Справа № 636/9131/24 Провадження № 2/636/1405/25
11 червня 2025 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі головуючого судді Гніздилова Ю. М., при секретарі Кисловській О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вовчанської міської військової адміністрації про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вовчанської міської військової адміністрації Харківської області, про надання додаткового строку для прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, визнавши причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Відповідно до ч.7 ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час дії воєнного стану, Верховний суд України, розпорядженням від 20.04.2023 № 399/0/15-23 змінив територіальну підсудність судових справ, які підсудні Вовчанському районному суду Харківської області на Чугуївський міський суд Харківської області. Таким чином, вказана позовна заява про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування підсудна Чугуївському міському суду Харківської області.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на спадкове майно. Позивач у позовній заяві зазначає, що він як єдиний спадкоємець після померлої ОСОБА_2 , звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але йому було відмовлено у зв'язку із пропуском строку на звернення із заявою про прийняття спадщини. Вказував, що у зв'язку із військовою агресією рф, і, як наслідок, введення військового стану на території України, а також його проживанням поза межами Харківської області, він пропустив строк для прийняття спадщини, тому він змушений звернутися до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 04.11.2024 провадження по справі відкрито та визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 09.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач надав заяву про підтримання позовних вимог, в якій просив позов задовольнити та розглядати справу без його участі.
Представник Вовчанської міської адміністрації в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи. Також, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив на позов не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд вважає, що докази, які є в матеріалах справи є повними та достатніми для розгляду справи по суті за відсутності учасників процесу, належних чином повідомлених.
За результатами судового розгляду на підставі повідомлених позивачем обставин справи, наданих ним доказів, встановлені такі фактичні обставини та спірні правовідносини.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18 лютого 2023 року Основ'янсько-Слобідським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Захарівка Вовчанського району Харківської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 70 років, про що Основ'янсько-Слобідським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 57.
Факт прямої спорідненості між позивачем та померлою ОСОБА_2 як сина та матері підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 10 липня 1975 року Відділом записів актів громадянського стану Виконавчого комітету Вовчанської районної ради депутатів трудящих Харківської області, актовий запис про народження № 190, зроблений Відділом записів актів громадянського стану Виконавчого комітету Вовчанської районної ради депутатів трудящих Харківської області.
Відповідно до листа № 136/01-16 від 11 жовтня 2024 року приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Корєвої Ірини Юріївни, позивачу було відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, оскільки заява про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 подана після строку встановленого ст. 1270 ЦК України.
Згідно копії Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 78716842 від 11.10.2024 сформованого та виданого приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Корєвою Іриною Юріївною.
На підставіст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В частинах 1-2 ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд вважає, що у позивача були об'єктивні перешкоди для подання такої заяви, оскільки кінець строку для подачі заяви припав на час ведення активних бойових дій, тому він не мав змоги вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, з поважних причин.
Отже ті обставини, на які посилався позивач суд вважає обґрунтованими, оскільки вони знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
Згідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній по 28.06.2022, було встановлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Враховуючи загальновідомі події, положення законодавства в частині вимог щодо строків для прийняття спадщини суд доходить висновку, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин і вважає необхідним визначити позивачу додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини строком на три місяці.
Водночас відповідні зміни щодо строків прийняття спадщини не були внесені до ЦК України, а відтак норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 не змінюють та не зупиняють визначених ст. 1270 ЦК України строків для прийняття спадщини. Водночас норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 щодо зупинення перебігу строку для прийняття спадщини є такими, що вводять в оману спадкоємців, та у даному випадку, як стверджує позивач, зумовили пропуск ним строку для прийняття спадщини.
Задовольняючи позов, суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Вовчанської міської військової адміністрації про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Захарівка Вовчанського району Харківської області, строком у 3 (три) місяці, який рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ю. М. Гніздилов