Справа № 199/5188/25
(1-кс/199/654/25)
17.06.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого СВ ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із середньо-спеціальною освітою, неодружений, який має малолітню дитину, раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період сапер 1-го відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 , солдат, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якому 16 червня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, -
17 червня 2025 року до суду надійшло вищевказане клопотання слідчого, погоджене із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12025052230000217, кваліфікованого за ч.1 ст.121 КК України, що розпочате за фактом умисного спричинення військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, сапера 1-го відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . В ході розслідування кримінального провадження встановлено, що близько 21 години 45 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи на веранді будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , будучи в стані алкогольного сп?яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_7 , взяв з кімнати будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , закріплену за ним табельну вогнепальну зброю, а саме: ручну вогнепальну зброю - 5,45 мм автомат Калашникова «АКС-74У» із серійним номером « НОМЕР_2 », з номером на газовій трубці «4896», тримаючи автомат в правій руці, перевів запобіжник з положення запобігання та надіславши патрон до патронника, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки, що можуть настати, та бажаючи їх настання здійснив одиночний постріл в праве коліно потерпілому ОСОБА_7 . Своїми умисними діями, безпосередньо спрямованими на спричинення тілесного ушкодження, ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 вогнепальне кульове наскрізне поранення правого колінного суглобу з вогнепальним переломом великогомілкової кістки, пошкодженням підколінної артерії та гілок підколінної вени. В своєму перебігу поранення призвело до інфікування в зоні ушкодження та тяжкого порушення кровообігу нижньої кінцівки з розвитком некрозу, що призвело до ампутації правої нижньої кінцівки з рівня стегна. 16 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. За таких обставин, посилаючись на те, що необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно затриманого обумовлена існуванням ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, та необхідністю виконання слідчих (процесуальних) дій по кримінальному провадженню, слідчий звернувся до суду із даним клопотання, яке просила задовольнити.
В судовому засіданні прокурор подане слідчим клопотання підтримав, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували з підстав його необґрунтованості та недоведеності заявлених ризиків.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри, як підстави для застосування запобіжного заходу, суд враховує відсутність законодавчого визначення вказаного поняття та усталену практику Європейського суду з прав людини і критерії визначення цього поняття. Зокрема, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
За змістом ст.ст.176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
В судовому засіданні підтверджено, що СВ ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025052230000217, кваліфікованому за ч.1 ст.121 КК України, що розпочате за фактом умисного спричинення військовослужбовцем ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ..
16 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за який підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, огляду предмету, показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , потерпілого ОСОБА_7 , протоколами проведення слідчих експериментів за участі свідків та потерпілого, протоколом допиту підозрюваного, висновками експертів №СЕ-19\105-25\3772-ФХР від 23.04.2025 року; №СЕ-19\105-25\3721-БЛ від 29.04.2025 року; №44 від 05.06.2025 року та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв'язку.
Також, на думку суду, доведеними є зазначені в клопотанні ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, з огляду на встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення обґрунтованим є висновок, що ОСОБА_4 , розуміючи тяжкість підозри та покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання. А з огляду на те, що підозрюваному після ознайомлення із матеріалами клопотання відомі анкетні дані та місце проживання свідків, обґрунтованим є твердження прокурора, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на вказаних свідків, зокрема з метою зміни змісту показань останніх, які вони будуть давати під час судового розгляду. Разом з тим, заявлений в клопотанні ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, не знайшов свого підтвердження в ході розгляду клопотання належними та допустимим доказами, а також з огляду на те, що його мотивування фактично дублює за своїм змістом ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Визнаючи доведеними заявлені слідчим вищевказані ризики, суд також керується практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 26 липня 2001 року по справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Тому, з метою запобігання вказаним ризикам, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, необхідним запобіжним заходом, який має бути застосований до нього, є тримання під вартою.
Враховуючи викладене, а також оцінюючи обставини, передбачені ст.178 КПК України, у тому числі, тяжкість інкримінованого злочину та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, про які просив підозрюваний та його захисник, є недоцільним.
Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ст.183 ч.4 КПК України вважає за необхідне не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
Керуючись ст.ст.183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, але в межах строків досудового розслідування, тобто до 15 серпня 2025 року включно, з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем дислокації АДРЕСА_2 , без права внесення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1