16 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4760/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожищенського районного суду Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Рожищенського районного суду Волинської області (далі - Рожищенський районний суд, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (далі - ТУ ДСА в Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови додатково зарахувати до стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу, три роки роботи у галузі права як вимогу Закону №2862-ХІІ, що надавала право для призначення на посаду судді; зобов'язання відповідача додатково зарахувати до стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу, три роки роботи у галузі права як вимогу Закону №2862-ХІІ, що надавала право для призначення на посаду судді та встановити щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Указом Президента України від 23.12.2005 №1824/2005 «Про призначення суддів» його призначено строком на п'ять років на посаду судді Рожищенського районного суду Волинської області та постановою Верховної Ради України від 19.05.2011 №3398-VI «Про обрання суддів» обрано на посаду судді Рожищенського районного суду Волинської області безстроково. Наказом в. о. голови Рожищенського районного суду Волинської області від 31.05.2011 №26/02-04 «Про обрання ОСОБА_1 суддею безстроково» його повноваження судді Рожищенського районного суду Волинської області продовжено на термін, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 126 Конституції України.
До стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років відповідачем зараховано робота на посаді судового виконавця Маневицького районного суду (8 місяців 5 днів), робота на посаді начальника Луцького районного управління юстиції (7 років 0 місяців 11 днів) та робота на посаді судці (19 років 3 місяці 19 днів), однак не зараховано три роки роботи в галузі права як вимога Закону №2862-ХІІ, що надавала право для призначення на посаду судді. На звернення позивача про зарахування три роки роботи в галузі права, що надавала йому право для призначення на посаду судді, відповідач листом від 01.05.2025 відмовив в задоволенні заяви посилаючись на відсутність підстав для встановлення щомісячної доплати до посадового окладу за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу.
Позивач вважає, що має право на зарахування, йому три роки роботи в галузі права як вимога Закону № 2862-ХІІ, що надавала мені право для призначення на посаду судді, мають бути зараховані додатково. З урахуванням наведеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 262 КАС України.
Відповідач - Рожищенський районний суд у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Третя особа - ТУ ДСА України в Волинській області просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до ст. 137 Закону №1402-VIII, абзацу 4 пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII Рожищенським районним судом Волинської області до стажу роботи позивача, що дає право на одержання як судді надбавки до посадового окладу за вислугу років була зарахована: робота на посаді судового виконавця Маневицького районного суду (8 місяців 5 днів), робота на посаді начальника Луцького районного управління юстиції (7 років 0 місяців 11 днів), з яких три роки враховано як стаж роботи в галузі права необхідних для призначення на посаду судді, робота на посаді судді (19 років 3 місяці 19 днів) а всього станом на 01.05.2025 - 27 років 0 місяців 5 днів, що дає право на виплату щомісячної доплати за вислугу років на посаді судді 60% відсотків посадового окладу.
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Указом Президента України від 23.12.2005 №1824/2005 «Про призначення суддів» Сіліча .І.І. призначено строком на п'ять років на посаду судді Рожищенського районного суду Волинської області.
Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації в Волинській області від 13.01.2006 №9-2-6/к «Про призначення суддею ОСОБА_1 », наказом Рожищенського районного суду Волинської області від 13.01.2006 №2 «Про призначення суддею Сіліча І.І.» зараховано в штат Рожищенського районного суду Волинської області з 13.01.2006 та встановлено стаж державної служби 7 років 08 місяців 18 днів.
Постановою Верховної Ради України від 19.05.2011 №3398-VI «Про обрання суддів» ОСОБА_1 обрано на посаду судді Рожищенського районного суду Волинської області безстроково.
Наказом в. о. голови Рожищенського районного суду Волинської області від 31.05.2011 №26/02-04 «Про обрання ОСОБА_1 суддею безстроково» його повноваження судці Рожищенського районного суду Волинської області продовжено на термін, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 126 Конституції України.
30.04.2025 позивач звернувся з заявою до Рожищенського районного суду Волинської області щодо додаткового зарахування до стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу, три роки роботи в галузі права, як вимогу Закону №2862- ХIІ та встановлення щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу.
Листом від 01.05.2025 №02-54/16/2025 відповідач відмовив в задоволенні заяви посилаючись на відсутність підстав для встановлення щомісячної доплати до посадового окладу за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу, оскільки з роботи позивача на посаді начальника Луцького районного управління юстиції (7 років 0 місяців 11 днів), враховано три роки як стаж роботи в галузі права необхідних для призначення на посаду судді.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина гарантується безпосередньо на підставі Конституції України.
Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України.
Пунктом 8 частини 5 статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням.
Згідно з частинами 1-3 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді становить: судці місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно з частиною 5 статті 135 Закону №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Відповідно до статті 137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосудця, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії судців України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 №9901/808/18 вказала, що частину другу статті 137 Закону про судоустрій 2016 року потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
З матеріалів справи вбачається, що до призначення на посаду судді позивач працював:
- з 06.12.1994 по 11.08.1995 на посаді судового виконавця Маневицького районного суду ( прийнята присяга державного службовця, присвоєно 15 ранг державної служби);
- з 10.11.1995 по 29.12.1998 начальником юридичного відділу Луцького ПВО «Електротермометрія»;
- з 01.01.1999 по 12.01.2006 на посаді начальника Луцького районного управління юстиції (присвоєно 12 ранг державного службовця).
Згідно з абзацом 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Отже, на час призначення ОСОБА_1 на посаду судді вперше (23.12.2005) діяв Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ (далі - Закон № 2862-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №2862-ХІІ на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який мав вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживав в Україні не менш як десять років та володів державною мовою.
До стажу роботи в галузі права включалася робота в органах державної влади, в судах, в органах юстиції, нотаріату, адвокатури, прокуратури, судової експертизи, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої форми власності на посадах, які повинні заміщатися фахівцями з вищою юридичною освітою відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Відповідно до частини 6 статті 44 Закону № 2862-ХІІ для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
Суд зазначає, що фактично до призначення на посаду судді позивач мав стаж роботи в галузі права більше трьох років. Так, у період з 10.11.1995 до 29.12.1998 працював начальником юридичного відділу Луцького ПВО «Електротермометрія».
Таким чином, суд дійшов висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»» від 12.07.2018 № 2509-VIII, яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.09.2020 у справі №9901/302/19 зазначила, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. При цьому при обчисленні стажу, який дає право на відставку окремо слід застосовувати положення частини першої статті 137 зазначеного закону, положення частини другої цієї статті, як стаж, який зараховується додатково. У випадку зайняття посади судді без проведення конкурсних процедур стаж роботи (професійної діяльності), передбачений частиною другою статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначається на момент призначення на посаду судді вперше, а у випадку призначення на посаду судді за результатами конкурсу - зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом для участі у конкурсі та надає право для призначення на цю посаду за його результатами.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що три роки роботи в галузі права як вимога Закону №2862-ХІІ, що надавала право для призначення на посаду судді, мають бути зараховані позивачу додатково.
Таким чином, з урахуванням роботи позивача на посаді судового виконавця Маневицького районного суду (8 місяців 5 днів); на посаді начальника Луцького районного управління юстиції (7 років 0 місяців 11 днів); на посаді судці (19 років 3 місяці 19 днів) та три роки роботи в галузі права, як вимога Закону № 2862-ХІІ, стаж роботи судді, що дає право на одержання як судді надбавки до посадового окладу за вислугу років станом на 01.05.2025 становить 30 років 0 місяців 05 днів.
А отже, відповідно до статті 135 Закону №1402-VIII позивачу має бути встановлена щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо відмови додатково зарахувати до стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу, три роки роботи у галузі права як вимогу Закону №2862-ХІІ, що надавала право для призначення на посаду судді та зобов'язати відповідача додатково зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу, три роки роботи у галузі права як вимогу Закону №2862-ХІІ, що надавала право для призначення на посаду судді та встановити щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до статей 9 та 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів в повному об'ємі правомірності своїх дій, щодо обрахування стажу судді.
Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
З урахуванням заяви позивача викладеній в позовній заяві, в якій він просить суд залишити судові витрати за ним, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат по справі.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ) до Рожищенського районного суду Волинської області (45101, Волинська область, Рожищенський район, місто Рожище, вулиця Грушевського, будинок 4, код ЄДРПОУ 02890372), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Сенаторки Левчанівської, будинок 1, код ЄДРПОУ 26276277) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Рожищенського районного суду Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 додатково зарахувати до стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу, три роки роботи у галузі права як вимогу Закону №2862-ХІІ, що надавала право для призначення на посаду судді.
Зобов'язати Рожищенський районний суд Волинської області додатково зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу, три роки роботи у галузі права як вимогу Закону №2862-ХІІ, що надавала право для призначення на посаду судді та встановити щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський