17 липня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Панкова М.В. Суддів Ісаєва Г.А.
Белинчук Т.Г. при секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Лівадійської селищної ради про визнання за нею права власності на земельну ділянку, за позовом санаторію «Прикордонник" (військова частина НОМЕР_3) Держприкордонслужби України до Лівадійської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 09 лютого 2006 року,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Лівадійської селищної ради про визнання за нею права власності на земельну ділянку.
Санаторій "Прикордонник" (військова частина НОМЕР_3) Держприкордонслужби України звернулись до суду з позовом до Лівадійської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою одночасно звернувшись з заявою про забезпечення позову.
09.02.2006 року була розглянута заява санаторію «Прикордонник" (військова частина НОМЕР_3) Держприкордонслужби України про забезпечення позову. Суд призупинив дію рішення Лівадійської селищної ради депутатів НОМЕР_1 від 23.12.2005 року в частині надання згоди ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою по відведенню у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговання житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 літер «Б". Лівадійський селищній раді заборонено вчиняти будь-які дії та виносити будь-які рішення щодо розгляду питань земле відведення будь-кому з сім'ї ОСОБА_3 зі складу земель, на яких здійснює свою діяльність санаторій «Прикордонник" до винесення судом рішення по суті позовних вимог. В частині заяви про зобов'язання Лівадійської селищної ради скасувати рішення від 23.12.2005 року НОМЕР_1 та опублікування про це в місцевій пресі відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, відмовити санаторію «Прикордонник" у задоволені забезпечені позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_1 і представника санаторію «Прикордонник", колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з ухваленням нової про відмову в задоволені заяви про забезпечення позову.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.12.2005 року рішенням НОМЕР_1 Лівадійська селищна рада надала ОСОБА_2 згоду на розроблення проекту землеустрою
Справа№22- 3854/2006 року
Головуючий першої Інстанції Доповідач
Берещанський Ю.В. Панков М.В.
по відведенню у власність земельної ділянки для будівництва та обслутовання житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 літер «Б".
Задовольняючи заяву санаторію «Прикордонник" про забезпечення позову, суд виходив з того, що відносно спірної земельної ділянки за протестом прокурора м.Ялта від 11.02.2005 року Лівадійська селищна рада рішенням НОМЕР_2 від 20.03.2005 року скасувала своє рішення про надання санаторію «Прикордонник" згоди на її відведення з мотивів перевищення Радою своїх повноважень щодо розпорядження землями державної власності і вважаючи, що земельна ділянка є предметом спору сторін, а тому суд частково задовольнив заяву санаторію «Прикордонник" про забезпечення позову.
З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів.
Згідно з ч.З ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При вжитті заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави для його обрання, порядок виконання.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 17.04.2004 року за ОСОБА_3 визнано право на безоплатну приватизацію квартири НОМЕР_2 по АДРЕСА_2 літер «Б" ІНФОРМАЦІЯ_1 Центр оздоровлення та відпочинку «Прикордонник" зобов'язана винести розпорядження про приватизацію цієї квартири. Суд відмовив в позові військової частини про виселення сім'ї ОСОБА_3 з наданням іншого жилого приміщення.
Це рішення ухвалою колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 21.03.2005 року залишено без змін і ніким до цього часу не скасовано, а оскільки житло яке закріплено судом за ОСОБА_3 являє собою одноповерхове приміщення у вигляді будинку, то на спірні правовідносини розповсюджуються правила ст. 120 ЗК України і ст. 377 ЦК України.
Згідно зі ст. 120 ЗК України право на земельну ділянку переходить з правом на будову, а згідно зі ст. 377 ч.1 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Згідно цього у Лівадійської селищної ради відсутні правові підстави для перешкоджання ОСОБА_1 у реалізації її права на земельну ділянку на якій розташований будинок позивачки.
При такому положенні санаторію «Прикордонник" у задоволені заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити
Ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 09 лютого 2006 року скасувати,
ухвалити нову про відмову санаторію "Прикордонник" (військова частина НОМЕР_3)
Держприкордонслужби України узадоволеніїзаяви про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України
протягом двох місяців.