Справа № 199/8366/25
(1-кс/199/655/25)
17.06.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, громадянина України, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , посада: розвідник-навідник 7 розвідувальної групи спеціального призначення, військове звання «солдат», який не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий,
якому 17 червня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 . В обґрунтування поданого клопотання посилався на те, що 17 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, яка полягає в тому, що ОСОБА_5 09.06.2025 приблизно о 23:30 год. попросив свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий не знав про злочинний намір останнього, привести в дію двигун автомобіля марки ВАЗ модель 21063 з реєстраційним номером Б9159ХК світло-бежевого кольору на що останній погодився та здійснив з'єднання дротів запалювання, чим і привів двигун в дію. Після чого ОСОБА_5 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, сів за кермо вищевказаного автомобіля та почав рух, тим самим незаконно заволодів колісним транспортним засобом, а саме автомобілем марки ВАЗ модель 21063 з реєстраційним номером НОМЕР_2 , світло-бежевого кольору, 1984 року випуску, власником якого є потерпілий ОСОБА_8 , чим спричинив шкоду на суму 12 500 гривень. Відомості за вищевказаною подією злочину внесені до ЄРДР за №12025042220000633 із кваліфікацією за ч.1 ст.289 КК України, а розслідування кримінального правопорушення здійснюється СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області. За викладених обставин, враховуючи особу підозрюваного, а також посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор та слідчий просили задовольнити клопотання з підстав, викладених у ньому, та обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо задоволення поданого клопотання, послався, що на даний час перебуває на лікуванні у відповідному військовому структурному підрозділі, а тому не може самостійно його покидати, є сиротою, а тому отримати кошти для внесення застави від сім'ї не може, через лікування отримує матеріальне забезпечення лише в розмірі 650 гривень, має невеликі заощадження в розмірі приблизно 10 тисяч гривень, оскільки решта заробітку як військового ним витрачалась переважно на військовий однострій та засоби захисту (військова форма, бронежилет тощо), які є коштовними та внаслідок активного несення військової служби потребують постійної заміни.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри, як підстави для застосування запобіжного заходу, суд враховує відсутність законодавчого визначення вказаного поняття та усталену практику Європейського суду з прав людини і критерії визначення цього поняття. Зокрема, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
В судовому засіданні підтверджено, що СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025042220000633 із кваліфікацією за ч.1 ст.289 КК України.
17 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного злочину, за який підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме копіями протоколів прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, огляду місця події, допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, проведення слідчого експерименту, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності та взаємозв'язку.
Також, на думку суду, доведеними є зазначені в клопотанні ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, з огляду на встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення обґрунтованим є висновок, що ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість підозри та покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, залишивши місце свого постійного перебування з метою уникнення покарання. А з огляду на те, що підозрюваному після ознайомлення із матеріалами клопотання відомі анкетні дані та місце проживання свідків, обґрунтованим є твердження прокурора, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на вказаних свідків, зокрема з метою зміни змісту показань останніх, які вони будуть давати під час судового розгляду.
За змістом ст.ст.176, 183, 194 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою, яке є винятковим запобіжним заходом, що застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Згідно ч.ч.1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1, 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання слідчого.
Пунктом 3 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Разом з тим, матеріали даного клопотання не містять не тільки доказів, а й навість посилань на те, що підозрюваний ОСОБА_5 , який не має судимості та якому загрожує покарання за інкримінованим злочином у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню та/або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. На питання суду в судовому засіданні ані прокурор, ані слідчий не змогли підтвердити наявність будь-якої із додаткових обов'язкових обставин, визначених п.3 ч.2 ст.183 КПК України як необхідні підстави/умови для застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що прокурором в ході розгляду даного клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порушення вимог п.3 ч.2 ст.183 КПК України не доведено наявність всіх обов'язкових, крім передбачених ст.177 КПК України, підстав, необхідних для застосування до раніше не судимого підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою. Відтак, дане клопотання про обрання запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою задоволенню не підлягає.
В той же час, з огляду на доведеність заявлених слідчим та прокурором і передбачених ст.177 КПК України ризиків, а також враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, має бути розглянуте питання про застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Так, за змістом ст.ст.176, 182 КПК України застава, як один із різновидів більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Частинами 4, 5, 6 ст.182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
В свою чергу, перелік обов'язків, які можуть бути покладені на підозрюваного при обранні йому запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, визначений ч.5 ст.194 КПК України.
Отже, враховуючи обставини кримінального провадження, зокрема розмір завданої майнової шкоди (12500 гривень) та віднайдення предмету злочину, належність інкримінованого злочину до категорії нетяжких, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, в тому числі його майновий стан (рівень доходу, можливі заощадження), відсутність судимості, відсутність факту затримання підозрюваного в порядку ст.208 КПК України, поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, а саме не перешкоджання досудовому розслідуванню, добровільне з'явлення на розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутність даних про повідомлення ОСОБА_5 підозри у вчиненні іншого кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім запобіжним заходом, здатним забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, є запобіжний захід у виді застави в розмірі 4 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №12025042220000633 запобіжний захід у виді застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 4 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 12112 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави ТУ ДСА України в Дніпропетровській області.
На час дії запобіжного заходу у вигляді застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, але в межах строків досудового розслідування, тобто до 17 серпня 2025 року включно, будуть покладені наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває (за місцем дислокації військового підрозділу, у якому проходить службу, або рішенням командира відповідної військової частини);
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду);
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/перебування;
- прибувати до слідчого, прокурора або до суду на кожний виклик.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1