Справа № 930/412/25
Провадження № 33/801/611/2025
Категорія: 225
Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М.
Доповідач: Копаничук С. Г.
19 червня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С. Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД №672409 від 24 січня 2025 року , ОСОБА_1 , являючись продавцем товарів на ринку по вулиці Миру 6, с. Райгород Гайсинського району, 24.01.2025 року близько 13:15 год здійснювала торгівлю алкогольним пивом без отримання ліцензії на проведення даного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чим порушила порядок проведення господарської діяльності і вчинила правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн в дохід держави, з конфіскацією 8 поліетиленових пляшок пива об'ємом по 2, 5 л. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,6 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вищевказану постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Вказала, на те, що постанова суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права ,оскільки при розгляді справи судом не врахована відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що вона систематично, на свій власний ризик здійснювала торгівлю пивом з метою отримання прибутку, тобто, займалася господарською діяльністю. Крім того, у протоколі не зазначено, яку норму закону було нею порушено і працівниками поліції не надано жодного доказу здійснення в торговому приміщенні реалізації алкоголю, зокрема, не долучено фіскальні чеки про продаж алкоголю, фото та відеоматеріали, що підтверджували б факт торгівлі. Також просить поновити їй строк на апеляційне оскарження, оскільки розгляд справи відбувся без її участі, про зміст оскаржуваного судового рішення вона довідалася 23.05.2025 року.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 участь у розгляді справи судом першої інстанції не приймала. При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 у передбачений ч. 1 ст. 285 КУпАП строк вручена копія оскаржуваної постанови ,а в матеріалах справи дані про отримання нею копії оскаржуваної постанови відсутні.
З метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, аргументи останньої про поважність пропущеного строку на оскарження постанови є обгрунтованими , а причини пропуску строку поважними, тобто такими, що перешкодили ОСОБА_1 своєчасно подати апеляційну скаргу, відтак, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що остання підлягає задоволенню.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за змістом ст. 252 КУпАП, суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи дану справу, суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги вказаних норм, а також ст. 245, 252 КУПАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності із законом, прийшовши до помилкового висновку про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні даного правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП полягає, зокрема, у здійсненні господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону , чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом ,зокрема, й реалізації алкогольних виробів.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є спеціальний суб'єкт - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність без відповідного дозволу (ліцензії).
При цьому, диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, і в разі притягнення до адміністративної відповідальності за даною статтею Закону необхідно встановлювати та зазначати в протоколах про адміністративні правопорушення, норми яких саме законів було порушено всупереч встановленому порядку зайняття господарською діяльністю.
Проаналізувавши зазначені норми та зміст протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, апеляційний суд вважає, що достатні докази того, що дії останньої містять ознаки здійснення господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, у справі відсутні , що є підставою для висновку про відсутність в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Так, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД №672409 від 24 січня 2025 року , ОСОБА_1 , являючись продавцем товарів на ринку по АДРЕСА_1 , 24.01.2025 року близько 13:15 год здійснювала торгівлю алкогольним пивом без отримання ліцензії на проведення даного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чим порушила порядок проведення господарської діяльності ,що передбачено ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вини ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення, серії ВАД №672409 від 24 січня 2025 року ; пояснення ОСОБА_1 від 24 січня 2025 року та відеозапис з нагрудної камери поліцейського. При цьому в протоколі не конкретизовано, яким саме законом передбачено ліцензування здійснення господарської діяльності і який саме пункт та статтю вказаного закону порушила ОСОБА_1 . Крім того, в протоколі не відображено конкретних обставин вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки не зазначено даних, яким чином ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність, кому здійснювалась реалізація алкогольних напоїв, чим це підтверджується, як і не зазначено будь-яких свідків вказаних дій.
У матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, зокрема: докази отримання прибутку останньою, пояснення свідків або інші докази, що підтверджували б здійснення нею господарської діяльності з реалізації алкогольних напоїв (пива) без одержання ліцензії на здійснення такого виду діяльності відповідно до закону , чи з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом
Між тим, будь-яких доказів вчинення даного правопорушення ОСОБА_1 , а саме: здійснення нею господарської діяльності, перебування у статусі особи, яка займається підприємницькою діяльністю, отримання від зазначеної діяльності, в тому числі ,й від конкретно зазначеної в протоколі, винагороди чи отримання доходу, в порушення вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП працівниками поліції як до протоколу, так і під час судового розгляду справи, не надано.
Сам протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження його іншими об'єктивними доказами наявності об'єктивного складу правопорушення у діях ОСОБА_1 та торгівлі алкогольними напоями, не можуть бути однозначним та достатнім доказом вчинення нею даного адміністративного правопорушення.
На зазначені обставини суд першої інстанції достатньої уваги не звернув та прийшов до необгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 164 КУпАП та необхідності притягнення її до адміністративної відповідальності.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, з огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист і свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
При цьому, враховуючи, що розгляд справи в суді здійснюється лише в межах перевірки тих обставин, які були встановлені органом, який склав протокол, та для з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, на суд не може бути покладена функція фактично збільшення об'єму обвинувачення, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності, та зважаючи на повноваження апеляційного суду, який не вправі встановлювати такі обставини, які не знайшли свого відображення у відповідних процесуальних документах органу, що складав протокол, оскільки наведені порушення закону, які допущені органом, який склав протокол, є істотними і перешкоджають провадженню у справі, та не можуть бути усунені при судовому розгляді апеляційним судом, постанова суду підлягає скасуванню.
За вище викладених обставин, апеляційний суд вважає ,що наявні в матеріалах справи докази не доводять наявність в діях ОСОБА_1 вини ,а отже, й складу правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП , а доводи апеляційної скарги щодо цього є обґрунтованими.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне оскаржувану постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
З цих підстав апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд
Постановила
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Немирівського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2025 року скасувати.
Провадження у справі притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду С. Г. Копаничук