Справа № 450/3001/24 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І. І.
Провадження № 33/811/409/25 Доповідач: Белена А. В.
06 червня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 лютого 2025 року,
Постановою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 лютого 2025 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) судового збору.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 12.06.2024 року о 21 год. 50 хв. у м. Львові на вул. Тракт Глинянський, 6б керував транспортним засобом Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поруення координації рухів, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі КНП ЛОР «Львівський обласний центр превенції та терапії узалежнень» відмовився, висновок лікаря № 001762 від 12.06.2024. Відеозапис вівся на нагрудні камери №71325, № 74237. Таким чином ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
На постанову судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження; скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження зазначає, що копія постанови судді від 18.02.2025 йому не скеровувалася. Текст постанови було надіслано на електронну пошту адвокату Федулову О.В 26.02.2025.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що твердження лікаря про те, що він відмовився здавати біологічний матеріал (сечу) не відповідає дійсності. Звертає у вагу, що відповідно до Інструкції №1413/27858 від 11.11.2015, для підтвердження дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки інших біологічних середовищ.
Вважає, що поліцейській зобов'язаний був запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а у разі відмови чи незгоди з результатом такого огляду, провести огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
На думку апелянта, судом не враховано, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також від надання біологічного середовища - сечі, а здійснював неодноразові спроби здачі такої, що підтверджується долученим до матеріалів справи відеозаписом. Зокрема, зафіксовано, що після його неодноразової спроби здати біологічне середовище - сечу, медичний працівник зазначила, що змушена скласти висновок про відмову від проходження огляду, при цьому йому не запропонували здійснити відбір зразку іншого біологічного середовища.
Враховуючи наведене, вважає, що у матеріалах справи відсутні об'єктивні дані, підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, які б підтверджували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення від серії ААД № 815742 від 13.06.2024 (а.с. 1);
висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001762 від 12 червня 2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від оляду відмовився (а.с.3);
відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на яких у повному обсязі зафіксовані події, які мали місце 12.06.2024 за участю ОСОБА_1 (а.с. 2);
рапортом поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 1 УПП у Львівській області ДПП Артема Волоса від 12.06.2024 (а.с. 4);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення координації рухів, порушення мови) та скеровано останнього до КНП ЛОР ЛОМЦП та ТУ для проведення огляду на стан сп'яніння (а.с. 6).
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Так, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, ст. 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, пройти такий огляд.
Відповідно до ст. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 9 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З протоколу серії ЕПР 1 № 211706 від 03.01.2025 вбачається, що такими ознаками у ОСОБА_2 були: розширені зіниці очей, котрі не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Слід звернути увагу, при цьому, що поліцейським перевірено реакцію зіниць ОСОБА_1 на світло з використанням ліхтарика, а також за допомогою проби Ромберга оцінено статичну координацію ОСОБА_1 .
З огляду на наведені ознаки, у поліцейського виникли підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, наслідком чого стала вимога поліцейського до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про недотримання працівниками поліції встановленого законом порядку проведення огляду на стан сп'яніння, тобто без пропозиції проведення первинного огляду на місці з використанням спеціальних технічних засобів.
Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (надалі - Інструкція), яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп'яніння.
Поліцейські не забезпечуються спеціальними технічними засобами для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння водіїв транспортних засобів, тому зробити такий огляд на місці можливості не мають.
У той же час п. 12 розділу 2 даної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу 1цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пункт 4 розділу 1Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п. 3 розділу 1 Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп'яніння.
Відповідно до положень п. 7 розділу 3Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Отже, проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння можливо лише у медичному закладі і та обставина, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці за допомогою спеціальних технічних засобів, не свідчить про недотримання ними, в даному випадку, вимог ст. 266 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, зокрема, від здачі біологічного середовища - сечі спростовуються матеріалами справи.
Так, з відеозапису події вбачається, що водій ОСОБА_1 протягом тривалого часу годин не надав біологічне середовище (сечу) для проведення лабораторного дослідження на виявлення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, тобто вчинив дії з ухилення від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'ягніння.
В апеляційній скарзі апелянт не заперечує факту не здачі ним біологічного середовища (сечі) для проведення лабораторного дослідження на визначення стану наркотичного сп'яніння, покликаючись на фізіологію організму.
Ухилення ОСОБА_1 від проведення медичного огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння (відмова надавати біологічне середовище - сечу) розцінюється, як відмова від огляду.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння судом не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
постановив :
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 лютого 2025 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА