Апеляційне провадження № 33/824/2255/2025
Справа № 369/2350/25
Головуючий в суді І інстанції Лисенко В.В.
Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
Іменем України
16 червня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2025 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір в сумі 605,60 грн.
ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за те, що він 02 лютого 2025 року о 12 год. 15 хв. в Київській області, Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка вул. Кільцева 4-г керував автомобілем Volkswagen Sharan 2.0, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме бліде обличчя, почервоніння очей, тремор пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в лікарні відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_2 , не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу 18 березня 2025 року засобами поштового зв'язку.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що не був повідомлений про судове засідання, не мав можливості надати документи, які підтверджують стан його здоров'я та пояснюють його фізичний стан у день затримання, а саме, наявність захворювання очей, контузії, нестабільного тиску в зв'язку зі зміною погоди.
В зв'язку з вищевикладеним просив переглянути справу з урахуванням наданих ним документів.
До апеляційної скарги ОСОБА_2 надано копію виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 297 офтальмологічного відділення, з діагнозом часткова атрофія зорового нерву обох очей; результати оптичної когерентної томографії ДЗН та макул обох очей та медичних офтальмологічних обстежень ОСОБА_2 у міській клінічній лікарні ім. проф. Л.Л. Гіршмана.
В судове засідання 16 червня 2025 року ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений під розписку.
Відповідно до ч. 4 - 6 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дня до початку судового розгляду. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція № 1452/735), щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак наркотичного сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп'яніння та відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, яка не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності. Лише після висловлення такої відмови адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Дотримання поліцейськими зазначеної процесуальної процедури судом першої інстанції перевірено.
Висновки судді місцевого суду про доведеність факту відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 236608 від 02 лютого 2025 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції, складеним 02 лютого 2025 року, згідно якого ОСОБА_2 направлявся на медичний огляд в зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння: бліде обличчя, тремор пальців рук, почервоніння очей, від проходження огляду відмовився;
- відеозаписом події, з якого судом встановлено, що працівник поліції пропонує ОСОБА_2 як особі, у якої поліцейським виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, о 12:23 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога, на що ОСОБА_2 відмовляється, а також пояснює, що періодично вживає знеболювальні медичні засоби, зокрема нурофен, що впливатиме на результат тесту. О 13:44 повідомив, що також вживав марихуану три дні тому. О 13:46 ОСОБА_2 повторно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, пояснюючи це браком часу. О 13:47 працівник поліції повідомляє ОСОБА_2 , що на нього буде складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, з чим останній погоджується.
Докази, наявні в матеріалах справи, узгоджуються між собою, у суду першої інстанції не було підстав вважати їх неналежними або недопустимими.
Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявності підстав для притягнення його до відповідальності та на законних підставах наклав на нього стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення.
Апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить доводів, які би вказували на незаконність ухваленого судом рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 , маючи ознаки наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря нарколога відмовився.
Переглянутий відеозапис події, зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_2 дійсно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, ця відмова є зрозумілою і категоричною, що не передбачає двозначного трактування.
Апеляційний суд враховує, що на відеозаписі ОСОБА_2 пояснював свою відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння тим, що вживає знеболювальні медичні засоби, зокрема нурофен, що впливатиме на результат тесту, вживав марихуану, крім того, посилався на брак часу.
Апеляційний суд зауважує, що особисті мотиви відмови від проходження медичного огляду не звільняють водія від обов'язку, передбаченого п. 2.5 ПДР, а саме на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, з наявної у справі сукупності доказів вбачається, що ОСОБА_2 як особа, яка керувала транспортним засобом та у якої працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, відмовився на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння, і вказані обставини свідчать про порушення ОСОБА_2 п. 2.5 ПДР України, за що й передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання скаржника на те, що він має захворювання очей, контузію, нестабільний тиск, не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки не впливає на доведеність вини ОСОБА_2 у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а повідомлені ним обставини про стан здоров'я не впливають на обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги, що судом розглянуто справу за відсутності ОСОБА_2 , не повідомленого належним чином про судове засідання, не є самі по собі підставою для скасування правильної та законної постанови суду, з огляду на те, що процесуальні права ОСОБА_2 були в повній мірі відновлені в апеляційному суді, оскільки він мав безперешкодне право брати участь в судовому засіданні та реалізувати права, надані йому законом.
Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_2 вимог п 2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_2 не викликають.
При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.
Апеляційний суд враховує, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить доводів щодо міри відповідальності, призначеної судом першої інстанції, та щодо обставин, які могли бути не враховані судом при накладенні стягнення.
Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП.
Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події, при винесення постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
За таких обставин Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2025 року щодо ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв'язку із чим суд залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає
Суддя Кашперська Т.Ц.