23 червня 2025 рокуСправа №160/30134/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Крамчанін Олександр Вячеславович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Крамчанін Олександр Вячеславович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи для призначення пенсії за віком періоди роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 15.05.2011, з 17.05.2011 по 21.12.2012 та з 21.12.2012 по 15.03.2024;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи для призначення пенсії за віком періоди роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 15.05.2011, з 17.05.2011 по 21.12.2012 та з 21.12.2012 по 15.03.2024;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за невраховані періоди роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 15.05.2011, з 17.05.2011 по 21.12.2012 та з 21.12.2012 по 15.03.2024, починаючи з дня призначення пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак при призначенні пенсії позивачу не зараховано періоди його роботи в російській федерації з 01.01.1992 по 15.05.2011, з 17.05.2011 по 21.12.2012 та з 21.12.2012 по 15.03.2024. Позивач не погоджується з такою позицією органів пенсійного фонду, тому і звернувся з цим позовом до суду.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/30134/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що ним правомірно відмовлено позивачу у зарахуванні до його страхового стажу спірних періодів роботи, оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, тому при призначенні до страхового стажу не зараховується період роботи в російській федерації після 01.01.1992. Також відповідач указує, що трудова книжка позивача не містить записів про припинення трудової діяльності в російській федерації, через що не можна зарахувати період роботи по 15.03.2024, як просить позивач в позовній заяві. Водночас відповідач зазначає, що позивач надає довідки про підтвердження страхового стажу, видані підприємством російської федерації, датовані 15.03.2024. При цьому 24.02.2022 російською федерацією розпочато повномасштабне вторгнення на територію України. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24.02.2022 на всій території Україні введено воєнний стан. Тобто, позивач перебував на території країни агресора, офіційно був працевлаштований, сплачував податки країні агресору, але в той же час просить зарахувати дані періоди роботи для перерахунку пенсії, призначеної на території України. У зв'язку з цим відповідач вважає, що задоволення позовних вимог щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи в російській федерації відповідно до довідки від 15.03.2024, виданої на території російської федерації, є порушенням морально-етичних засад. На підстав викладеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду у відповідача було витребувано у відповідача:
належним чином завірену копію рішення про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»;
інформацію про те, чи зараховано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до стажу роботи для призначення пенсії за віком періоди роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по день призначення пенсії, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 08.08.1978;
належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач через систему «Електронний суд» разом з відзивом надав до суду копію пенсійної справи позивача.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (позивач) 29.04.2024 звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Криворізького південного об'єднання управління ПФУ №047150026904 від 06.05.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком.
Відповідно до форми РС-право страховий стаж позивача складає 16 років 1 місяць 20 днів, при цьому до його страхового стажу зараховано періоди по 31.12.1991 включно.
Позивач не погоджується з тим, що відповідачем не зараховано до його страхового стажу періоди роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 15.05.2011, з 17.05.2011 по 21.12.2012 та з 21.12.2012 по 15.03.2024, тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-ІV).
Згідно зі ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Так, трудова книжка позивача серія НОМЕР_1 містить, з-поміж іншого, такі записи про періоди роботи позивача (мовою трудової книжки):
Дальневосточное ордена Ленина морское пароходство
24) 29.01.90 Матрос 1 кл. т/х «Маго».
25) 13.04.1992 Временно переведен в Фесконтракт для работы на судах иностранных компаний;
26) считать возвратившимся в л/состав.
27) 07.10.1995 матрос 1 кл. т/х «Маго». ОАО «ДВМП»
28) 30.05.2023 ст.матрос т/х «Абакан».
29) 14.12.2006 Переведен на должность матроса 1 класса для работы на судах ОАО «ДВМП»
30) 02.02.2007 Переведен на должность старшего матроса для работы на судах ОАО «ДВМП»
31) 03.11.2007 Переведен на должность матроса 1 класса для работы на судах ОАО «ДВМП»
32) 26.12.2007 Переведен на должность старшего матроса для работы на судах ОАО «ДВМП»
33) 10.08.2008 Переведен на должность матроса 1 класса для работы на судах ОАО «ДВМП»
34) 26.10.2008 Переведен на должность старшего матроса для работы на судах ОАО «ДВМП»
35) 17.03.2009 Переведен на должность боцмана для работы на судах ОАО «ДВМП»
36) 29.05.2009 Переведен на должность матроса 1 класса для работы на судах ОАО «ДВМП»
37) 05.09.2009 Переведен на должность боцмана для работы на судах ОАО «ДВМП»
38) 29.10.2009 Переведен на должность матроса 1 класса для работы на судах ОАО «ДВМП»
39) 26.12.2009 Переведен на должность боцмана для работы на судах ОАО «ДВМП»
40) 21.07.2010 Переведен на должность матроса 1 класса для работы на судах ОАО «ДВМП»
41) 28.09.2010 Переведен на должность боцмана для работы на судах ОАО «ДВМП»
42) 15.05.2011 Трудовой договор прекращен в связи с переводом работника на работу к другому работодателю, по его просьбе, статья 77, часть первая пункт 5 Трудового кодекса российской федерации.
Общество с ограниченной ответственностью «Совкомфлот Варандей»
43) 17.05.2011 Принят на должность старшего матроса с о/л «СКФ Сахалин».
44) 21.12.2012 Трудовой договор прекращен в связи с переводом работника с его согласия на работу к другому работодателю, пункт 5 статьи 77 Трудового кодекса российской федерации.
Общество с ограниченной ответственностью «СКФ Шельф / ООО «СКФ Шельф»
45) 21.12.2012 Принят на должность боцмана на судно «Витус Беринг».
46) 23.06.2021 Подано письменное заявление ОСОБА_2 о предоставлении ему работодателем сведений о трудовой деятельности в соответствии со статьей 66.1 Трудового кодекса российской федерации (часть 2 статьи 2 федерального закона от 16.12.2019 №939 ФЗ)
Також згідно з відомостями про трудову діяльність, наданих працівнику роботодавцем, форма СТД-Р, що наявні у матеріалах справи, ОСОБА_1 працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «СКФ Шельф» з 21.12.2012 по 15.03.2024 боцманом судна «Вітус Берінг».
Таким чином, записами трудової книжки та довідкою форми СТД-Р підтверджується, що у спірні періоди позивач працював на території російської федерації.
Відповідач не зарахував ці періоди до страхового стажу позивача, оскільки з 01.01.2023 РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тому при призначенні пенсії до страхового стажу не зараховується період роботи в російській федерації після 01.01.1992.
Про незарахування цих періодів указує відповідач вказує у відзиві на позов, наведене також підтверджується розрахунком стажу позивача (Форма РС-право), копія якого надана до матеріалів справи.
Суд зазначає, що 13.03.1992 набула чинності Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода), відповідно до статті 1 якої пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Відповідно до пункту 2 статті 13 вказаної Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Отже, припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж набутий ним до ухвалення відповідних рішень.
Таким чином, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Отже, періоди роботи позивача з 01.01.1992 по 15.05.2011, з 17.05.2011 по 21.12.2012 підлягають зарахуванню до його страхового стажу.
Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Водночас суд зазначає, що відповідно до п.4.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
У цій справі відсутнє рішення органів пенсійного фонду в розумінні п.4.3. зазначеного Порядку.
З огляду на все викладене вище, суд дійшов висновку, що у випадку з позивачем мають місце протиправні дії відповідача, які полягають у не зарахуванні до страхового стажу позивача періодів його роботи з 01.01.1992 по 15.05.2011, з 17.05.2011 по 21.12.2012.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним і скасування рішення відповідача про відмову у зарахуванні до стажу спірних періодів роботи.
Враховуючи наявність протиправних дій відповідача, для належного захисту прав позивача, суд зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на території з 01.01.1992 по 15.05.2011, з 17.05.2011 по 21.12.2012 та здійснити перерахунок пенсії позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Поряд з цим, згідно з позицією, яка сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №676/1557/16-ц (провадження №14-197цс19), у випадку встановлення судовим рішенням факту неналежного виконання органами Пенсійного фонду України своїх обов'язків щодо нарахування та виплати пенсії відповідний перерахунок здійснюється за весь попередній період, а не з часу набрання законної сили судовим рішенням (строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає).
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, відповідач має перерахувати пенсію позивачеві не лише на майбутні періоди, але й за весь попередній період, починаючи з дати призначення пенсії.
Що стосується позовних вимог про зарахування до стажу роботи позивача періоду його роботи на території російської федерації з 21.12.2012 по 15.03.2024, суд зазначає таке.
Як указано вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд установив, що трудова книжка позивача містить запис про прийняття 21.12.2012 позивача на роботу боцмана на судно «Витус Беринг» в Общество с ограниченной ответственностью «СКФ Шельф / ООО «СКФ Шельф».
До матеріалів справи надано відомість про трудову діяльність, наданих працівнику роботодавцем, форма СТД-Р (Додаток №1 до наказу Міністерства праці і соціального захисту російської федерації від 10.11.2022 №713н), дата видачі відомості 15.03.2024, цього ж дня відомість була отримана позивачем.
Дослідивши вказані документи, суд зазначає, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості про звільнення позивача з указаної роботи, що не дозволяє суду зробити висновок про кінцеву дату роботи позивача.
Суд не бере до уваги відомість про трудову діяльність позивача, оскільки вона видана на території російської федерації згідно із законодавством цієї держави, а у зв'язку із триваючою агресією російської федерації на території України, відсутня можливість перевірити інформацію про трудову діяльність позивача.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовної заяви в частині позовних вимог, які стосуються зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи із 21.12.2012 по 15.03.2024.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі є такими, що підлягають задоволенню частково.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).
З огляду на викладене, а також часткове задоволення позовних вимог, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 257 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.01.1992 по 15.05.2011, з 17.05.2011 по 21.12.2012.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.01.1992 по 15.05.2011, з 17.05.2011 по 21.12.2012.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням періодів роботи з 01.01.1992 по 15.05.2011, з 17.05.2011 по 21.12.2012, починаючи з дня призначення пенсії, та з урахуванням проведених платежів.
В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).
Суддя Н.В. Кучугурна