Справа № 636/4022/24 Провадження 2/636/771/25
11.06.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Буніна Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього суму заборгованості за кредитним договором № 2039432580 від 14.12.2022 у сумі 78321,44 гривень та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 14 грудня 2022 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2039432580, на підставі якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 67930,00 гривень строком на 36 місяців. Пунктом 2 Кредитного договору визначена фіксована процентна ставка у розмірі 20% річних.
АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання щодо надання послуг виконав повністю. ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Кредитним Договором належним чином не виконує. У зв'язку із порушенням відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість у розмірі 326177,86 гривень. Порушення відповідачем зобов'язань по укладеному договору зумовило звернення АТ «ОТП Банк» до суду з відповідним позовом.
Представник позивача АТ «ОТП Банк» у судове засідання не з'явився, разом з позовною заявою надав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки до суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток та оголошенням про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив на позов не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
14.12.2022 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2039432580, на підставі якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 67930,00 гривень, цільове використання кредиту - на споживчі цілі, відповідно до умов п. 1.1 Розділу 1 Кредитного договору. Строк, на який надається кредит, становить 36 місяців. Пунктом 2 Кредитного договору визначена фіксована процентна ставка у розмірі 20 % річних.
На виконання умов вищевказаного Договору про споживчий кредит Банк свої зобов'язання щодо надання кредиту виконав повністю. Відповідач своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконує.
05.04.2024 позивачем на адресу відповідача направлялась досудова вимога щодо погашення заборгованості у сумі 78321,44 гривень. На даний час вимога не виконана, заборгованість не сплачена.
За наданим позивачем Розрахунком заборгованості станом на 09.11.2023 за кредитним договором № 2039432580 заборгованість ОСОБА_1 перед AT «ОТП Банк» становить 78321,44 гривень, що складається з: 64232,72 гривень - заборгованості за тілом кредиту; 14088,72 гривень - заборгованості за відсотками.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Правилами ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За нормами ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування» загальна вартість кредиту для споживача це сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом. Загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Із загальною вартістю кредиту за кредитним договором № 2039432580 від 14.12.2022, яка включає суму кредиту та проценти за користування кредитом ОСОБА_1 ознайомлений.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором № 2039432580 від 14.12.2022 у розмірі 78321,44 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 258-259, 263-265, 274 ЦПК України, cуд
ухвалив:
Позовні вимоги акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ОТП Банк» (адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166) заборгованість за кредитним договором № 2039432580 від 14.12.2022 у розмірі 78321,44 гривень (сімдесят вісім тисяч триста двадцять одна) гривня 44 (сорок чотири) копійки, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту 64232,72 гривень; за відсотками 14088,72 гривень, а також сплачений судовий збір в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Бунін Є.О.