Справа № 199/8302/25
(1-кс/199/648/25)
17.06.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого СВ ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призивом під час мобілізації, на особливий період, командира 2 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого лейтенанта, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкав за адресою, АДРЕСА_2 ,
якому 16 червня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, -
16 червня 2025 року до суду надійшло вищевказане клопотання слідчого, погоджене із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12025052230000483, кваліфікованого за ч.4 ст.296 КК України, що розпочате за фактом грубого порушення ОСОБА_4 громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вибухового пристрою. В ході розслідування кримінального провадження встановлено, що молодший лейтенант ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призивом під час мобілізації, на особливий період та перебуваючи на посаді командира 2 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст.8, 19, 68 Конституції України, ст.ст.11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 15 червня 2025 року приблизно о 15 годині 00 хвилин, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у житловій квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в ході розмови разом зі своїми знайомими, серед яких також перебував ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розпочав словесний конфлікт, на ґрунті особистих неприязних стосунків з останнім. Далі, приблизно о 15 години 20 хвилин, реалізуючи свій злочинний намір, молодший лейтенант ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, переслідуючи мету пошкодження чужого майна, дістав з лівої кишені одягнених на ньому штанів, вибуховий пристрій, а саме: запал типу УЗРГМ-2 та кинув його під автомобіль ВАЗ 2108 сірого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , що знаходився на прибудинковій території багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_8 15 червня 2025 року молодшого лейтенанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було затримано в порядку ст.208 КПК України, а 16 червня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України. За таких обставин, посилаючись на те, що необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно затриманого обумовлена існуванням ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та необхідністю виконання слідчих (процесуальних) дій по кримінальному провадженню, слідчий звернувся до суду із даним клопотання, яке просила задовольнити.
В судовому засіданні прокурор подане слідчим клопотання підтримав, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, зокрема домашній арешт, мотивуючи свою правову позицію недоведеністю заявлених ризиків.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри, як підстави для застосування запобіжного заходу, суд враховує відсутність законодавчого визначення вказаного поняття та усталену практику Європейського суду з прав людини і критерії визначення цього поняття. Зокрема, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
За змістом ст.ст.176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
В судовому засіданні підтверджено, що СВ ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025052230000483, кваліфікованому за ч.4 ст.296 КК України, що розпочате за фактом грубого порушення ОСОБА_4 громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вибухового пристрою.
16 червня 2025 року в рамках кримінального провадження №12025052230000483 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, за який підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , протоколами пред'явлення особи для впізнання, протоколами проведення слідчих експериментів за участі свідків, протоколом затримання та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв'язку.
Також, на думку суду, доведеними є зазначені в клопотанні ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, з огляду на встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення обґрунтованим є висновок, що ОСОБА_4 розуміючи тяжкість підозри та покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання. А з огляду на те, що підозрюваному після ознайомлення із матеріалами клопотання відомі анкетні дані та місце проживання свідків, обґрунтованим є твердження прокурора, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на вказаних свідків, зокрема з метою зміни змісту показань останніх, які вони будуть давати під час судового розгляду. Разом з тим, заявлені в клопотанні ризики, передбачені п.п.4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання.
Визнаючи доведеними заявлені слідчим вищевказані ризики, суд також керується практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 26 липня 2001 року по справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Тому, з метою запобігання вказаним ризикам, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, необхідним запобіжним заходом, який має бути застосований до нього, є тримання під вартою.
Враховуючи викладене, а також оцінюючи обставини, передбачені ст.178 КПК України, у тому числі, тяжкість інкримінованого злочину та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, про які просив підозрюваний та його захисник, є недоцільним.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, вчиненого підозрюваним, даних про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, а також з огляду на характер ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених даним кодексом, в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатний осіб та в разі внесення застави покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, але в межах строків досудового розслідування, тобто до 13 серпня 2025 року включно, з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_5 з місцем дислокації АДРЕСА_4 .
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 181680 гривень.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, але в межах строків досудового розслідування, тобто до 16 серпня 2025 року включно, будуть покладені наступні обов'язки:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває (за місцем дислокації військового підрозділу, у якому проходить службу, або рішенням командира відповідної військової частини);
-утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду);
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/перебування;
-прибувати до слідчого, прокурора або до суду на кожний виклик.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1