10.06.2025 року м. Дніпро Справа № 904/2319/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Мороза В.Ф.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Падалко Геннадія Вадимовича
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Кеся Н.Б.) від 10.10.2024 р. у справі № 904/2319/24
за позовом Фізичної особи - підприємця Беккер Світлани Юріївни, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
до Фізичної особи - підприємця Падалко Геннадія Вадимовича, м. Дніпро
про розірвання договору оренди та стягнення 124 423,50 грн, -
У травні 2024 р. Фізична особа - підприємець Беккер Світлана Юріївна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Падалко Геннадія Вадимовича (далі-Відповідач), в якому просила суд:
1. Розірвати договір оренди № 01 від 07 лютого 2024 року, укладений між Фізичною особою-підприємцем Падалко Геннадіем Вадимовичем та Фізичною особою-підприємцем Беккер Світланою Юріївною.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Падалко Геннадія Вадимовича на користь Фізичної особи-підприємця Беккер Світлани Юріївни понесені збитки у розмірі 124 423 гривень 50 копійок.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Падалко Геннадія Вадимовича на користь Фізичної особи-підприємця Беккер Світлани Юріївни судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилалася на те, що Відповідач не передав їй приміщення за договором оренди.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 р. у справі № 904/2319/24:
- позов Фізичної особи - підприємця Беккер Світлани Юріївни до Фізичної особи - підприємця Падалко Геннадія Вадимовича задоволено у повному обсязі;
- розірвано договір оренди № 01 від 07 лютого 2024 року, укладений між Фізичною особою-підприємцем Падалко Геннадіем Вадимовичем та Фізичною особою-підприємцем Беккер Світланою Юріївною;
- стягнуто з Фізичної особи-підприємця Падалко Геннадія Вадимовича на користь Фізичної особи-підприємця Беккер Світлани Юріївни понесені збитки у розмірі 124 423 гривень 50 копійок (сто двадцять чотири тисячі чотириста двадцять три гривні п'ятдесят копійок) та 6 056,00 (шість тисяч п'ятдесят шість грн 00 коп.) судового збору.
Не погодившись з цим рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Фізична особа - підприємець Падалко Геннадій Вадимович, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 р. у справі № 904/2319/24 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсягу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм як процесуального, так і матеріального права.
Мотивуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелянт вказує на неприйняття судом поданих відповідачем нових доказів, які не були досліджені судом через порушення відповідачем процесуального строку на їх подання. Натомість, апелянт вважає поважними причини пропуску строку подання доказів, на підтвердження чого називає перебування з 03 по 23 липня 2024 року у відрядженні в м. Києві.
Також апелянт посилається на те, що відповідно до наявних у справі поштових квитанцій, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2024 не була вручена відповідачеві, у зв'язку з чим останній вважає, що встановлений зазначеною ухвалою строк на подання відзиву на позовну заяву не розпочався, а відповідно відповідачем цей строк не пропущений.
Серед іншого зауважує на тому, що з початку липня 2024 року в м. Дніпро відбуваються постійні відключення споживачів від електропостачання, що унеможливлює отримання копій документів, складання будь-яких процесуальних документів тощо.
Водночас апелянт вважає неприйняті судом першої інстанції докази такими, що мають значення для правильного вирішення спору, оскільки ці докази свідчать про виконання відповідачем умов договору та про передання позивачеві приміщення для проведення підготовчих та ремонтних робіт, про надання позивачем певних вказівок щодо необхідності проведення робіт в приміщенні тощо.
Своєю чергою, мотивуючи неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази, якими встановлені або підтверджуються факти систематичного порушення орендодавцем умов договору та завдання позивачеві збитків діями відповідача.
Крім цього, на переконання апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги практику Верховного Суду, згідно з якою відсутність підписаного сторонами акту прийому-передачі приміщення не є єдиним доказом, який свідчить про не передання орендодавцем майна в оренду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Падалко Геннадія Вадимовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 р. у справі № 904/2319/24, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 15.04.2025р.
Представником Фізичної особи - підприємця Беккер Світлани Юріївни подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 р. у справі № 904/2319/24.
В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги позивач, зокрема, зазначає, що підтвердженням не передання відповідачем позивачу приміщення за договором оренди є відсутність підписаного сторонами акту приймання-передачі цього приміщення в оренду. Своєю чергою підтвердженням завдання позивачу збитків позивач вважає наявні в матеріалах справи докази сплати останнім грошових коштів за перший місяць оренди та гарантійний платіж.
Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права позивач вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем без поважних причин було подано докази з пропущенням процесуальних строків на їх подання. При цьому позивач звертає увагу, що апелянтом не подавалося до суду першої інстанції ані клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, ані докази, на які апелянт посилається в обґрунтування поважності пропущеного строку: копія наказу № 7/В від 01.07.2024 року та копія посвідчення про відрядження.
15.04.2025р. Представником Фізичної особи - підприємця Падалко Геннадія Вадимовича подано до Центрального апеляційного господарського суду клопотання, яке за своєю суттю є поясненнями щодо обставин справи, згідно з якими відповідач підтримує апеляційну скаргу та просить враховувати докази відповідача, які відхилені судом першої інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2024 р. в судовому засіданні по справі оголошено перерву до 10.06.2025р.
Представник апелянта у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 07.02.2024 року між Фізичною особою - підприємцем Беккер Світланою Юріївною (Орендар) та Фізичною особою - підприємцем Падалко Геннадієм Вадимовичем (Орендодавець) укладений договір оренди № 01 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору:
1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування: - в громадському будинку комерційне нежитлове приміщення № 30 на І поверсі площею 103 кв.м, що розташоване за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, буд. 19А (далі - Приміщення). Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату за ціною, що зазначена в п. 5.1 даного Договору та компенсувати комунальні платежі, споживання електроенергії, водопостачання та водовідведення, опалення, на умовах, визначених цим Договором.
2.1. Приміщення розташоване в житловій будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Андрія Фабра, буд. 19 А, прим. 30.
2.2. Протягом всього строку оренди приміщення буде використовуватись як салон декору.
4.1. Приміщення передається в оренду на період з 01.03.2024 до 01.03.2026 року, починаючи з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Приміщення. Орендар має переважне право на продовження договору оренди.
5.1. Базовий розмір орендної плати за п. 1.1 договору складає 62 211,75 грн без ПДВ (що є еквівалентна 15 доларів США по курсу продажу АБ "Приватбанк" долара США до гривні на дату укладення даного договору (на дату 07.02.2024 курс продажу 38,05 грн) за один повний календарний місяць оренди. Повний розмір орендної плати узгоджується сторонами щомісячно до 3 числа наступного місяця за місцем оренди, шляхом підписання сторонами актів виконаних робіт, які є невід'ємною частиною даного договору.
5.8. Протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання договору оренди, але не пізніше 22.02.2024 р., Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату за перший місяць користування приміщення та гарантійний платіж. Гарантійний платіж зараховується, як оплата Орендарем Орендодавцю орендної плати за останній місяць оренди.
6.1.1. Орендодавець зобов'язаний передати приміщення у встановлений Договором строк за Актом прийому-передачі Приміщення, у стані відповідно до Додатку № 1 до цього Договору і відповідає основним вимогам пожежної безпеки.
7.2.2. Орендар має право в разі істотного порушення Орендодавцем своїх обов'язків за цим Договором вимагати розірвання Договору.
7.2.6. Орендар має право у разі систематичного порушення Орендодавцем умов договору (пункт 6.1. договору) має право дострокового розірвання договору в односторонньому порядку з поверненням йому не зарахованого Орендодавцем в останній місяць оплатного користування гарантійного платежу протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання Орендодавцем письмового повідомлення про дострокове розірвання договору.
8.1. Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 01.03.2026 року, а щодо інших зобов'язань сторін до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Відповідачем були виставлені на оплату Позивачу рахунки № 4 від 19.02.2024 та № 5 від 19.02.2024 (арк. с. 10-11), а саме: рахунок на оплату № 4 за базову оренду за приміщення по вул. А. Фабра, 19а, прим. 30 м. Дніпро (гарантійний платіж) на суму 62 211,75 грн та рахунок на оплату №5 за базову оренду за приміщення по вул. А. Фабра, 19а, прим. 30, м. Дніпро (березень 2024 р.) на суму 62 211,75 грн.
21 лютого 2024 року Позивачем було внесено на банківський рахунок Відповідача грошові кошти на загальну суму 124 423,50 грн, що підтверджується квитанцією № 6703-9СЕ4-4ЕМК-7594 від 21.02.2024 року на суму 62 211,75 грн та квитанцією № 2Н0Т-В975-КХ0С-РТСА від 21.02.2024 року на суму 62 211,75 грн (арк. с. 12, 13).
Як зазначено Позивачем у позові, після виконання ним обов'язку, встановленого п. 5.8 Договору, Відповідачем не було виконано умови п. 4.1 Договору, а саме не було передано приміщення для користування Позивачу за Актом приймання-передачі, у зв'язку з чим Позивачка понесла збитки у розмірі 124 423,50 грн.
06 травня 2024 року Позивачем було направлено кур'єрською доставкою на адресу Відповідача та на електронну пошту Відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, лист про розірвання договору оренди та повернення грошових коштів, відповідно до змісту якого Позивач має намір розірвати договір в односторонньому порядку та просить повернути грошові кошти, які були сплачені Відповідачу у якості гарантійного платежу та оплати за оренду за перший місяць. Факт направлення даного листа підтверджується поштовою накладною та описом вкладення в цінний лист (арк.с. 14-18).
Відповідач відповіді на даний лист не надав, а лист, який було направлено кур'єрською доставкою на адресу Відповідача повернувся до відправника на підставі закінчення встановленого терміну зберігання, тому у Позивача виникла потреба у зверненні до суду для вирішення цього спору.
Вирішуючи спір у цій справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки факт передачі приміщення Позивачеві за договором оренди Відповідач не довів, позовні вимоги про розірвання договору та стягнення збитків у вигляді сплачених платежів за договором є обґрунтованими і правомірними.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про розірвання договору оренди та стягнення з відповідача збитків, понесених у зв'язку із неналежним виконанням останнім зобов'язання щодо передачі майна в оренду.
Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Загальними положеннями про найм (оренду) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (стаття 759 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.
Статтею 795 ЦК України встановлено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Тобто законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).
Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акту приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря.
Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 16 травня 2018 року у справі № 127/14633/16-ц (провадження N 14-93цс18).
В пункті 3.3. договору оренди сторони узгодили, що прийом-передача приміщення, майна та обладнання здійснюється орендодавцем орендарю за актом прийому-передачі приміщення. Орендодавець зобов'язаний передати орендарю приміщення (об'єкт оренди) у належному технічному стані протягом 1 (одного) дня з дати підписання сторонами цього договору оренди. З моменту підписання акту прийому-передачі приміщення вважається переданим орендарю та починається нарахування орендної плати та комунальних платежів.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладений договір оренди, але акт прийому-передачі приміщення сторонами не підписаний.
Позивач зазначає, що приміщення йому в оренду передано не було. Своєю чергою відповідач стверджує протилежне, проте належних доказів цього у встановленому порядку не надав.
Приписами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Частиною 3 статті 291 ГК України унормовано, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 188 ГК України:
1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Згідно зі ст. 766 ЦК України, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Верховний Суд у постанові від 08.09.2021 у справі № 727/898/19 наголосив, що у цивільному законодавстві закріплено конструкцію "розірвання договору" (статті 651 - 654 Цивільного кодексу України). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах Цивільного кодексу України досить часто використовується формулювання "відмова від договору" (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782 Цивільного кодексу України). Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов'язків.
Слід звернути увагу на те, що інститути розірвання та відмови від виконання договорів мають єдину правову природу - припинення договірних відносин, проте відрізняються за способами їх здійснення. Якщо розірвання договору - це спосіб припинення договірних відносин шляхом звернення правомочної особи до зобов'язаної, то відмова від договору - це спосіб припинення договірних зобов'язань правомочною особою в односторонньому порядку.
Як вже було зазначено вище, 06.05.2024р. Позивачем було направлено кур'єрською доставкою на адресу Відповідача та на електронну пошту Відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, лист про розірвання договору оренди та повернення грошових коштів, відповідно до змісту якого Позивач має намір розірвати договір в односторонньому порядку та просить повернути грошові кошти, які були сплачені Відповідачу у якості гарантійного платежу та оплати за оренду за перший місяць. Факт направлення даного листа підтверджується поштовою накладною та описом вкладення в цінний лист (арк.с. 14-18).
Відповідач відповіді на даний лист не надав, а лист, який було направлено кур'єрською доставкою на адресу Відповідача повернувся до відправника на підставі закінчення встановленого терміну зберігання, тому у Позивача виникла потреба у зверненні до суду для вирішення цього спору.
Враховуючи наведені вище норми чинного законодавства судова колегія зазначає, що не передання майна наймачеві є достатньою правовою підставою для відмови наймача від договору найму та розірвання договору оренди в судовому порядку на його вимогу.
Щодо позовної вимоги про стягнення збитків, судова колегія зазначає таке.
Як вже було зазначено стаття 766 ЦК України, у випадку не передання наймодавцем майна наймачеві, передбачає, зокрема, право наймача відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Для обґрунтування збитків позивачем надані докази витрат, понесених ним у зв'язку з укладенням договору оренди.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем були виставлені на оплату позивачу рахунки № 4 від 19.02.2024 та № 5 від 19.02.2024 (арк. с. 10-11), рахунок на оплату № 4 за базову оренду за приміщення по вул. А. Фабра, 19а, прим. 30 м. Дніпро (гарантійний платіж) на суму 62 211,75 грн, рахунок на оплату №5 за базову оренду за приміщення по вул. А. Фабра, 19а, прим. 30, м. Дніпро (березень 2024 р.) на суму 62 211,75 грн.
21 лютого 2024 року позивачем було внесено на банківський рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 124 423,50 грн, що підтверджується квитанцією № 6703-9СЕ4-4ЕМК-7594 від 21.02.2024 року на суму 62 211,75 грн та квитанцією № 2Н0Т-В975-КХ0С-РТСА від 21.02.2024 року на суму 62 211,75 грн (арк. с. 12, 13).
Враховуючи встановлення судами як першої, так і апеляційної інстанцій факту невиконання відповідачем умов договору оренди в частині передання орендованого приміщення позивачу, а також з урахуванням розірвання договору оренди згідно з судовим рішенням у цій справі, судова колегія наголошує на наявності у позивача права вимагати повернення йому сум, сплачених за оренду майна та гарантійного платежу, та наявного у відповідача обов'язку по поверненню цих сум позивачу.
За таких обставин, судова колегія констатує, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім збитків у розмірі 124 423,50 грн є обґрунтованим та ухваленим у відповідності до норм матеріального права.
Щодо доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме неприйняття судом поданих відповідачем нових доказів, які не були досліджені судом через порушення відповідачем процесуального строку на їх подання, а також тверджень апелянта про те, що ці докази свідчать про виконання відповідачем умов договору та про передання позивачеві приміщення для проведення підготовчих та ремонтних робіт, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2024 канцелярія суду першої інстанції зареєструвала клопотання від представника відповідача (арк. с. 77), в якому останній просив суд долучити до матеріалів справи: "копії 11 аркушів дизайн проект салону декору по вул. Фабра 19А, прим. 30, м. Дніпро, розробленого Дизайн-студією Maestro Design: скріншоти YouTube та Інтернет сторінок, де керівником зазначено Беккер C.B.; скріншоти електронної переписки месенджера “Telegram» між Позивачем та Відповідачем".
Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено на відсутності підстав для врахування цих доказів, оскільки вони подані з порушенням процесуального строку, при цьому відповідачем суду не було надано доказів поважної причини пропуску цього строку.
Судова колегія погоджується з такими висновками місцевого господарського суду та наголошує, що за положеннями ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.ч. 4-5 ст. 80 ГПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 178 ГПК України, відзив подається у строк, визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі. Цей строк є імперативним, а його недотримання потребує обґрунтованого пояснення із одночасним поданням заяви про поновлення строку (ст. 119 ГПК України).
Колегія суддів зауважує, що належне подання відзиву - це елемент реалізації права на захист, але не є безумовним правом без дотримання строків, встановлених судом для його подання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2024 р. відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Вказана ухвала була надіслана відповідачу на адресу його місцезнаходження, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, але була повернута до суду із відміткою поштового відділення "закінчення строку зберігання поштового відправлення".
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За сталою практикою Верховного Суду направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю суду, а тому не може свідчити про неправомірність його дій.
Колегія суддів також наголошує, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Матеріалами справи також підтверджується направлення судом ухвали від 06.06.2024р. на електронну адресу ФОП Падалко Г.В., яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та її доставлення до електронної скриньки 06.06.2024р.
Крім цього, 03.07.2024 представник Фізичної особи - підприємця Падалко Геннадія Вадимовича ознайомився з матеріалами справи та з відповідною ухвалою суду від 06.06.2024, проте з клопотанням про долучення доказів відповідач звернувся до суди лише 05.09.2024, тобто з пропуском строку на його подання.
При цьому, наведені відповідачем у апеляційній скарзі причини пропуску строку не можуть вважатися поважними та відхиляються судовою колегією з огляду на те, що відрядження одного представника є внутрішньо-організаційною проблемою сторони і не звільняє від обов'язку дотримуватися встановлених процесуальних строків. Водночас судова колегія зауважує, що відповідач не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку та не подавав докази, на які апелянт посилається в обґрунтування поважності пропущеного строку: копію наказу № 7/В від 01.07.2024 року та копію посвідчення про відрядження, що унеможливлює прийняття цих доказів судом апеляційної інстанції.
Щодо посилання апелянта на постійні відключення споживачів від електропостачання, що нібито унеможливило отримання копій та складання процесуальних документів, судова колегія відзначає, що відповідач не надав конкретних доказів, що через ці обставини не мав можливості скористатися своїми процесуальними правами. До того ж колегія суддів наголошує, що усі сторони знаходяться в рівних умовах впливу негативних наслідків, пов'язаних із відключеннями електропостачання, оголошеннями повітряних тривог тощо, а тому врахування цих факторів лише для однієї зі сторін є неприпустимим.
Водночас, ретельно дослідивши надані 05.09.2024 відповідачем докази, колегія суддів вважає, що ні копії дизайн проєкту салону декору, ні скріншоти електронної переписки месенджера “Telegram» не свідчать про фактичну передачу відповідачем приміщення в оренду позивачу.
Отже, судова колегія вважає, що апелянтом не доведено порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо неприйняття судом поданих відповідачем нових доказів, які не були досліджені судом через порушення відповідачем процесуального строку на їх подання, а також не доведено значення цих доказів для вирішення спору у цій справі.
За таких обставин, враховуючи недоведення відповідачем факту передачі приміщення позивачеві за договором оренди, натомість доведення позивачем належними доказами здійснення оплати за цим договором, судова колегія констатує, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог про розірвання договору та стягнення збитків у вигляді сплачених платежів за договором.
З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 р. у цій справі відсутні.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 9 084,00 грн слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Падалко Геннадія Вадимовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 р. у справі № 904/2319/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 р. у справі № 904/2319/24 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Фізичну особу - підприємця Падалко Геннадія Вадимовича.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 19.06.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя О.Г. Іванов
Суддя В.Ф. Мороз