Справа № 127/4999/22
Провадження № 22-ц/801/1285/2025
Категорія: 39
Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П.
Доповідач:Шемета Т. М.
19 червня 2025 рокуСправа № 127/4999/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),
суддів Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,
секретар судового засідання Куленко О. В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 (особа, яка подала апеляційну скаргу), та ОСОБА_3 ,
відповідач ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою її представником адвокатом Старим Миколою Миколайовичем, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 березня 2025 року, постановлену у складі судді Короля О. П., дата складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення, -
В липні 2024 року ОСОБА_4 , діючи через свого представника адвоката Сувалова В. О. звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із клопотанням, в якому просив скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 квітня 2022 року, а саме: скасувати накладений арешт на земельну ділянку кадастровий номер 0510136600:02:020:0158 площею 0,1308 га, що розташована у АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4
05 квітня 2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області за заявою ОСОБА_1 було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно: земельну ділянку кадастровий номер 0510136600:02:020:0158 площею 0,1308 га.
02 листопада 2022 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу задоволено.
Враховуючи те, що позов, у межах якого вживалися заходи забезпечення було розглянуто 02 листопада 2022 року (1 рік і 9 місяців тому), що суттєво перевищує строк, визначений в частині 7 статті 158 ЦПК України, тому виникла необхідність у скасуванні заходів забезпечення позову.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2024 року клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову залишено без розгляду.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , подану його представником адвокатом Чайкою А. О., задоволено частково, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Після продовження розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_4 12 березня 2025 року звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про залучення спадкоємців (правонаступників) позивача та надав додаткові докази того, що земельні ділянка, на яку накладено арешт, з 2008 року перебуває в іпотеці, тобто іпотека виникла раніше за винесення ухвали про забезпечення позову.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 березня 2025 року залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до участі в справі як правонаступників померлого позивача ОСОБА_1 ; задоволено клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову: скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/4999/22 від 05.04.2022 року, а саме скасовано арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 0510136600:02:020:0158 площею 0,1308 га, що розташована у АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції мотивував її тим, що позивач ОСОБА_1 помер12 вересня 2023 року, згідно довідки нотаріуса, спадкоємцями після його смерті є ОСОБА_2 (дружина) та ОСОБА_3 (донька).
Аргументуючи підстави скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції вказав, що на момент постановлення ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 02 листопада 2022 року про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу вже існувало зареєстроване обтяження на земельну ділянку з кадастровим номером 0510136600:02:020:0158 площею 0,1308 га, що розташована у АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , а саме 10 квітня 2008 року за номером 55829834 було вчинено запис про іпотеку Відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» у разі, коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв'язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання на момент пред'явлення відповідної вимоги. Факт порушення основного зобов'язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов'язується з його існуванням, а отже й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.
Не погодившись з такою ухвалою, 28 квітня 2025 року ОСОБА_2 , діючи через свого представника адвоката Старого М. М., подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в її частині, а саме ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 квітня 2022 року, судові витрати стягнути з відповідача.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що правонаступники позивача не були повідомлені про розгляд справи. Також суд першої інстанції при постановленні ухвали неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а саме невірно оцінив наявність реальних загроз невиконання рішення, зокрема враховуючи зміну кредитора (відступлення прав вимоги), наявність спору між сторонами і складність правового становища відповідача. Арешт був накладений обґрунтовано у зв'язку з ризиками ухилення від виконання майбутнього рішення. Іпотека не є автоматичним запобіжником проти арешту у разі звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості. Наявність іпотеки не скасовує ризик відчуження майна та не виключає необхідності забезпечення позову. Верховний Суд у постанові від 04 серпня 201 року у справі № 760/18551/18 вказав, що забезпечення позову може бути застосоване навіть щодо предмета іпотеки, якщо існує ризик або відчуження або втрати. Іпотека не гарантує автоматичну збереженість майна до вирішення спору по суті.
Відзив від ОСОБА_4 , впродовж встановленого апеляційним судом строку, на адресу апеляційного суду не надходив.
В судове засідання ОСОБА_2 та її представник адвокат Старий М. М. не з'явилися, від адвоката Старого М. М. надійшло 19.06.2025 року клопотання про відкладення розгляду в зв'язку з його перебуванням у відпустці, від представника ОСОБА_5 адвоката Чайки А. О. надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, причини неявки в судове сторін по справі справи невідомі, про день та час судового розгляду повідомлені належним чином.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату та час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 2 статті 372 ЦПК України), тому, з урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність сторін та їх представників.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.
По справі встановлено наступне:
- в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала справа № 127/4999/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики та моральної шкоди;
- в ході розгляду справи ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 квітня 2022 року за заявою позивача вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - земельну ділянку кадастровий номер 0510136600:02:020:0158 площею 0,1308 га, що розташована у АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 56 - 57);
згідно інформації про державну реєстрацію обтяжень, 12 квітня 2022 року Першим відділом державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) виконавцем Микитюк М. О. накладено арешт на нерухоме майно боржника, серія та номер 68781731 (а.с. 9 на звороті матеріалів заяви про скасування заходів забезпечення позову: справа № 127/4999/22, провадження 2-зз/127/54/24);
- рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 листопада 2022 року стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 11 845 доларів США та 25 000 гривень. Рішення набрало законної сили 13.12.2022 року(т. 1 а.с. 198 - 201, 222);
- 23 липня 2024 року ОСОБА_4 , діючи через свого представника адвоката Сувалова В. О. звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із клопотанням, про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 квітня 2022 року (а. с. 1 матеріалів заяви про скасування заходів забезпечення позову: справа № 127/4999/22, провадження 2-зз/127/54/24);
- ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2024 року клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову залишено без розгляду (а.с. 21 - 22, матеріалів заяви про скасування заходів забезпечення позову: справа № 127/4999/22, провадження 2-зз/127/54/24);
- ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2024 року заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено, замінено стягувача ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 70839496 на його правонаступників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (справа №127/4999/22, провадження 6/127/623/24)
- постановою Вінницького апеляційного суду від 09 січня 2025 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2024 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а. с. 68-69, матеріалів заяви про скасування заходів забезпечення позову: справа № 127/4999/22, провадження 2-зз/127/54/24);
- 12 березня 2025 року представник відповідач адвокат Чайка А. О. подав клопотання про залучення правонаступників після смерті позивача ОСОБА_1 (а. с. 88-91 матеріалів заяви про скасування заходів забезпечення позову: справа № 127/4999/22, провадження 2-зз/127/54/24);
- 12 березня 2025 року представник відповідач адвокат Чайка А. О. подав клопотання про долучення додаткових доказів: копію договору наступної іпотеки від 10.04.2008 р, копію додаткового договору до договору наступної іпотеки від 28.01.2016 року, копію договору відступлення права вимоги від 03.06.2024 р; копію договору про відступлення права вимоги від 03.06.2024 р ( а. с. 92 - 112 матеріалів заяви про скасування заходів забезпечення позову: справа № 127/4999/22, провадження 2-зз/127/54/24).
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд розглянув справу без участі правонаступників позивача.
За містом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За змістом частини другої статті 158 ЦПК України, розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні .
Частиною другою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_2 вказує, що її не було повідомлено про дату та час розгляду справи судом першої, що мало наслідком порушення її прав на участь у судовому засіданні, надання пояснень, позбавлення можливості захистити свої інтереси.
Матеріалами справи підтверджується, що розгляд питання про скасування заходів забезпечення позову відбувся без правонаступників позивача, однак в матеріалах справи містяться судові повістки, які повернулися неврученими з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.124-127, т.3), повістки були скеровані на адресу, яку наразі правонаступник позивача вказує як адресу проживання, тобто в розумінні пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, вони були належним чином повідомлені про час судового розгляду, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Щодо доводів апеляційної скарги про неправильні висновки суду першої інстанції при вирішенні питання скасування заходів забезпечення позову.
Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев'ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Згідно з частиною сьомою статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно частини восьмої статті 158 ЦПК України, якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Тобто для скасування заходів забезпечення позову мають бути наявними дві умови: пройшло не менше 90 днів з дати набрання рішенням про задоволення позову законної сили і відсутнє виконавче провадження по виконанню цього рішення, відкрите впродовж цього строку.
В справі що розглядається рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 листопада 2022 року стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 11 845 доларів США та 25 000 гривень. Рішення набрало законної сили 13.12.2022 року(т. 1 а. с. 198 - 201, 222).
Отже, станом на час звернення відповідача до суду (23.07.2024 року) дійсно минуло більше ніж 90 днів з дня набрання рішенням у справі законної сили.
Протеухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2024 року заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено: замінено стягувача ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 70839496 на його правонаступників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (справа №127/4999/22, провадження 6/127/623/24) та в цій ухвалі судом встановлено, що у провадженні Першого відділу державної виконавчої служби м. Вінниці ЦМУ МЮ (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 70839496 про стягнення з ОСОБА_4 заборговансоті, стягувач ОСОБА_1 . В матеріалах цього провадження наявна копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 27 січня 2023 року (а.с.5 провадження).
Отже, рішення Вінницького міського суду від 02 листопада 2022 року, яким стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 11 845 доларів США та 25 000 гривень, - перебуває на виконанні і за ним відкрито виконавче впродовж 90 днів з дати набрання ним законної сили (13.12.2022 року).
Відтак, відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову, що були вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 квітня 2022 року, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової: про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 , поданої його представником адвокатом Суваловим В., про скасування заходів забезпечення позову.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу, на зазначене уваги не звернув, не дав оцінки тій обставині, що рішення суду перебуває на примусовому виконанні і не виконане, натомість вдався до оцінки того факту, що за договором іпотеки від 10 квітня 2008 року земельна ділянка, яка виступає забезпеченням позову у цій справі, була передана в іпотеку для забезпечення боргових зобов'язань ОСОБА_5 перед ЗАТ «ОТП Банк» та по суті переглянув законність ухвали про забезпечення позову, шо є неприпустимим та не входить до повноважень суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення та ухвалити нове.
Підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали( пункт 4 частини 1 статті 379 ЦПК України).
Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд виснує, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, які регулюють питання скасування заходів забезпечення позову, що призвело до постановлення невірної ухвали про скасування заходів забезпечення позову.
Тому ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 28 березня 2025 року підлягає скасуванню з постановлення нового судового рішення: про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Виходячи з приписів статті 141 ЦПК України, витрати ОСОБА_4 слід залишити за ним.
В апеляційній скарзі зазначено, що попередні орієнтовані витрати, які планує понести ОСОБА_2 , складають 5 000 грн, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 605, 60 грн підтверджені квитанцією (а. с. 145, т. 3), доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу матеріали справи не містять. Відтак з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 605,60 грн. витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником адвокатом Старим Миколою Миколайовичем, задовольнити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 квітня 2024 року у справі № 127/4999/22.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок понесених нею судових витрат.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Правонаступник позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає АДРЕСА_3 .
Правонаступник позивача: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає АДРЕСА_3
Відповідач ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_4
Повне судове рішення складено 19 червня 2025 року.
Головуюча Т. М. Шемета
Судді: О. В. Ковальчук
О. С. Панасюк