Справа №761/19283/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4137/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
12 червня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 травня 2025 року про відмову у арешті майна у кримінальному провадженні №42021000000001287 від 11.06.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369 КК України,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021000000001287 від 11.06.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369 КК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про арешт майна та накласти арешт на вищезазначене майно.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що наразі є всі підстави вважати, що вилучене під час обшуку майно використовувалось, як засоби та знаряддя вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні, та зберегло на собі його сліди.
Крім того, апелянт зазначає, що в сторони обвинувачення виникла необхідність у проведенні експертних досліджень тимчасово вилученого майна, у зв'язку з чим ухвалено постанови про призначення відповідних експертиз.
Прокурор у судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомив та клопотань про відкладення судового засідання не подавав.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд за відсутності прокурора, який без поважних причин не прибув у судове засідання.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебували матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001287 від 11.06.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369 КК України.
Згідно обставин вказано, що відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого 2 сектору 1 відділу УКР ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, в ході здійснення оперативно-службової діяльності, отримано інформацію щодо діяльності осіб, які вчиняють активні дії щодо заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.
Вказані особи здійснюють свою діяльність за допомогою представників місцевої влади м. Києва, які всупереч інтересам служби та використанням свого службового становища, з метою отримання неправомірної вигоди, вчиняють дії щодо зловживання владою та службовим становищем, розміщують малі архітектурні форми та пересувні споруди без дозвільних документів.
Крім цього, службові особи КМДА, використовуючи завідомо підроблені офіційні документи, вносять відомості до державних реєстрів відносно об'єктів нерухомості, які передають у комунальну власність м. Києва, та у подальшому вказані об'єкти передають у приватну власність за грошову винагороду.
Так, оперативним шляхом було отримано інформацію, що до організованого злочинного угрупування входять колишні та діючі службові особи, які вирішують «проблемні питання» з органами місцевого самоврядування, що мають вплив в сфері приватизацію комунального майна та розміщенні малих архітектурних форм на території міста Києва.
З метою відшукання та вилучення речей та документів, що мають значення для досудового розслідування, зокрема: технічних паспортів, довідок про показники нерухомого майна, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна; паспортів громадян України (в тому числі їх копій), довіреностей у паперовому і електронному вигляді, носіїв інформації на яких їх могло бути виготовлено, мобільних телефонів, чорнових записів, грошових коштів та інших документів, пов'язаних з реєстрацією права власності на об'єкти нерухомого майна у м. Києві та Київський області та предметів, які можуть мати значення для розкриття вищевказаного злочину виникла необхідність проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході розслідування вказаного кримінального провадження було отримано ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2025 № 761/14348/25 про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
10.05.2025 за місцем мешкання ОСОБА_8 на підставі вищевказаної ухвали під час обшуку було вилучено оригінали документів зі зразками його підпису, та ряд документів, щодо об'єктів нерухомості належних ОСОБА_8 та підприємствам, в яких він є засновником, а саме: 2 описи та два витяги ТОВ «Днепр Альянс 5» від приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_9 , лист департаменту міського Благоустрою від 09.02.2022, лист КП «Київський інститут земельних відносин» від 05.03.2021, лист департаменту земельних ресурсів від 09.01.2019, лист департаменту земельних ресурсів від 30.12.2021, договір дарування нежитлового приміщення від 15.07.2014 номер 615, 2 витяги з ДРРПНМ, довідка н-01443/2014, договір оренди номер 1 від 28.06.2024 та додаткова угода до нього, акт приймання передачі від 01.07.2024, договір оренди номер 2169 від 01.05.2024 та додаткова угода до нього, акт приймання передачі від 01.05.2024, договір про надання посередницьких послуг номер 1, акт приймання-передачі наданих послуг, довідка ТОВ «Інвестиції та проекти» 2 примірники від 01.07.2016, технічний паспорт на громадський будинок 01-07/16-1, 2 примірника витягу 75705640, акти надання послуг між КП «Київтранспарксервіс» та ФОП ОСОБА_8 45 штук.
Крім того, під час обшуку було вилучено документи зі зразками підпису ОСОБА_8 .
Так, вилучені 10.05.2025 за місцем мешкання ОСОБА_8 , під час обшуку речі та документи в порядку ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
З метою встановлення фактів підпису договорів відчуження вказаних об'єктів нерухомості та ініціювання ОСОБА_8 проведення державними реєстраторами реєстрації права власності на вказане нерухоме майно у кримінальному провадженні 10.05.2025 було призначено судово-почеркознавчу експертизу, об'єктами дослідження якої є документи, які можливо могли бути підписані ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021000000001287 від 11.06.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369 КК України.
Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком слідчого судді, з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що речі і документи, вилучені 10.05.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_8 , згідно переліку зазначеному у клопотанні прокурора, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.
Колегія суддів не може погодитися з висновком слідчого судді щодо того, що клопотання прокурора не містить доводів на підтвердження відповідності вищевказаного майна ознакам речового доказу.
Як вбачається із клопотання прокурора про арешт майна, воно містить посилання на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінальних правопорушень, відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність зазначеного майна ознакам речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.
На переконання колегії суддів, відповідно до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, прокурором у клопотанні доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження як речового доказу, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що у разі повернення вилученого майна його власник зможе його приховати, знищити його або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що в подальшому унеможливить проведення судово-почеркознавчої експертизи, призначеної постановою слідчого від 10.05.2025 (а.с.123-127).
Наявність вказаних документів є обов'язковим при досліджені та передбачено «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53\5 від 08.10.1998.
Вказані документи необхідні для вирішення поставлених перед експертами питань як документи, що містять вільні зразки підпису ОСОБА_8 .
З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, майно, вилучене 10.05.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_8 , згідно переліку зазначеному у клопотанні прокурора, підлягає арешту, з тих підстав, що воно відповідає критеріям речових доказів, передбаченим ст. 98 КПК України.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до пошкодження, знищення або втрати доказів, і таким чином, може позбавити реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, залишивши поза увагою вказані у клопотанні доводи та долучені до нього матеріали, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вищевказане майно з метою збереження речових доказів, про що обґрунтовано зазначив прокурор в апеляційній скарзі.
Вищевикладене свідчить про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання прокурора про арешт майна та накладення арешту на речі і документи, вилучені 10.05.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_8 , а саме: два описи та два витяги ТОВ «Днепр Альянс 5» від приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_9 , лист департаменту міського Благоустрою від 09.02.2022, лист КП «Київський інститут земельних відносин» від 05.03.2021, лист департаменту земельних ресурсів від 09.01.2019, лист департаменту земельних ресурсів від 30.12.2021, договір дарування нежитлового приміщення від 15.07.2014 номер 615, 2 витяги з ДРРПНМ, довідка н-01443/2014, договір оренди номер 1 від 28.06.2024 та додаткова угода до нього, акт приймання передачі від 01.07.2024, договір оренди номер 2169 від 01.05.2024 та додаткова угода до нього, акт приймання передачі від 01.05.2024, договір про надання посередницьких послуг номер 1, акт приймання-передачі наданих послуг, довідка ТОВ «Інвестиції та проекти» 2 примірники від 01.07.2016, технічний паспорт на громадський будинок 01-07/16-1, 2 примірника витягу 75705640, акти надання послуг між КП «Київтранспарксервіс» та ФОП ОСОБА_8 45 штук, оскільки прокурором в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 травня 2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021000000001287 від 11.06.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на речі і документи, вилучені 10.05.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_8 , а саме: два описи та два витяги ТОВ «Днепр Альянс 5» від приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_9 , лист департаменту міського Благоустрою від 09.02.2022, лист КП «Київський інститут земельних відносин» від 05.03.2021, лист департаменту земельних ресурсів від 09.01.2019, лист департаменту земельних ресурсів від 30.12.2021, договір дарування нежитлового приміщення від 15.07.2014 номер 615, 2 витяги з ДРРПНМ, довідка н-01443/2014, договір оренди номер 1 від 28.06.2024 та додаткова угода до нього, акт приймання передачі від 01.07.2024, договір оренди номер 2169 від 01.05.2024 та додаткова угода до нього, акт приймання передачі від 01.05.2024, договір про надання посередницьких послуг номер 1, акт приймання-передачі наданих послуг, довідка ТОВ «Інвестиції та проекти» 2 примірники від 01.07.2016, технічний паспорт на громадський будинок 01-07/16-1, 2 примірника витягу 75705640, акти надання послуг між КП «Київтранспарксервіс» та ФОП ОСОБА_8 45 штук.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_10
Судді:
ОСОБА_11