Справа № 188/1182/25
(2/199/3298/25)
18.06.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра
у складі головуючого - судді Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Циганок К.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра перебуває вищевказана цивільна справа, яка була призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовче засідання останній раз на 18 червня 2025 року.
02 червня 2025 року до суду від відповідача надійшла заява про передачу даної цивільної справи до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/1786/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Заява мотивована тим, що господарським судом ухвалою від 29 березня 2025 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність відповідача, введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Станом на 31 травня 2025 року позивачем до господарського суду не подано заяви із грошовими вимогами до відповідача.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.
За таких обставин, керуючись нормами ст.ст.198, 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести підготовче засідання за відсутності учасників справи, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України для вирішення процесуального питання - направлення справи за підсудністю.
Ознайомившись із матеріалами заяви відповідача та цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, як вказувалось вище, в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра перебуває цивільна справа №188/1182/25 (провадження №2/199/3298/25) за позовом Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа призначена у підготовче засідання останній раз на 18 червня 2025 року.
Разом з тим, як встановлено судом зі змісту заяви відповідача, а також на підставі ст.81 ч.7 ЦПК України з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, дані з якого суд використовує у відповідності до ст.ст.2-6 Закону України «Про доступ до судових рішень», ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2025 року у справі №904/1786/25 прийняти заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність для розгляду у підготовчому засіданні.
В подальшому ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2025 року у справі №904/1786/25 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів вказаної фізичної особи, мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, ГПК України, іншими законами України.
Нормами ч.1 ст.7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
В свою чергу, п.8 ч.1 ст.20 ГПК України врегульовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Також ч.2 ст.7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Частиною 14 ст.39 КУзПБ встановлено, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.
Нормою ст.113 КУзПБ визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Пунктом 1 ч.1 ст.120 КУзПБ передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 3 ст.7 КУзПБ визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Частиною 9 ст.10 ЦПК України передбачено, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
В свою чергу, згідно ст.31 ч.1 п.1 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю із вказаної підстави здійснюється на підставі ухвали суду.
Розгляд всіх майнових спорів (за виключенням спорів, що виникають із податкових правовідносин), стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року КУзПБ повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Зі змісту норм законодавства убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства. Наведений правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року по справі №607/6254/15-ц, від 28 січня 2020 року по справі №50/311-б, від 18 лютого 2020 року по справі №918/335/17, від 15 червня 2021 року по справі №916/585/18 (916/1051/20), від 13 квітня 2023 року по справі №320/12137/20, від 31 серпня 2023 року по справі №640/26320/20, від 01 листопада 2023 року по справі №908/129/22.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи зазначені норми законодавства та спираючись на приведені правові висновки судів касаційної інстанції, які є обов'язковим для врахування, приймаючи до уваги, що позивачем у даній цивільній справі заявлено вимоги майнового характеру зі стягнення кредитної заборгованості, які пред'явлено до відповідача, стосовно якого наразі ухвалою господарського суду відкрито справу про неплатоспроможність фізичної особи, а отже такий спір має вирішуватись виключно господарським судом в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи, суд приходить до висновку про необхідність передання даної справи до відповідного господарського суду для розгляду по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 7, 39, 120 КУзПБ, ст.20 ГПК України, ст.ст.10, 19, 31, 258, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд -
Цивільну справу №188/1182/25 (провадження №2/199/3298/25) за позовом Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - передати до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/1786/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко