Провадження № 22-ц/803/6101/25 Справа № 183/984/25 Суддя у 1-й інстанції - Дубовенко І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
11 червня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючої - Городничої В.С.,
суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Гвоздєва М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Олега Андрійовича на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року про залишення позову без розгляду у складі судді Дубовенко І.Г. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Попасне» про стягнення боргу за договором позики, -
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФГ Дар Попасне» про стягнення боргу за договором позики - залишено без розгляду (а.с. 31).
Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Сидоренка О.А. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 33-36).
Відповідач по справі не скористався своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, з наступних підстав.
Так, постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлені позивач та/або його представник не з'явились у підготовчі судові засідання, що були призначені на 11 березня 2025 року та 08 квітня 2025 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, за змістом положень частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі №369/3184/19).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі №128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі №693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі №686/15042/20.
Верховний Суд виходить із того, що 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Абзацом п'ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистеми ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Згідно з частинами 4 - 7 статті 14 ЦПК України ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з частиною восьмою статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ №1355871 від 29 січня 2025 року, Сидоренко О.А. є представником ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 14.01.2025 (а.с. 3).
Згідно довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій)" від 24.02.25 по справі №183/984/25 було надіслано одержувачу Сидоренко О.А. на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Документ доставлено до електронної скриньки 24.02.2025 о 16:52:23 (а.с. 16).
Колегія суддів бере до уваги, що зазначену електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) скаржник вказав у позовній заяві (а.с. 1), що свідчить про те, що адвокат Сидоренко О.А. користується вказаною електронною адресою. Крім того слід звернути увагу на те, що адвокат Сидоренко О.А. у позові не зазначає про те, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є офіційною та не використовується ним.
У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18 (провадження № 61-8101св22) вказано, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в ЄСІТС. Разом з тим, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2023 року у справі №920/367/17 зазначив, що в умовах воєнного стану та за відсутності достатнього фінансування судів, надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу як власна електронна адреса, в поданих ним документах, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення, з урахуванням відсутності фінансової можливості здійснити поштове направлення.
Таким чином, хоча зазначена адвокатом Сидоренко О.А. електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку суд першої інстанції направив судову повістку, не є офіційною в розумінні норм ЦПК України, однак, особисто надавши суду такі засоби комунікації, адвокат Сидоренко О.А. фактично погодився на доставлення йому процесуальних документів на вказану електронну адресу.
Також, на адресу суду першої інстанції від позивача ОСОБА_1 повернувся конверт з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 19).
Частиною першою статті 131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Водночас від ОСОБА_1 заява про зміну місця проживання до суду першої інстанції не надходила.
У пункті 99-1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено його підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 99-1 Правил.
За змістом пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Тож, відповідно до висновку Верховного Суду, що викладений в постанові від 20 грудня 2023 року у справі №725/7357/21, наведена норма права дає підстави вважати, що врученим судове рішення вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Отже, проставленням у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження підтверджується вручення судової повістки адресату ОСОБА_1 .
Згідно протоколу судового засідання місцевого суду від 11.03.2025, учасники справи не з'явились в судове засідання; належним чином повідомлені про дату та час судового засідання. Справу відкладено для повторного виклику учасників процесу у зв'язку з поданням відповідачем заяви про відкладення розгляду справи (а.с. 24).
Заяв про розгляд справи за відсутності представника позивача чи відкладення розгляду справи позивач чи його представник не подавали, що підтверджується матеріалами справи.
В подальшому, згідно довідки про доставку електронного документа, документ в електронному вигляді "Судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі цивільній (адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій)" від 14.03.25 по справі №183/984/25 (суддя Дубовенко І.Г.) було надіслано одержувачу Сидоренко О.А. в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 15.03.2025 о 02:39:49 (а.с. 27).
Також, на адресу суду першої інстанції від позивача ОСОБА_1 повернувся конверт з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 29).
Відповідно до протоколу судового засідання суду першої інстанції від 08.04.2025, позивач та/або представник позивача належним чином повідомлені про дату та час судового засідання у судове засідання повторно не з'явились, причин неявки суду не повідомив.
Будь-яких заяв чи клопотань від них на адресу суду не надходило, що підтверджується матеріалами справи.
Апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять повідомлення про припинення або обмеження представництва Сидоренка О.А. щодо ОСОБА_1 , станом на час винесення ухвали про залишення первісного позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Отже, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду в разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши, що позивач ОСОБА_1 та його представник Сидоренко О.А. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у підготовчі судові засідання, які були призначені на 11 березня 2025 року та 08 квітня 2025 року, не з'явились, не надали заяв та доказів на підтвердження обставин, які перешкоджали явці в підготовчі судові засідання, не надали заяви про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення її позову без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України.
Колегія звертає увагу, апеляційна скарга не містить доводів щодо неналежного повідомлення позивача та його представника про розгляд справи на 11.03.2025 та 08.04.2025.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції жодним чином не зафіксував неявку позивача в судові засідання на 11.03.2025 та 08.04.2025 є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи протоколами судових засідань місцевого суду від 11 березня 2025 року та 08 квітня 2025 року (а.с. 24, 30).
Доводи апеляційної скарги про те, що представник позивача Сидоренко О.А. був зайнятий у іншій справі №181/510/25, як захисник, а тому був позбавлений можливості з'явитись в підготовче судове засідання у даній справі, яке призначене на 08.04.2025 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки згідно матеріалів справи, представник позивача клопотань про відкладення розгляду справи з посиланням на зазначені обставини та наданням відповідних доказів на підтвердження зайнятості в іншому судовому засіданні до місцевого суду не подавав, що також підтверджується інформацією з Електронного Суду.
Докази зайнятості в іншій справі апелянт надав лише до апеляційної скарги, при цьому в апеляційній скарзі жодним чином не обґрунтував неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції разом з відповідним клопотанням.
Отже, доводи апелянта не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.
Колегія звертає увагу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), про що судом було роз'ясненої позивачеві в оскарженій ухвалі.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Олега Андрійовича - задовольнити.
Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року про залишення позову без розгляду - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені "11" червня 2025 року.
Повний текст постанови складено "18" червня 2025 року.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: М.Ю. Петешенкова
Т.П. Красвітна