18 червня 2025 року Справа № 280/7499/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Агросервіс» (69071, Запорізька область, місто Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Балкова, буд. 25, ЄДРПОУ 38025566) представник адвокат Попов Віталій Гаврилович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
12 серпня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Агросервіс» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.06.2024 №0110990413 про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних в сумі 88041,61 гривень, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, код ЄДРПОУ ВП 44118663, (місцезнаходження 69107, місто Запоріжжя, пр. Соборний, 166) відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Агросервіс" код ЄДРПОУ 38025566 (місцезнаходження 69071, Запорізька область, місто Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Балкова, буд. 25);
стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Агросервіс" код ЄДРПОУ 38025566 (місцезнаходження 69071, Запорізька область, місто Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Балкова, буд. 25) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області код ЄДРПОУ ВП 44118663, (місцезнаходження: 69107, місто Запоріжжя, пр. Соборний, 166) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до 02.04.2024 підприємство було зареєстровано на тимчасово окупованій території - вул. Залізнична, 9/4, смт. Веселе Мелітопольського району Запорізької області. Представником позивача 19.07.2024 у відповідь на адвокатський запит було отримано податкове повідомлення-рішення від 17.06.2024 №0110990413 про застосування до позивача штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних виписаних в період лютий 2022 року - червень 2023 року в сумі 88 041,61 грн. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення протиправним та зазначає про те, що з 26.02.2022 по дату перереєстрації підприємство не мало права здійснювати господарську діяльність, а податкові накладні були виписані помилково. На думку позивача, податковий орган зобов'язаний був вести роз'яснювальну роботу серед платників податків щодо ведення господарської діяльності в нових умовах у тому числі і щодо необхідності перереєстрації та своєчасного подання заяв про неможливість виконання податкових обов'язків. У відношенні позивача як платника податків, такої функції податковий орган не виконував. Позивач вважає, що податковий орган достовірно знаючи про наслідки вчинення правочинів (нікчемність) в умовах не перереєстрації на іншу територію України що прямо впливало на можливість реєстрації ПН виданих на підставі таких правочинів, не тільки зайняв пасивну вичікувальну позицію щодо фактів здійснення платником податків податкового правопорушення, а й також активно сприяв цьому, - здійснюючи реєстрацію податкових накладних виданих на підставі нікчемних правочинів, обмежено дієздатним платником податків та з порушенням граничних строків їх реєстрації, тим самим формально сприяючи, настанню негативних наслідків для платника податків як сплата штрафу за порушення граничних термінів реєстрації ПН. Наявність дій податкового органу щодо реєстрації ПН які внаслідок законодавчих обмежень господарської діяльності платника податків, не могли бути зареєстровані в ЄРПН, позивач вважає підставою для звільнення його від відповідальності за порушення граничних термінів їх реєстрації, на підставі п.п. 112.8.4. п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України. Також Рішення ГУ ДПС у Запорізькій області щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 07.06.2024 № 22979/6/08-01-04-05-03 податковим органом визнано можливим своєчасне виконання платником податків свого податкового обов'язку. Рішення від 07.06.2024р. № 22979/6/08-01-04-05-03, оскаржене позивачем до Запорізького окружного адміністративного суду (справа №280/7362/24). Позивач вважає, що за умов що склалися, єдиною обґрунтованою датою відновлення його податкових обов'язків є дата перереєстрації (внесення відомостей до ЄДР) на іншій території України - 02.04.2024. Оскаржуване ППР винесене без урахування: особливостей ведення господарської діяльності передбачених ч.2 ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та вимог норми ч.1 ст. 216 ЦК України; дати перереєстрації ТОВ «Інвест-Агросервіс» на іншій території України та відновлення його дієздатності; помилкового виписування податкових накладних ТОВ «Інвест-Агросервіс» та помилкової їх реєстрації податковим органом. Позивач просить суд задовольнити позовну заяву.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
28 серпня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Запорізькій області на позовну заяву. Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області, на підставі пп 20.1.4 п 20.1 ст. 20 розділу I, п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку, визначеному пунктом 76.2 та в терміни, встановлені абз.2 пункту 76.3 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі за текстом ПКУ), Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 24.05.2024 проведено камеральну перевірку ТОВ «Інвест-Агросервіс» з питань дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН) з датою виписки лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2022 року, лютий, червень 2023 року. За результатами перевірки встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПКУ, з урахуванням вимог п 89 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень, пп 69.1 п 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, а саме - перевищення термінів реєстрації ПН/РК до ПН в ЄРПН. За результатами проведеної перевірки складено податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 17.06.2024 №0110990413 на загальну суму 88041,61 грн. Відповідач наголошує на тому, що в своїй позовній заяві не оскаржує висновки Акту щодо фактів несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Також, відповідач вважає, що не підлягає стягненню у визначеному позивачем розмірі заявлені ним судові витрати на професійну правничу допомогу та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
В заперечення проти доводів відзиву представник позивача 29.08.2024 надав суду відповідь на відзив. На думку представника позивача відзив не містить жодного аргументу чи спростування зазначених питань, які є підставою заявленого позову, що є свідченням того, що податковий орган не заперечив проти цих доводів позивача, та фактично їх визнав як обґрунтовані. Позивач наголошує, що згідно ч.2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ухвалою суду від 30.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.09.2024 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/7362/24.
Ухвалою суду від 12.05.2025 поновлено провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження у справі зі стадії, на якій воно було зупинено.
21 травня 2025 року відповідач надав суду заперечення проти заяви про стягнення судових витрат.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 продовжено розгляд справи.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальність «Інвест-Агросервіс» (код ЄДРПОУ 38025566) (далі - ТОВ «Інвест-Агросервіс») зареєстроване як юридична особа.
Згідно Довідки АА №511238 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданій 24.01.2012 Головним управлінням статистики у Запорізькій області, зазначено, що місцезнаходженням ТОВ "Інвест-Агросервіс" є: 72201, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Залізнична, буд.9, кв.4 (відповідно до внесених даних щодо суб'єкта до ЄДРПОУ від 19.01.2012).
У Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованій 04.04.2024, зазначено, що місцезнаходженням ТОВ "Інвест-Агросервіс" є: 69071, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Балкова, буд.25 (відповідно до запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.04.2024).
17 травня 2024 року ТОВ «Інвест-Агросервіс» зверталося до ГУ ДПС у Запорізькій області з заявою про неможливість виконання платником податків податкових обов'язків.
Рішенням ГУ ДПС у Запорізькій області щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 07.06.2024 № 22979/6/08-01-04-05-03, податковим органом визнано можливим своєчасне виконання платником податків ТОВ «Інвест-Агросервіс» свого податкового обов'язку.
В той же час, фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області, на підставі пп 20.1.4 п 20.1 ст. 20 розділу I, п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку, визначеному пунктом 76.2 та в терміни, встановлені абз.2 пункту 76.3 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі за текстом ПКУ), ГУ ДПС у Запорізькій області 24.05.2024 проведено камеральну перевірку ТОВ «Інвест-Агросервіс» з питань дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН) з датою виписки лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2022 року, лютий, червень 2023 року.
За результатами перевірки складено Акт камеральної перевірки від 24.05.2024 №8082/08-01-0413/38025566, згідно висновків якого встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПКУ, з урахуванням вимог пункту 89 Підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, а саме - перевищення термінів реєстрації ПН/РК до ПН в ЄРПН.
За результатами проведеної перевірки складено податкове повідомлення - рішення форми «Н» від 17.06.2024 №0110990413 на загальну суму 88041,61 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №280/7362/24 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано Рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 07.06.2024 за №22979/6/08-01-04-05-03, прийняте ГУ ДПС у Запорізькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Агросервіс", зобов'язано ГУ ДПС у Запорізькій області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Агросервіс" та відповідні документи за вх. №30481/6 від 29.05.2024 про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, задоволено заяву позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Агросервіс" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4100 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2024 залишено без змін.
Згідно рішення ГУ ДПС у Запорізькій області щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 25.04.2025 № 19393/6/08-01-04-02-03, з урахуванням правової оцінки, наданої судами у справі №280/7362/24 податковим органом визнано не можливим своєчасне виконання платником податків ТОВ «Інвест-Агросервіс» свого податкового обов'язку, зокрема, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з 24.02.2020 до 02.04.2024.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 п.75.1ст.75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
Згідно ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Камеральні перевірки з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу, проводяться з урахуванням вимог статті 39-3 цього Кодексу.
Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України (тут і далі - в редакції чинній на дату складання податкових накладних) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов'язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
Разом із тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX введено на території України воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).
У зв'язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX та Закону України від 13.05.2020 № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині:обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11.03.2020 № 211 з 12 березня 2020 року.
Постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон № 2118-IX).
Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У зв'язку із набранням чинності 27.05.2022 Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.
Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX (набрав чинності 03.01.2023) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п'ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо:
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 30.01.2024 по справі № 280/4484/23, від 31.01.2024 у справі №280/3951/23, від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23, від 12.03.2024 у справі № 160/13661/23, від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23, від 16.04.2024 у справі № 460/21543/23 та від 22.05.2024 у справі № 500/5361/23, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.
Отже, якщо податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної складена (-ий) платником податків починаючи з 27 травня 2022 року та зареєстрована (-ий) в «Єдиному реєстрі податкових накладних» з порушенням строків, встановлених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, але не пізніше 15 липня 2022 року платник податків звільняється від відповідальності на підставі пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а якщо після 15 липня 2022 року до платника податків застосовується відповідальність відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX Прикінцеві положення Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08.02.2023) підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп/1997, зазначив, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
Враховуючи зазначене, розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.
Верховний Суд у постановах від 26.02.2025 по справі №200/4768/23, від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 12.03.2024 у справі №160/13661/23 та від 13.03.2024 у справі №120/6331/23 вказав, що зменшені розміри штрафних санкцій застосовуються тільки до фактів несвоєчасної реєстрації податкових накладних, складених та зареєстрованих після 08 лютого 2023 року або податкових накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності станом на 08 лютого 2023 року.
Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у кількості 39 податкових накладних: № 19 від 17.02.2022 зареєстрована 27.03.2023, № 23 від 17.02.2022 зареєстрована 27.03.2023, № 24 від 18.02.2022 зареєстрована 27.03.2023 № 25 від 19.02.2022 зареєстрована 27.03.2023, № 1 від 04.05.2022 зареєстрована 27.03.2023, № 2 від 19.05.2022 зареєстрована 27.03.2023 № 3 від 25.05.2022 зареєстрована 27.03.2023, № 4 від 26.05.2022 зареєстрована 27.03.2023, № 1 від 15.06.2022 зареєстрована 27.03.2023, № 2 від 30.06.2022 зареєстрована 27.03.2023, № 1 від 08.07.2022 зареєстрована 28.03.2023, № 1 від 02.08.2022 зареєстрована 28.03.2023, №1 від 26.09.2022 зареєстрована 28.03.2023, № 1 від 11.11.2022 зареєстрована 28.03.2023, № 2 від 21.11.2022 зареєстрована 28.03.2023, № 1 від 01.12.2022 зареєстрована 28.03.2023, № 2 від 14.12.2022 зареєстрована 28.03.2023, № 4 від 21.12.2022 зареєстрована 28.03.2023, № 3 від 21.12.2022 зареєстрована 28.03.2023, № 5 від 21.12.2022 зареєстрована 28.03.2023, № 1 від 01.02.2023 зареєстрована 22.03.2023, №2 від 03.02.2023 зареєстрована 22.03.2023, № 3 від 08.02.2023 зареєстрована 22.03.2023, №4 від 10.02.2023 зареєстрована 23.03.2023, № 5 від 17.02.2023 зареєстрована 22.03.2023, № 6 від 17.02.2023 зареєстрована 23.03.2023, № 8 від 21.02.2023 зареєстрована 23.03.2023, № 7 від 21.02.2023 зареєстрована 22.03.2023, № 9 від 23.02.2023 зареєстрована 24.03.2023, № 11 від 28.02.2023 зареєстрована 22.03.2023, № 17 від 28.02.2023 зареєстрована 24.03.2023, № 14 від 28.02.2023 зареєстрована 24.03.2023, № 13 від 28.02.2023 зареєстрована 24.03.2023, №10 від 28.02.2023 зареєстрована 24.03.2023, № 16 від 28.02.2023 зареєстрована 24.03.2023, № 12 від 28.02.2023 зареєстрована 24.03.2023, № 15 від 28.02.2023 зареєстрована 23.03.2023, № 13 від 16.06.2023 зареєстрована 19.07.2023, № 14 від 19.06.2023 зареєстрована 19.07.2023.
Суд зазначає, що як вбачається з позовної заяви позивач не заперечує проти факту порушення ним строків реєстрації наведених податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, проте, посилається на е, що вказані податкові накладні взагалі не могли бути зареєстровані як такі, що складені помилково на підставі нікчемних правочинів.
Матеріалами справи підтверджується, що до 02.04.2024 місцезнаходженням ТОВ "Інвест-Агросервіс" було: 72201, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Залізнична, буд.9, кв.4.
При цьому, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376, територія Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області та м. Мелітополь Запорізької області (податкова адреса та місцезнаходження усіх виробничих потужностей ТОВ "Інвест-Агросервіс") з 25.02.2022 та 26.02.2022 по даний час зазначені як тимчасово окупована територія України.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII), здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу 2 частини 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.
На виконання вимог Закону № 1207-VII позивачем здійснено 02.04.2024 перереєстрацію підприємства з податкової адреси на тимчасово окупованій території, на підконтрольну українській владі територію України.
Так, згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованій 04.04.2024, зазначено, що місцезнаходженням ТОВ "Інвест-Агросервіс" є: 69071, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Балкова, буд. 25 (відповідно до запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.04.2024).
Отже, починаючи з 26.02.2022 по дату перереєстрації на іншій території України, ТОВ "Інвест-Агросервіс" не мало права здійснювати господарську діяльність, що виключало можливість укладати правочини та як наслідок, здійснення податкових обов'язків, зокрема, і реєстрації податкових накладних.
Вказані обставини, встановлені постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі №280/7362/24, яка набрала законної сили та має преюдиційне значення для вирішення даної справи.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що платник податків звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання податкового обов'язку у випадку неможливості його виконання. Вказана норма передбачає конкретну підставу для невиконання податкових правил - об'єктивна нездатність їх дотримання.
Судом встановлено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №280/7362/24, ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення від 25.04.2025 № 19393/6/08-01-04-02-03 щодо неможливості своєчасного виконання ТОВ «Інвест-Агросервіс» свого податкового обов'язку, за змістом якого зазначено про неможливість виконання позивачем свого податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, з 24.02.2020 до 02.04.2024.
Отже, позивачем підтверджено неможливість виконання своїх податкових обов'язків, у тому числі, щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, починаючи з 24.02.2022 до дати зміни місцезнаходження позивача 02.04.2024.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовано до позивача штрафні санкції за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН щодо податкових накладних з датою виписки, починаючи з лютого 2022 року, граничний термін реєстрації яких припав на період з 24.02.2022 до 02.04.2024, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Матеріалами справи підтверджується факт сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
У відповідності до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене і задоволення позовних вимог, суд доходить висновку, що судовий збір у розмірі 3028 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв'язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Згідно з частинами 1-7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, їх розмір є розумним та обґрунтованим.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм їхньої дійсності та необхідності, а також критерієм розумності їхнього розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
У постанові від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20 Верховний Суд зазначив, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
При цьому, суд зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, суд враховує таке.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у справі №922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
На підтвердження обсягу понесених судових витрат позивачем надано акт приймання-передачі правничої допомоги від 02.09.2024 № 02-09/24-2 та платіжну інструкцію від 02.09.2024 № 189.
За таких обставин, оскільки позивачем не надано суду договір про надання правової (правничої) допомоги, тобто не додержані приписи ч. 4 ст. 134 КАС України, підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Агросервіс» (69071, Запорізька область, місто Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Балкова, буд. 25, ЄДРПОУ 38025566) представник адвокат Попов Віталій Гаврилович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.06.2024 №0110990413 про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних в сумі 88041,61 гривень, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, код ЄДРПОУ ВП 44118663, (місцезнаходження 69107, місто Запоріжжя, пр. Соборний, 166) відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Агросервіс" код ЄДРПОУ 38025566 (місцезнаходження 69071, Запорізька область, місто Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Балкова, буд. 25).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Агросервіс" код ЄДРПОУ 38025566 (місцезнаходження 69071, Запорізька область, місто Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Балкова, буд. 25) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області код ЄДРПОУ ВП 44118663, (місцезнаходження: 69107, місто Запоріжжя, пр. Соборний, 166) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 3028 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 18 червня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз