08 квітня 2025 рокуСправа №160/2781/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1 № 047050029004 від 05.12.2024 року про відмову у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач-2) призначити та виплачувати пенсію позивачу за його заявою від 25.09.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як останній має необхідну кількість спеціального пільгового стажу роботи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає протиправним рішення ГУ ПФУ у Волинській області №047050029004 від 05.12.2024 року про відмову у призначенні пенсії, а тому просить його скасувати.
Ухвалою суду прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судового засідання, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача-1 засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому останній повністю заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 15 грудня 2024 року №047050029004 позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058-ІV відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу (25 років). За результатами розгляду заяви та доданих до них документів встановлено: вік позивача на дату звернення: 48 років. Страховий стаж позивача становить 28 років 09 місяців 15 днів. Пільговий стаж за Списком № 1 складає 03 роки 03 місяці 08 днів. Робота відкриті гірничі/металургія, професії за постановою №202 становить 22 роки 10 місяців 02 дні. До пільгового та страхового стажу Позивача зараховані усі наявні періоди. Відмовляючи у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач керувався виключно нормами чинного законодавства, зокрема: правовим актом, який регулює призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є Закон № 1058-ІV. Оскільки пільговий стаж ОСОБА_1 на роботах з виробництва чорних і кольорових металів (на посаді коваль на молотах і пресах у ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат») становить 22 роки 10 місяців 2 дні , а тому права на призначення пенсії на пільгових умовах він немає.
Відповідач-2 про розгляд справи повідомлений належним чином та своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень, заяв або клопотань не подав.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 25.09.2024 року звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зі заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява позивача та додані документи розглянуті за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Волинській області, рішенням якого від 05.12.2024 року №047050029004 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Крім того, зазначено, що відповідно до наданих документів (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, довідка про період роботи) страховий стаж складає 28 років 9 місяців 15 днів ( з врахуванням додаткових років 54 роки 9 місяців 15днів); пільговий стаж: за списком №1 - 3 роки 3 місяці 8 днів, роботи не підземні за постановою 202 (25) - 22 роки 10 місяців 2 дні.
Оцінивши наявні у справі доводи та докази, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст.101 Закону №1788-XIIоргани, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Згідно п.1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202.
З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 22.07.1998 вбачаються записи про періоди його роботи та містяться записи, що за підсумками атестації робочих місць за умовами праці за даною професією і посадою, підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №023-1565 від 24.08.2022, №023-1566 від 24.08.2022, №023-1567 від 24.08.2022, №023-1568 від 24.08.2022, №023-1569 від 22.08.2022, №023-1570 від 24.08.2022, №143-828 від 22.08.2024, №2003434 від 30.08.2024 ОСОБА_1 працював за посадами, що передбачені списком №1 розділ ХІ підрозділами 2а; 2 постановами Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, №36 від 16.01.2003, №461 від 24.06.2016 та постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, а також п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, виконувана позивачем робота підпадає під визначені Постановою Кабінету Міністрів України №202 роботи.
Так, пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року №1931-Х1І Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України Про пенсійне забезпечення, обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Згідно пункту 6 зазначеної постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20.01.1992 року №8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 року прийняв Постанову №81 Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 №8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення. На даний час Постанова Кабінету Міністрів України №81 від 22.02.1992 є чинною.
Також, 02.10.2018 року Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтверджує доцільність застосування Роз'яснення №8.
Отже, на час трудової діяльності позивача і наразі діє як Роз'яснення № 8, так і Постанова Кабінету Міністрів України № 81 від 22.02.1992 року.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року №8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах.
Суд звертає увагу, що посилання у роз'ясненні на статтю 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» слід застосовувати і при призначенні пенсії за статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки зміст цих статей є тотожним.
Як вбачається зі спірного рішення, станом на момент звернення до пенсійного органу пільговий стаж позивача за частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складав за розрахунком відповідача: роботи не підземні за постановою 202 (25) - 22 роки 10 місяців 2 дні.
Враховуючи викладене, при призначенні пенсії позивачеві відповідач мав керуватись як Роз'ясненням №8, так і Постановою Кабінету Міністрів України №81 від 22.02.1992, чого останнім зроблено не було.
З оскаржуваного рішення відповідача-1 та з наданого відзиву на позовну заяву неможливо встановити яким чином відповідач обраховував пільговий стаж не підземні роботи на провідних професіях (25 років) - 22 роки 10 місяців 2 дні.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області №047050029004 від 05.12.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо визначення належного органу Пенсійного фонду, суд зазначає наступне.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок №22-1).
Пунктом 1.1 Порядку №22-1 встановлено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до п.4.2. Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З наведеного вбачається, що заява та документи для призначення, перерахунку пенсії можуть бути подані в будь-якому сервісному центрі, що здійснює обслуговування громадян, незалежно від місця проживання особи.
Разом з тим, розгляд документів та винесення рішення про призначення пенсії/відмову в призначенні пенсії здійснюється за принципом екстериторіальності шляхом автоматизованого розподілу до структурного підрозділу органу, що призначає пенсію.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 встановлено:
- створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій;
- рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи;
- рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати (п.4.7 Порядку №22-1).
Пунктом 4.8 Порядку №22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, принцип екстериторіальності застосовується при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
З вищезазначеного вбачається, що заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Волинській області за результатом якої прийняте відповідне рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії.
Отже, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії, відтак відповідальним за опрацювання заяви ОСОБА_1 та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - ГУ ПФУ у Волинській області.
Отже, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не є суб'єктом прийняття рішення.
Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2018 року по справі №826/1460/16 дійшов висновку, що належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на встановлене вище, у позовних вимогах до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (відповідач-2 по справі) належить відмовити.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У постанові Верховного Суду України від 24.11.2015 року в справі №816/1229/14 зазначено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію позивачу за його заявою від 25.09.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як останній має необхідну кількість спеціального пільгового стажу роботи, суд виходить з наступного.
Статтею 58 Закону України №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пенсію позивача.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення, розрахунок, перерахунок пенсії, суд дійшов до висновку про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах від 25.09.2024 року з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі як суб'єкт владних повноважень не довели правомірності своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: судового збору у розмірі 605грн. 60коп.
Керуючись ст.ст. 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №047050029004 від 05.12.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 25.09.2024, з урахуванням висновків суду та правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, м. Луцьк, Київський майдан, 6; код ЄДРПОУ 13358826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 605(шістсот п'ять) грн. 60коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В. Луговська