12 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/9868/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників
Позивача: Маршук Ю.С., Ющенко О.П.
Відповідача: не з'явився
Третя особа: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної служби геології та надр України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025
(головуючий - Козир Т.П., судді Скрипка І.М., Мальченко А.О.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024
(суддя - Сівакова В.В.)
у справі №910/9868/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меш Інвест"
до Державної служби геології та надр України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про визнання недійсним аукціону та стягнення 1000000,00 грн,
1. У зв'язку із запланованою відпусткою судді Баранця О.М. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.05.2025.
Короткий зміст позовних вимог
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Меш Інвест" (далі - позивач, ТОВ "Меш Інвест") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач, Держгеонадра) про:
- визнання недійсним аукціону, проведеного 17.01.2024 Держгеонадрами щодо продажу "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища. Вартість геологічної інформації - 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 № 1075 "Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету" (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 27.691,54 грн (з ПДВ)" (№ лоту: SUE001-UA-20231228-94220, посилання на аукціон - https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20231228-94220/) та результатів його проведення (далі - оспорюваний аукціон);
- стягнення з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Держгеонадрів на користь ТОВ "Меш Інвест" грошових коштів в розмірі 1 000 000,00 грн, сплачених як гарантійний внесок за участь в електронному аукціоні, проведеному 17.01.2024 Держгеонадрами.
3. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем було виявлено значні невідповідності, які стосуються ключових характеристик ділянки, тобто, відповідачем в оголошенні про проведення аукціону була вказана недостовірна інформація про лот, що вплинуло на прийняття рішення позивачем про участь у аукціоні і призвело до порушення прав позивача. Виходячи з викладеного, позивач просив суд визнати недійсним аукціон та стягнути сплачену ним суму гарантійного внеску.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025, позов задоволено повністю.
Визнано недійсним аукціон, проведений 17.01.2024 Держгеонадрами щодо продажу "Спеціальний дозвіл на користуванн надрами - Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища. Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної служби геології та надр України на користь ТОВ "Меш Інвест" грошові кошти в розмірі 1 000 000,00 грн, сплачені як гарантійний внесок за участь в електронному аукціоні, проведеному 17.01.2024 Держгеонадрами.Здіснено розподіл судових витрат.
5. Судові рішення мотивовано тим, що аукціон було проведено з порушенням законодавства, інформація, яка містилася у поданих відповідачем документах про проведення аукціону не відповідала дійсності або була неповною, отже, наявні підстави для визнання недійсним оспорюваного аукціону. Оскільки наявні підстави для визнання недійсним аукціону, сплачені позивачем грошові кошти, в якості гарантійного внеску, необхідно повернути позивачу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.
7 . У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, та посилаючись на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 23.09.2020, у подібних правовідносинах.
8. Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас, вказуючи на законність і обґрунтованість судових рішень у справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Крім того, у відзиві на касаційну скаргу, позивач вказує на те, що на підставі рахунку № 10 від 12.05.2025 позивачем було сплачено 20 773,50 грн за надання послуг адвокатом у суді касаційної інстанції. У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача такі судові витрати.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
10. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.12.2023 в системі електронних торгів Прозорро.Продажі було опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища (№ лоту: SUE001-UA-20231228-94220), (посилання на аукціон - https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20231228-94220/).
11. Замовником аукціону виступила Державна служба геології та надр України.
12. Вказаний аукціон був ініційований за Заявою щодо ініціювання продажу дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах), яка була подана до Держгеонадр ФОП Рисей Тарасом Миколайовичем.
13. Згідно інформації, лот, який було виставлено на аукціон - спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища. Вартість геологічної інформації - 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1075 від 10.12.2008 "Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету" (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.2022).
Призначення: Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища розташована на відстані 0,6 км на північ від с. Підмихайля Калуського району Івано-Франківської області. Вид корисної копалини: піщано-гравійні породи. Вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл: видобування корисних копалин, 20 років.
Розмір гарантійного внеску: 1 000 000,00 грн.
14. ТОВ "Меш Інвест" прийняло участь в аукціоні у зв'язку з чим сплатило на рахунок ТОВ "Держзакупівлі.Онлайн", відповідно до вимог аукціону, гарантійний внесок у розмірі 1.000.000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №1462 від 11.01.2024.
15. За результатами аукціону, який відбувся 17.01.2024, переможцем аукціону стало ТОВ "Будтрансоіл" (протокол проведення електронного аукціону № SUE001-UA-20231228-94220 від 17.01.2024).
16. Однак, в подальшому ТОВ "Будтрансоіл" було дискваліфіковано, на підставі до п. 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №993 від 23.09.2020, та автоматично створено новий протокол (№ SUE001-UA-20231228-94220), де переможцем було визнано позивача - ТОВ "Меш Інвест" (учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією).
17. Наказом від 01.05.2024 №23 Держгеонадри вирішила позбавити ТОВ "Меш Інвест" права на отримання спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 30 Порядку, у зв'язку з невнесенням в установлений строк винагороди оператору, через якого переможець аукціону набув право на участь в аукціоні та не підписанням договору купівлі-продажу дозволу в установлений строк.
18. Позивач вказує, що при підготовці до укладення договору він встановив, що відповідачем в оголошенні про проведення аукціону була надана недостовірна інформація про лот, що вплинуло на прийняття рішення позивачем про участь у даному аукціоні і в подальшому призвело до порушення прав ТОВ "Меш Інвест", як переможця цього аукціону.
19. Так, судами встановлено, що згідно опублікованого в системі електронних торгів Прозорро.Продажі оголошення про проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища (№ лоту: SUE001-UA-20231228-94220) в розділі "Інформація про аукціон" вказано, що порядок ознайомлення з майном, час і місце проведення огляду об'єкта: згідно доданих документів. Документація, яка була завантажена в системі електронних торгів організатором аукціону містила наступні документи:
- Пояснювальна записка до лоту;
- Оглядова карта Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища;
- Ситуаційний план Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища;
- Пакет спеціального дозволу на користування надрами ділянка "Підмихайле" Калуського родовища.
- Проект Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин (додаток до спеціального дозволу)
- Проект Характеристики ділянки надр (додаток 1 до Угоди);
- Проект Програми робіт з видобування корисних копалин (неметалічні) (додаток 2 до Угоди);
- постанова Кабінету Міністрів України № 993 від 23.09.2020.
20. У пояснювальній записці зазначено, що згідно географічних координат кутових точок ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, піщано-гравійні породи:
№ точок Система координат WGS84
ПнШ СхД
1. 49° 00' 31,40" 24° 24' 09,52"
2. 49° 00' 36,68" 24° 24' 17,08"
3. 49° 00' 31,77" 24° 24' 52,18"
4. 49° 00' 25,63" 24° 24' 52,58"
5. 49° 00' 24,59" 24° 24' 14,07"
Площа ділянки надр - 23,59 га, які також відображено на Ситуаційному плані ділянки "Підмихайле".
21. Проте, судами встановлено, що позивачем було виявлено недостовірну інформацію, що була вказана Держгеонадрами в оголошенні про проведення даного аукціону.
22. Так, в пояснювальній записці до лоту було вказано, що: "Ділянка "Підмихайле" знаходиться в східній частині Калуського родовища, на землях запасу Підмихайлівської сільської ради, на площі 23,59 га".
23. Однак, з топографо-геодезичного плану від 27.02.2024 вбачається, що насправді "Ділянка "Підмихайле", що знаходиться в східній частині Калуського родовища знаходиться не лише на землях запасу Підмихайлівської сільської ради (як було зазначено в описі лота), але й охоплює частину території Калуської міської ради.
24. Крім того, сама Підмихайлівська сільська рада була ліквідована 09.08.2018 шляхом приєднання до Новицької сільської громади.
25. Як вбачається з листа Держгеонадра №199/08/2-24 від 17.01.2024 (підписано ЕЦП о 20 год. 18 хв.) відповідач лише після завершення торгів та після обрання переможця (17.01.2024) проінформував ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Калуську районну раду, Калуську міську територіальну громаду та Новицьку сільську раду про проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піщано-гравійних порід ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, що знаходиться на території Калуського району Івано-Франківської області та попросив у відповідності до статті 18-1 Кодексу України про надра затвердити перелік земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин.
26. У відповіді Новицької сільської ради №118/12-15 від 31.01.2024 (вже після завершення аукціону) було зазначено, що наявні об'єктивні труднощі у затвердженні переліку земельних ділянок, відповідно до ст. 18-1 Кодексу України про надра, оскільки таке затвердження після проведення аукціону, суперечитиме цій же ст. 18-1 Кодексу та ст. 19 Конституції України. Крім того, було поінформовано про невдоволення жителів с. Підмихайля, яке обумовлене проведенням аукціону та розташуванням родовища корисних копалин практично під вікнами окремих житлових будинків.
27. З відповіді Калуської районної ради №5/01-24/01 від 24.01.2024 (також вже після завершення аукціону) вбачається, що землі на яких розташована ділянка надр "Підмихайле" Калуського родовища не належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району, тому затвердження переліку земель, вказаному у листі, не відноситься до повноважень Калуської районної ради.
28. Крім того, як вбачається з відповіді Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №6-9-0.331-699/0/2-24 від 08.02.2024 у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про земельні ділянки в межах ділянки надр Підмихайле" Калуського родовища піщано-гравійних порід на території Калуського району Івано-Франківської області; звернуто увагу на наявну можливість обмежень у використанні зазначеної ділянки, оскільки на території Калуського району розташований ландшафтних заказник місцевого значення "Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м" (обліковий номер обмеження 006:000104:00000002).
29. Водночас, з матеріалів справи також вбачається, що ландшафтний заказник місцевого значення "Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м" було створено рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів №13 у 1979 році. В Калуському районі заказник знаходиться на території Перевозецької, Вістівської, Новицької, Пійлівської та Студінської сільських рад.
30 . Натомість, в пояснювальній записці аукціону, Держгеонадрами не було вказано про наявність обмеження у використанні 100 метрової ділянки вздовж річки. Відповідач лише вказав наступну інформацію:
"Річкова система району робіт належить до басейну р. Дністер. За 40 м на північ від ділянки робіт протікає р. Лімниця (права притока Дніст-ра), за 2,0 км на південнний схід - р. Бережниця (права притока Лімниці).
У межах району родовища р. Лімниця тече із заходу на схід і має звивисте русло з багаточисельними меандрами і старицями. Заплава річки майже по всій довжині двостороння. Річище кам'янисте, в середній течії розгалужується на рукава. Ширина його в Передкарпатті досягає 20-60 м, глибина русла - 2,0 м. Для Лімниці характерні наявність малих витрат води у меженний період і катастрофічні паводки навесні, особливо під час злив.
Корисна копалина представлена верхньочетвертинними алювіальними піщано_гравійними відкладами першої надзаплавної тераси р. Лімниця, що підстеляються глинами нижньосарматського віку.
У гідрогеологічному відношенні у межах ділянки "Підмихайле" основне значення має водоносний горизонт у четвертинних алювіальних відкладах першої надзаплавної тераси р. Лімниця, до якого приурочені піщано-гравійні відклади".
31. Як вбачається з топографо-геодезичного плану від 27.02.2024 зона природного заказника складає орієнтовно 40% від загальної площі ділянки добування, а отже такі обмеження можуть суттєво вплинути на загальну можливість та доцільність ведення такої діяльності на даній ділянці.
32. Івано-Франківська обласна адміністрація листом № 4621/8096/6-24/01-056 від 24.07.2024 повідомила, що ландшафтний заказник місцевого значення "Ріка Лімниця" з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м", створений (оголошений) рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 15.01.1979 №13 "Про затвердження заповідних урочищ і заказників місцевого значення", перезатверджений рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 16.10.1984 №247 "Про мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду області", із змінами у площі згідно рішення Івано-Франківської обласної ради від 31.07.2020 № 1510-36/2020 "Про території та об'єкти природно-заповідного фонду області", з метою охорони природних комплексів однієї з найбільших гірських річок Івано-Франківської області, яка найменше зазнала антропогенного впливу. Відповідно до статті 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Зокрема, на території Заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить цілям і завданням Заказника, в тому числі геологорозвідувальні роботи, розробка всіх видів корисних копалин, підривні роботи та порушення ґрунтового покриву.
33. Вказана заборона щодо проведення геологорозвідувальних робіт, розробки всіх видів корисних копалин, підривних робіт та порушення ґрунтового покриву безпосередньо зазначена і в Положенні про ландшафтний заказник місцевого значення "Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м", затверджений наказом Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації №14 від 30.04.2021 (далі - Положення "Ріка Лімниця").
34. Зі змісту топографо-геодезичного плану від 27.02.2024 вбачається, що в межах ділянки надр "Підмихайле" Калуського родовища також розташовані земельні ділянки, які знаходяться у приватній власності фізичних осіб (кадастрові номери 2622885601:01:003:0101, 2622885601:01:003:0478, 2622885601:01:003:0327), що взагалі повністю виключає можливість видобування піску і гравію на даній території та поблизу неї. Крім того, в межах ділянки надр "Підмихайле" Калуського родовища знаходяться приватні садиби.
35. Позивач у позовній заяві вказав, що у даному випадку наявні одразу декілька підстав для визнання правочину недійсним, а саме: невідповідність правочину вимогам законодавства (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України) та помилка позивача щодо обставин, які мають істотне значення (стаття 229 Цивільного кодексу України).
Позиція Верховного Суду
36. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та заперечення, наведені у відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Державної служби геології та надр України не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
37. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
38.Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
39. Згідно з частиною 1 статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.
40. Так, відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу України про надра встановлено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.
41. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції. Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами та процедура продовження їх строку, переоформлення, внесення змін, зупинення дії, анулювання, підстави для відмови у наданні, продовженні строку, внесення змін до угоди про умови користування надрами, тощо визначено статтями 16 - 16-6 КУпН.
42. Згідно з частиною 1 статті 16 Кодексу України про надра визначено, що спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 16-2 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів).
43. За приписами частини 16 статті 16 Кодексу України про надра, у межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, та (або) видобування різних видів корисних копалин за кількома спеціальними дозволами на користування надрами, крім корисних копалин, що розробляються відкритим способом. При цьому в угоді про умови користування надрами визначаються просторові межі та координати кутових точок ділянки надр, наданої у користування щодо кожного виду корисних копалин.
44. Згідно з частиною 3 статті 16 Кодексу України про надра, аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи. Порядок проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
45. Статтею 18 Кодексу України про надра передбачено, що надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.
Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.
46. На виконання вказаних положень статті 16 Кодексу України про надра постановою Кабінету Міністрів України №993 від 23.09.2020 затверджено Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами.
47. Постановою Кабінету Міністрів України № 749 від 04.07.2023 внесено зміни до назви вказаного вище Порядку на "Порядок проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами" (далі - Порядок).
48. Пунктом 6 Порядку передбачено, що рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами з урахуванням вимог та строків, передбачених Кодексом України про надра.
49. Згідно з абзацом 15 пункту 2 Порядку пакет аукціонної документації - документи, що готуються Держгеонадрами та містять відомості про ділянку надр, дозвіл у межах якої виставляється на аукціон (назва та координати, місцезнаходження, загальна інформація про геологічну будову, початкова ціна лота, програма робіт), проект угоди про умови користування надрами.
50. Відповідно до пункту 10 Порядку оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.
51. Згідно з підпунктом 2 пункту 11 Порядку оголошення про проведення аукціону, серед іншого, повинно містити: інформацію про лот, зокрема: назву, місцезнаходження та координати ділянки надр, дозвіл на користування якою виставляється на аукціон.
Інформація, що міститься в оголошенні про проведення аукціону (крім реєстраційного номера лота), формується Держгеонадрами.
Інформація про ділянку надр, включену до лота, виставленого на аукціон, зазначається з урахуванням інформації, наведеної в документах, визначених Кодексом України про надра, та пакеті аукціонної документації.
52. Оголошення про проведення аукціону може включати інші додаткові відомості, необхідні для проведення аукціону, які стосуються ділянки надр, що виставляється на аукціон (пункт 12 Порядку ).
53. Згідно з частиною 1 статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.
54. Відповідно до положень статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
55. Таким чином, майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами володільця майна, і яке свідчить про правомочність його власника задовольнити свої легітимні (законні та обґрунтовані) очікування за рахунок такого майнового права.
56. З урахуванням вищезазначеного судами зроблено правильний висновок, що позивач, беручи участь у аукціоні та придбаваючи спеціальний дозвіл на користування надрами, мав право бути впевненим у можливості реалізації своїх законних очікувань, а також у тому, що набуте ним право є чинним, тобто не тільки набуте у законний спосіб, але й що воно може бути реалізоване в законний спосіб в повному обсязі, що його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
57. Майнове право, що придбавається (дозвіл на користування надрами) повинно бути трансформоване набувачем у можливість користування надрами на визначеній земельній ділянці, що передбачає під собою дійсність не тільки самого права (тобто можливості видачі такого дозволу), але й його беззаперечної реалізації, що у свою чергу вимагає визначення об'єкту такого користування (тобто визначення земельної ділянки чи/або території на яку таке право буде розповсюджуватись).
58. Також складовою майнового права є орієнтовна оцінка саме місткості надр у вигляді піску та гравію, що виражається у орієнтовній кількості, яку можна добути в межах реалізації дозволу (тобто ті самі законні очікування). Можливість добування пов'язана з площею умовної ділянки, і якщо на більшій частині площі не може бути здійснена передбачувана діяльність, то і відповідно вартість такого майнового права, ємкість та можливість його реалізації (тобто корисного використання) не відповідає заявленій.
59. Судами встановлено, що в розділі "Інформація про аукціон" опублікованій в системі електронних торгів Прозорро.Продажі, аукціон проводився з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища (№ лоту: SUE001-UA-20231228-94220). Однак, з топографо-геодезичного плану від 27.02.2024 вбачається, що насправді "Ділянка "Підмихайле", що знаходиться в східній частині Калуського родовища знаходиться не лише на землях запасу Підмихайлівської сільської ради (як було зазначено в описі лота), але й охоплює частину території Калуської міської ради. Крім того, сама Підмихайлівська сільська рада була ліквідована 09.08.2018 шляхом приєднання до Новицької сільської громади.
60. Отже, судами вірно встановлено, що інформація щодо місця розташування родовища в частині адміністративно-територіального округу є недостовірною, що в подальшому могло вплинути на законність оформлення необхідних дозволів та інших документів з метою провадження господарської діяльності позивача.
61. Крім того, згідно зі статтею 18-1 Кодексу України про надра у разі, якщо для провадження діяльності з видобування корисних копалин є необхідним надання в користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, які на момент проведення аукціону чи конкурсу з надання надр у користування сформовані як об'єкт цивільних прав, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювати розпорядження такими земельними ділянками, до початку проведення такого аукціону (конкурсу) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, затверджує перелік земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин.
62. Водночас, відповідно до статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд" до природно-заповідного фонду України належать природні території та об'єкти, зокрема регіональні ландшафтні заказники. При цьому відповідно до положень ст. 21 цього Закону забороняється проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні національних природних парків, до яких відносяться і природні заказники.
63. Разом з цим, відповідно до статті 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд" на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
64. Судами встановлено, що згідно з топографо-геодезичним планом від 27.02.2024 зона природного заказника складає орієнтовно 40% від загальної площі ділянки добування, а отже такі обмеження можуть суттєво вплинути на загальну можливість та доцільність ведення такої діяльності позивача на даній ділянці.
65. Водночас, ділянка добування надр "Підмихайле" знаходиться в межах захисної смуги ріки Лімниця шириною 100 м (при чому це значна частина ділянки надр), добування в цій зоні піску та гравію може бути виключно після оцінки впливу на довкілля та за погодженням з обладміністрацією, Держгеонадрами та Держводагентством. Проте, як вбачається з документів, наданих Держгеонадрами в лоті аукціону - оцінка впливу на довкілля не провадилась.
66. Івано-Франківська обласна адміністрація листом № 4621/8096/6-24/01-056 від 24.07.2024 повідомила, що ландшафтний заказник місцевого значення "Ріка Лімниця" з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м", створений (оголошений) рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 15.01.1979 №13 "Про затвердження заповідних урочищ і заказників місцевого значення", перезатверджений рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 16.10.1984 №247 "Про мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду області", із змінами у площі згідно рішення Івано-Франківської обласної ради від 31.07.2020 № 1510-36/2020 "Про території та об'єкти природно-заповідного фонду області", з метою охорони природних комплексів однієї з найбільших гірських річок Івано-Франківської області, яка найменше зазнала антропогенного впливу. Відповідно до статті 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", зокрема, на території Заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить цілям і завданням Заказника, в тому числі геологорозвідувальні роботи, розробка всіх видів корисних копалин, підривні роботи та порушення ґрунтового покриву.
67. Така заборона проведення геологорозвідувальних робіт, розробки всіх видів корисних копалин, підривних робіт та порушення ґрунтового покриву безпосередньо зазначена і в Положенні про ландшафтний заказник місцевого значення "Ріка Лімниця".
68. З урахуванням встановлених судами обставин, суди зробили правильний висновок, що навіть після теоретичного проведення позитивної для Товариства оцінки впливу на довкілля, позивач все одно не мав би можливості займатися господарською діяльністю на території заказника, який становить близько 40% ділянки родовища "Підмихайле", адже така діяльність прямо заборонена Положенням "Ріка Лімниця".
69. Також судами встановлено, що зі змісту топографо-геодезичного плану від 27.02.2024 вбачається, що в межах ділянки надр "Підмихайле" Калуського родовища також розташовані земельні ділянки, які знаходяться у приватній власності фізичних осіб (кадастрові номери 2622885601:01:003:0101, 2622885601:01:003:0478, 2622885601:01:003:0327), що повністю виключає можливість видобування піску і гравію на даній території та поблизу неї.
70. В свою чергу, відповідно до статті 114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.
71. Відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони України №173 від 19.06.1996 в розділі "Підприємства по видобуванню руд та нерудних копалин" мінімальний розмір санітарно захисної зони становить 100 м.
72. Оскільки, господарська діяльність по видобуванню піску та гравію в даній зоні, біля приватних будинків та менше 100 м від них неможлива, суди обґрунтовано встановили, що відповідач здійснив продаж спеціального дозволу на користування надрами відносно об'єкта, до якого входять земельні ділянки, що перебувають у приватній власності, тобто право розпорядження якими у відповідача відсутнє, а також без доведення до відома учасників аукціону, що значна частина об'єкта має встановлену нормативно- правовими актами заборону щодо її користування.
73. Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
74. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
75. За правилами частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
76. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
77. Таким чином, встановивши обставини справи щодо фактичної неможливості використання позивачем придбаного на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами на ділянці "Підмихайле", у зв'язку з недотриманням відповідачем законодавства та отримання/надання всіх необхідних документів для проведення аукціону з продажу спеціального дозволу, суди обґрунтовано встановили наявність підстав для визнання недійсним оспорюваного аукціону. Крім того, суди встановивши, що позивачем сплачено гарантійний внесок для участі в аукціоні в розмірі 1 000 000,00 грн, оскільки, наявні підстави для визнання недійсним оспорюваного аукціону, з урахуванням положень ст.ст. 216, 1212 ЦК України, суди вказали на необхідність повернення грошових коштів сплачених позивачем в якості гарантійного внеску.
78. Зважаючи на вищезазначене суди зробили обґрунтований висновок про задоволення позову.
79. Звертаючись із касаційною скаргою і обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, відповідач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування приписів пункту 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 23.09.2020.
80. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
81. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
82. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).
83. Звертаючись із касаційною скаргою та обґрунтовуючи її підставою щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій приписів пункту 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 23.09.2020, у випадку відсутності висновку щодо застосування цих норм, скаржник не звернув увагу на те, що судові рішення про задоволення позовних вимог містять інші мотиви та висновки, які і є ключовими у спірних правовідносинах. Наявність посилань та зауважень щодо пунктів Порядку у справі яка розглядається, не є визначальним у спірному випадку та фактично не було підставою задоволення позову.
84. Як вказувалось судами встановлено порушення законодавства відповідачем під час підготовки та проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами, що стало основною підставою для визнання недійсним проведеного аукціону. Верховний Суд звертає увагу, що у цій ситуації суди попередніх інстанцій, хоча і посилалися на приписи Порядку № 993, однак задовольняючи позов виходили з того, що відповідачем не надано всієї необхідної документації для проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами, зокрема передбаченої положеннями Закону України "Про природно-заповідний фонд", Положеннями "Ріка Лімниця", до того ж у документації на проведення аукціону невірно зазначено адміністративно-територіальну одиницю до якої входить земельна ділянка спеціального дозволу (її частина).
85. Крім того, повертаючи гарантійний внесок сплачений позивачем, суди посилаючись на положення ст.ст. 216, 1212 ЦК України, правильно вказали, що вказані положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, їх може бути застосовано до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. У разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинення або була відсутня взагалі.
86. Водночас, у контексті обраної скаржником підстави касаційного оскарження Верховний Суд констатує, що скаржник в касаційній скарзі лише окреслює свою позицію щодо правовідносин, що склалися між учасниками спору, в яких, на його думку, відсутній правовий висновок суду касаційної інстанції. Касаційна скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судами першої і апеляційної інстанцій оцінкою встановлених фактичних обставин справи, до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що є неможливим з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Відтак посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах визнаються суто декларативними, необґрунтованими та відхиляються.
87. Таким чином, відповідач у поданій касаційній скарзі належним чином не обґрунтував і не довів, яким чином правовий висновок Верховного Суду щодо застосування зазначеної вище норми матеріального права може спростувати висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову.
88. Відтак, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення і постанови з цієї підстави.
89. Щодо оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України Верховний Суд зазначає таке.
90. Так, обґрунтовуючи наведену підставу касаційного оскарження, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України).
91. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
92. Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
93. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
94. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, в даному випадку, колегія суддів не вважає за необхідне закрити касаційне провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України, щодо підстави касаційного оскарження передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, отже, касаційна скарга є необґрунтованою, а тому, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду необхідно залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
95. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
96. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).
97. Враховуючи викладене, касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі №910/9868/24, необхідно залишити без змін.
Судові витрати
98. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі №910/9868/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді Н. М. Губенко
О. О. Мамалуй