ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.06.2025Справа № 910/5399/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Михайлів Юлії Юріївни про скасування судового наказу №910/5399/25 від 07.05.2025
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта»
до боржника Фізичної особи-підприємця Михайлів Юлії Юріївни
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця Михайлів Юлії Юріївни (далі - боржник) за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень (заява про приєднання від 01.09.2023) (далі - договір) у розмірі 69312,66 грн.
За вказаною заявою Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ від 07.05.2025 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Михайлів Юлії Юріївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» боргу у розмірі 69312,66 грн та судовий збір у розмірі 302,80 грн.
02.06.2025 року через відділ діловодства суду від Фізичної особи-підприємця Михайлів Юлії Юріївни надійшла заява про скасування судового наказу № 910/5399/25 від 07.05.2025. В обґрунтування поданої заяви боржник зазначає, що жодної заборгованості у нього перед заявником немає, а заявлена заборгованість була ним погашена, що підтверджується платіжними інструкціями №1290 від 02.05.2025 на суму 30000,00 грн та №1297 від 21.05.2025 на суму 40000,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Частина 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
До заяви про скасування судового наказу, зокрема, додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті (п. 3 ч. 5 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1, 3, 4, 6 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
У заяві про скасування судового наказу, боржником викладено клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 від № 910/5399/25.
Розглянувши клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
Суд враховую обставину введення з 24.02.2022 року військового стану в Україні через агресію Російської Федерації проти України, а також, відповідно, спричинені внаслідок дій країни-агресора випадки оголошення повітряних тривог та частих ракетних обстрілів території України.
З огляду на вище викладене, беручи до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини та приписи інституту наказного провадження, які передбачають можливість поновлення пропущеного строку для звернення із заявою про скасування судового наказу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування наказу Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 у справі № 910/5399/25.
Інших підстав для повернення заяви про скасування судового наказу у зв'язку з недотриманням заявником вимог до форми та змісту такої заяви, які передбачені частинами 3, 4, 5 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлено.
Відповідно до частини 3 статті 158 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу.
При цьому, положення Господарського процесуального кодексу України не ставлять в залежність можливість скасування судового наказу від обґрунтованості доводів боржника, викладених у заяві про скасування судового наказу. Пункт 5 частини 3 статті 157 Господарського процесуального кодексу України лише містить вимогу до боржника зазначити про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Аналіз наведених приписів законодавства, вказує на те, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер. Заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право і сам факт подання заяви боржником є достатньою підставою для скасування судового наказу, так як закон не зобов'язує суд на цій стадії перевіряти обґрунтованість заперечень боржника. Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судового наказу №910/5399/25 від 07.05.2025, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта».
Керуючись статями 12, 119, 147, 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Поновити Фізичній особі-підприємцю Михайлів Юлії Юріївні строк для подання заяви про скасування судового наказу Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 у справі №910/5399/25.
2. Скасувати судовий наказ Господарського суду міста Києва №910/5399/25 від 07.05.2025 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Михайлів Юлії Юріївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» основної заборгованості у розмірі 69312,66 грн та судового збору у розмірі 302,80 грн.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова пошта», що останній не позбавлений права звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
4. Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» що згідно з ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
5. Ухвала набирає законної сили 16.06.2025 та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
СуддяТ.В. Васильченко