доводів та міркувань щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 17.04.2024 № 00050630701 в цій частині не висловлював. Відповідно, доказів протиправності податкового повідомлення-рішення від 17.04.2024 № 00050630701 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20833,00 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 5208,25 грн до справи не надано, а судом не встановлено.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В ході розгляду справи судом встановлено про безпідставне нарахування ГУ ДПС у Полтавській області сум податкового зобов'язання ТОВ «Домінік Ко» з податку на прибуток приватних підприємств на суму 956607,50 грн, з них 765286,00 грн за основним платежем, 191321,50 грн за штрафними санкціями, у розрізі контрагентів, в тому числі по правовідносинах із ТОВ «ФАВОРИТ ТЕХНО» основного платежу 188890,00 грн та штрафної санкції 47222,50 грн (всього по контрагенту 236112,50 грн); по правовідносинах із ФОП ОСОБА_1 основного платежу 502686,00 грн та штрафної санкції 125671,50 грн (всього по контрагенту 628357,50 грн); по правовідносинах із ФОП ОСОБА_2 основного платежу 73710,00 грн та штрафної санкції 18427,50 грн (всього по контрагенту 92137,50 грн).
Відповідно, податкове повідомлення-рішення від 17.04.2024 №00050610701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 956607,50 грн, з них 765286,00 грн за основним платежем, 191321,50 грн за штрафними санкціями є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 17.04.2024 № 00050630701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1765923,75 грн, з них 1412739,00 грн за основним платежем, 353184,75 грн за штрафними санкціями, судом встановлено про безпідставне визначення суми зобов'язання і, відповідно, застосовано штрафні санкції в наслідок донарахування сум податку на додану вартість по операціях списання готової продукції в сумі 1098310,00 грн основного платежу та штрафної санкції 274577,50 грн, по операціях списання етикету в сумі 83719,00 грн основного платежу та штрафної санкції 20929,75 грн, по правовідносинах із ТОВ «ФАВОРИТ ТЕХНО» в сумі 209877,00 грн основного платежу та штрафної санкції 52469,25 грн.
Відповідно, податкове повідомлення-рішення від 17.04.2024 №00050630701, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1391906 грн, застосування штрафних санкцій на суму 347976,50 грн є протиправним та в цій частині підлягає скасуванню.
В іншій частині податкове повідомлення-рішення від 17.04.2024 № 00050630701 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Податкове повідомлення-рішення від 17.04.2024 №000505701701 про застосування штрафних санкцій прийняте ГУ ДПС у Полтавській області за відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму 5910146,21 грн, у зв'язку із визначенням відповідачем сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість по операціях списання готової продукції в сумі 1098310,00 грн основного платежу та штрафної санкції 274577,50 грн, по операціях списання етикету в сумі 83719,00 грн основного платежу та штрафної санкції 20929,75 грн, що визнане судом неправомірним та необґрунтованим і, відповідно, податкове повідомлення-рішення від 17.04.2024 №000505701701 про застосування штрафних санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Домінік Ко».
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 42787,80 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінік Ко" (вул. Решетилівська, буд. 2, м. Полтава, Полтавська область, 36009, код ЄДРПОУ 00382208) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 17.04.2024 №00050610701, №00050570701.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 17.04.2024 №00050630701 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 391 906,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 347 976,50 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінік Ко" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 42 787,80 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23 червня 2025 року.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва