Справа № 199/301/25
(2/199/1917/25)
17.06.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра
у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засіданні - Циганок К.С.,
за участю прокурора - Дороганя О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, -
В провадженні Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпра перебуває вищевказана цивільна справа, яка призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання останній раз на 17 червня 2025 року, до початку якого відповдіачем подано клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що внаслідок змін у цивільному матеріальному та процесуальному законодавстві, які мають зворотну дію в часі, прокурору при зверненні до суду із віндикаційним позовом необхідно внести на депозитний рахунок суду вартість витребуваного майна, підтверджену відповідною оцінкою. Оскільки цього наданий час не здійснено, відповідач просила суд зупинити провадження у справі, а у разі невиконання - залишити позов без руху або його повернути.
В підготовчому засіданні прокурор проти задоволення клопотання відповідача заперечував, подав письмові заперечення, в яких послався на те, що на момент подання позову процесуальне законодавство не містило вимог щодо внесення суми на депозит та долучення оцінки майна, а закон, яким наразі внесено зміни у законодавство, не містить прямої вказівки, що норма ст.177 ч.4 ЦПК України має зворотну дію в часі. Послався прокурор і на те, що долучені до справи докази, а також фактичні обставини спірних правовідносин свідчать про, що відповідач не є добросовісним набувачем.
Інші учасники справи в підготовче засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.
За таких обставин, керуючись нормами ст.ст.198, 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести підготовче засідання за наведеної явки учасників справи задля вирішення процесуального питання про закриття провадження у справі, залишення позову без руху.
Вислухавши прокурора, а також ознайомившись із матеріалами клопотання відповідача та цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно до ст.187 ч.1 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Частинами 11-13 ст.187 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX від 12 березня 2025 року. Вказаним законом, окремі іншого, ст.309 ЦК України доповнено частиною 5 наступного змісту: «5. Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Також вищевказаним Законом України внесено зміни до ЦПК України, а саме: 1) ч.4 ст.177 доповнити абзацом другим такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви»; 2) у статті 185 частину 2 доповнено абзацом третім такого змісту: «Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму».
Пунктом 2 розділу ІІ вищевказаного Закону України визначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Таким чином, ознайомившись із матеріалами позовної заяви, за якою вже відкрито провадження у даній цивільній справі, враховуючи наведені вище зміни до цивільного матеріального та процесуального законодавства, які мають зворотну дію в часі, суд приходить до висновку, що про необхідність залишення такої позовної заяви без руху, оскільки позов не відповідає вимогам норми ст.177 ч.4 абз.2 ЦПК України. Зокрема, позивачем допущено наступне порушення вимог цивільного процесуального закону при зверненні до суду із позовом:
?на виконання вимог ст.177 ч.4 абз.2 ЦПК України прокурору необхідно подати до суду документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки, яку прокурор просить витребувати з чужого незаконного володіння за даним позовом, а також надати експертно-грошову оцінку означеної спірної земельної ділянки, чинної на дату подання позовної заяви.
Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у ст.177 ЦПК України, і наразі провадження у цивільній справі за такою позовною заявою вже відкрито, суд приходить до висновку, що вказана позовна заява у відповідно до ст.ст.185, 187 ЦПК України підлягає залишенню без руху із наданням прокурору строку для усунення вищезазначених недоліків шляхом подання до суду доказів внесення суми на депозитний рахунок суду та експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки.
При цьому суд критично оцінює та не приймає до уваги заперечення прокурора проти його обов'язку внести кошти на депозитний рахунок суду та подати експертно-грошову оцінку земельної ділянки, оскільки оцінка добросовісності чи недобросовісності відповідача як набувача спірної земельної ділянки має здійснюватися судом в рішенні суду, ухваленому за наслідками розгляду спору сторін по суті, а не на етапі підготовчого провадження у справі. Більш того, за змістом ч.5 ст.12 ЦК України добросовісність набувача презюмується законом, а її спростовування здійснюється вже в ході розгляду справи відповідною заінтересованою стороною спору, що також знайшло своє відображення у правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 10 квітня 2024 року по справі №688/4167/16-ц. Крім того, положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX від 12 березня 2025 року щодо умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна мають зворотну дію у часі, тобто застосовується і до тих справ, рішення по суті спору у яких ще не ухвалено на момент набрання таким законом чинності, а отже застосовується і до даної цивільної справи. При цьому, вказаний закон та норми ЦПК України не містять іншого процесуального інструменту, окрім як залишення позову без руху після відкриття провадження у справі, для спонукання органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора, який звернувся до суду із віндикаційним позовом, для внесення вартості спірного майна на депозитний рахунок суду. В свою чергу, внесення означених коштів є імперативним обов'язком позивача та/або прокурора, а також необхідною умовою для подальшої можливості розгляду справи по суті.
Вирішуючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання, виходячи з того, що нормами ст.ст.251, 255 ЦПК України, виключно якими визначається вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі, не передбачено наведеної відповідачем у її клопотанні підстави для зупинення провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 258, 261, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі - відмовити.
Позовну заяву Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння - залишити без руху та запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви.
У випадку невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовна заява підлягатиме залишенню без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.261 ЦПК України.
Ухвала в частині залишення позову без руху оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала в частині вирішення клопотання про зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 18 червня 2025 року.
Суддя А.М. Авраменко