19 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 911/639/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М, Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - ТОВ «Нафтогаз України», скаржник)
на рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
про стягнення 584 398 723,95 грн,
ТОВ «Нафтогаз України» 31.03.2025 зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Верховний Суд ухвалою від 17.04.2025 у справі №911/639/24 касаційну скаргу ТОВ «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2025 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі № 911/639/24 залишив без руху та надав ТОВ «Нафтогаз України» строк для усунення недоліків шляхом надання доказів про сплату судового збору у розмірі 1 695 680 грн, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Верховний Суд ухвалою від 19.05.2025 у справі №911/639/24 касаційну скаргу ТОВ «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2025 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі № 911/639/24 повернув скаржникові відповідно до частини п'ятої статті 292 ГПК України, оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги.
ТОВ «Нафтогаз України 30.05.2025 через Електронний суд вдруге звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №911/639/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення 20% в сумі 84 918 559,56 грн та пені в сумі 83 271 432,10 грн скасувати та в цій частини прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача щодо стягнення 20% у сумі 84 918 559,56 грн та пені у сумі 83 271 432,10 грн, у стягненні яких було відмовлено судом, - задовольнити. Крім того, у прохальній частині касаційної скарги просить поновити строк на касаційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 у справі №911/639/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
Верховний Суд зазначає, що як убачається з матеріалів касаційної скарги скаржник у описові її частині:
у розділі «І СКАРЖУВАНЕ РІШЕННЯ ТА ВИСНОВКИ СУДУ ПЕРШОЇ та ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЇ» вказав, зокрема: «Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 липня 2024 у справі 911/639/24 позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 334 000 800,00 грн боргу, 65 961 345,21 грн 20% річних, 9 965 119,76 грн 3% річних, 16 979 946,12 грн інфляційних втрат, однак в задоволені позову в частині стягнення пені у сумі 83 271 432,10 грн, 3% річних в сумі в сумі 2 305 978,13, 20% річних у розмірі 66 983 174,13 грн, інфляційних втрат в сумі 4 930 928,5 судом було відмовлено.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.02.2025 у справі 911/639/24 (далі - Оскаржуване рішення) рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2024 у справі №911/639/24 в частині вимог про стягнення 20% річних за користування чужими грошовими коштами, 3% річних, інфляційних втрат та судового збору скасував. В цій частині прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог»;
у розділі «ЩОДО ПІДСТАВ ДЛЯ ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ НА КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ»:
- «Фактичні обставини»: вказав, зокрема: «31 березня 2025 року Товариство подало до Верховного Суду первину касаційну скаргу (додається) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2024 у справі 911/639/24 без сплати судового збору»;
- «Підстави для поновлення»: вказав, зокрема: «Позивач, при оскарженні постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2024 у справі 911/639/24, діяв добросовісно та…….».
При цьому в резолютивній її частині просить:
« 1) Поновити Позивачу строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11 липня 2024 у справі 911/639/24 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2025 року у справі 911/639/24.
2) Прийняти касаційну скаргу Позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 11 липня 2024 у справі 911/639/24 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2025 року у справі 911/639/24 та відкрити касаційне провадження.
3) Рішення Господарського суду міста Києва від 11 липня 2024 у справі 911/639/24 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2025 року у справі 911/639/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення 20% у сумі 84 918 559,56 грн та пені у сумі 83 271 432,10 грн - скасувати».
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) та матеріалів електронної справи убачається, що у справі №911/639/24 постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 переглядалося рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2024.
Виходячи з принципу забезпечення розумності балансу між правовою визначеністю і формалізмом, Суд доходить до висновку, що скаржник у касаційній скарзі просить, зокрема, поновити скаржнику строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі 911/639/24 та рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2024 та, зокрема, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №911/639/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення 20% у сумі 84 918 559,56 грн та пені у сумі 83 271 432,10 грн - скасувати, а зазначена ним назва господарського суду «міста Києва» замість «Київської області» є опискою, адже носить очевидний технічний характер.
Відповідно до частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
ТОВ «Нафтогаз України» у касаційній скарзі з посиланням на пункти 1 , 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України, не погоджується з оскаржуваними рішеннями суду першої та другої інстанції щодо відмови судом у задоволені позову в частині 20% у сумі 84 918 559,56 грн та пені у сумі 83 271 432,10 грн та зазначає:
на неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме: статей 11, 16, 530, 536, 549, 611, 612, 617, 625, 629, 670, 693 Цивільного кодексу України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №908/24/18, від 18.12.2018 у справі №908/639/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, де визнано правомірним нарахування процентів за користування кредитом до дня фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії договору;
на порушенні норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а саме: порушення статей 76, 79, 86, 231 ГПК України, частини першої статті 77 ГПК України та встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме: встановлення такої обставини як - «розірвання Договору з 23.09.2024» на підставі листування між позивачем та відповідачем (лист від 12.09.2022 ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» №24/2214 та лист позивача від 23.09.2022 №119/07-15483-2022 (фактично сторони не досягли згоди щодо розірвання договору шляхом листування).
З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Нафтогаз України» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а саме пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України.
Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень слід відзначити таке.
Розглядаючи клопотання про поновлення строку, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України: касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Скаржник на підтвердження своїх доводів щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження за подання цієї касаційної скарги посилається, зокрема, на те, що:
при оскарженні постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2024 у справі №911/639/24, діяв добросовісно та в рамках критеріїв, за яких можливе поновлення строку на касаційне оскарження у разі повторного подання скарги, оскільки:
здійснив первісне звернення з касаційною скаргою у межах встановленого строку та не ухилявся від виконання свого обов'язку зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги та в межах строку на касаційне оскарження звернувся із первісною касаційною скаргою;
добросовісно ставився до реалізації права на оскарження та вжив заходів для усунення недоліків первісної скарги у строк встановлений судом - усунув недоліки первісної касаційної скарги надавши докази оплати судового збору (однак, допустивши описку у платіжній інструкції №0000024965 та хибно зазначивши номер справ «№911/627/24» з метою виправлення відразу надав суду лист №119/4.2.2-33073-2025 від 28.04.2025 адресований до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві «Щодо виправлення описки у призначені платежу», що свідчило про зміну призначення платежу);
повернення первісної скарги відбулося з причин, які не залежали від доброї волі скаржника, та були обумовлені об'єктивною обставиною - опискою у платіжній інструкції №0000024965 (хибно зазначивши номер справи «№911/627/24» скаржник вжив заходів на зміну призначення платежу - звернувся з листом №119/4.2.2-33073-2025 від 28.04.2025 до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві «Щодо виправлення описки у призначені платежу» (керуючись, зокрема листом Національного Банку України від 09.06.2011 №25-111/1438-7141 та приписами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, що затверджена постановою правління НБУ від 21.01.2004 №22);
повторно подає скаргу 30.05.2025 без невиправданих затримок після отримання ухвали Верховного Суду про повернення первісної скарги та повторної сплати судового збору - невідкладно після отримання 21.05.2025 ухвали Верховного Суду про повернення первісної касаційної скарги скаржник вчинив дії направлені на повторну сплату судового збору та 27.05.2025 сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у справі №911/639/24 у розмірі 1 695 680,00 грн (на підтвердження чого надає платіжну інструкцією від 27.05.2025 №0000026135 та картку руху документа про отримання ухвали Суду від 19.05.2025).
Зважаючи на матеріали, які додані до касаційної скарги, та Єдиного державного реєстру судових рішень Верховний Суд констатує, що постанова апеляційного господарського суду у цій справі ухвалена 26.02.2025 (повний текст постанови складено - 12.03.2025), а тому строк на її оскарження, закінчився 01.04.2025.
ТОВ «Нафтогаз України» вперше подало касаційну скаргу 31.03.2025 до Верховного Суду, тобто в передостанній день строку передбаченого частиною першою статті 288 ГПК України.
З огляду на вище наведене вперше подана касаційна скарга, з урахуванням положень частини першої статті 288 ГПК України, вважається поданою у межах строку на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас з огляду на зазначене та виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, колегія суддів ураховує, дату звернення до Суду з повторною касаційною скаргою, та беручи до уваги те, що сторона добросовісно ставилася до реалізації права на оскарження та вживала заходів для усунення недоліків первісної скарги у строк встановлений судом, надавши докази оплати судового збору однак, допустив описку у платіжній інструкції, а також повторне звернення до Верховного Суду відбулося у найкоротші строки, що відповідає розумінню розумний строк в контексті зазначеного вище та беручи до уваги забезпечення балансу між реалізацією права на доступ до суду та принцип res judicata, колегія суддів вважає наведені скаржником причини для поновлення строку на касаційне оскарження поважними, а тому клопотання ТОВ «Нафтогаз України» про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №911/639/24 слід задовольнити.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи №911/639/24, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 119, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 314 ГПК України, Верховний Суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №911/639/24 - задовольнити. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» пропущений строк на подання касаційної скарги.
2. Відкрити касаційне провадження у справі №911/639/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025.
3. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 07 серпня 2025 року о 10:20 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.
4. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 05 липня 2025 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. Суд роз'яснює, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду враховуючи наявність у Суду технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції та/або з урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
6. Витребувати матеріали справи №911/639/24 Господарського суду Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 584 398 723,95 грн.
7. Копії ухвали надіслати до Господарського суду Київської області та Північного апеляційного господарського суду для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов