Справа № 761/19915/24 Головуючий суддя у суді І інстанції Овсеп'ян Т.В.
Провадження № 33/824/1434/2025 Головуючий суддяу суді ІІ інстанції Голуб С.А.
09 червня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю представника Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України - Борматової Ольги Михайлівни, захисника ОСОБА_1 - адвоката Гришина Олександра Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 26 грудня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який на дату переміщення товару через митний кордон України перебував на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Хайбот», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України,
Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0093/126000/24 від 02 травня 2024 року директор ТОВ «Хайбот» - ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару «пшениця...», загальною вагою 3 398 670 кг, загальною вартістю 17 596 216,50 грн, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару «пшениця...», документів (рахунки-фактури від 05 серпня 2021 року № 1, від 05 серпня 2021 року № 2 та від 16 серпня 2021 року № 3 виставлені на виконання контрактів від 23 липня 2021 року № HB/210723/W-5 та від 02 серпня 2021 року № HB/210802/FW-8), що містять неправдиві відомості щодо одержувача товару. Оскільки на посаді директора ТОВ «ХАЙБОТ» на момент переміщення товарів через митний кордон України перебував гр. ОСОБА_1 , тому його дії були кваліфіковані за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (далі - МК України).
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2024 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Координаційно-моніторингова митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією вказаної норми.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції при винесенні постанови неповно з'ясував всі обставини справи та не надав правову оцінку низці фактів, що призвело до помилкових висновків щодо відсутності складу правопорушення у діях ОСОБА_1 .
Суд дійшов висновку, що власник товару підлягає відповідальності лише у випадку особистого декларування товару або особисто вчинив дії, що складають об'єктивну сторону порушення, яке полягає у приховуванні від митного контролю.
Скаржник вважає, що аналізуючи дане питання, судом не враховано наступні фактичні дані та норми законодавства.
Декларантом є ТОВ «Хайбот» в особі директора ОСОБА_1 , а від імені та в інтересах даного підприємства, на підставі договорів на митно-брокерське обслуговування вантажу, декларування здійснювали митні брокери.
За умовами договорів на митно-брокерське обслуговування замовник ТОВ «Хайбот» в особі директора ОСОБА_1 несе повну відповідальність за достовірність інформації та документів, наданих митному брокеру для декларування товару.
Крім того, відповідно до умов оплати, передбачених зовнішньоекономічними контрактами, компанія «The Mark Global kft» (Угорщина) має сплатити ТОВ «Хайбот» 100 % вартості товару протягом 3 банківських днів після надання продавцем копії інвойсу.
Проте, відповідно до інформації, що міститься в ІТС Державної податкової служби України «Податковий блок» вбачається, що у 2021 році ТОВ «Хайбот» (код ЄДРПОУ 44591316) дохід не отримувало.
Таким чином, дії ТОВ «Хайбот» в особі директора ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки ним вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товару.
Висновки суду про те, що обставини, встановлені під час досудового розслідування, виключають провину ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 cт. 483 МК України, не є аргументованими, оскільки не відповідають фактичним даним, наявним у справі.
До суду першої інстанції було подано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який містить інформацію про те, що 05 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до відділу поліції в Одеській області із заявою про підробку невстановленими особами документів і печаток ТОВ «Хайбот».
Проте, надані суду документи не містять жодних об'єктивних доказів встановлених досудовим розслідуванням, які б спростовували наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил та звільняли би останнього від відповідальності за порушення митних правил.
У судовому засіданні представник Координаційно-моніторингової митниці - Борматова О.М. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гришин О.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2024 року залишити без змін.
Вислухавши пояснення представника митниці та захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Установлено, в період з 20 по 29 жовтня 2021 року до Одеської митниці відповідно до митного режиму експорт подано електронні митні декларації типу ЕК РР від 29 липня 2021 року № UA500090/2021/20076 та від 03 серпня 2021 року № UA500130/2021/204602 для проведення митного контролю та митного оформлення товару «пшениця...», загальною вагою 4 950 000 кг, загальною вартістю 25 971 000 гривень.
Відправник товару - ТОВ «Хайбот» (адреса на момент митного оформлення та переміщення товару через митний кордон України - вул. Садова, буд. 1, офіс 207, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 44249494), одержувач - «The Mark Global kft» (Budapest, Honved u. 8. I. em. 2., Hungary).
Товар вивозився за межі митної території України морським судном «INCE EVRENYE», «ВASS» на підставі рахунків-фактури (інвойсів) від 05 серпня 2021 року № 1, від 05 серпня 2021 року № 2 та від 16 серпня 2021 року № 3, виставлених на виконання зовнішньоекономічних контрактів від 23 липня 2021 року № НВ/210723/W-5 та від 02 серпня 2021 року № НВ/210802/FW-8, укладених ТОВ «Хайбот» (код ЄДРПОУ 43875943) в особі директора ОСОБА_1 з компанією «The Mark Global kft» (Угорщина) в особі директора Matej Bartik.
З метою виконання вимог ст. 261 МК України в період з 07 серпня 2021 року по 18 серпня 2021 року ТОВ «Хайбот» до Одеської митниці було подано додаткові митні декларації типу ЕК 10 ДР від 07 серпня 2021 року № UA500090/2021/201207 та від 18 серпня 2021 № UA500130/2021/206067 на товар «пшениця...» загальною вагою 3 398 670 кг, загальною вартістю 17 596 216,5 грн (вартість товару на дату переміщення через митний кордон).
Відповідно до гр. 2 МД - відправником товару зазначено ТОВ «Хайбот» (код ЄДРПОУ 43875943), а відповідно до гр. 8 МД - одержувач «The Mark Global kft» (Budapest, Honved u. 8.1, em. 2., Hungary).
Декларування товару здійснювалось митними брокерами: ТОВ «Морське агентство Альтаїр» (код ЄДРПОУ 39307564) Галактіоновим О.М. , ТОВ «Одемара-Інтер» (код ЄДРПОУ 23869953) Грозою Р.В. на підставі договорів доручення від 09 липня 2021 року № 01, від 16 липня 2021 року № 0-1/581 укладених з ТОВ «Хайбот» (код ЄДРПОУ 43875943), відповідно до ст. 417 МК України.
Галактіонов О.М. та Гроза Р.В. в межах повноважень, наданих ст. 417 МК України, подали до митного оформлення вищевказані митні декларації та документи, зазначені графі 44.
Разом з митними деклараціями від 07 серпня 2021 року № UA500090/2021/201207 та від 18 серпня 2021 року № UA500130/2021/206067 в якості підстави для митного оформлення товарів подано наступні документи:
- зовнішньоекономічні контракти від 23 липня 2021 року № HB/210723/W-5 та від 02 серпня 2021 року № HB/210802/FW-8, укладені ТОВ «Хайбот» в особі директора ОСОБА_1 з компанією «The Mark Global kft» (Угорщина) в особі директора Matej Bartik;
- рахунки-фактури від 05 серпня 2021 року № 1, від 05 серпня 2021 року № 2 та від 16 серпня 2021 року № 3, виставлені директором ТОВ «Хайбот» - ОСОБА_1 для компанії-покупця «The Mark Global kft» (Угорщина) на суму 17 593 216,5 грн (вартість товарів на дату переміщення через митний кордон України);
- інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені у графі 44 митної декларації.
Координаційно-моніторинговою митницею під час здійснення перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при вивезенні за межі митної території України сільськогосподарської продукції ТОВ «Хайбот» (код ЄДРПОУ 43875943) встановлено, що відповідно до інформації з відкритих даних реєстрів Міністерства юстиції Угорщини (https://www.e-cegiegyzek.hu/7cegadatlap/0109338Q87/TaroltCegkivonat) компанія-одержувач «The Mark Global kft», з якою у ТОВ «Хайбот» (код ЄДРПОУ 43875943) укладені зовнішньоекономічні контракти від 23 липня 2021 року № HB/210723/W-5 та від 02 серпня 2021 року № HB/210802/FW-8, оголошена ліквідованою 02 липня 2021 року.
07 грудня 2023 року Координаційно-моніторинговою митницею з метою перевірки вказаної інформації направлено запит (вих. №7.9-1/7.9-24-1/13/3986 від 07 грудня 2023 року) до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України щодо встановлення факту реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності компанії-нерезидента «The Mark Global kft» (Budapest, Honved u. 8. I. em. 2., Hungary) на території Угорщини, а також щодо осіб, які її очолюють, вид діяльності, статус та дату її реєстрації/ліквідації.
23 лютого 2024 року на адресу Координаційно-моніторингової митниці надійшов лист від Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України № 29776-2024 з копією відповідей правоохоронних органів Угорщини.
Відповідно до відповіді правоохоронних органів Угорщини компанія «The Mark Global kft» (Hungary) 02 липня 2021 року оголошена ліквідованою. Дата набрання чинності за рішенням суду № Cgt.01-21-010747/3 - 22 липня 2021 року.
До митного контролю, в якості підстави для переміщення товару через митний кордон України подано рахунки-фактури (інвойси) від 05 серпня 2021 року № 1, від 05 серпня 2021 року № 2 та від 16 серпня 2021 року № 3, які виставлені на виконання контрактів від 23 липня 2021 року № HB/210723/W-5 та від 02 серпня 2021 року № HB/210802/FW-8, відповідно до яких продавцем та відправником товару є ТОВ «Хайбот» (код ЄДРПОУ 43875943), одержувачем - компанія «The Mark Global kft» (Угорщина), яка 02 липня 2021 року оголошена ліквідованою.
На рахунках-фактури (інвойсах) від 05 серпня 2021 року № 1, від 05 серпня 2021 року № 2 та від 16 серпня 2021 року № 3, містяться посилання на контракти від 23 липня 2021 року № HB/210723/W-5 та від 02 серпня 2021 року № HB/210802/FW-8.
За результатом здійсненої митницею перевірки встановлено, що на дату укладання контрактів від 23 липня 2021 року № HB/210723/W-5 та від 02 серпня 2021 року № HB/210802/FW-8 і виставлених рахунків-фактури (інвойсів) від 05 серпня 2021 року № 1, від 05 серпня 2021 року № 2 та від 16 серпня 2021 року № 3, компанія «The Mark Global kft» вже була оголошена ліквідованою. Незважаючи на це, керівником ТОВ «Хайбот» - ОСОБА_1 , який станом на дату укладання контракту перебував на посаді директора даного підприємства, укладено відповідні зовнішньоекономічні договори, а саме контракти від 23 липня 2021 року № HB/210723/W-5 та від 02 серпня 2021 року № HB/210802/FW-8 і виставлені зазначені вище рахунки-фактури (інвойси).
Таким чином, за результатом здійсненої митницею перевірки встановлено, що станом на дату виставлених рахунків-фактури (інвойсів) від 05 серпня 2021 року № 1, від 05 серпня 2021 року № 2 та від 16 серпня 2021 року № 3 на виконання контрактів від 23 липня 2021 року № HB/210723/W-5 та від 02 серпня 2021 року № HB/210802/FW-8, компанія «The Mark Global kft» (Hungary) 02 липня 2021 року оголошена ліквідованою, дата набрання чинності за рішенням суду № Cgt.01-21-010747/3 - 22 липня 2021 року, тобто ТОВ «Хайбот» в особі директора ОСОБА_1 укладено контракти та виставлені рахунки-фактури (інвойси) з компанією, яка не здатна до такого укладання та, відповідно, не може бути одержувачем товару.
На підставі наведеного, Координаційно-моніторингова митниця вважає, що товар «пшениця...», загальною вагою 3 398 670 кг, загальною вартістю 17 596 216,5 грн, експортований до Туреччини і Тайланду, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями типу ЕК 10 ДР від 07 серпня 2021 року № UA500090/2021/201207 та від 18 серпня 2021 року № UA500130/2021/206067, переміщений через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів (рахунків-фактур від 05 серпня 2021 року № 1, від 05 серпня 2021 року № 2 та від 16 серпня 2021 року № 3, виставлених на виконання контрактів від 23 липня 2021 року № HB/210723/W-5 та від 02 серпня 2021 року № HB/210802/FW-8), що містять неправдиві відомості щодо одержувача товару.
На думку митного органу, зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що судовим розглядом не встановлено достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, та подання ним органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товару.
Такий висновок суду першої інстанції Київський апеляційний суд вважає правильним з таких підстав.
Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються МК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.
Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Так, відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).
При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності.
Між тим, Митний кодекс України нормою ст. 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант.
Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об'єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб'єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.
За відсутності зазначених умов само по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві - власника товару, переміщеного з приховуванням від митного контролю, не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МУ України.
Так, в матеріалах справи наявні всі товаросупровідні документи для здійснення митного оформлення та випуску товару у вільний обіг, подані як при переміщенні товарів через митний корон України в зоні діяльності Закарпатської митниці Держмитслужби, так і під час митного оформлення товарів в Київській митниці Держмитслужби.
За змістом ст. 264 МК України, митна декларація приймається та реєструється органом доходів та зборів. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначений у ст. 335 цього Кодексу. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості, і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла шляхом її реєстрації. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант, або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Апеляційним судом установлено, що поставка товару через митний кордон України здійснювалась на підставі зовнішньоекономічних контрактів від 23 липня 2021 року № HB/210723/W-5 та від 02 серпня 2021 року № HB/210802/FW-8, укладених ТОВ «Хайбот» (код ЄДРПОУ 43875943) в особі директора ОСОБА_1 з компанією «The Mark Global kft» (Угорщина) в особі директора Matej Bartik.
На посаді директора ТОВ «Хайбот» до 15 вересня 2021 року перебував ОСОБА_1 , а з 16 вересня 2021 року - ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Тобто існує презумпція правомірності наведених правочинів, допоки іншого висновку не дійде суд у самостійному провадженні. До спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено: «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню».
Апеляційному суду не надано доказів на підтвердження того, що вищевказаний контракт був розірваний або визнаний недійсним, є неукладеним та (або) нікчемним.
У суду першої інстанції не було підстав вважати, що митному органу, як підставу для переміщення товарів та під час їх митного оформлення, подано документи, що містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача вищевказаних товарів.
Зокрема, митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 , як директором та декларантом ТОВ «Хайбот», дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача, ціни вищевказаного товару, а тому є недоведеним наявність об'єктивної та суб'єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Висновок Координаційно-моніторингової митниці, який ґрунтується виключно на отриманій інформації, що міститься у листі правоохоронних органів Угорщини, не може слугувати обґрунтованою підставою для складання протоколу про порушення митних правил та, зокрема розглядатися як доказ вини особи.
За таких обставин апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наявні у справі докази не є достатніми для підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Суб'єктивна сторона правопорушення, що визначене ч. 1 ст. 483 МК України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів через митну територію України і прагне їх вивезти з порушенням встановленого порядку.
Досліджені в суді матеріали справи свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Згідно із ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.
З урахуванням того, що матеріали справи не містять достатніх, допустимих та належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України не підлягає задоволенню.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують законність постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2024 року про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 , а тому підстави для зміни чи скасування цієї постанови відсутні.
Керуючись положеннями ст. 294 КУпАП та ст. 458, 483 МК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 26 грудня 2024 року, якою закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду С.А. Голуб