Справа № 758/9110/24 Головуючий суддя у суді І інстанції Гребенюк В.В.
Провадження № 33/824/2983/2025 Головуючий суддяу суді ІІ інстанції Голуб С.А.
09 червня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Енергетичної митниці Державної митної служби України на постанову Подільського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ «Елерон», РНОКПП НОМЕР_1 , за порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 Митного кодексу України,
Відповідно до протоколу Енергетичної митниці про порушення митних правил № 0143/90300/24 від 16 травня 2024 року директором ТОВ «Елерон» - ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 27 832 кг, 51,445 тис. л при 15 град. С, вартістю 15 446,76 евро, що в перерахунку згідно з офіційним курсом валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 608 446,33 грн, шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару. Таким чином, Енергетична митниця вважає, що в діях директора ТОВ «ЕЛЕРОН» ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 08 квітня 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Енергетична митниця Державної митної служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.483 МК України, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів (608 446,33 грн) - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів на підставі ч. 2 ст. 541 МК України.
22 травня 2025 року до апеляційного суду від представника Енергетичної митниці - Швед А.О. надійшли доповнення до апеляційної скарги, які обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не було в повній мірі досліджені належні та допустимі докази, які беззаперечно вказують на вчинення директором ТОВ «Елерон» - ОСОБА_1 порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та встановлюють його вину.
Зазначає, що саме ОСОБА_1 як директором ТОВ «Елерон» подавались документи, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Оскільки документи подавилися митним брокером, то обов'язок замовника до початку митного оформлення товарів надавати виконавцю всі необхідні для митного оформлення документи, оформлені згідно чинного законодавства і в яких зазначені всі відомості, що відповідають заявленому товару. Замовник несе 100% відповідальність за точні достовірні дані про товари для проведення митного оформлення. В разі складання протоколу про порушення митних правил всю відповідальність несе керівник замовника.
Враховуючи викладене, саме ОСОБА_1 є суб'єктом даного правопорушення та підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
Щодо об'єктивної сторони правопорушення та твердження суду першої інстанції, що Енергетичною митницею не надано належних, достатніх та переконливих доказів, які підтвердили б, що сертифікат якості № 163179_4988984 від 03 березня 2023 року видавався виробником «Orlen Lietuva» на меншу кількість товару, ніж ввезено на адресу ТОВ «Елерон», то скаржник вважає такий висновок суду помилковим і таким, що суперечить змісту протоколу № 0143/90300/24, обставинам та матеріалам справи.
Саме паспорт якості є тим документом, що згідно з нормами ст. 198 МК України містить відомості про товар, достатні для його ідентифікації при здійсненні його пропуску у пункті пропуску через державний кордон України.
01 березня 2023 року Енергетична митниця отримала лист від 17 лютого 2023 року № 62 від представництва AT «Orlen Lietuva» в Україні щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії.
З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 15 січня 2024 року № 7.6/7.6-20.3/13/240 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів, виданих компанією «Orlen Lietuva» і щодо яких існує ризик фальсифікацій.
В рамках такої взаємодії з компанією «Orlen Lietuva» - власником одного з найбільших європейських нафтопереробних заводів, за результатами опрацювання відповіді наданої Public Company «Orlen Lietuva» від 09 лютого 2024 року № D2(12.11-9)~ 339, було встановлено, що сертифікат (паспорт) якості від 03 березня 2023 року № 163179-4988984 був виданий на партію товару «газ нафтовий скраплений» у кількості 10 000 кг, яка була реалізована литовському підприємству UAB Jozita».
Однак, фактично ТОВ «Елерон» з наданням сертифікату (паспорту) якості 03 березня 2023 року № 163179-4988984 було ввезено 37 832 кг, що на 27 832 кг більше ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» підприємству UAB «Jozita».
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що кількість експортованого з Литовської Республіки та кількість ввезеного в Україну на адресу ТОВ «Елерон» та задекларованого газу нафтового скрапленого є однаковою і підтвердженою документально свідчить лише про те, що судом першої інстанції не досліджувались матеріали і формально розглянуто справу, оскільки митницею в провину ставляться дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ» у кількості 27 832 кг, вартістю 608 446,33 грн з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару.
Тобто, пред'явлений при переміщенні через митний кордон України сертифікат якості стосується не всього переміщеного через митний кордон України товару «газ» у кількості 37 832 кг, а лише 10 000 кг (які охоплюються вказаним сертифікатом).
Іншого сертифікату якості на різницю кількості товару «газ» в кількості 27 832 кг для підтвердження законності його ввезення на митну територію України ТОВ «Елерон» не надало, що лише підтверджує незаконність ввезення товару.
Енергетична митниця долучила до матеріалів справи про порушення митних правил витяг з переліку (таблиці) відносно конкретного певного сертифікату (додатку до листа Public Company «Orlen Lietuva» від 09 лютого 2024 № D2(12.11-9)- 339), а також в суді першої інстанції під час судового засідання було досліджено оригінал відповіді Public Company «Orlen Lietuva» від 09 лютого 2024 року № D2(12.11-9)-339 (з додатком).
Сертифікат (паспорт) якості від 03 березня 2023 року № 163179 4988984, виданий заводом-виробником «Orlen Lietuva» на кількість товару, що не відповідає тій, яка була ввезена та випущена у вільний обіг на території України.
З урахуванням викладеного зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність суб'єктивної сторони (умисних дій) в діях ОСОБА_1 , оскільки він як директор ТОВ «Елерон» чітко розумів та усвідомлював характер протиправної дії, ввів в обіг «газ» у кількості 27 832 кг невідомого походження та з невідомими фізико-хімічними характеристиками на підставі документів, що містять неправдиві відомості та свідомо припускав настання шкідливих наслідків (складання протоколу про ПМП, завдання шкоди населенню, державі).
Більше того, так як товар невідомого походження, застосовується додаткова ставка мита (графи 47 (вид платежу 30), який є «спеціальне мито») в розмірі 3 % у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2020 року № 719 «Про запровадження спеціального мита на окремі товари походженням з російської федерації, що ввозяться на митну територію України».
Директором ТОВ «Елерон» - ОСОБА_1 вчинено саме умисно вказане порушення митних правил.
В судове засідання суду апеляційної інстанції 09 червня 2025 року ОСОБА_1 та його представник - Бондаренко Г.П не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, тому на підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд визнав, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Представник Енергетичної митниці Державної митної служби України - Холодкова О.С. також не з'явилася в судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, від неї на електронному адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дослідивши зазначене клопотання представника митниці, апеляційний суд вважає, що воно підлягає залишенню без розгляду, виходячи з такого.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка б передбачала підстави для залишення клопотання без розгляду.
Отже, у даному випадку доцільно буде застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві, а саме положення КПК України.
Згідно ст. 35 КПК України у суді функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система та/або її окремі підсистеми (модулі), що забезпечують, зокрема: реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, органи місцевого самоврядування реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) в добровільному порядку.
Отже, наразі органи державної влади, у разі подання процесуальних документів до суду в електронній формі, мають використовувати підсистему «Електронний суд».
За таких обставин клопотання представника митниці - Холодкової О.С. про відкладення розгляду справи слід залишити без розгляду, оскільки у випадку подання документів до суду в електронній формі органи державної влади мають використовувати виключно підсистему «Електронний суд».
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд дійшов висновку, що неявка представника Енергетичної митниці Державної митної служби України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.
Закриваючи провадження у зазначеній справі, суд першої інстанції виходив з того, що митницею не надано належних доказів вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України газу вуглеводневого скрапленого у кількості 27 832 кг з приховуванням від митного контролю, а також не доведено умислу у ОСОБА_1 вчиняти правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Установлено, що 28 березня 2023 року через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск», відділи митного оформлення № 3 - 6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки на митну територію України на адресу ТОВ «Елерон» (Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Проектна, 11, код ЄДРПОУ 22100995) ввезено товар «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 37,832 тон, 69,929 тис. л при 15 оС, вартістю 20 996,76 євро.
Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів: митних декларацій типу «ІМ ЕЕ» від 27 березня 2023 року №23UA903000906088U3, від 27 березня 2023 року № 23UA903000906089U2; товаротранспортних накладних CMR від 27 березня 2023 року № 0486, від 27 березня 2023 року № 0492; рахунків (invoice) від 27 березня 2023 року № 20230058, від 27 березня 2023 року №20230057; сертифікату якості від 03 березня 2023 року №163179_4988984; зовнішньоекономічного контракту від 01 серпня 2022 року №01-01-08/22.
Зазначений товар був оформлений в Енергетичній митниці за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ: від 29 березня 2023 року № 23UA903070003272U9, від 29 лютого 2023 року № 23UA903070003273U8.
Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 01 серпня 2022 року № 01-01-08/22, укладеного між словацьким підприємством BENSTON TRADE SLOVAKIA s.r.o. (Sturova 129, 09301 Vranou nad Toplou, Slovensko) в особі директора Сентімрея Василя та ТОВ «Елерон» в особі директора ОСОБА_1 , поставка товару здійснювалась литовським підприємством UAB Jozita (Pietinio Keilo g,9, LT 75115, Soliu k. Silales r. Lithuania).
З метою підтвердження фізико-хімічних характеристик товару до митних органів надано сертифікат (паспорт) якості від 03 березня 2023 року № 163179_4988984, відповідно до якого товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає стандарту LST EN 589:2018+А1:2022, відомості про який внесені до гр. 44 зазначених митних декларацій.
ТОВ «Елерон» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів для підтвердження відомостей про фізико-хімічні характеристики товару, відповідності нафтопродукту стандартам ЕН 589:2018 (палива автомобільні газ нафтовий скраплений) і його ідентифікації, надано документ про якість, а саме сертифікат (паспорт) якості від 03 березня 2023 року № 163179_4988984, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника «Orlen Lietuva».
01 березня 2023 року листом № 20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб'єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема, вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості виданих Public Company «Orlen Lietuva».
З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 15 січня 2024 року № 7.6/7.6-20.3/13/240 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій.
12 лютого 2024 року Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 09 лютого 2024 року № D2 (12.11-9)-339) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією «Orlen Lietuva».
За результатами опрацювання зазначеної відповіді було встановлено, що паспорт (сертифікат) якості від 03 березня 2023 року № 163179_4988984 був виданий на партію товару «газ нафтовий скраплений» у кількості 10 000кг, яка була реалізована литовському підприємству UAB Jozita».
Проте, підприємством ТОВ «Елерон» з використанням паспорта (сертифіката) якості від 03 березня 2023 року № 163179_4988984 фактично ввезено на митну територію України товар «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 37 832 кг, що більше на 27 832 кг ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» підприємству UAB Jozita» згідно з паспортом (сертифікатом) якості від 03 березня 2023 року №163179_4988984.
Тому, на думку Енергетичної митниці, директором ТОВ «Елерон» -гр. ОСОБА_1 до митних органів України був наданий сертифікат (паспорт) якості від 03 березня 2023 року № 163179_4988984, який виданий компанією «Orlen Lietuva» на іншу кількість товару (10,000 тон).
Згідно з даними карти обліку особи, яка здійснює операції з товарами, керівником ТОВ «Елерон» є ОСОБА_1 .
Отже, за висновками Енергетичної митниці директором ТОВ «Елерон» - ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 27 832 кг, 51,445 тис. л при 15 град. С, вартістю 15 446,76 євро, що в перерахунку згідно з офіційним курсом валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 608 446,33 грн., шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Енергетична митниця вважає, що в діях директора ТОВ «Елерон» - ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
Відповідно до статті 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.
Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Частиною 1 ст. 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
У відповідності до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів та з'ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).
При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів, тобто ті документи, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.
Відповідно до роз'яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена статтею 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.
Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.
Митний кодекс України нормою ст. 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант.
Доказами у справі про порушення митних правил, згідно приписів ч. 1 ст. 495 МК України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Пунктом 3.8 розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, ратифікованої Законом України від 05 жовтня 2006 року № 227-V, визначено, що декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату мит та податків.
Пунктом 8 ст. 4 МК України визначено, що декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Разом з тим, матеріали справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 не містять належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом дозволяли зробити висновок про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.
Судом встановлено, що 01 серпня 2022 року Сompany Benston Trade Slovakia s.r.o. (M. R. Stefanika 876, 09301, Vranov nad Toplou, Словаччина, DIS: 2121017261, ІСО: 52410889) в особі директора Sentimrey Vasyl та ТОВ «Елерон» в особі директора ОСОБА_1 уклали контракт № 01-01-08/22, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується придбати/прийняти товар і сплатити LPG, бензин А-95, дизельне паливо з бази, вказаної у попередньому інвойсі (відповідно до «Інконтерм-2020»).
Згідно п. 2.1 контракту якість товару відповідає європейському стандарту EN 228 / EN 228 та сертифікату якості / паспорту на товар, виданого продавцем, і є остаточним і обов'язковим для сторін.
Відповідно п. 2.2 контракту кількість товару визначається в кожному окремому інвойсі.
Згідно п. 3.4 контракту продавець повинен отримати на власний ризик і за власний рахунок офіційний дозвіл виконати всі митні формальності для вивезення товарів відповідності з документами, зазначеними в п. 3.5.
Отже, відповідно до договірних зобов'язань саме на Сompany Benston Trade Slovakia s.r.o., як продавця, покладено обов'язок забезпечити товар належної якості, на підтвердження чого продавець має надати сертифікат/ паспорт якості.
Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 37,832 тон, 69,929 тис. л при 15 оС, вартістю 20 996,76 євро.
При цьому митним брокером ФОП « Гонак В.В. » задекларовано товар, що придбаний ТОВ «Елерон» у компанії Benston Trade Slovakia s.r.o., на підставі наданих продавцем товаросупровідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства.
Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів: митних декларацій типу «ІМ ЕЕ» від 27 березня 2023 року № 23UA903000906088U3, від 27 березня 2023 року № 23UA903000906089U2; товаротранспортних накладних CMR від 27 березня 2023 року № 0486, від 27 березня 2023 року № 0492; рахунків (invoice) від 27 березня 2023 року № 20230058, від 27 березня 2023 року № 20230057; сертифікату якості від 03 березня 2023 року № 163179_4988984; зовнішньоекономічного контракту від 01 серпня 2022 року № 01-01-08/22.
Зазначений товар був оформлений в Енергетичній митниці за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ: від 29 березня 2023 року № 23UA903070003272U9, від 29 лютого 2023 року № 23UA903070003273U8.
Відомості щодо ваги, заявлені у митній декларації (37,832 тон), відповідають відомостям, наявним у товаросупровідних документах.
У графі 5 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано відповідний сертифікат якості № 163179_4988984 від 03 березня 2023 року, що підтверджує передачу вказаного сертифіката перевізнику та те, що продавцем Benston Trade Slovakia s.r.o було надано сертифікат якості № 163179 4988984 в пакеті товаросупровідних документів, який супроводжував товар при переміщенні через митний кордон України (а.с. 20, 25).
В сертифікаті якості ваги товару не зазначено. Водночас як вказано в сертифікаті якості № 163179_4988984 від 03 березня 2023 року, він виданий на резервуар.
Судом першої інстанції встановлено і доводами апеляційної скарги не спростовується, що сертифікат якості не містять відомостей про вагу/об'єм товару, а стосується його фізико-хімічних властивостей.
Товар був розмитнений на підставі наданих документів, належність яких не викликала сумніву під час розмитнення, що було перевірено митними органами і товар було введено у вільний обіг.
При заповненні митної декларації декларант використовував відомості товаросупровідних документів, тобто діяв у межах та у спосіб, визначений «Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651.
Отже, процедура декларування даного товару була здійснена митним брокером виключно на підставі наданих продавцем товаросупровідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства.
Також є вірними і не спростовані доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні документи, які вказують на те, що ТОВ «Елерон» було ввезено на територію України товар у кількості більшій, ніж та, на яку видано відповідний сертифікат якості, отже процедура декларування даного товару була здійснена виключно на підставі наданих продавцем товаросупровідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, який не спростовано доводами апеляційної скарги, про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 вчиняв активні дії, передбачені диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України, адже при переміщенні товарів через митний кордон ТОВ «Елерон» надало усі документи, необхідні для ввезення на митну територію України «газу вуглеводневого скрапленого», які отримало від компанії Benston Trade Slovakia s.r.o і які й стали підставою для розмитнення товару.
Що стосується доводів Енергетичної митниці про те, що сертифікат якості від 03 березня 2023 року № 163179_4988984 виробником товару, а саме литовським підприємством Public Company «Orlen Lietuva», видавався на меншу кількість товару, то вони не можуть слугувати беззаперечним підтвердженням того, що ОСОБА_1 намагався приховати кількість товару, оскільки за умовами договору саме продавець зобов'язується гарантувати якість товару, що підтверджується відповідним сертифікатом якості (паспортом якості), виданим виробником та доданим до супровідних документів на товар.
Апеляційний суд враховує, що в матеріалах справи немає будь-якого документа, в тому числі отриманого від виробника товару - Public Company «Orlen Lietuva», що сертифікат якості від 03 березня 2023 року № 163179_4988984 видавався саме на партію товару «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 10 000 кг (ввезено було 37 832 кг.).
Відомості про те, що сертифікат якості від 03 березня 2023 року № 163179_4988984 видавався на партію товару «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 10 000 кг, є лише в протоколі про порушення митних правил, де зазначено, що особа, яка складала протокол, дійшла до такого висновку в результаті опрацювання листа відповіді «Orlen Lietuva» від 09 лютого 2024 року № 7.6/7.6-20.3/13/240.
Однак, у вказаному листі від 09 лютого 2024 року № 7.6/7.6-20.3/13/240 такі відомості відсутні (а. с. 30).
У наявній в матеріалах справи Excel таблиці зазначено, що по сертифікату якості № 163179_4988984 було відвантажено 10 000 кг газу нафтового скрапленого (а.с. 31), разом із тим, як сам лист, так і дана Excel таблиця не містить доказів того, що сертифікат якості видавався саме на таку кількість палива.
Таким чином, до протоколу про порушення митних правил митним органом не долучено жодного належного доказу на підтвердження обставин, викладених в протоколі, а отже висновки Енергетичної митниці ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим з огляду на вимоги чинного законодавства.
Виходячи з вищевикладеного, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги про те, що фактично ТОВ «Елерон» з наданням сертифікату якості від 03 березня 2023 року № 163179_4988984 було ввезено на митну територію України 27 832 кг газу невідомого походження та з невідомими фізико-хімічними характеристиками, на підставі документів, що містять неправдиві відомості та свідомо припускало настання шкідливих наслідків.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи прийнято обґрунтоване рішення про закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Таким чином, особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі, у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.
Матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та належних і допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 , як директора ТОВ «Елерон», були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Зважаючи на вищезазначені обставини справи, апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги щодо об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення, а також умисності дій ОСОБА_1 .
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на вищевикладене, постанова суду відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, суд,
Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МК України закрито - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду С.А. Голуб