Апеляційне провадження № 33/824/2720/2025
Справа № 761/45341/23
Головуючий в суді І інстанції Голуб О.А.
Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
Іменем України
16 червня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Медведської Вікторії Валеріївни, розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 2.9 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 26 листопада 2023 року о 00 год. 57 хв. у м. Києві по вул. Черкаська 11 керував транспортним засобом Хюндай д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, згідно проходження огляду на встановлення стану сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Drager, результат позитивний 1,82 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 16 квітня 2024 року подав апеляційну скаргу, просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року та закрити провадження в справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строків для подання апеляційної скарги, посилався на те, що не отримував на свій номер телефону жодних телефонограм щодо судових засідань, або судових повісток на свою поштову адресу, а відповідно не був повідомлений про розгляд справи.
Щодо фактичних обставин справи, наводив зміст ст. 256, 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, повідомляв, що пропонував працівникам поліції пройти повторно огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, проте його не було доставлено до лікаря нарколога.
Вказував, що з відео, наявного в матеріалах справи, не зафіксовано факту безпосередньої відеозйомки події, яка відбулася 26 листопада 2023 року.
Наводив зміст п. 5, 6 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026 щодо безперервності відеозйомки до її завершення.
Посилався на судову практику ЄСПЛ у справі «Коробов проти України» щодо необхідності дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом».
Щодо складання адміністративних матеріалів, вказував, що в протоколі ААД № 522382 зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 26 листопада 2023 року о 00:57, а протокол складено о 01:20 того ж дня. При цьому на відео чітко зафіксовано, що початок відео з камери - о 00:40, транспортний засіб ОСОБА_1 припаркований і не перебуває в русі.
Зазначив, що в матеріалах справи відсутня форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння для проходження огляду на стан сп'яніння.
Вказував, що відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням цієї статті, вважається недійсним.
Наводив зміст п. 8, 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, згідно якої форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї інструкції.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його поновлення.
Також працівниками поліції не було взято з нього розписки, як процесуального документа, що ОСОБА_1 відсторонений від права керування. Якщо працівники поліції встановили, що він має ознаки сп'яніння, вони повинні були відсторонити його від права керування транспортним засобом шляхом евакуації транспортного засобу.
Повідомляв, що з 2014 року пішов добровольцем в складі медичного батальйону «Госпітальєри», за що має відповідні винагороди. Також, під час початку повномасштабного вторгнення з 2022 року обороняв країну в складі ЗСУ, в результаті бойових дій отримав поранення і тривалий час лікувався, в результаті чого був списаний та отримав інвалідність.
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З матеріалів справи встановлено, що строк на оскарження постанови ОСОБА_1 пропустив з поважних причин, оскільки розгляд справи судом першої інстанції проведено у відсутності ОСОБА_1 , який ознайомився з матеріалами справи лише 12 березня 2025 року (а. с. 23).
За наведених обставин та з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_1 на допуск до правосуддя, в якому не може бути відмовлено з формальних підстав, апеляційний суд визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та вважає за необхідне поновити цей строк.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Медведської В.В., які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОН України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).
Згідно п. 4, 5, 7, 10 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дотримання наведених вимог працівниками поліції під час огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння судом першої інстанції перевірено.
Висновки судді місцевого суду про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 522382 від 26 листопада 2023 року;
- роздруківкою тесту № 3516 від 26 листопада 2023 року, згідно якого тест проводився до допомогою приладу Drager Alcotest 6820 ARHK-0534, результат аналізу 1,82 проміле, з підписом ОСОБА_1 ,
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: несткійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірлива мова, за допомогою технічного приладу Drager Alcotest 6820 ARHK-0534, результати огляду на стан сп'яніння - проба позитивна, 1,82 проміле. У графі «З результатами згоден» - міститься підпис ОСОБА_1 ;
- відеозаписами із нагрудної камери поліцейського, що містяться на оптичному диску.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається із відеозапису, після отримання результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 ARHK-0534, з позитивним результатом 1,82 проміле, ОСОБА_1 не заперечував цих результатів, а також ствердно відповів на запитання працівника поліції, чи вживав алкогольні напої.
Також в графі «з результатами згоден» Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 підтвердив свою згоду з результатами огляду особистим підписом.
Роздрукований на принтері № ARHJ-0196 чек Drager Alcotest 6820 ARHK-0534, теж підписаний ОСОБА_1 .
Особа, яка проходить огляд на стан сп'яніння, на власний розсуд самостійно вирішує, чи згідна вона з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, чи не погоджується з ним.
Незгода водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння повинна бути здійснена безпосередньо після проведення такого огляду шляхом активних дій та висловлена в категоричній чіткій формі.
За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив, що водій ОСОБА_1 погодився з результатами огляду.
Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявності підстав для притягнення його до відповідальності та на законних підставах наклав на нього стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення.
Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 пропонував працівникам поліції пройти повторно огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, проте його не було доставлено до лікаря нарколога, не знайшли свого підтвердження під час перегляду відеозапису з бодікамер працівників поліції, долученого до матеріалів справи, та відхиляються апеляційним судом.
Апеляційний суд враховує, що о 01:50 відеозапису, після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 522382 від 26 листопада 2023 року, акту огляду та роздруківкою тесту Drager Alcotest 6820 ARHK-0534 № 3516 від 26 листопада 2023 року працівник поліції роз'яснює ОСОБА_1 , що в тому випадку, якщо він згоден з результатами огляду, то має підписати акт огляду та чек Drager Alcotest, ОСОБА_1 погоджується та підписує.
Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що відеозаписи з бодікамер працівників поліції виготовлені з порушенням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, яка передбачає безперервність відеозйомки, враховуючи таке.
У пункті 5 Розділу ІІ, пункті 1 Розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
Дійсно, відеозапис підтверджує, що камера працювала не безперервно. Разом з тим, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 26 листопада 2023 року, складеного відносно ОСОБА_1 , а саме проведення огляду ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, зафіксовані на відеозаписі.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що в протоколі ААД № 522382 зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 26 листопада 2023 року о 00:57, а протокол складено о 01:20 того ж дня, при цьому на відео чітко зафіксовано, що початок відео з камери - о 00:40, транспортний засіб ОСОБА_1 припаркований і не перебуває в русі, апеляційний суд враховує, що в межах справи, що переглядається апеляційним судом, фактичні події хронологічно узгоджуються з матеріалами про адміністративне правопорушення, оформленими поліцейськими відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення ААД № 522382 від 26 листопада 2023 року о 01:20, зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння о 00:57. При цьому з відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що у вказаний час ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARHK-0534, результати якого підтвердили наявність у водія стану алкогольного сп'яніння, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.9 «а» ПДР та скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Розбіжність в часі, що зафіксований на відеозаписі, з часом, вказаним в протоколі про адміністративне правопорушення, на що звертає увагу в апеляційній скарзі апелянт, не тягне за собою визнання таких доказів недопустимим, адже, самого факту подій та хронології таких подій ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду не заперечував.
Щодо виконання ОСОБА_1 функцій водія, апеляційний суд враховує, що з обставин справи, зафіксованих на відеозаписі, вбачається, що працівники поліції прибули за викликом «102» в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою за участі ОСОБА_1 та іншого водія, в подальшому водії обох транспортних засобів дійшли між собою згоди подати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ, в зв'язку з чим працівник поліції повідомив, що в такому випадку схема місця ДТП та протокол за ст. 124 КУпАП складатися не будуть, а буде складено лише протокол за п. 2.9 «а» ПДР за керування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння (01:07 відеозапису).
Апеляційний суд не погоджується з доводами ОСОБА_1 щодо відсутності в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена в додатку 1 до Інструкції № 1452/735, враховуючи, що огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу.
Посилання скаржника на те, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом, не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки не впливає на доведеність його вини у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, і відсутність таких відомостей в матеріалах справи жодним чином не впливає на законність прийнятого судом рішення.
Доводи апеляційної скарги, що судом допущено розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки жодних телефонограм на свій номер телефону він не отримував, і за адресою проживання судові повістки йому не надходили, не є самі по собі підставою для скасування правильної та законної постанови суду, з огляду на те, що процесуальні права ОСОБА_1 були в повній мірі відновлені під час розгляду справи в апеляційному суді, апеляційним судом поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк подання апеляційної скарги, він мав безперешкодне право брати участь в судовому засіданні, надавати пояснення та користуватися іншими процесуальними правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи захисника мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, будь-яких доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.
При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він з 2014 року пішов добровольцем в складі медичного батальйону «Госпітальєри», за що має відповідні винагороди, а під час початку повномасштабного вторгнення з 2022 року обороняв країну в складі ЗСУ, в результаті бойових дій отримав поранення і тривалий час лікувався, в результаті чого був списаний та отримав інвалідність, не є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і не можуть бути враховані при обранні адміністративного стягнення, з огляду на те, що диспозиція цієї статті передбачає один безальтернативний вид стягнення - накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Щодо вимог про закриття провадження в справі з підстав, передбачених п. 7 ст. 247 КУпАП, а саме в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Оскільки в даному випадку правопорушення вчинене 26 листопада 2024 року, а постанова Шевченківського районного суду м. Києва прийнята 30 жовтня 2024 року, строки накладення адміністративного стягнення на час прийняття постанови суду першої інстанції не спливли.
Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 2.9 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.