10.06.2025 року м. Дніпро Справа № 904/4336/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбуд Проект"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Новікова Р.Г.) від 16.01.2025р. у справі № 904/4336/24
за позовом Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбуд Проект"
про стягнення пені в розмірі 329 135 грн. 65 коп. та штрафу в розмірі 110 576 грн. 31коп., -
Центральна база виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбуд Проект" про стягнення пені в розмірі 329 135 грн 65 коп та штрафу в розмірі 110 576 грн 31 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2025р. у справі № 904/4336/24:
- позов задоволено частково;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбуд Проект" на користь Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України пеню в розмірі 292 237 грн. 40 коп, 7% штрафу в розмірі 110 576 грн. 31 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 042 грн. 21коп.;
- відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 36 898 грн. 25коп.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд послався на порушення відповідачем строків виконання робіт за договором підряду №797 від 25.11.2022 (в редакції додаткових угод) та передбаченої умовами договору відповідальністю за вказане порушення. Розрахунок пені суд обмежив 6 місяцями нарахування. У зменшенні розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій суд відмовив.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Південьбуд Проект", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2025р. у справі № 904/4336/24 та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкцій, а саме відмовити позивачу у стягненні з відповідача 70 % заявлених до стягнення штрафних санкцій.
У скарзі апелянт посилається, що неможливість своєчасного виконання робіт відповідачем мало місце через незалежні від відповідача обставини, зокрема через істотну зміну обставин та у зв'язку з простроченням позивача як Кредитора та осіб, пов'язаних з позивачем. При цьому, відповідачем було якісно та у повному обсязі виконано роботи за Договором.
Заявлений позивачем розмір штрафних санкцій становить майже 20% від загальної ціни робіт. Враховуючи вартість витрат на оплату робіт субпідрядників та спеціалістів, розмір штрафних санкцій переважає прибуток, отриманий відповідачем за Договором. Також, Позивач не зазнав жодних матеріальних збитків у зв'язку з виконанням робіт у більш пізні строки. Станом на дату подання позову, позивач ще не розпочав будівельні роботи за об'єктом, щодо якого було розроблено проекту документацію.
В процесі виконання Договору мала місце істотна зміна обставин, що підтверджується висновком Дніпропетровської торгово - промислової палати № 429/08-15 від 17.05.2023.
Відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням продовжити строки виконання робіт, враховуючи зазначені обставини. У свою чергу, з боку позивача мало місце ухилення від внесення таких змін до Договору щодо збільшення строків виконання робіт.
Також, відповідач посилається на прострочення кредитора (позивача) протягом спірного періоду - порушення строків проведення експертизи, затвердження проектної документації позивачем, несвоєчасне узгодження позивачем вузькоспеціалізованих субпідрядників.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 10.06.2025р. о 11:00 год.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що відповідач не повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин у встановлений договором строк (5 робочих днів), що позбавляє його права посилатися на них. Висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати №49/08-15 від 17.05.2023 р. було видано вже після 03.05.2023 р. та він не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності. Воєнний стан не є безумовною підставою для форс-мажору, та повинен бути доведений причинно-наслідковий зв'язок між воєнним станом та неможливістю виконання договірних зобов'язань.
Відповідач апелює щодо істотної зміни обставин, які нібито виникли в процесі виконання договірних зобов'язань між сторонами, проте воєнний стан вже тривав на момент підписання договору.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань спричинило такі негативні наслідки: затримку реалізації Плану капітального будівництва об'єктів НГУ; нецільове використання бюджетних коштів; інфляційні втрати через зростання цін на будівельні матеріали; додаткові витрати держави на залучення інших виконавців; соціальну напругу та зниження довіри до державних програм забезпечення військових житлом.
Посилання відповідача на прострочення з боку позивача щодо проведення експертизи є безпідставними. Згідно з Протоколами № 4 та № 5 засідань розширеної наради, саме відповідач затягував терміни усунення недоліків у проєктній документації. У листопаді 2023 року підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт була невідповідність об'єкта проектній документації на будівництва такого об'єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил. Станом на березень 2025 року згідно реєстру документів ЄДЕССБ "Підстави відмови у видачи дозволу": подана на розгляд проектна документація на об'єкт будівництва не скоригована відповідно до чинних державних будівельних норм.
09.06.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване перебуванням повноважного представника у відрядженні за межами міста Дніпро.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки причини неявки представника у судове засідання не є поважними. Про розгляд справи відповідача було повідомлено завчасно та він мав можливість здійснити заміну такого представника; неможливість заміни на іншого представника не доведена заявником. Суд звертає увагу скаржника, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а апеляційним судом не визнавалася явка в судове засідання представників учасників справи обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника відповідача.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південьбуд Проект" (далі - підрядник) був укладений договір №797 від 25.11.2022 підряду на виконання проєктних робіт для забезпечення потреб безпеки і оброни (далі - договір від 25.11.2022) разом з додатками №1 - №4.
В подальшому, сторони підписували додаткові угоди №1 від 22.12.2022, №2 від 14.02.2023, №3 від 27.03.2023 до договору від 25.11.2022 про внесення змін до договору.
Відповідно до пункту 1.1 договору від 25.11.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 22.12.2022) підрядник зобов'язується власними силами та засобами за завданням замовника виконати роботи з виготовлення (розроблення) проєктної документації, які є складовою зведеного кошторисного розрахунку по об'єкту: "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Максима Дія у м. Дніпрі" (код ДК згідно ЄЗС 021:2015 - 71220000-6 - послуги з архітектурного проектування) стадії проєктування: Ескізний проєкт (ЕП) та Робочий проєкт (РП) (далі - роботи) згідно з умовами договору, а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт - проєктну документацію та здійснити їх оплату на умовах договору.
Роботи за договором виконуються на основі завдання на проєктування, що надається замовником підряднику, та вихідних даних, а саме - містобудівні умови та обмеження для проєкту об'єкта будівництва, які надаються після укладання договору. У випадку необхідності додаткових вихідних даних, потреба в яких може виникнути в ході виконання робіт за договором, замовник надає такі вихідні дані на письмове звернення підрядника.
Підрядник письмово інформує замовника про відсутність вихідних даних, шляхом подання останньому відповідного листа. Картка технічних рішень (КТР) підписується протягом 30 календарних днів після підписання договору. Зміна існуючого завдання на проєктування, картки технічних рішень передбачає зміну термінів проєктування на основі наданих розрахунків підрядника. Зміна термінів виконання робіт відбувається виключно шляхом укладання додаткової угоди до договору. Якщо вихідними даними передбачено зміну параметрів об'єкту умови договору підлягають коригуванню.
Згідно з пунктами 1.2 - 1.4 договору від 25.11.2022 підрядник розпочинає роботи за договором не пізніше 3 календарних днів з моменту підписання та скріплення печатками сторін договору.
Виконання робіт підрядником, їх приймання та перевірка замовником здійснюється виходячи з вимог завдання на проєктування, інших вихідних даних, наданих замовником, норм ДБН, постанови КМУ від 11.11.2022 №1275 та іншого чинного законодавства України.
Згідно ДСТУ об'єкт будівництва, визначений в пункті 1.1 договору, належить до класу наслідків СС2.
Пунктом 2.1 договору від 25.11.2022 (в редакції додаткової угоди №3 від 27.03.2023) визначено, що ціна робіт є твердою та становить 2579661грн61коп без ПДВ: за рахунок бюджетних асигнувань 2022 року - 1000000грн без ПДВ; за рахунок бюджетних асигнувань на 2023 рік - 1579661грн61коп без ПДВ та визначається Договірною ціною (додаток №2), що є невід'ємною частиною договору і включає всі необхідні витрати підрядника, пов'язані з виконанням робіт.
У пунктах 2.2 - 2.5 договору від 25.11.2022 вказано, що до загального обсягу робіт та їх вартості входять витрати, пов'язані з отриманням довідникової інформації, технічної інформації, інших даних (у разі необхідності).
У випадку виникнення необхідності виконання додаткових робіт, не врахованих договором, сторони можуть вносити відповідні зміни до договору щодо вартості, обсягів, порядку, термінів виконання та оплати таких робіт. Договірна ціна уточняється на підставі зауважень експертизи (відповідно до чинного законодавства) з замовником у разі проходження експертизи проектної документації із врахуванням положень чинного законодавства.
Договірна ціна визначається відповідно до Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації", затвердженими наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281.
Форма додатку №2 (Договірна ціна) до цього договору уточнюється (коригується) у разі внесення зауважень експертизи щодо вартості проєктних робіт, але без перевищення суми договору.
Відповідно до пункту 3.1 договору від 25.11.2022 (у первісній редакції) підрядник розпочинає роботи за договором не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання договору та надання вихідних даних, з урахуванням положень п. 1.3 договору. Підрядник повинен виконати роботи в повному обсязі до 30.03.2023.
Згідно з пунктами 3.2, 3.3, 3.5, 3.6, 3.8 договору від 25.11.2022 обсяги та строки виконання робіт за договором визначаються на підставі погодженого сторонами графіку виконання та оплати робіт. У випадку порушення строків виконання робіт, встановлених додатком №1 до договору, з урахуванням положень договору, відповідальність підрядника регулюється розділом 8 договору та чинним законодавством України.
Датою закінчення виконання робіт вважається дата підписання сторонами актів здачі-приймання (далі - акти) створеної згідно з умовами договору проектної документації.
Після закінчення виконання робіт, передбачених договором, протягом трьох робочих днів підрядник зобов'язаний повідомити замовника про готовність документації та можливість її передачі за актом.
Строк, обсяги та етапи, виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір, у разі - виникнення обставин непереборної сили; внесення замовником змін до вихідних даних з проєктування.
У разі прийняття замовником рішення про зупинення, прискорення чи уповільнення темпів виконання робіт одночасно уточнюється графік виконання та оплати робіт із внесенням відповідних змін у договір.
Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 договору від 25.11.2022 замовнику надано право, зокрема, відмовитись від прийняття закінчених робіт у разі виявлення істотних недоліків, які виключають можливість їх використання в зв'язку з невідповідністю вихідним даним та договору і не можуть бути усунені підрядником; вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, або у випадку відмови чи не усунення їх підрядником, виправити їх своїми силами; приймати рішення про прискорення, уповільнення чи зупинення виконання робіт, повідомивши про це підрядника протягом трьох робочих днів, з обов'язковим внесенням сторонами змін до Графіку виконання та оплати робіт; ініціювати внесення змін до цього договору.
Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 договору від 25.11.2022 на замовника покладені обов'язки - надати підряднику завдання на проектування, а також вихідні дані та документи (що надаються замовником згідно п. 1.2 цього договору), необхідні для виконання робіт, технічні умови, містобудівні умови та обмеження для проекту об'єкта будівництва; при зміні вихідних даних у п'ятиденний термін сповістити про це підрядника їх доповненням (зміною); узгоджувати проміжні проектні архітектурно-планувальні, конструктивні та інженерні рішення; прийняти виконані проектні роботи та забезпечити їх оплату відповідно до умов договору, крім випадків передбачених договором; в разі відхилення проектної документації від вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов та ДБН брати участь з підрядником у її погодженні з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; проходити експертизу за власний рахунок.
Згідно з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 договору від 25.11.2022 підрядник має право, зокрема, ініціювати внесення змін до цього договору; на оплату виконаних робіт; залучати до виконання договору третіх осіб (субпідрядників), при цьому за результат робіт відповідає підрядник. З метою отримання такої згоди, підрядник письмово звертається до замовника з проханням погодити залучення до виконання частини робіт субпідрядників. Згода замовника оформлюється письмовим листом-погодженням.
У підпункті 4.2.2 пункту 4.2 договору від 25.11.2022 вказано, що підрядник зобов'язаний, зокрема, отримати технічні умови на водопостачання, каналізування, електропостачання та газопостачання; брати участь у проходженні експертизи проектної документації та погоджувати (захищати) проектні рішення, безкоштовно усувати всі виявлені зауваження та недоліки при проходженні експертизи з отриманням позитивною експертного звіту експертної організації; передати замовнику у порядку, передбаченому договором закінчені роботи (виготовлену проектну документацію, звіт про виконання інженерно-геодезичну зйомку М 1:500; 1:2000 та звіт про виконання інженерно-геологічних вишукувань); погодити проектну документацію з замовником, а в разі відхилення від вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов - також з уповноваженими органами державної влади; своєчасно усувати недоліки робіт; письмово повідомляти замовника про хід виконання зобов'язань за цим договором, про обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для усунення в триденний термін з моменту їх виявлення; передавати замовнику за актом проектну документацію, звіт про виконання інженерно-геодезичну зйомку М 1:500; 1:2000 та звіт про виконання інженерно-геологічних вишукувань, у порядку передбаченому умовами цього договору.
У випадку виникнення обставин, що перешкоджають виконанню робіт в строки, передбачені договором, та не залежать від підрядника, останній має право ставити перед замовником питання про перенесення строків виконання робіт, при цьому сторони укладають додаткову угоду та вносять відповідні зміни до термінів виконання робіт. До вищезазначених обставин відносять обставини форс-мажору та порушення замовником термінів оплати робіт відповідно до додатку №2 до цього договору.
Згідно з пунктом 4.3 договору від 25.11.2022 строк виконання підрядником робіт за договором призупиняється на період погодження замовником субпідрядників, проміжних проектних (архітектурно-планувальних, конструктивних- та інженерних) рішень, а також на період надання замовником вихідних даних, додаткової інформації й документів, що необхідні для належного виконання прийнятих на себе підрядником зобов'язань. Строк виконання робіт призупиняється та продовжується шляхом укладання додаткової угоди з документальним підтвердженням настання зазначених обставин.
Відповідно до пунктів 6.1 - 6.7 договору від 25.11.2022 умовою початку виконання робіт підрядником є отримання від замовника за актом прийому-передачі документів, передбачених п.1.2 договору.
Роботи виконуються українською мовою та передаються на розгляд та погодження замовнику стадії Ескізний проєкт (ЕП) та робочий проєкт (РП) - 4 паперових примірники (додатковий примірник при проходженні експертиз) та один на USB флеш-накопичувачі у форматах: DWG - для креслень; форматах сумісних із WORD - для текстових документів; IMS, (ABK-5), STS, BSDU - для кошторисів.
Після виконання робіт та надання проєктної документації підрядником сторони протягом 5 (п'яти) робочих днів підписують акт.
Оплата робіт здійснюється протягом 7 (семи) робочих днів з моменту підписання акту уповноваженими представниками сторін.
У випадку наявності зауважень з боку замовника до виконаних підрядником робіт за договором, замовник повинен протягом 5 (п'яти) робочих днів надати підряднику письмово обґрунтовані зауваження до них.
У разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт.
У випадку мотивованої відмови від приймання робіт та одночасно з листом-відмовою замовник направляє підряднику лист з переліком необхідних доробок із зазначенням термінів усунення.
Пунктом 6.11 договору від 25.11.2022 передбачено, що після закінчення робіт підрядник передає замовнику проєктну документацію, супровідний лист з переліком документації, яка передається та акт приймання-передачі документації. При цьому, підрядник зобов'язаний надати зареєстрований в реєстрі будівельної діяльності (із зазначенням посилання за електронною адресою https://e-construction.gov.ua/reestri або QR-код) реєстраційний номер проєкту. У разі невиконання підрядником зазначених вимог (зокрема, щодо надання замовнику реєстраційного номеру проєкту), замовник не приймає виконані роботи, про що письмово повідомляє підрядника. У такому разі замовник приймає виконані роботи після надання підрядником замовнику реєстраційного номеру проєкту.
Пунктами 8.5, 8.6 договору від 25.11.2022 встановлено, що підрядник відповідає за недоліки проектної документації та вишукувальних робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проєктної документації результатів вишукувальних робіт.
У разі виявлення недоліків у проєктній документації підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проєктну документацію, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктами 9.1, 9.4, 9.5 договору від 25.11.2022 сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за договором, якщо таке невиконання сталося внаслідок обставин непереборної сили (далі - форс-мажорних обставин).
Сторона, яка потрапили під дію форс-мажорних обставин та виявилася внаслідок цього неспроможною виконувати зобов'язання за договором, зобов'язана у строк протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх виникнення, в письмовій формі проінформувати про це іншу сторону. Несвоєчасне або відсутність письмового інформування про форс-мажорні обставини позбавляє відповідну сторону права посилатися на ці обставини в подальшому.
Форс-мажорні обставини підтверджуються шляхом надання стороною, яка потрапила під дію таких обставин, іншій стороні сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України та/або уповноваженого регіональною торгово-промисловою палатою де засвідчується факт наявності форс-мажору під час виконання Договору та строк, протягом якого такі обставини діяли. При виникненні форс-мажорних обставин строки/терміни виконання зобов'язань за договором відкладаються на час, протягом якого форс-мажорні обставини діють. Витрати пов'язані з отриманням сертифікату покладаються на сторону, що звертається за його отриманням до Торгово-промислової палати України та/або уповноваженою регіональною торгово-промисловою палатою.
Пунктами 11.4, 11.5 договору від 25.11.2022 встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання його та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2023 та в будь-якому випадку до виконання сторонами зобов'язань за договором у повному обсязі.
Сторони також уклали додатки до договору - №1 "Графік виконання та оплати робіт"; №2 "Договірна ціна"; №3 "Протокол погодження договірної ціни"; №4 "Завдання на проєктування".
У Графіку виконання та оплати робіт (додаток №1 до договору) (у первісній редакції) сторони погодили назви етапів робіт, термін виконання та вартість (без ПДВ):
1) звіт про інженерно-геодезичну зйомку М 1:500; 1:2000: термін - 25.11.2022 - 09.12.2022; вартість - 24581 грн;
2) звіт про інженерно-геологічні вишукування: термін - 25.11.2022 - 09.12.2022; вартість - 126802 грн;
3) проєктна документація в обсязі, необхідному для проходження комплексної експертизи проектної документації стадії ЕП: термін - 25.11.2022 - 22.12.2022; вартість - 848617 грн;
5) проєктна документації в повному обсязі стадії ЕП: термін - 02.01.2023 - 02.02.2023;
6) проєктна документація в обсязі, необхідному для проходження комплексної експертизи проектної документації стадії РП: термін - 02.02.2023 - 15.02.2023; вартість - 279000 грн;
7) участь у проходженні експертизи проєктної документації та погоджування (захист) проєктних рішень при проходженні комплексної експертизи стадії РП: термін - 16.02.2023 - 16.03.2023;
8) проєктна документація в повному обсязі: термін - 16.03.2023 - 30.03.2023; вартість - 1300661 грн 61 коп.
Відповідно до підписаних сторонами актів №1 від 09.12.2022 №2 від 09.12.2022, №3 від 22.12.2022 здачі-приймання виконаних проєктних робіт підрядник виконав, а замовник прийняв - роботи з виготовлення проєктної документації (інженерно-геодезичної зйомки вартістю 24581грн та інженерно-геологічні роботи вартістю 126802грн), проміжні роботи з виготовлення проєктної документації в обсязі, необхідному для проходження комплексної експертизи проектної документації стадії ЕП вартістю 848617грн.
Платіжними дорученнями №2575 від 16.12.2022, №2576 від 16.12.2022, №2717 від 22.12.2022 позивач перерахував відповідачу вартість виконаних робіт за актами №1 від 09.12.2022 №2 від 09.12.2022, №3 від 22.12.2022 здачі-приймання виконаних проєктних робіт.
Додатковою угодою №1 від 22.12.2022 до договору від 25.11.2022 сторони виклали в новій редакції пункт 1.1 договору та додатки №1-№4 до договору.
Додатковою угодою №2 від 14.02.2023 до договору від 25.11.2022, у зв'язку з відсутністю вихідних даних проєктування (технічних умов на приєднання газорозподільної системи, для інженерного захисту територій та для водовідведення з узгодження проєктної документації) сторони дійшли згоди призупинити з 14.02.2023 виконання робіт.
В пункті 2 додаткової угоди №2 від 14.02.2023 зазначено, що Графік виконання та оплати робіт (додаток №1 до договору) є таким, що втратив чинність. Новий Графік виконання та оплати робіт (додаток №1 до договору) буде уточнений сторонами з урахуванням отримання замовником та надання підряднику вихідних даних.
Листом №17 від 24.03.2023 відповідач повідомив позивача про те, що всі вихідні дані щодо об'єкту згідно з умовами договору отримані у повному обсязі та без зауважень.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №3 від 27.03.2023 до договору від 25.11.2022 сторони дійшли згоди поновити виконання робіт за договором; виклали в новій редакції пункти 2.1, 3.1 договору.
Згідно з пунктом 3.1 договору від 25.11.2022 (у редакції додаткової угоди №3 від 27.03.2022) підрядник розпочинає роботи за договором не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання договору та надання вихідних даних, з урахуванням положень п. 1.3 договору. Підрядник повинен виконати роботи в повному обсязі до 03.05.2023.
Пунктом 2 додаткової угоди №3 від 27.03.2023 до договору від 25.11.2022 сторони визнали такими, що втратили чинність, Графік виконання та оплати робіт (додаток №1 до договору) та Протокол погодження розміру договірної ціни (додаток №3 до договору) та узгодили нову редакцію Графіку виконання та оплати робіт (додаток №1 до договору), Протоколу погодження розміру договірної ціни (додаток №3 до договору).
У Графіку виконання та оплати робіт (додаток №1 до договору) (у редакції додаткової угоди №3 від 27.03.2023) сторони узгодили назву етапів робіт, термін виконання та вартість (без ПДВ):
1) звіт про інженерно-геодезичну зйомку М 1:500; 1:2000: термін - 25.11.2022 - 09.12.2022; вартість - 24581 грн;
2) звіт про інженерно-геологічні вишукування: термін - 25.11.2022 - 09.12.2022; вартість - 126802 грн;
3) проєктна документація в обсязі, необхідному для проходження комплексної експертизи проектної документації стадії ЕП: термін - 25.11.2022 - 22.12.2022; вартість - 848617 грн;
4) проєктна документації в повному обсязі стадії ЕП: термін - 02.01.2023 - 02.02.2023;
5) проєктна документація в обсязі, необхідному для проходження комплексної експертизи проектної документації стадії РП: термін - 27.03.2023 - 28.03.2023; вартість - 279000 грн;
6) участь у проходженні експертизи проєктної документації та погоджування (захист) проєктних рішень при проходженні комплексної експертизи стадії РП: термін - 29.03.2023 - 27.04.2023;
7) проєктна документація в повному обсязі: термін - 27.04.2023 - 03.05.2023; вартість - 1300661 грн 61 коп.
Відповідно до пункту 2 Графіку виконання та оплати робіт (додаток №1 до договору) (у редакції додаткової угоди №3 від 27.03.2023) затримка надання завдання на проєктування, картки технічних рішень та інших вихідних даних, необхідність в яких може виникнути в ході виконання робіт, є підставою для зміни строків виконання робіт за цим договором на кількість днів затримки, що здійснюється підрядником з одночасним письмовим інформуванням про це замовника відповідним листом.
Відповідно до акту №4 від 22.11.2023 здачі-приймання виконаних проєктних робіт, підписаного позивачем із застереженням, виконані роботи з виготовлення проєктної документації стадії РП вартістю 1579661 грн 61 коп прийняті замовником. Позивач підписав акт із застереженням "враховуючи листи від 09.10.2023 №54, від 13.11.2023 №56".
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань за договором в частині виконання робіт, позивач просить стягнути пеню в розмірі 329 135 грн 65 коп за загальний період з 29.03.2023 по 21.11.2023 та штраф в розмірі 110 576 грн 31 коп.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем допущено порушення строків виконання робіт, що не заперечується самим відповідачем.
Причиною звернення з апеляційною скаргою стала незгода відповідача з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у зменшенні розміру штрафних санкцій.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами статті 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 8.8 договору за порушення встановлених Графіком виконання та оплати робіт, договором строків закінчення виконання робіт (передачі закінчених робіт замовнику за актом (актами) підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Суд першої інстанції, обмеживши нарахування пені шістьма місяцями, задовольнив її у розмірі 292 237 грн 40 коп, а також штраф у розмірі 110 576 грн 31 коп. Відповідач не наводить заперечень щодо правильності здійсненого розрахунку.
За положенням частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Також, аналіз наведеної норми законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки. Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, а також запереченням інших учасників щодо такого зменшення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд.
Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 2 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії / бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 910/8396/20, від 08.10.2020 у справі № 904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20, від 05.03.2019 у справі № 923/536/18; від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18; від 06.09.2019 у справі у справі № 914/2252/18; від 30.09.2019 у справі № 905/1742/18; від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).
Також Верховний Суд у справі № 911/2269/22 зазначив, що висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру.
Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 %), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини 1, 2 статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Отже, індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчить про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено. Наведене водночас вимагає, щоб розмір неустойки відповідав принципам верховенства права.
Подібні висновки викладено об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22.
Відповідач вбачає підстави для зменшення розміру пені на 70%. Посилається, на істотну зміну обставин, підтверджену висновком Дніпропетровської торгово-промислової плати №429/08-15 від 17.05.2023; прострочення кредитора (позивача) протягом спірного періоду; надмірний розмір штрафних санкцій, а також відсутність доказів понесення позивачем збитків через прострочення відповідача.
Проаналізувавши матеріали справи, суд першої інстанції відмовив у зменшенні штрафних санкцій. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується.
Щодо посилання відповідача на істотну зміну обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач не звертався до суду з позовом про зміну або розірвання договору відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України.
Окрім того, договір було укладено сторонами у листопаді 2022 року, тобто після введення воєнного стану на території України у лютому 2022 року, а отже відповідач мав усвідомлювати відповідні ризики під час виконання договору.
Також у матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин у встановлений договором строк.
Сам по собі висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати №49/08-15 від 17.05.2023 р. не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності. Воєнний стан не є безумовною підставою для форс-мажору, та повинен бути доведений причинно-наслідковий зв'язок між воєнним станом та неможливістю виконання договірних зобов'язань. Відповідач не довів, які саме обставини завадили йому виконати договір в строк.
При цьому, слід зазначити, що як відповідач так і позивач під час воєнного стану в Україні знаходяться в однакових умовах, отже несприятливі обставини, пов'язані з військовою агресію Російської Федерації проти України настали не тільки для відповідача, але й для позивача.
Колегія суддів також не погоджується з доводами відповідача щодо значного розміру штрафних санкцій.
Так, за доводами самого відповідача розмір штрафних санкцій складає близько 20% від вартості виконаних робіт, що на думку суду, не є завищеним. Окрім того, на такий розмір санкцій погодився відповідач у договорі. Також, відповідач відповідною фінансовою документацією не довів, що такий розмір є значним для його майнового стану та є надмірним тягарем.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами несвоєчасне узгодження позивачем вузькоспеціалізованих субпідрядників - АТ "Дніпрогаз" та фізичної особи-підприємця Вдовенко Є.С., та що саме вказані обставини спричинили затримку у виконані відповідачем робіт.
З матеріалів справи вбачається неодноразова фіксація недоліків у проектній документації, зокрема під час проходження проектною документацією комплексної експертизи об'єкта та під час видачі позивачу дозволу на виконання будівельних робіт.
Відсутність завданих збитків не є автоматичною підставою для зменшення штрафних санкцій, оскільки відповідач не довів інших обставин для такого зменшення і заявлена сума не є надмірною.
З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення в оскаржуваній частині таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбуд Проект" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2025р. у справі № 904/4336/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2025р. у справі № 904/4336/24 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Південьбуд Проект".
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 19.06.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А. Верхогляд