Справа №463/5473/25
Провадження №1-кс/463/5492/25
18 червня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
слідчий суддя - ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
в м. Львові,
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, про відмову в визнанні потерпілим,
скаржник звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від 15 травня 2025 року про відмову в визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62025140110001719 від 30 квітня 2025 року.
Скаржник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи чи будь яких інших заяв не подав.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, враховуючи скорочені строки розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе розглянути у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів.
Суб'єкт оскарження за викликом не з'явився, причин своєї неявки суду не повідомив, про розгляд скарги був належним чином повідомлений, подав до суду заперечення. У зв'язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності суб'єкта оскарження.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Судом встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено дані про кримінальне провадження за №62025140110001719 від 30 квітня 2025 року за ч. 1 ст. 426-1 КК України.
Як вбачається із скарги, поставною слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від 15 травня 2025 року відмовлено ОСОБА_3 в визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62025140110001719 від 30 квітня 2025 року у зв'язку із тим, що останній не наділений процесуальними правами заявника, оскільки заяву про скоєння кримінального правопорушення подано ОСОБА_5 , а також у зв'язку із відсутністю будь-яких доказів завдання ОСОБА_3 шкоди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене, зокрема, рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Як вбачається із заперечення слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, постановою від 13 червня 2025 року кримінальне провадження за №62025140110001719 від 30 квітня 2025 року за ч. 1 ст. 426-1 КК України закрито.
Таким чином, оскільки кримінальне провадження №62025140110001719 від 30 квітня 2025 року закрите, на даний час досудове провадження завершено, скаргу було подано після закриття провадження, а тому слід відмовити в задоволенні скарги.
Керуючись вимогами статтей 7, 303, 306, 307, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -
в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, про відмову в визнанні потерпілим - відмовити за безпідставністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_6