03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/2655/2025
14 травня 2025 року м. Київ
Справа № 761/40846/23
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 червня 2024 року, ухвалене у складі судді Пономаренко Н.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу,
встановив:
У листопаді 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом довідповідача Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КНП «KMKЛ №18») про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що починаючи з березня 2023 року з боку керівництва медичного закладу КНП «KMKЛ №18» в особі в.о. директора ОСОБА_6., заступника директора з лікувально-діагностичної роботи ОСОБА_3 , заступника директора з хірургічної допомоги ОСОБА_4 (він же Голова комісії по проведенню перевірки медичної документації та якості надання медичної допомоги), завідуючої терапевтичним відділенням ОСОБА_5 відбувалося упереджене ставлення до неї, яке проявлялося у постійній перевірці медичних карт стаціонарних хворих та ініціативі постійних службових перевірок.
Результатом систематичного тиску зі сторони адміністрації відповідача були два накази про оголошення їй доган, а саме: наказ від 11.04.2023 року № 216-к та наказ від 21.04.2023 року № 232-к. Вона не оскаржувала ці накази, оскільки вважала недоцільним витрати часу та коштів на оскарження неправомірних наказів.
У подальшому тиск на неї з боку адміністрації відповідача відновився. Заступник директора з лікувально-діагностичної роботи ОСОБА_3 не у встановленому порядку забрав частину медичної карти стаціонарного хворого №ІХ- 230904/9187 й залишив її у себе в кабінеті на половину робочого дня. Також дав усне доручення одному із медичних працівників скопіювати дану частину медичної карти на копіювальному пристрої й ініціював перевірку записів в ній по копії.
Відповідно до наказу від 18.09.2023 року № 180-ОД створено комісію по перевірці ведення медичної документації пацієнта, що перебував на лікуванні у терапевтичному відділенні КНП «KMKЛ № 18».
29.09.2023 року в період її відсутності відбулося засідання комісії по перевірці ведення медичної документації пацієнта. Також їй вручили запит на надання пояснень у строк до 09:00 03.10.2023 року. Вона відразу 02.10.2023 року написала заяву на ім'я в.о. директора КНП «KMKЛ №18» ОСОБА_6 з проханням надати медичну карту стаціонарного хворого № ІХ-230904/9187 для підготовки пояснень на запит. ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_4 (Голова комісії по проведенню перевірки медичної документації та якості надання медичної допомоги - заступник директора з хірургічної допомоги) в усній формі відмовила в наданні згаданої медичної карти, додавши, що до даної медичної карти у неї питань та зауважень немає.
Крім того, позивач зазначала, що ніякої шкоди будь-яким особам заподіяно не було, в той час як наявність шкоди є одним із важливих критеріїв щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Наказом від 03.10.2023 року № 665-к переведено позивача тимчасово з 04.10.2023 року по 31.10.2023 року на посаду лікаря-терапевта виїзної бригади паліативної допомоги відділення паліативної допомоги.
04.10.2023 року до системного тиску з боку адміністрації відповідача долучився в.о. завідувача відділення паліативної допомоги ОСОБА_7 .
Вищезазначене, на думку позивача, свідчить про системний тиск на неї з боку адміністрації відповідача.
Оспорюваний наказ не містить будь-якого посилання роботодавця на вину працівника, як на одну з важливих ознак порушення трудової дисципліни, також не встановлено невиконання чи неналежного виконання нею своїх трудових обов'язків, які б прямо вказували на достатність підстав для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Враховуючи викладене, роботодавець не мав достатніх правових підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Крім того наказ від 06.10.2023 року № 678-к не містить самостійного обґрунтування причин її звільнення, в той час як ст. 147 КЗпП України імперативно передбачає, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення - або догана, або звільнення, тому відповідач не мав достатніх правових підстав для її звільнення на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Таким чином, її звільнення здійснено з порушенням норм КЗпП України.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просила суд:
- скасувати наказ КНП «Київська міська клінічна лікарня №18» від 06.10.2023 року № 678-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді лікаря-терапевта терапевтичного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня №18» з 09.10.2023 року;
- стягнути з КНП «Київська міська клінічна лікарня №18» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.10.2023 року до дня поновлення на роботі у зв'язку із незаконним звільненням; - покласти на КНП «KMKЛ №18» судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 червня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувсяз апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вказує, що суд при ухваленні рішення не з'ясував, у чому конкретно проявилося порушення, не дослідив усіх наказів, які входили до системи звільнення за дисциплінарний проступок та не врахував обставин, за яких вчинено проступок.
Суд першої інстанції вважав, що всі порушення позивача щодо ведення медичної документації та проведення лікування на відповідність вимогам трудового договору, правил внутрішнього трудового розпорядку і чинного законодавства у галузі медицини були дослідженні відповідачем, а тому суд не перевірив зазначені відомості і послався на виключну дискрецію комісії відповідача.
Зазначене свідчить про те, що суд першої інстанції не перевірив по суті правомірність звільнення позивача з роботи та наявності у її діях дисциплінарного проступку. Суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.03.2023 року у справі № 759/4986/22 про те, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.
Щодо зазначених відповідачем порушень п.п. 1-13 оскаржуваного наказу про звільнення, зазначає, що позивач діяла в межах законодавства у галузі охорони здоров'я, тоді як відповідачем не вказана належним чином суть виявлених порушень та не наведено конкретних пунктів/статей наказу Міністерства охорони здоров'я України від 18.03.2022 року № 823 та наказу Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13.04.2023 року № 417, які порушила позивач, а тому відповідач незаконно притягнув її до відповідальності за цією підставою.
Суд першої інстанції самоусунувся від дослідження складових системи звільнення, не дослідив попередніх протоколів та наказів про накладення дисциплінарних стягнень, які не були врученні позивачу, не звернув уваги, що попередні протоколи мають помилки, створені неправомірно та фактично є підробленими, позивач не була запрошена на засідання та пояснення не надавала, відповідач надав їх виключно як реакцію на позов, що свідчить про підробку або про некомпетентність членів комісії.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача КНП «KMKЛ №18» - Браницький О.М. просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду - без змін як законне та обґрунтоване.
Вказує, що суд першої інстанції надав повну оцінку систематичності невиконання позивачем трудових обов'язків при неодноразовому притягненні її до дисциплінарної відповідальності. Із зазначеними наказами позивач була ознайомлена, доказів оскарження цих наказів, визнання їх незаконними чи скасування матеріали справи не містять.
Наголошує, що під час розгляду справи суд першої інстанції детально вивчав кожну підставу, про що свідчать записи судових засідань, а відтак твердження позивача про неповне з'ясування судом обставин справи спростовуються матеріалами справи.
Доводи позивача щодо порушення відповідачем строків притягнення до дисциплінарної відповідальності вважає безпідставними, вони спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що дисциплінарний проступок був виявлений 12.09.2023 року, наказ про звільнення прийнятий 06.10.2023 року, тобто з дотриманням місячного строку, встановленого ст. 148 КЗпП України.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги, просили суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Представники відповідача КНП «KMKЛ №18» - Бондар В.М., Браніцький О. М. заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представників сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, встановивши факт невиконання позивачем без поважних причин своїх обов'язків, покладених на неї трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку і чинним законодавством у галузі медицини, що підтверджено проведенням службових розслідувань, врахувавши, що до позивача раніше застосовувалися дисциплінарні стягнення за невиконання трудових обов'язків і які є чинними відповідно до ст. 150 КЗпП України, повністю виконавши вимоги, передбачені приписами ст. ст. 147-149 КЗпП України, правомірно 06.10.2023 року видав наказ № 678-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
З висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів погоджується, оскільки висновки суду відповідають обставинам справи та зроблені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працювала лікарем-терапевтом терапевтичного відділення в КНП «KMKЛ №18» з 01.07.2011 року.
01.07.2011 року між адміністрацією КМКЛ № 18 та лікарем-терапевтом терапевтичного відділення ОСОБА_1 укладено трудову угоду, в якій передбачено, що працівник зобов'язаний дотримуватись положень цієї угоди, виконувати вимоги посадової інструкції, виконувати свої функціональні обов'язки. Коло обов'язків, які виконує кожний працівник за своїм фахом, кваліфікацією або посадою, визначається керівником структурного підрозділу на основі посадової інструкції та функціональних обов'язків (т. 1 а. с. 109-111).
03.01.2012 року роботодавцем затверджено посадову інструкцію лікаря-терапевта терапевтичного відділення КМКЛ № 18 ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 128-132).
Рішенням конференції трудового колективу КМКЛ № 18, оформленого протоколом від 04.02.2015 року № 1, затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників Київської міської клінічної лікарні № 18 (т. 1 а. с. 112-127).
Наказом КНП «KMKЛ №18» від 11.04.2023 року № 216-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 » оголошено догану лікарю терапевту терапевтичного відділення ОСОБА_1 за невиконання вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № __», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 року № 110, при веденні медичної картки стаціонарного хворого № ІХ-230223/1809 - не внесення до цієї медичної карти повної інформації щодо лікування, діагнозу і рекомендацій подальшого амбулаторного лікування пацієнтки ОСОБА_8 (т. 1 а. с. 25-27).
Наказом КНП «KMKЛ №18» від 21.04.2023 року № 232-к «Про оголошення догани лікарю-терапевту терапевтичного відділення ОСОБА_1 » оголошено догану лікарю-терапевту терапевтичного відділення ОСОБА_1 за порушення вимог наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 року № 110 (п.п. 1.22 та п.п. 1.2), наказів Міністерства охорони здоров'я України від 10.10.2007 року № 629 та від 09.04.2008 року № 189 при веденні медичної документації пацієнтки ОСОБА_9 - форма 003/о - медична картка стаціонарного хворого № ІХ-230316/2643 (т. 1 а. с. 28-30).
Відповідно до наказу від 03.10.2023 року № 665-к відповідач тимчасово (з 04.10.2023 року по 31.10.2023 року) перевів позивача на посаду лікаря-терапевта виїзної бригади паліативної допомоги відділення паліативної допомоги (т. 1 а. с. 40).
Згідно з наказом від 06 жовтня 2023 року № 678-к ОСОБА_1 , лікаря-терапевта виїзної бригади паліативної допомоги відділення паліативної допомоги, звільнено 06.10.2023 року за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України - за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовою угодою від 01.07.2011 року, Правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 3.2), затверджених рішенням конференції трудового колективу КМКЛ №18 (протокол від 04.02.2015 року № 1), посадовою інструкцією лікаря-терапевта терапевтичного відділення від 03.01.2012 року - невиконання вимог наказів Міністерства охорони здоров'я України: від 14.02.2012 року № 110, від 19.08.2005 року № 415, від 09.04.2008 року № 189, від 26.07.1999 року № 184, від 18.03.2022 року № 823, порушення вимог Законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних» (доступ сторонньої людини до конфіденційної інформації) з урахуванням, що ОСОБА_1 вже двічі притягувалась до дисциплінарної відповідальності за аналогічні порушення наказами від 11 квітня 2023 року № 216-к та від 21 квітня 2023 року № 232-к (т. 1 а. с. 21-24).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Згідно із ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Частинами 1, 2 ст. 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
У пунктах 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз'яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. п. 3, 4, 7, 8 ст. 40, ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
Систематичним невиконанням обов'язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов'язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
Вказані правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 17 березня 2021 року у справі № 742/4121/18, від 20 липня 2022 року у справі № 724/1592/21, від 08 квітня 2024 року у справі № 632/822/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19) зазначено, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) допущення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов'язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Під час розгляду справи роботодавець зобов'язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов'язків, якими він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.
Вирішуючи спір про поновлення працівника на роботі, звільненого за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, суд повинен перевірити законність всіх попередніх стягнень, які за висновком роботодавця, входять до системи для звільнення (річний строк та інше). Отже, незалежно від того, чи оспорює позивач такі накази, які й не потрібно оспорювати заявленням окремої позовної вимоги, суд перевіряє законність таких наказів про оголошення доган, які передували звільненню за систему порушень.
Зазначені висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 212/5018/20 , від 19 липня 2023 року у справі № 216/1431/19 , від 14 лютого 2024 року у справі № 537/4343/20.
Посадовою інструкцією лікаря-терапевта терапевтичного відділення КМКЛ № 18, затвердженою головним лікарем Київської міської клінічної лікарні № 18 Жельман В.О. 03.01.2012 року, передбачено, що у своїй діяльності лікар-терапевт керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я, організацію терапевтичної допомоги населенню. Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики, лікування та диспансеризації терапевтичних хворих, надає їм щоденно цілодобово швидку та невідкладну допомогу. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями/лікарських засобів. Веде лікарську документацію (п. 1.1).
Відповідно до п. 2 вказаної інструкції до завдань і обов'язків позивача належало проводити огляд стаціонарних та амбулаторних хворих, за графіком затвердженим адміністрацією КМКЛ №18. Забезпечити раннє виявлення, кваліфіковане та своєчасне обстеження, спеціалізоване лікування хворих. Забезпечити своєчасне проведення експертизи тимчасової непрацездатності згідно чинного законодавства. Здійснювати, у відповідності з показами, своєчасну госпіталізацію при необхідності перевід пацієнтів в лікувальний заклад. Активно впроваджувати в практику нові лікувальні методи та заходи первинної та вторинної профілактики, діагностики, лікування та реабілітації хворих.
Пунктом 4 інструкції передбачено, що лікар-терапевт несе відповідальність за неякісну роботу та помилкові дії, бездіяльність та неприйняття рішень, що входять в його обов'язки та відносяться до його компетенції у відповідності із чинним законодавством.
Відповідно до п. 5 посадової інструкції, лікар- терапевт повинен знати, серед іншого, чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні акти, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; права, обов'язки і відповідальність лікаря-терапевта ; правила оформлення медичної документації ( а.с. 128 - 132, т. 1).
Отже, позивач ОСОБА_1 була зобов'язана дотримуватися і виконувати вимоги нормативно-правових актів у галузі охорони здоров'я, знати і виконувати правила оформлення медичної документації.
Як встановлено з матеріалів справи, 16 березня 2023 року заступник директора з організації лікувально-діагностичної роботи ОСОБА_3 звернувся з рапортом на ім'я в.о. директора КНП «КМКЛ № 18» про те, що 13 березня 2023 року надійшло звернення від родички пацієнтки ОСОБА_8 щодо незадовільного обслуговування пацієнтів та невірного внесення інформації у виписку стаціонарного хворого. Лікуючим лікарем пацієнта ОСОБА_8 була ОСОБА_1 . По результатах аналізу виписки карти стаціонарного хворого № ІХ-230223/1809 від 10.03.2023 року з'ясовано, що не внесені дані щодо проходження пацієнткою колоноскопії від 09.03.2023 року, а саме - висновку лікаря-ендоскопіста ОСОБА_10 - дивертикули сигмоподібної кишки, дивертикулярний коліт, дивертикулярний інфільтрат; та не призначене амбулаторне лікування щодо даної патології. Не внесення даної інформації, відсутність лікування даної патології, на його думку, може вплинути на подальше самопочуття пацієнтки, смерті. Тому просив призначити комісію щодо викладених фактів і притягнення лікаря терапевтичного відділення ОСОБА_1 до відповідальності ( а.с. 133, т. 1).
Наказом відповідача від 22.03.2023 року № 66-ОД «Про створення комісії по перевірці ведення медичної документації пацієнтки ОСОБА_8 » з метою об'єктивного та неупередженого розгляду обставин ведення медичної документації пацієнтки ОСОБА_8 , яка проходила лікування в КНП «КМЛК №18», та прийняття обґрунтованого рішення створено комісію по перевірці ведення медичної документації пацієнтки ОСОБА_8 , якій надавалася медична допомога у терапевтичному відділенні КНП «КМКЛ №18», у складі : заступника директора з організації лікувально-діагностичної роботи ОСОБА_3 , в.о. завідувача відділення паліативної допомоги ОСОБА_7 , завідувача проктологічного відділення ОСОБА_11 , лікаря-хірурга хірургічного відділення ОСОБА_12 (т. 1 а. с. 134, 135).
Як вбачається з пояснювальної записки лікаря-терапевта ОСОБА_1 від 28 березня 2023 року на ім'я в.о. директора КНК «КМКЛ № 18» ОСОБА_6 , позивач пояснила, що після консультації проктолога пацієнтці ОСОБА_14 було рекомендовано для проходження ФКС відповідну підготовку ( 4-денна дієта, відповідно чотири дні проводити очисні клізми). Зважаючи на поліорганну патологію, вік хворої ( 89 років), періодичну відмову хворої та її дочки від проведення очисних клізм, ФКС не було проведено до 09.03.2023 року. Так як дочка хворої ОСОБА_14 здійснювала психологічний тиск, то це заважало виконанню службових обов'язків в день виписки її матері, при цьому звучали погрози різного роду у присутності лікарів терапевтичного відділення. Враховуючи звернення дочки пацієнтки, їй було запропоновано внести корегування до тексту виписки пацієнтки, від нього вона відмовилась. ( а.с. 138-139, т. 1)
Рішенням комісії від 27.03.2023 року, затвердженим протоколом засідання комісії, створеної наказом в.о. директора КНП «КМКЛ №18» від 22.03.2023 року № 66-ОД», встановлено порушення позивачем свої трудових обов'язків, а саме:
- у виписку з медичної карти стаціонарного хворого № ІХ-230223/1809 пацієнтки ОСОБА_8 не внесено інформацію щодо наявності та подальшого призначеного лікування у пацієнтки дивертикулярного інфільтрату, наявність якого підтверджується лікарем ОСОБА_10 при проведені ФКС від 09.03.2023 року, консультацією лікарем-проктологом ОСОБА_15 від 09.03.2023 року;
- 03.03.2023 року у щоденнику внесена рекомендація щодо проведення ФКС лікарем онкохірургом, консультація якого взагалі проведена не була, натомість була проведена консультація лікаря проктолога, який і призначив проведення відповідного обстеження;
- у щоденниках за 09-10.03.2023 року не внесена інформація щодо проведення ФКС, консультація лікаря-проктолога від 09.03.2023 року;
- у щоденниках від 03-09.03.2023 року відсутня інформація щодо підготовки пацієнта до проведення ФКС;
- у картці стаціонарного хворого № ІХ-230223/1809 відсутній страховий анамнез.
Комісія дійшла висновку про те, що ведення медичної картки стаціонарного хворого № ІХ-230223/1809 пацієнтки ОСОБА_8 лікарем-терапевтом терапевтичного відділення ОСОБА_1 , яка була лікуючим лікарем цієї пацієнтки, є таким, що не відповідає вимогам Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № __», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 року № 110. Відсутність у виписці з медичної картки стаціонарного хворого № ІХ-230223/1809 пацієнтки ОСОБА_8 повної інформації щодо діагнозу і рекомендацій подальшого амбулаторного лікування у вигляді проведення антибіотикотерапії, могли призвести до суттєвого погіршення стану цієї пацієнтки вдома (а.с. 136 - 137, т. 1).
У відповіді в.о. директора КНП «Київська міська клінічна лікарня № 18» ОСОБА_6. на адресу т.в.о. заступника голови Національної служби здоров'я України ОСОБА_16 зазначено, що дійсно через помилку лікуючого лікаря у виписку з медичної карти стаціонарного хворого не було включено результати колоноскопії. Дане порушення було виявлено заступником директора ОСОБА_3 . Оскільки результати колоноскопії мали принципове значення для подальшого лікування, а виписка містила ще цілу низку неточностей та неповної інформації, ОСОБА_3 запропоновував заявниці ОСОБА_17 подати запит на повторну виписку, від чого вона відмовилась ( а.с. 146-147, т. 1).
Наказом КНП «Київська міська клінічна лікарня №18» від 11.04.2023 року № 216-к ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № __», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 року № 110, при веденні медичної картки стаціонарного хворого № ІХ-230223/1809 - невнесення до цієї медичної карти повної інформації щодо лікування, діагнозу і рекомендації подальшого амбулаторного лікування пацієнтки ОСОБА_8 ( а.с. 140- 142, т. 1).
Таким чином, перевіряючи підстави та порядок застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 наказом від 11 квітня 2023 року № 216-к , судом встановлено, що відповідачем було створено комісію по перевірці ведення медичної документації пацієнтки ОСОБА_8 , відібрано пояснення у ОСОБА_1 , з яких вбачається, що вона не заперечувала факту невнесення до медичної карти та до виписки повної інформації щодо лікування, діагнозу і рекомендації подальшого амбулаторного лікування пацієнтки ОСОБА_8 . З викладеного слідує, що відсутні підстави вважати наказ від 11 квітня 2023 року необґрунтованим.
Також з матеріалів справи встановлено, що 28 березня 2023 року заступник директора з хірургічної допомоги ОСОБА_18 звернувся до в.о. директора КНП «КМКЛ № 18» ОСОБА_6 зі службовою запискою, в якій зазначив, що при розборі на засіданні лікарсько-контрольної комісії випадку додобової летальності пацієнта паліативного відділення ОСОБА_9 , мед. карта № ІХ-230322/2882, виявлено повне розходження діагнозів. Комісією встановлено, що дане розходження діагнозів обумовлено некомпетентним та несвоєчасним оформленням медичної документації у терапевтичному відділенні лікарем ОСОБА_1 . Тому просив створити комісію для уточнення обставин даного випадку (а.с. 152, т. 1).
Наказом КНП «KMKЛ №18» від 29.03.2023 року № 70-ОД «Про створення комісії по перевірці ведення медичної документації та якості надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_9 » з метою об'єктивного та неупередженого розгляду обставин ведення медичної документації пацієнта ОСОБА_9 , перевірки якості надання їй медичної допомоги та прийняття обґрунтованого рішення створено комісію у складі : заступника директора з хірургічної допомоги ОСОБА_18 , лікаря-хірурга-онколога хіміотерапевтичного відділення ОСОБА_19 , в.о. завідувача хіміотерапевтичного відділення , лікаря-онколога ОСОБА_20 , завідувача гінекологічного відділення, лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_21 (т. 1 а. с. 153, 154).
Відповідно до пояснювальної записки ОСОБА_1 від 23 березня 2023 року на ім'я в.о. директора КНП «КМКЛ № 18» ОСОБА_6 , позивач пояснила, що на титульній сторінці історії хвороби ОСОБА_9 як основний діагноз був вказаний діагноз «ракове ураження легень», який є ускладненням основного діагнозу раку лівої молочної залози 4 стадії, 4 кл.гр., з метастатичним ураженням легень, ускладенений викотом. Пацієнтці проводилось систематичне лікування, проведене плевральну пункцію, проводилась знеболююча підтримка серцево-судинної та дихальної недостатності, дезитоксикаційна терапія. Зі слів дочки, вона знаходилась на обліку в онко-диспансері. Документи родичі вчасно не пред'явили, але обіцяли принести, тому консультація онколога КМКЛ № 18 не була здійснена. 23.03.2023 року історія хвороби доопрацювалась після надання заключення з онкологом. ( а.с. 150-151, т. 1).
Як вбачається з протоколу № 1 засідання комісії від 06 квітня 2023 року, комісія зазначила, що лікарем ОСОБА_1 не було зібрано детального анамнезу як для уточнення діагнозу, так і для страхового анамнезу, оскільки пацієнт на момент поступлення працювала. При описі результатів огляду грудної клітини ОСОБА_1 не помічає повну відсутність молочної залози та грубий рубець на грудній стінці. Аналогічна картина спостерігається у щоденниках ОСОБА_1 за весь період перебування хворої ОСОБА_22 на лікуванні у терапевтичному відділенні ( щоденники від 17.03.2023 , 18.03.2023 , 19.03.2023, 20.03.2023, 21.03.2023, 22.03.2023) За весь час перебування у відділенні не встановлено уточненого клінічного діагнозу. Згідно щоденників жодної динаміки на фоні лікування немає. Незрозуміла мета призначеної та проведеної плевральної пункції. Не проведено контрольне УЗД плевральних порожнин. Не проведено цитологічне (морфологічне) дослідження пунктату. Клінічний маршрут пацієнта не відповідає встановленому діагнозу ( а.с. 156- 157, т. 1)
З протоколу № 2 засідання комісії від 13 квітня 2023 року вбачається, що на засідання було запрошено лікаря-терапевта ОСОБА_1 , якій комісія зазначила, що для уточнення діагнозу та характеру подальшого лікування необхідно було щонайменше проконсультувати пацієнта у онколога. А подальшу тактику лікування визначати на основі діючого у лікарні мультидисциплінарного онкологічного консиліуму, перш ніж направляти пацієнта на симптоматичне лікування до паліативного відділення.
На запитання комісії ОСОБА_1 повідомила, що принципових зауважень до викладеного вона не має.
На засіданні комісії член комісії ОСОБА_21 поставив запитання до ОСОБА_1 : чому не зібрано та не заповнено страховий анамнез, не оформлена виписка із медичної карти та не виставлено основного захворювання за МКХ-10; не вказано про проведену плевральну пункцію; необґрунтований запис «СА легень» в анамнезі ; не заплановано та не проведено консультації онколога та проктолога, враховуючи діагноз, анамнез та об'єктивний статус пацієнта. Як зазначено у протоколі, на вказані запитання ОСОБА_1 обґрунтованої відповіді не надано ( а.с. 158-160, т. 1).
Рішенням комісії від 13 квітня 2023 року, затвердженим протоколом № 2 засідання комісії по проведенню перевірки ведення медичної документації та якості надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_9 , встановлено численні порушення лікарем терапевтом терапевтичного відділення ОСОБА_1 вимог:
- п. 1.22 наказу МОЗ України від 14.02.2012 року № 110 щодо затвердження форми 027/о «Виписка із медичної картки № ІХ - 230316/2643 стаціонарного хворого» та Інструкції щодо її заповнення;
- п. 1.2 наказу МОЗ України від 14.02.2012 року № 110 щодо затвердження форми 003/о Медична картка стаціонарного хворого та Інструкції щодо її заповнення.
- Наказу МОЗ України від 10.10.2007 року № 629 щодо затвердження форми 027-1/о «Виписка із медичної картки № ІХ - 230316/2643 стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення» та Інструкції щодо її заповнення;
- Наказу МОЗ України від 09.04.2008 року № 189 «Про затвердження положення про експертизу тимчасової непрацездатності».
Також комісією встановлений: - низький рівень знань та професійної кваліфікації у питаннях формування діагнозу, вибору тактики ведення онкологічних хворих, зокрема: Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Рак молочної залози», затвердженої наказом МОЗ України 30.06.2015 року № 396.
- недотримання внутрішнього регламенту роботи, недбалість у веденні хворої, збору анамнезу, фізикальних методів обстеження та реєстрація результатів (ведення медичної записів) у медичній документації.
- вище вказані порушення можна розглядати як порушення статті 14 «Система стандартів у сфері охорони здоров'я» та статті 39 «Обов'язок надання медичної інформації» Основ законодавства України про охорону здоров'я.
На підставі наведеного наказом КНП «KMKЛ №18» від 21.04.2023 року № 232-к «Про оголошення догани лікарю-терапевту терапевтичного відділення ОСОБА_1 » позивачу оголошено догану.
Таким чином, створені наказами відповідача відповідні комісії надали оцінку обставинам ведення позивачем медичної документації пацієнтки ОСОБА_8 , медичної документації пацієнта ОСОБА_9 , якості надання останній медичної допомоги, також були відібрані пояснення від ОСОБА_1 , за результатами чого було встановлено порушення позивачем вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № __», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 року № 110, наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 року № 110 (п.п. 1.22 та п.п. 1.2), наказів Міністерства охорони здоров'я України від 10.10.2007 року № 629 та від 09.04.2008 року № 189, та, як наслідок, застосовано заходи дисциплінарного впливу до позивача - оголошено догани.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що відповідачем було дотримано процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення доган, зважаючи на порушення останньою вимог нормативних актів щодо ведення/заповнення медичної документації, про що детально та обґрунтовано зазначено у протоколах та рішеннях комісій, створених за наказом відповідача.
Перевіряючи обставини звільнення позивача, судом встановлено, що 12 вересня 2023 року заступник директора з організації лікувально-діагностичної роботи ОСОБА_3 звернувся з доповідною запискою на ім'я директора КНП «КМКЛ № 18» ОСОБА_6 про те, що при аналізі медичної документації пацієнтів, які перебувають на лікуванні у терапевтичному відділенні, зокрема, медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_23 , який був доставлений каретою швидкої медичної допомоги 04.09.2023 року з діагнозом «пневмонія» було виявлено ряд порушень : не заповнено страховий анамнез; відсутність щоденників в історії хвороби пацієнта; відсутність обґрунтування призначення антибіотикотерапії; відсутність запису щодо взяття матеріалу для бактеріологічного обстеження; повне порушення наказу щодо застосування антибіотикотерапії; відсутність записів щодо призначення парентерального харчування; відсутність консультації хірурга; наявність консультацій медичних спеціалістів, які не працюють в КНП «КМКЛ № 18», відсутність температурного листа. Лікуючим лікарем є ОСОБА_1 . Тому просив призначити комісію для проведення службової перевірки вказаних фактів ( а.с. 168, т. 1).
Наказом КНП «KMKЛ №18» від 18.09.2023 року № 180-ОД «Про створення комісії по перевірці ведення медичної документації пацієнта ОСОБА_23 »з метою об'єктивного та неупередженого розгляду обставин ведення медичної документації пацієнта ОСОБА_23 та прийняття обґрунтованого рішення створено комісію по перевірці ведення медичної документації пацієнта ОСОБА_23 , що перебував на лікуванні у терапевтичному відділенні КНП «KMKЛ №18», у складі : заступника директора з хірургічної допомоги ОСОБА_18 , завідувача відділення нейрореабілітації, лікаря фізичної та реабілітаційної медицини ОСОБА_24 , лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії ОСОБА_25 , завідувача неврологічного відділення ОСОБА_26 , лікаря-хірурга хірургічного відділення ОСОБА_12 (т. 1 а. с. 169).
Рішенням, оформленим протоколом від 22 вересня 2023 року № 1, комісією з метою уточнення обставин та проведення неупередженого об'єктивного вияснення ситуації, вирішено отримати письмові пояснення від лікаря-терапевта терапевтичного відділення ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 170-174).
Позивачу було вручено запит із переліком питань, який вона отримала 02.10.2023 року, а 03.10.2023 року від позивача на адресу голови комісії надійшли відповідні пояснення позивача (т.1 а. с. 175, 176-185).
Рішенням комісії від 04 жовтня 2023 року, затвердженим протоколом № 2 засідання комісії по проведенню перевірки ведення медичної документації та якості надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_23 , встановлено численні порушення лікарем терапевтом терапевтичного відділення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства:
1. наказу МОЗ України № 110 від 14.02.2012 року щодо затвердження Форми 003/о Медична карта стаціонарного хворого та Інструкції щодо її заповнення: шаблонність та не інформативність щоденників, відсутність консультацій хірурга, ендоскопіста;
2. наказу МОЗ України № 110 від 14.02.2012 року щодо затвердження Форми 003-6/о Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення на присутність або участь учасників освітнього процесу та Інструкції щодо її заповнення : неправильне оформлення - відсутність прізвища пацієнта;
3. наказу МОЗ України № 415 від 19.08.2005 року щодо затвердження Форми 503-1/о Інформована згода на проходження тесту на ВІЛ та Інструкції щодо її заповнення: неправильне оформлення - відсутність прізвища пацієнта;
4. наказу МОЗ України № 189 від 09.04.2008 року «Про затвердження положення про експертизу тимчасової непрацездатності: неправильне оформлення страхового анамнезу;
5. наказу МОЗ України № 184 від 26.07.1999 року щодо затвердження Форми 004/0 Температурний листок та Інструкції щодо її заповнення: відсутність температурного листка та відповідно відсутність контролю за температурою у пацієнта який отримує АМТ у зв'язку із інфекційним процесом;
6. наказу МОЗ України від 18.03.2022 року № 823 «Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» та наказу Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 417 від 13.04.2023 року «Про організацію надання медичної допомоги у закладах охорони здоров'я, що засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва»: відсутність обґрунтування призначення антимікробних препаратів;
7. наказу МОЗ України від 18.03.2022 року № 823 «Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» та наказу Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 417 від 13.04.2023 року «Про організацію надання медичної допомоги у закладах охорони здоров'я, що засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва»: не обґрунтоване призначення меропенему;
8. наказу МОЗ України від 18.03.2022 року № 823 «Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою»» та наказу Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу київської міської ради (КМДА) № 417 від 13.04.2023 року «Про організацію надання медичної допомоги у закладах охорони здоров'я, що засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва»: відсутність первинної оцінки ефективності антибіотикотерапії з метою перегляду та/або припинення призначеної АБП-терапії;
9. наказу МОЗ України від 18.03.2022 року № 823 «Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою»» та наказу Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 417 від 13.04.2023 року «Про організацію надання медичної допомоги у закладах охорони здоров'я, що засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва»: продовження антибіотикотерапії меропенемом не зважаючи на відсутність клінічного ефекту через 72 години;
10 -12 . Закону України «Про інформацію», Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про доступ до публічної інформації»: доступ сторонньої людини до конфіденційної інформації;
13. Рішення Конституційного Суду України № 5-зп від 30.10.1997 року «Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3,23,31,47,48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру»: доступ сторонньої людини до конфіденційної інформації.
Окремо у протоколі засідання комісії надано оцінку поясненням позивача та зазначено рекомендації комісії, зокрема, те, що, враховуючи численні систематичні порушення вимог нормативно-правових актів, з метою запобіганню їх у майбутньому та для забезпечення якості надання медичної допомоги у КНП «КМКЛ №18» до лікаря-терапевта терапевтичного відділення ОСОБА_1 застосувати заходи дисциплінарного стягнення.
На підставі наведеного наказом КНП «KMKЛ №18» від 06.10.2023 року № 678-к «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 , лікаря-терапевта виїзної бригади паліативної допомоги відділення паліативної допомоги звільнено 06.10.2023 року за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Підставою звільнення позивача із займаної посади є встановлені службовою перевіркою систематичне невиконання без поважних причини обов'язків, покладених трудовою угодою від 01.07.2011 року, Правилами внутрішнього трудового розпорядку (п.3.2), затверджених рішенням конференції трудового колективу KMKЛ №18 (протокол від 04.02.2015 року № 1), посадовою інструкцією лікаря-терапевта терапевтичного відділення від 03.01.2012 року, невиконання вимог наказів МОЗ України від 14.02.2012 року № 110, від 19.08.2005 року № 415, від 09.04.2008 року № 189, від 26.07.1999 року № 184, від 18.03.2022 року № 823, порушення вимог Законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних» (доступ сторонньої людини до конфіденційної інформації»), з урахуванням, що ОСОБА_1 вже двічі притягувалась до дисциплінарної відповідальності за аналогічні порушення наказами від 11.04.2023 року № 216-к та від 21.04.2023 року № 232-к.
Встановлені комісією порушення стосуються тих обов'язків позивача, які є складовими її трудової функції і випливають з посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку, нормативних-правових актів в галузі медицини.
Встановивши факт невиконання позивачем без поважних причин своїх посадових обов'язків, покладених на неї трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку і чинним законодавством у галузі медицини, що підтверджено рішенням комісії за результатами проведення службового розслідування, врахувавши, що до позивача раніше застосовувалися дисциплінарні стягнення за невиконання трудових обов'язків, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач виконав вимоги, передбачені приписами ст. ст. 147-149 КЗпП України, та правомірно 06 жовтня 2023 року видав наказ № 678-к «Про звільнення ОСОБА_1 », а тому позовні вимоги про скасування такого наказу та поновлення позивача на роботі задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що у відповідача було упереджене ставлення до неї та що всі порушення є надуманими та безпідставними, колегія суддів відхиляє, оскільки, як вбачається з наказів про призначення складу комісій та протоколів засідань комісій, до складу комісій входили щоразу інші лікарі та завідувачі відділень, в залежності від захворювання пацієнтів, медична документація щодо яких була оформлена з порушеннями.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що судом не досліджено, а відповідачем не вказано належним чином суть виявлених порушень та не наведено конкретних пунктів/статей наказу Міністерства охорони здоров'я України від 18.03.2022 року № 823 та наказу Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13.04.2023 року № 417, які порушила позивач, а тому відповідач незаконно притягнув її до відповідальності за цією підставою.
Так з наявного у матеріалах справи протоколу засідання комісії від 04.10.2023 року № 2 по проведенню перевірки медичної документації та якості надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_23 вбачається, що комісією зазначено всі факти вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема, обставини щодо порушення ведення медичної документації.
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про те, що всі порушення позивача, як лікаря-терапевта, при веденні медичної документації, були предметом детального дослідження спеціально створеною роботодавцем комісією по перевірці її ведення, і вказана комісія роботодавця наділена повноваженнями та виконала свої дискреційні функції по перевірці фактів, викладених у доповідній записці та перевірки правильності дій позивача при веденні медичної документації хворого.
В оспорюваному наказі про звільнення відповідачем зазначено перелікнормативно-правових актів у галузі медицини, вимоги яких порушено позивачем, а також конкретні проступки, вчиненні позивачем щодо неправильного оформлення чи порушення ведення медичної документації.
Зокрема, комісією відповідача було встановлено систематичне порушення позивачем вимог Інструкції заповнення форми первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого №», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я № 110 від 14.02.2012 року, щодо порядку ведення та повноти відображення інформації щоденників лікуючого лікаря, діагнозу та коду захворювання у медичній карті стаціонарного хворого.
Згідно з п. 6 Інструкції, у пункті 10 Форми № 003/о вказуються: діагноз при госпіталізації та код захворювання згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я Десятого перегляду (далі - МКХ-10).
Відповідно до п. 14 Інструкції, пункт 22 містить інформацію щодо заключного клінічного діагнозу хворого при виписці/смерті (у випадку травми зазначається її вид: виробнича - 1; невиробнича - 2). За наявності у хворого ускладнень основного діагнозу або супутніх захворювань лікуючий лікар зазначає їх після основного діагнозу: ускладнення основного діагнозу - 1; супутні захворювання - 2 та проставляє відповідні коди згідно з МКХ-10.
Відповідно до пункту 27 Інструкції лікар здійснює записи про стан здоров'я та медичного лікування хворого або щогодини, або щодня, або щотижня залежно від стану хворого та місця його перебування (палата інтенсивної терапії, відділення анестезіології та інтенсивної терапії, відділення хірургічного, терапевтичного, психіатричного профілю тощо). Записи повинні у повному обсязі відображати зміни стану хворого (погіршення, поліпшення, повне одужання) та увесь процес медичного лікування чи реабілітації впродовж перебування в стаціонарі. У день виписки хворого зі стаціонару запис лікаря має бути максимально детальним. Щоденникові записи потрібно формулювати стисло і чітко, обов'язково зазначати дату (число, місяць, рік) та час (години, хвилини) проведення медичного огляду пацієнта. Щоденникові записи засвідчуються підписом лікуючого лікаря. У період перебування хворого в стаціонарі форма № 003/о зберігається у лікуючого лікаря.
Також комісією роботодавця встановлено порушення позивачем Наказу МОЗ України №823 від 18.03.2022 «Про затвердження Стандарту медичної
допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з
лікувальною та профілактичною метою» та Наказу Департаменту охорони здоров'я
виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
№417 від 13.04.2023 «Про організацію надання медичної допомоги у закладах охорони
здоров'я, що засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва.
Відповідно до п. 10 Стандарту, у закладах охорони здоров'я, що надають спеціалізовану (стаціонарну) медичну допомогу, кожне призначення антибіотикотерапії має бути письмово обґрунтовано у формі первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого №_ », затвердженій наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21 січня 2016 року № 29.
Відповідно до п. 12 Стандарту обґрунтування призначення антибіотикотерапії має
містити: 1) встановлене або з високою ймовірністю підозрюване захворювання бактеріальної етіології та критерії, які враховувались для призначення антибіотикотерапії; 2) назва антибактеріального препарату зазначається у формі МНН; З) доза, лікарська форма, кратність та шлях введення антибактеріального препарату; 4) передбачувана тривалість антибіотикотерапії; 5) дата наступного перегляду та/або припинення призначеної антибіотикотерапії (через 48-72 год).
Згідно з п 16 Стандарту призначення антибіотикотерапії на вимогу / прохання пацієнтів, їхніх родичів або законних опікунів, за умови відсутності ознак захворювання бактеріальної етіології, заборонено. Лікуючий лікар зобов'язаний зрозумілою мовою та у доступний спосіб для пацієнта (його родичів / законних опікунів) надати інформацію про захворювання, необхідність уникнення антибіотикотерапії та клінічні ознаки ускладнень хвороби або симптоми приєднання вторинної бактеріальної інфекції/суперінфекції, які вимагатимуть початку проведення антибіотикотерапії (за наявності).
Як вбачається з пояснень позивача, які були відібрані у неї у березні 2023 року та у жовтні 2023 року, порушення як вищевказаних, так і інших нормативних актів, поясненнями позивача не спростовуються, натомість у протоколах засідань комісій, що приймали рішення щодо невідповідності медичної документації, яка велась ОСОБА_1 , вимогам нормативно-правових актів, належним чином обґрунтовані.
Посилання позивача на здійснення щодо неї психологічного тиску та упередженого ставлення зі сторони безпосереднього керівника є не обґрунтованими та нічим не підтвердженні. Позивач не вчинила жодних дій, направлених на оскарження попередніх наказів про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, як і про її переведення, не заперечувала (не оскаржувала) дій роботодавця під час здійснення відповідних перевірок. При цьому зі змісту позовної заяви вбачається, що в ній не міститься доводів щодо необґрунтованості наказів про накладення дисциплінарних стягнень від 11 та 21 квітня 2023 року.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо підстав для відмови у задоволенні позову є законним і обґрунтованим, відповідає обставинам справи та положенням матеріального закону.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції спростовуються висновками суду, викладеними в його рішенні.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Отже, рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 червня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 20 червня 2025 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.