19 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/3497/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (далі - АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025
у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз»
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним в частині рішення,
АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» 19.05.2025 через систему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, касаційну скаргу задовільнити, рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 (повний текст постанови складений 29.04.2025) у справі №910/3497/21 скасувати, та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Крім того, у прохальній частині касаційної скарги, просить зупинити дію оскаржуваних судових рішень у цій справі до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2025 для розгляду справи №910/3497/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Ємця А.А., суддів Булгакової І.В., Колос І.Б.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.06.2025 №32.2-01/1119 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/3497/21 у зв'язку з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2025 №10 до Великої Палати Верховного Суду обрано суддю Ємця А.А.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025.
Положенням частини другої статті 314 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
У зв'язку зі зміною складу суду колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне прийняти касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 зі справи №9110/3497/21 до свого провадження.
Так, ухвалою Верховного Суду від 02.06.2025 касаційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №910/3497/21 залишено без руху у зв'язку із наданням скаржникові строку для усунення недоліку, шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору за касаційну скаргу, ураховуючи немайновий характер вимог, у сумі 10 896,00 грн. При цьому скаржнику надано строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02.06.2025 у справі №910/3497/21 АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» 11.06.2025 через Електронний суд подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом з платіжною інструкцією від 06.06.2025 №2972 про сплату 10 896,00 грн судового збору.
З огляду на викладене та з урахуванням приписів статті 116 ГПК України скаржник подав матеріали усунених недоліків касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 02.06.2025 у справі №910/3497/21.
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
У поданій касаційній скарзі АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» з посиланням на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає, що:
- суд апеляційної інстанції та суд першої інстанції в оскаржуваних рішеннях застосували норми права, зокрема, абзац 8 статті 1, частину другу статті 12, частину першу та частину другу статті 13, статтю 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», пункт 2.1 розділу 2, пункти 3.1, 3.3, 3.4 розділу 3, пункти 4.1 - 4.4 розділу 4, пункт 5.1 розділу 5, пункти 6.1 - 6.3 розділу 6, пункт 7.1 розділу 7, пункти 8.1 - 8.6 розділу 8, пункти 9.1, 9.2 розділу 9, пункти 10.1 - 10.3 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку затвердженої розпорядженням АМК від 05.03.2002 №49-р, пункт 11 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №910/2320/20, від 10.09.2020 у справі №910/23375/17, від 01.10.2020 у справі №908/540/19, від 05.07.2022 у справі №910/15541/19, від 05.03.2020 у справі №910/2921/19, постанові Вищого господарського суду України від 21.01.2012 у справі №25/2019, а також скаржник зазначає на неврахуванні постанов Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/12464/18, від 14.06.2022 у справі №910/8692/21, від 15.07.2021 у справі №910/14493/18;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме розділу 2.3 «Засоби контролю» Методичних рекомендацій щодо застосування поняття контролю, затверджених рішенням АМК від 01.11.2018;
- суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про призначення повторної експертизи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а апеляційний суд зазначені обставини апеляційної скарги не дослідив та не надав їм належної оцінки.
З огляду на викладене касаційна скарга АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Що стосується сплати судового збору, то АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» сплачено судовий збір з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, у сумі 10 896,00 грн.
Отже, суд доходить висновку, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 02.06.2025 у справі №910/3497/21 усунуто недоліки касаційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України.
Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження, ураховуючи дату складання повного тексту оскаржуваної постанови з цієї справи.
Щодо клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №910/3497/21 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, яке мотивовано тим, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» є суб'єктом господарювання, що здійснює свою діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії на право провадження діяльності із розподілу природного газу. Рішенням АМК накладено штраф у розмірі 17 470 879,00 грн на скаржника. Територія ліцензованої діяльності АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» є частково окупованою, інша частина території перебуває в зоні активних та можливих бойових дій, зокрема, місто Запоріжжя, що в свою чергу, на його думку, призвело до різкого зменшення надходжень грошових коштів на рахунки АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», а також до значних фінансових витрат пов'язаних зі звільненням частини працівників, та сплатою податку на додану вартість. Крім того, як зазначає скаржник, у зв'язку з обстрілами з боку Російської Федерації об'єктів критичної інфраструктури, потребуються постійного ремонту газопроводи та адміністративні будівлі АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», а зруйнований від обстрілів є таким, що не підлягає відновленню - спеціальний автотранспорт скаржника, а отже, як зазначає скаржник, зазначені обставини роблять передчасним та неможливим виконання судового рішення, в той же час, зупинення його дії до закінчення перегляду в касаційному порядку, не призведе до порушення прав відповідача та не зашкодить можливості його виконання в майбутньому, а завчасне вчинення дій з примусового виконання накладеного рішенням АМК штрафу, блокування та стягнення значних грошових суми, призведе до неможливості роботи підприємства. Також, скаржник вказує, що об'єктивні обставини ускладнюють виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №910/3497/21 та зроблять її негайне виконання неможливим без істотного погіршення і без того вкрай тяжкого фінансового стану скаржника, що, на його думку, ставить під загрозу його подальшу діяльність та створює ризик банкрутства.
З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.
Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов'язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).
Сумніви скаржника щодо дотримання судом попередньої інстанції норм права під час постановлення оскарженого судового рішення покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цього рішення судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскарженого рішення або зупинення його дії та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.
Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання або для зупинення його дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.
При цьому Верховний Суд виходить з того, що навіть саме по собі проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов'язковими до виконання (стаття 129-1 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Разом з тим в ухвалі про зупинення дії судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.
Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).
Суд враховує, що у заяві скаржника про зупинення дії судових рішень не наведені аргументовані та обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення їх дії та не підтверджені поданими доказами. При цьому Суд виходить з того, що відповідно до приписів частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду, а тому твердження не є такими, що є підставою для зупинення, адже відсутні будь-які докази на підтвердження факту необхідності зупинення дії оскаржуваних судових рішень та не обґрунтовують підстави для зупинення дії оскаржених рішень, оскільки аргументовано не свідчать про таку необхідність, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Враховуючи викладене, зупинення дії судових рішень в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення перегляду їх в касаційному порядку, в задоволенні заяви скаржника слід відмовити.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи №910/3497/21, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи на момент прийняття ухвали Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 294, 314, 332 ГПК України, Верховний Суд
1. Прийняти касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 зі справи №910/3497/21 до провадження.
2. Відкрити касаційне провадження у справі №910/3497/21 за касаційною скаргою скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025.
3. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 07 серпня 2025 року о 10:40 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.
4. Інший учасник справи має право подати відзив на касаційну скаргу до 05 липня 2025 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання/подання процесуальних документів через Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
5. Відмовити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 зі справи №910/3497/21 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
6. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. Суд роз'яснює, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду враховуючи наявність у Суду технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції та/або з урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
7. Витребувати матеріали справи №910/3497/21 Господарського суду міста Києва за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним в частині рішення.
8. Копії ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов