17 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/19210/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,
представників учасників справи:
позивача 1 - Стахов Р. В.,
позивача 2 - Коваленко Н. О.,
відповідача 1 - Глущенко А. П.,
відповідача 2 - не з'явився,
третьої особи - Готка Ю. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Компанії "Avicom Britania Limited" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Ващенко Т. М.
від 18.06.2024 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кропивна Л. В., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.
від 22.01.2025
за позовом Компанії "Avicom Britania Limited"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон"
до Херсонської обласної ради; Головного управління Державної казначейської служби України в Херсонській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Прокуратура Херсонської області
про стягнення коштів,
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/799 від 09.05.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/19210/15 у зв'язку із відпусткою судді Кролевець О. А. та запланованими днями відпочинку судді Мамалуя О. О.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2025 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.05.2025 для розгляду справи № 910/19210/15 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Баранець О. М., Кондратова І. Д.
1. Історія справи
У липні 2015 року Компанія "Avicom Britania Limited" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Херсонської обласної ради про стягнення вартості майна, яке було часткою статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон", та було вилучено і передано Херсонській обласній раді згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.05.2012 у справі № 5024/176/2012 в сумі 8 574 332,16 фунтів стерлінгів, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 24.07.2015 із розрахунку 3 437,6864 за 100 фунтів стерлінгів становить 294 758 101,79 грн, та стягнення з Херсонської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
В судовому засіданні 15.12.2016 позивачами підтримана подана ними 13.12.2016 заява про зміну предмету позову, відповідно до якої заявники просили суд:
- стягнути з Херсонської обласної ради за рахунок місцевого бюджету Херсонської області шляхом безспірного списання з рахунків Херсонської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Компанії "Avicom Britania Limited" 8 574 332,16 фунтів стерлінгів в рахунок відшкодування шкоди, завданої Херсонською обласною радою, в розмірі вартості частки статутного капіталу, яка була вилучена у вигляді майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" і передана Херсонській обласній раді згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012 у справі № 5024/176/2012;
- стягнути з Херсонської обласної ради за рахунок місцевого бюджету Херсонської області шляхом безспірного списання з рахунків Херсонської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" 294 758 101,79 грн в рахунок відшкодування шкоди завданої Херсонською обласною радою внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" було вилучено і передано без компенсації Херсонській обласній раді згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012 у справі № 5024/176/2012 майно, яке було внеском до статутного капіталу товариства.
Вказана заява судом розцінена як заява про зміну предмету позову та прийнята до розгляду.
Справа слухалась судами неодноразово.
09 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" подало заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог з урахуванням висновку комплексної судової експертизи у справі № 910/19210/15, в якій просило суд стягнути з Херсонської обласної ради за рахунок місцевого бюджету Херсонської області шляхом безспірного списання з рахунків Херсонської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" 365 429 778,56 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої Херсонською обласною радою, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" було вилучено і передано без компенсації Херсонській обласній раді згідно із рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012 у справі № 5024/176/2012 майно, яке було внеском до статутного капіталу товариства. В даній заяві вказується, що зазначена сума в розмірі 365 429 778,56 грн складається з 114 676 863,44 грн ринкової вартості майна, вилученого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" на дату вилучення вересень 2012 року; 28 171 029,38 грн 3% річних; 222 581 885,74 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі № 910/19210/15 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з Херсонської обласної ради за рахунок місцевого бюджету Херсонської області шляхом безспірного списання з рахунків Херсонської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ""Міжнародний аеропорт "Херсон" 114 676 863,44 грн ринкової вартості майна, вилученого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" на дату вилучення вересень 2012 року, в рахунок відшкодування шкоди, завданої Херсонською обласною радою, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" було вилучено без компенсації і передано Херсонській обласній раді згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012 у справі № 5024/176/2012 майно, яке було внеском до статутного капіталу товариства.
Цією ж ухвалою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" про уточнення (збільшення) позовних вимог з урахуванням висновку комплексної судової експертизи у справі № 910/19210/15 до розгляду не прийнято в частині вимог про стягнення з Херсонської обласної ради за рахунок місцевого бюджету Херсонської області шляхом безспірного списання з рахунків Херсонської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" 28 171 029,38 грн - 3% річних, 222 581 885,74 грн - інфляційних втрат, в рахунок відшкодування шкоди, завданої Херсонською обласною радою, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" було вилучено і передано без компенсації Херсонській обласній раді згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012 у справі № 5024/176/2012 майно, яке було внеском до статутного капіталу товариства.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі № 910/19210/15 в частині не прийняття до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" про уточнення (збільшення) позовних вимог з урахуванням висновку комплексної судової експертизи у справі № 910/19210/15 про стягнення з Херсонської обласної ради за рахунок місцевого бюджету Херсонської області шляхом безспірного списання з рахунків Херсонської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" 28 171 029,38 грн - 3% річних, 222 581 885,74 грн - інфляційних втрат, в рахунок відшкодування шкоди, завданої Херсонською обласною радою, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" було вилучено і передано без компенсації Херсонській обласній раді згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012 у справі № 5024/176/2012 майно, яке було внеском до статутного капіталу товариства.
Постановою від 17.08.2021 Верховний Суд змінив постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 910/19210/15, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В інших частинах постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 910/19210/15 залишив без змін.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.01.2002 № 3-р "Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність", у спільну власність територіальних громад Херсонської області передано майновий комплекс аеропорту "Херсон" (пункт 4 Додатку до зазначеного розпорядження).
10.12.2005 Херсонською обласною радою було прийняте рішення № 517 "Про інвестування Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон", яким пропозицію Концерну "Титан", що запропонував найбільш сприятливі умови інвестування підприємства, а саме створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон", визнано найкращою, припинено діяльність Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" шляхом його ліквідації, доручено голові обласної ради підписати установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" з дотриманням істотних умов його заснування, а саме: доля територіальних громад області в статутному фонді такого підприємства не повинна бути меншою ніж 50 відсотків; в установчих документах повинно бути зазначено, що відчуження у статутному фонді товариства долі, що є спільною власністю територіальних громад області, можливе лише в порядку і на умовах, передбачених законодавством України про приватизацію, і будь-які зміни статутного фонду товариства, що тягнуть зменшення долі територіальних громад області у статутному фонді підприємства, здійснюються за погодженням з обласною радою, у разі виходу підприємства із складу засновників товариства, майно, що є власністю територіальних громад області, повертається у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Рішенням установчих зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон", оформленим протоколом №1 від 17.02.2006, створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" та затверджено статут товариства. Учасниками (засновниками) товариства стали Концерн "Титан" та Херсонська обласна рада, з частками у статутному фонді по 50 відсотків кожний, що в грошовому еквіваленті становило по 799 653,73 грн. Концерном "Титан" в рахунок своєї частки внесено грошові кошти в розмірі 799 653, 73 грн, а Херсонською обласною радою в натурі передано цілісний майновий комплекс Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон", вартістю 4 127 255, 27 грн, за вирахуванням 3 327 601, 27 грн кредиторської заборгованості.
01.03.2006 складено та затверджено відповідний акт приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон", відповідно до якого Херсонська обласна рада передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" прийняло цілісний майновий комплекс Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" на загальну суму 4 127 255 грн, що підтверджується актом оцінки майна Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" від 14.02.2006.
07.12.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" отримало свідоцтво про право приватної власності на будівлі та споруди, що входять до складу цілісного майнового комплексу Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон".
28.11.2008 Херсонською обласною радою прийнято рішення №777 про вихід зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" та повернення до спільної власності територіальних громад області внеску до статутного фонду товариства у натуральній формі - у вигляді цілісного майнового комплексу.
12.01.2009 проведено позачергові загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" за участю одного учасника - Концерну "Титан", за результатами якого прийнято рішення, оформлене протоколом № 5, про включення до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлайф" та про перерозподіл статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон", за яким Концерну "Титан" належить частка у розмірі 95 відсотків, а Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрлайф" - частка у розмірі 5 відсотків.
Рішенням чергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" від 27.02.2009 Херсонській обласній раді відмовлено у поверненні її внеску із статутного капіталу товариства в натуральній формі.
В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" та Компанією "STAYRON TRADING INCORPORATION" укладено мирову угоду в рамках справи № 51/335 за позовом Компанії "STAYRON TRADING INCORPORATION" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" про стягнення 2 935 603,76 грн, яка була затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2009.
Згідно із умовами мирової угоди цілісний майновий комплекс Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон", який був внеском територіальної громади області у статутний фонд товариства, передано Компанії "STAYRON TRADING INCORPORATION", яка в подальшому передала його до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон", 100% статутного капіталу якого в подальшому продано Компанії "AVICOM BRITANIA LIMITED".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 у справі № 50/503-32/380, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2011, рішення позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" від 12.01.2009 про включення до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлайф" та про перерозподіл статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон", а також статут в редакції, затвердженій на позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" від 12.01.2009, були визнані недійсними.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012 у справі № 5024/176/2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2012, вилучено з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" майно цілісного майнового комплексу Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" загальною вартістю 4 127 255,00 грн, передане до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" відповідно до протоколу №2 від 14.05.2010 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон", згідно із переліком зазначеним у вказаному протоколі, та передано зазначене майно у володіння Херсонської обласної ради.
У лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" зверталося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, третя особа Херсонська обласна рада, за участю прокуратури Херсонської області про визнання протиправними дії (бездіяльність) відповідача в частині не реєстрації права власності на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон"; зобов'язання Херсонського державного бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно (будівлі), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" та видати свідоцтво про право власності на наступне нерухоме майно: - будівля вокзалу аеропорту, А; адміністративна будівля з їдальнею, Б, Б1; контрольно-пропускний пункт, В; їдальня, Г; будівля льотного загону, Д; будівля льотного загону та наземних спецслужб, Е; сторожовий пункт, Е1; туалет №1, Е2, ДОК №1, Ж; ДОК № 2, Ж1;ДОК №3, Ж2; будівля центрального розподільчого пункту, З; лабораторія електросвітло-технічного забезпечення польотів, І; будівля котельної, К, К1,К2,К3; водонасосна станція, К4; будівля пожежного депо, Л; автозаправна станція, Л1; адміністративна будівля спец транспорту, М; бокс-гараж, М1; ДОК №4,М ДОК №6, М3; будівля вагової, М4; будівля наземної служби, Н; столярна майстерня, Н1; ДОК № 5, Н2; трансформаторна підстанція, О; трансформаторна підстанція, С; будівля чергового каналізаційної та насосної установки О1; туалет №2, С1; ближня приводна радіостанція -І, Т; ближня приводна радіостанція -ІІ, Т1; їдальня приводна радіостанція -І, Т2; дальня радіостанція -ІІ, Т3; будівля агрегатної з трансформаторною підстанцією, У; склад У1; ДОК №7, С2; мостіння, № 11; огорожа аеропорту № 3; огорожа привокзальної площі аеропорту, № 4; труба, №5; водосховище, №6, дороги № 1,2,3,4,5,6,7,8, № ІІІ; злітно-посадочна смуга (рульожна доріжка № 1), №1; злітно-посадочна смуга (рульожна доріжка № 2), №1; злітно-посадочна смуга (рульожна доріжка № 3), №1; злітно-посадочна смуга (рульожна доріжка № 4), №1; злітно-посадочна смуга (майданчик стоянки літаків), №1; злітно-посадочна смуга (перон), № 1, що знаходиться за адресою: місто Херсон, "Аеропорт цивільної авіації"; - будівля лабораторії ПММ, А, 50,2 кв. м; майстерня, Б; туалет, В; сторожовий пункт, Г; будівля мазутно-насосної, Д; будівля масляно-насосної, Е; резервуари, № 1-34; огорожа, № 35-38; залізнична гілка, № 39, що знаходиться за адресою: місто Херсон, пр. Сенявіна, буд. 33-А; - вбудовані нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 380,2 кв. м, що знаходяться за адресою: місто Херсон, вул. Маяковського, буд. 6/29.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2012 року у справі №2а-2316/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 17.09.2013, у задоволенні позову відмовлено.
Компанія "Avicom Britania limited", своїм рішенням від 27.07.2012, вилучила із статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" усе майно внесене 14.05.2010 Компанією "Styron Trading Inc.".
3. Короткий зміст судових рішень
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі № 910/19210/15 у задоволенні позову Компанії "Avicom Britania Limited" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" відмовлено.
Постановою від 22.01.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі № 910/19210/15.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- внаслідок прийняття рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 5 від 12.01.2009, та передачі майна 14.05.2010, оформленого протоколом № 2, відбулось незаконне відчуження цілісного майнового комплексу Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" із спільної власності територіальних громад Херсонської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон";
- в даному випадку, спірний об'єкт нерухомості - цілісний майновий комплекс Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" є майном територіальної громади області, яке було створено державою Україна та в подальшому, всупереч чинного законодавства, внаслідок нікчемних угод перейшло у володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон", власником 100% статутного капіталу якого стала Компанія "Avicom Britania limited", а отже вказане майно не набуло в законному порядку статусу іноземної інвестиції у розумінні пункту 2 статті 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування";
- позивачі помилково ототожнюють повернення Херсонській обласній раді, як власнику, за рішенням суду майна з чужого незаконного володіння позивача-2, з експропріацією майна, оскільки з судових рішень у справі №5024/176/2012 не вбачається розгляду та вирішення судами питання про позбавлення позивача-1 права на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон", що вказує на недоведеність порушення корпоративних прав нерезидента;
- позивачем-1 безпідставно ототожнюються право власності Компанії на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю (корпоративне право) та право власності на спірне нерухоме майно (цілісний майновий комплекс Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон"), яке (майно) було вкладом Компанії "STAYRON TRADING INCORPORATION" до статутного капіталу позивача-2 згідно із протоколом №2 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" від 14.05.2010 аж до набрання законної сили рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012 у справі №5024/176/2012;
- державна реєстрація права власності на майно цілісного майнового комплексу Обласного комунального підприємства "Аеропорт Херсон", за Компанією "Stayron trading incorporation", Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон", Компанією "Avicom Britania limited" не здійснювалася;
- перебування майна на балансі суб'єкта господарювання (Компанії "Avicom Britania limited") не означає набуття ним права власності на майно на законних засадах. Таким чином, право власності на вилучене майно у позивачів у законному порядку не виникло, а отже, права позивачів при вилученні майна (вкладу в натуральній формі) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" не були порушені;
- відсутність підстав для застосування вимог статті 54 Закону України "Про господарські товариства" підтверджується тим, що Херсонська обласна рада не була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" та не володіла в ньому корпоративними правами;
- позивачі не є правонаступниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" (засновником якого була Херсонська обласна рада) та не були його учасниками, згоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" в порядку статті 54 Закону України "Про господарські товариства" на повернення майна Херсонській обласній раді не потребувалось;
- позивачі набули майно цілісного майнового комплексу колишнього Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" на підставі правочинів, вчинених Компанією "STYRON TRADING INCORPORATION", яка будучи єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" 14.05.2010 передала зазначене майно до статутного капіталу, а в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.2011 продала частку у розмірі 100 % статутного капіталу Компанії "Avicom Britania Limited". Виходячи з наведеного, майнова шкода, пов'язана з вилученням переданого до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" є безпосереднім наслідком дій суб'єкта від якого позивачі набули права на майно;
- зв'язок між рішенням Херсонської обласної ради від 10.12.2005 № 517 "Про інвестування Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" та наявністю у позивачів матеріальних збитків відсутній;
- в матеріалах справи відсутні докази в розумінні статей 74, 76-80, 86 Господарського процесуального кодексу України, неправомірних дій відповідача-1, наслідком яких стало б заподіяння шкоди позивачам;
- відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на недоведеність позивачами наявності всіх складових для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити;
- оскільки судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення шкоди, яка є основного вимогою, похідні позовні вимоги про стягнення 28 171 029,38 грн - 3% річних, 222 581 885,74 грн - інфляційних втрат задоволенню не підлягають.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги Компанії "Avicom Britania Limited". Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
Компанія "Avicom Britania Limited" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 910/19210/15, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 910/19210/15 скаржник зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Так, скаржник зауважив, що суди:
- застосували статтю 326 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20 та у постановах Верховного Суду від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 17.10.2023 у справі № 922/1689/21;
- застосували статті 328, 334 Цивільного кодексу України, статті 2, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 та постанови Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15;
- порушили статтю 75 Господарського процесуального кодексу України та не врахували висновки щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 914/585/22;
- застосували статті 330, 388 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 641/9904/16-ц із посиланням на постанову Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 725/1824/20.
Херсонська обласна рада подала до Суду відзив на касаційну скаргу Компанії "Avicom Britania Limited", в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Херсонська обласна прокуратура подала до Верховного Суду письмові пояснення.
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон". Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 910/19210/15, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 910/19210/15 скаржник зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Так, скаржник зауважив, що суди:
- застосували статтю 326 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20 та у постановах Верховного Суду від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 17.10.2023 у справі № 922/1689/21;
- застосували статті 328, 334 Цивільного кодексу України, статті 2, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 та постанови Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15;
- порушили статтю 75 Господарського процесуального кодексу України та не врахували висновки щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 914/585/22;
- застосували статті 115, 330, 388 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 641/9904/16-ц із посиланням на постанову Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 725/1824/20.
Херсонська обласна рада подала до Суду відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон", в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Херсонська обласна прокуратура подала до Верховного Суду письмові пояснення.
6. Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача як сторони у справі, а також зміст позовних вимог (пункти 2, 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, пункт 41).
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.
Звертаючись із даним позовом про відшкодування шкоди позивачі обґрунтували свої позовні вимоги тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" було вилучено без компенсації майно, яке було внеском до статутного капіталу товариства і передано Херсонській обласній раді згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012 у справі № 5024/176/2012.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, майно цілісного майнового комплексу Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" було передано Компанії "STAYRON TRADING INCORPORATION" на підставі мирової угоди, яка була затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2009.
Компанія "STAYRON TRADING INCORPORATION", відповідно до протоколу № 2 від 14.05.2010 загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон", передала майно цілісного майнового комплексу Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон".
В подальшому, Компанією "STAYRON TRADING INCORPORATION" за договором купівлі - продажу було продано 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" Компанії "Avicom Britania Limited".
Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012 у справі № 5024/176/2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2012, вилучено з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" майно цілісного майнового комплексу Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" на загальну суму 4 127 255 грн, переданого до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" відповідно до протоколу № 2 від 14.05.2010 загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон", згідно з переліком, зазначеним у вказаному протоколі, та передано зазначене майно Херсонській обласні раді.
Судові рішення у справі № 5024/176/2012 мотивовані тим, що спірний об'єкт нерухомості - цілісний майнового комплекс Обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" є майном територіальної громади області, яке було створено державою Україна та в подальшому, всупереч чинного законодавства, внаслідок нікчемних угод перейшло у володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон", власником 100% статутного капіталу якого стала Компанія "Avicom Britania Limited".
Суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин. Такий підхід є сталим та знайшов відображення, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження 12-15гс19, пункт 7.43) від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункти 81, 83, 84), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 95), від 22.10.2022 у справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21, пункт 102), від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23, пункт 221).
Принцип jura novit curia («суд знає закони»), зокрема, полягає у тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum dabo tibi ius).
Неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
Тобто суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
За усталеним висновком Великої Палати Верховного Суду законодавство України надає особі, після завершення судового процесу про витребування у неї майна, додаткові ефективні засоби юридичного захисту. Особа, із власності якої витребувано майно, не позбавлена можливості відновити своє право, пред'явивши вимогу до проміжного набувача, в якого придбала майно, про відшкодування збитків на підставі статті 661 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 цієї статті у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Таку ж вимогу може заявити і проміжний набувач до первинного набувача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 93), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 63), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 125.6.3), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 122), від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц (пункт 9.19)).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що майнова шкода, пов'язана з вилученням майна переданого до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" є безпосереднім наслідком дій суб'єкта (Компанія "STAYRON TRADING INCORPORATION") від якого позивачі набули права на майно.
Отже, належним відповідачем у спорі щодо відшкодування позивачам збитків, завданих вилученням у них майна, є Компанія "STAYRON TRADING INCORPORATION".
В силу частини 2 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Звертаючись з цим позовом до суду, позивачі не визначили Компанію "STAYRON TRADING INCORPORATION" як відповідача у цій справі і згодом не заявляли клопотань про залучення його до участі у справі як відповідача.
Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов'язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі як відповідач, вони не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення (постанова Верховного Суду від 21.11.2022 у справі № 754/16978/21).
Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, пункт 40, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, пункт 50, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, пункти 37, 54, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, пункт 31.10, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, пункт 39, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, пункт 75).
За усталеним висновком Верховного Суду, звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц відповідно, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20, від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20)].
Оскільки, звертаючись з цим позовом до суду та користаючись своїми процесуальними правами, позивачі не визначили відповідачем Компанію "STAYRON TRADING INCORPORATION", та згодом не заявляли клопотання про це, а Херсонська обласна рада та Головне управління Державної казначейської служби України в Херсонській області не є належними відповідачами у справі, то колегія суддів дійшла висновку, що у позові слід відмовити саме з цих підстав, так як незалучення належного відповідача виключає можливість вирішення судом цього спору по суті заявлених вимог.
З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав надавати правову оцінку доводам скаржників, так як заявлення позовних вимог до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові та не вимагає з'ясування інших обставин по суті спору.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у позові до, але з інших підстав. Тому мотивувальні частини цих судових рішень слід змінити.
7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.
Згідно зі статтею 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За наведених обставин колегія суддів, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення у цій справі, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови, а в решті судові рішення залишити без змін. З цих підстав касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
8. Судові витрати
З огляду на висновок про зміну мотивувальних частин оскаржуваних рішення і постанови із залишенням без змін їх резолютивних частин відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційні скарги Компанії "Avicom Britania Limited" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 910/19210/15 змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови. У решті судові рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді О. М. Баранець
І. Д. Кондратова