про залишення позовної заяви без руху
18 червня 2025 року м. Київ Справа № 320/24882/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Військово-лікарській комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене у формі Довідки ВЛК № 1/10238 від 17.11.2022 року.
2. Зобов?язати Військово-лікарській комісії Солом?янського ТЦК та СП, скласти та видати позивачу за встановленою процедурою відповідно до пункту 2.9 розділу 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, свідоцтво про хворобу.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 № 287 від 21.08.2024 року "Про поновлення на обліку військовозобов?язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів" в частині у відношенні до ОСОБА_1 .
4. Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути питання щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов?язаних та прийняти рішення за результатами такого розгляду з урахуванням висновків суду, привести у відповідність відомості у військово-облікових документах ОСОБА_1 та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №362/643/21 визначила, що військова служба є різновидом публічної служби.
Таким чином, оскільки даний позов стосується питання проходження позивачем публічної служби, строк звернення із вказаним позовом становить один місяць з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом засобами поштового зв'язку "Укрпошта" 08.05.2025, заявив позовні вимоги, зокрема, щодо оскарження рішення Військово-лікарській комісії Солом?янського ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлене у формі Довідки ВЛК № 1/10238 від 17.11.2022 року та наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 № 287 від 21.08.2024 року "Про поновлення на обліку військовозобов?язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів" в частині у відношенні до ОСОБА_1 .
Тобто, позивач звернувся до суду з позовом про оскарження вищевказаних рішення та наказу з пропуском строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати позов до суду.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В позовній заяві позивач вказує, що тривалий час не знав про своє правове становище, оскільки не був належним чином повідомлений про факт поновлення його на військовому обліку, не ознайомлювався із відповідним наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 287 від 21.08.2024. Представником позивача було направлено декілька адвокатських запитів до відповідача б/н від 25.02.2025 та № l від 25.03.2025 з метою отримання належним чином засвідченої копії зазначеного наказу, а також з вимогою надати обґрунтування причин невнесення відомостей про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, відповіді не отримано.
Водночас в позовній заяві вказано, що ОСОБА_1 через застосунок "Резерв +" виявив, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 та дані про проходження ВЛК та виключення з військового обліку 17.11.2022 не відображені, після чого представник позивача неодноразово зверталась із адвокатськими запитами до ІНФОРМАЦІЯ_6 . У відповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 № 8624 від 20.09.2024 відповідач підтвердив, що ОСОБА_1 станом на 20.09.2024 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 . Тобто позивачу було відомо про поновлення його на військовому обліку.
Отже саме з цієї дати рахується місячний строк звернення позивача до суду з даним позовом.
Як вже було зазначено вище, позивач звернувся до суду 08.05.2025 з порушенням місячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Отже, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, поважних причин пропуску строку не вказав.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І. І.