Справа №591/6696/25
Провадження № 2-з/591/48/25
20 червня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити дії, визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до АТ КБ «ПриватБанк» та просить:
зобов'язати відповідача повернути позивачці кошти у сумі 81200 грн шляхом їх відновлення на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 замість 4149499136880539;
зобов'язати відповідача повернути позивачці кошти у сумі 34917 грн шляхом їх відновлення на картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 ;
визнати неправомірними дії відповідача щодо списання з банківської картки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 її власних грошових коштів у сумі 31349 гривень 77 копійок.;
зобов'язати відповідача повернути позивачці грошові кошти в сумі 31349 гривень 77 копійок, незаконно списані з банківської картки № НОМЕР_1 , шляхом їх відновлення на картковому рахунку № НОМЕР_1 ;
зобов'язати відповідача провести перерахунок відсотків за використання кредитного ліміту, що обліковується на рахунку № НОМЕР_2 , виходячи з розміру заборгованості за наданим кредитом, яка існувала станом на 22 березня 2023 року;
стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Одночасно з позовом від позивачки надійшла заява про забезпечення позову, в якому вона посилається на те, що між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладений Договір про надання банківських послуг.
З виписок по картковим рахункам вбачається, що 22 березня 2023 року з картки позивача № НОМЕР_3 було здійснено переказ коштів з рахунку у розмірі 25650 грн., 25650 грн., 29900 грн., а всього 81 200 грн., а також з картки позивача № НОМЕР_2 було здійснено переказ коштів з рахунку у розмірі 19467 грн., 15450 грн., а всього 34917 грн. на рахунки невідомих осіб.
Повідомляє, що вона не розголошувала конфіденційну інформацію, не надавала доступ до рахунку третім особам, не вчинила дії чи бездіяльність, які призвели до втрати, незаконного використання пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
23 березня 2023 р. позивачка звернулася до Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо заволодіння невстановленими особами грошовими коштами з належного їй банківського рахунку, яка була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 березня 2023 року та розпочате кримінальне провадження за № 12023200480000894.
Також позивачка зверталася усно та письмо до відповідача, кошти на її рахунок не повернуті.
У даний час відповідач здійснює списання коштів з рахунку, відкритого на ім'я позивачки для погашення кредитної заборгованості.
Отже, оскільки на суму кредиту, якою позивачка не користувалася, нараховуються відсотки, а заборгованість по тілу кредиту відсотками списується відповідачем з рахунку позивачки, на який надходить заробітна плата позивача, тому необхідно вжити заходи забезпечення позову у даній справі, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду.
Посилаючись на вказане, позивачка просить заборонити АТ КБ «ПриватБанк» здійснювати списання коштів з рахунків (як особистих, так і кредитних), відкритих на ім'я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» до закінчення розгляду справи та набрання судовим рішенням законної сили.
Заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Позивачкою не доведено обставин, які б вказували, що невжиття заходів забезпечення позову у виді заборони відповідачу вчиняти дії по списанню коштів з рахунків призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.
Заявницею не надано доказів на підтвердження наявності реальної загрози невиконання рішення суду або ефективному захисту її прав та інтересів за заявленими нею вимогами, а посилання на можливість звернення з окремими позовами про визнання незаконними дії чи рішення банку, понесення з цього приводу додаткових витрат, не відповідає меті забезпечення позову, що полягає у попередженні недобросовісних дій відповідача з приводу заявлених позовних вимог.
З огляду на вказане, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150,153, 260, 261 ЦПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити дії, визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з моменту її складання апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.П.Сидоренко