05 червня 2025 року м. Харків Справа № 922/3921/21 (922/1371/22)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.
за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду апеляційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" (вх. № 481 Х/2) та апеляційну скаргу уповноваженої особи учасників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" - Дукер Лариси Олексіївни (вх. № 606 Х/2) на постанову Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Прохоровим С.А., повна постанова складена 28.02.2025) у справі №922/3921/21 (922/1371/22)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт", м.Харків,
до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва", село Шарівка, Валківський район, Харківська область,
про визнання банкрутом,
Постановою Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) припинено процедуру розпорядження майном Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва".
Припинено повноваження розпорядника майна Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва" - Венської Оксани Олександрівни (свідоцтво № 174 від 24.04.13).
Визнано Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.
Призначено ліквідатором Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва" арбітражну керуючу Венську Оксану Олександрівну (свідоцтво № 174 від 24.04.13, адреса: 49000, м. Дніпро, а/с 162), що виконує з дня свого призначення функції з управління та розпорядження майном банкрута та виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
Встановлено ліквідатору основну грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень.
Оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Ухвалено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;
строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;
у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Зобов'язано посадових осіб (керівника боржника) - Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва" протягом 15 днів з дня винесення постанови передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.
У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов'язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням.
Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.
Зобов'язано ліквідатора закрити всі рахунки банкрута в установах банку та відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені статтями 59-67 Кодексу України з процедур банкрутства.
Зобов'язано ліквідатора в строк до 23.02.2026 виконати ліквідаційну процедуру та після завершення всіх розрахунків з кредиторами подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.
Зобов'язано ліквідатора не рідше ніж один раз на місяць надавати комітету кредиторів та суду звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Докази подання комітету кредиторів такого звіту ухвалено подавати до суду разом зі звітами.
Призначено судове засідання з розгляду звіту ліквідатора щодо стану ліквідаційної процедури Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва" на 26.05.2025 на 11:00 годину.
Вказана постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що за підсумками результатів проведення процедури розпорядження майном ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" та на основі результатів, отриманих від проведення аналізу фінансово-господарської діяльності товариства за останні три роки, аналізу наявних активів боржника, розміру затверджених кредиторських вимог до боржника, відсутність пропозицій щодо проведення санації, наявні підстави для висновку про стан критичної неплатоспроможності та неможливості відновлення платоспроможності боржника. Таким чином єдиним шляхом для задоволення вимог кредиторів є введення процедури ліквідації, передбаченої Кодексом України з процедур банкрутства. З наведеного вбачається, що кредитором прийнято зважене рішення про відсутність можливості відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредитора не інакше ніж через застосування ліквідаційної процедури. Враховуючи вищевикладене, у тому числі висновок про необхідність застосування до боржника процедури ліквідації, у зв'язку з відсутністю у нього потенційних інвесторів, а також беручи до уваги строковий характер процедури розпорядження майном боржника, суд дійшов висновку про припинення процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Венської О.О., визнання ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" арбітражного керуючого Венської О.О.
Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" з постановою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22), передати справу №922/3921/21 (922/1371/22) до Господарського суду Харківської області на стадію розпорядження майном боржника.
Уповноважена особа учасників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" - Дукер Лариса Олексіївна також не погодилась з постановою суду першої інстанції та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22), передати справу №922/3921/21 (922/1371/22) до Господарського суду Харківської області на стадію розпорядження майном боржника.
В обґрунтування доводів апеляційних скарг скаржники посилаються, зокрема, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначаючи про таке:
- в підсумковому засіданні 21.02.2025 представником боржника було заявлено низку клопотань, а саме про колегіальний розгляд справи, а також про наявність перешкод в проведенні підсумкового судового засідання, яке було обґрунтовано тим, що на момент проведення підсумкового судового засідання по справі касаційним господарським судом відкрито провадження про перегляд судових рішень стосовно кредиторським вимог ТОВ "Метінком", результат перегляду яких може вплинути на подальший розгляду справи про банкрутство з урахуванням конкретних обставин цієї справи, оскільки, на думку боржника, у разі задоволення касаційним господарським судом скарги кредиторська заборгованість по справі фактично буде відсутня;
- на думку скаржника, з огляду на складність розгляду даної справи для судді Прохорова С.А. одноособово, зважаючи на характер справи та надзвичайне значення для учасника справи боржника, колегіальний розгляд даної справи мав би сприяти реалізації учасниками власних процесуальних прав та належному, повному і всебічному встановленню всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору та реалізації завдань господарського судочинства. Також вважає, що в даному випадку були наявні підстави для задоволення заяви боржника про відвід судді, ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" неодноразово стверджувало шляхом подання відповідних заяв про відвід судді Прохорова С.А. про наявність ознак упередженості судді при розгляді даної справи;
- в судовому засіданні 21.02.2025 розглядалось клопотання боржника про відсторонення розпорядника майна, після чого суд зазначив про перехід до стадії винесення судового рішення. В цій частині боржник стверджує про те, що, будучи впевненим щодо переходу судом до стадії вирішення саме клопотання боржника про відсторонення розпорядника майна, він не мав можливості висловити свої заперечення відносно можливості переходу до ліквідаційної процедури. Заявник також зазначає про те, що в судовому засіданні (21.02.2025) судом не перевірявся майновий стан боржника, а боржник був позбавлений можливості висловитись з цього приводу. Вказує на те, що боржник мав обґрунтовані підстави вважати, що підсумкове судове засідання по справі буде продовжено та представники боржника будуть мати можливість надати свої заперечення відносно передчасності переходу до ліквідаційної процедури, проте 24.02.2025 судом оголошено судове рішення за результатами розгляду клопотання боржника про відсторонення розпорядника майна та оскаржувану постанову;
- висновок суду про наявність ознак неплатоспроможності вважає передчасним, тому що для визнання боржника банкрутом суд має встановити недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, і рішення суду не може ґрунтуватися лише на клопотанні комітету кредиторів. До того ж, на зборах кредиторів був присутній єдиний кредитор ТОВ "Метінком", засновник та керівник якого ОСОБА_1 , за твердженням боржника, в 2019 році в результаті рейдерського захоплення шляхом здійснення злочинних реєстраційний дій став єдиним засновником та керівником ТК ТОВ фірма "Харків - Москва", а тому дана справа спрямована на неправомірне заволодіння активами підприємства. Тому вважає, судом першої інстанції передчасно було вирішено перейти до ліквідаційної процедури підприємства боржника до перегляду касаційним господарським судом рішень про розгляд кредиторських вимог ТОВ "Метінком";
- вказує на те, що господарським судом першої інстанції зазначено про наявність ознак, які свідчать про стійку фінансову неплатоспроможність боржника, а саме - наявність значної кредиторської заборгованості, проте будь-яких відомостей, зокрема, щодо розміру вартості активів та пасивів боржника не наведено, відповідних величин не співставлено, відсутня оцінка документальних підстав їх визначення.
Відповідно до змісту законодавства про банкрутство та судової практики його застосування, засобом встановлення обсягу та вартості активів боржника є інвентаризація. Однак, господарським судом не досліджено та не надано оцінку відомостям щодо встановлення розпорядником майна вартості активів, зокрема, шляхом інвентаризації, не зазначено про оцінку звітів розпорядника майна, його дій щодо виконання встановленого частиною третьою статті 44 КУзПБ обов'язку з проведення у визначений строк інвентаризації майна боржника та визначення його вартості, повноти дій розпорядника майна щодо вжиття інших заходів, які відповідно до частини третьої статті 44 КУзПБ є обов'язковими для встановлення фінансового стану боржника.
Зазначає, що господарський суд у вказаній постанові дійшов висновку про наявність ознак стійкої фінансової неплатоспроможності боржника з огляду лише на наявність значної кредиторської заборгованості, нездійснення боржником господарської діяльності, а також відсутності у боржника рухомого та недостатності нерухомого майна згідно з довідками державних реєстраційних і контролюючих органів, відомостями відповідного реєстру. При цьому, суд зробив висновок про повну і остаточну втрату боржником платоспроможності попри те, що в ході процедури розпорядження майном боржника не було проведено ані інвентаризації активів боржника, ані аналізу фінансово-господарського становища боржника, залишено поза увагою відсутність відомостей щодо розміру дебіторської заборгованості боржника. Таким чином, вирішуючи питання про визнання боржника банкрутом, господарський суд першої інстанції не перевірив належними чином майновий та фінансовий стан боржника, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови господарського суду першої інстанції.
Також місцевий господарський суд не здійснив належну перевірку відсутності ознак фіктивного банкрутства боржника, доведення його до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо з огляду на детальний аналіз фінансового стану боржника, підстав виникнення у нього такої заборгованості перед кредиторами, що критично перевищує розмір його активів, зокрема внаслідок навмисних дій певних осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства, пов'язаних із заволодінням коштами або майном боржника, виведенням активів чи збільшенням кредиторської заборгованості без наміру її погашення, нездійсненням ними стягнення дебіторської заборгованості тощо. В цій частині зазначає, що такими є неправомірна дії уповноважених осіб ТОВ "Метінком" із формування фіктивної кредиторської заборгованості на підставі підроблених документів.
Без належного дослідження викладених обставин, виявлення яких є обов'язком розпорядника майна згідно з частиною 3 статті 44 КУзПБ, не можна визнати повним виконання функцій судового контролю у даній справі про банкрутство, зокрема щодо перевірки повноти здійснення розпорядника майна аналізу фінансово-господарського стану боржника тощо.
- зазначає про недоліки звіту розпорядника майна, які виключали можливість переходу до ліквідаційної процедури, зокрема: звіт не містить повної та вичерпної інформації відносно результатів проведення інвентаризації активів боржника, переліку майна боржника, визначення його вартості, чи достатня вартість такого майна для задоволення вимог кредиторів; зазначення розпорядником майна про те, що інвентаризація проведена розпорядником майна самостійно, водночас виключно на підставі даних, отриманих від керівних органів боржника під час проведення інвентаризації 21.09.2023; зазначення про доведення розпорядником майна факту незаконного здійснення товариством своєї діяльності та зберігання майна/бухгалтерської документації за адресою: м.Зміїв, вул. Залізнична, 117, за відсутності доведення таких обставин; зазначення про втрату значних активів товариства Венська О.О. без уточнення, які саме активи були втрачені, при цьому розпорядником майна не вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичної наявності таких активів за вказаною адресою.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" (вх. № 481 Х/2) на постанову Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22); призначено справу до розгляду на 17 квітня 2025 року о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду; встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - до 03.04.2025, з доказами його надсилання учасникам справи, для подання заяв, клопотань, тощо - до 03.04.2025.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" - Дукер Лариси Олексіївни (вх. № 606 Х/2) на постанову Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22), об'єднано розгляд апеляційних скарг Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" (вх. № 481 Х/2) та уповноваженої особи учасників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" - Дукер Лариси Олексіївни (вх. № 606 Х/2) в одному апеляційному провадженні, призначено справу до розгляду на 17 квітня 2025 року о 10:00 годині. Встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - до 03.04.2025, з доказами його надсилання учасникам справи, встановлено учасникам справи строк для подання заяв, клопотань, тощо - до 03.04.2025.
04.04.2025 до суду апеляційної інстанції від арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни надійшов відзив на апеляційні скарги Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" та уповноваженої особи учасників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" - Дукер Лариси Олексіївни (вх. № 4265, документ сформований в системі "Електронний суд" 03.04.2025), в якому просила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" в особі генерального директора Колесника О.Ю. на постанову Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) закрити, постанову Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) - залишити без змін.
В обґрунтування своєї правової позиції посилається, зокрема, на те, що ухвалою суду від 30.09.2024 було призначено підсумкове засідання суду з розгляду справи на 20.01.2025, проте подання необґрунтованих заяв про відвід представником боржника призвело до затягування розгляду справи.
Вказує на те, що завданням підсумкового засідання суду є з'ясування ознак неплатоспроможності боржника для визначення на підставі клопотання зборів кредиторів наступної судової процедури, однак остаточна їх оцінка надається судом. Стверджує, що арбітражний керуючий Венська О.О. належним чином та в повному обсязі виконала обов'язки, визначені ч. 3 ст. 44 КУзПБ: провела інвентаризацію з дотриманням усіх процедур та підготувала фінансово-господарську звітність боржника; на підставі поданих комітету кредиторів результатів інвентаризації та аналізу фінансово-господарського стану підприємства було обґрунтовано необхідність переходу до процедури ліквідації. Зазначає, що під час підсумкового засідання у справі №922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" суд, спираючись на подані розпорядником майна матеріали, проаналізував здійснені ним заходи в межах процедури розпорядження майном відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства; за підсумками розгляду встановлено неплатоспроможність боржника, а саме недостатність активів для виконання зобов'язань перед кредиторами; з огляду на відсутність перспектив фінансового відновлення, ліквідація є єдиним можливим рішенням.
Крім того, звертає увагу, що кредиторська заборгованість боржника перед ТОВ "Метінком" підтверджена відповідними судовими рішеннями, які є чинними та підлягають виконанню; щодо складання звіту розпорядника майна, з огляду на норми Кодексу України з процедур банкрутства та надані арбітражним керуючим документи, звіт складено відповідно до встановлених вимог.
04.04.2025 до суду апеляційної інстанції від представника ТОВ "Метінком" адвоката Камінської А.А. надійшов відзив на апеляційні скарги (вх. № 4275, документ сформований в системі "Електронний суд" 04.04.2025), в якому просить апеляційну скаргу уповноваженої особи засновників Дукер Л.О. на постанову Господарського суду Харківської області від 24 лютого 2025 року залишити без задоволення, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" в особі Колесника Олексія Юрійовича на постанову Господарського суду Харківської області від 24 лютого 2025 року - закрити, постанову Господарського суду Харківської області від 24 лютого 2025 року - залишити без змін.
Заперечуючи проти апеляційної скарги від ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" вказує на таке: відсутність процесуальної дієздатності у Колесника О.Ю. на здійснення представництва ТК ТОВ фірма "Харків-Москва", оскільки з дати винесення постанови Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) генеральний директор Колесник О.Ю. є особою, повноваження якого в якості керівника Боржника є припиненими; уповноваженою особою боржника, яка має право діяти як орган управління та представницький орган - є ліквідатор Венська О.О.
Щодо доводів апеляційної скарги уповноваженої особи зазначає: заявлення низки клопотань в судовому засіданні 21.02.2025 представником ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" та уповноваженою особою засновників Дукер Л.О. було спрямовано на затягування провадження у справі про банкрутство; у судовому засіданні 21.02.2025 судом зазначено про перехід до стадії ухвалення судового рішення за результатами розгляду клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Венської О.О. від виконання обов'язків розпорядника майна та за наслідками підсумкового судового засідання, які будуть оголошені 24.02.2025, що спростовує твердження апелянта про процесуальну невизначеність; згідно звітів розпорядника майна Венської О.О. та ухвал суду першої інстанції арбітражним керуючим неодноразово здійснювались заходи інвентаризації, в тому числі за участю службових осіб боржника, так і фінансово-господарський аналіз майнового стану боржника, що відображений у відповідних звітах, що направлялись до суду та містяться в матеріалах справи; будь-яких доказів на спростування неналежності проведених інвентаризаційних заходів та фінансового аналізу зі сторони розпорядника майна боржником не надано; висновки щодо неплатоспроможності ґрунтуються на результатах проведеної процедури розпорядження майном ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" та на основі результатів, отриманих від проведення аналізу фінансово-господарської діяльності товариства за останні три роки, аналізу наявних активів боржника, розміру затверджених кредиторських вимог до боржника, що дає підстави для висновку про стан критичної неплатоспроможності та неможливості відновлення платоспроможності боржника, а отже єдиним шляхом для задоволення вимог кредиторів є введення процедури ліквідації, передбаченої Кодексом України з процедур банкрутства; станом на момент вирішення питання переходу у стадію ліквідації кредиторські вимоги є чинними, а касаційне провадження не є підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство, яке здійснюється саме судом першої інстанції та повинно бути вчинене у межах законодавчо встановленого строку.
Вважає, що висновок господарського суду про наявність підстав для визнання боржника банкрутом ґрунтується на аналізі фінансового стану боржника, з якого вбачаються економічні ознаки доведення товариства до банкрутства, а саме: необґрунтована передача майна третім особам; прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно вплинули на торговельну, іншу статутну діяльність товариства, що призвели до фінансових збитків та втрат, а також з огляду на загальний розмір визнаних судом в межах справи №922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство боржника вимог кредиторів, що складає більше 303,076 млн. грн.
04.04.2025 представник ТОВ "Метінком" адвокат Камінська А.А. звернулась до суду з клопотанням про поновлення процесуального строку на подання відзиву на апеляційні скарги (вх. № 4276), яке обґрунтоване тим, що внаслідок некоректної роботи Інтернет-зв'язку та мобільного Інтернету через щоденний обстріл у м. Харків, де працює адвокат Камінська А.А., робота з підсистемою Електронний суд була ускладнена та сформований відзив не відправився до суду вчасно до 03.04.2025, у зв'язку із чим адвокат повторно сформувала та відправила відзив, проте відзив був підписаний в Електронному суді та направлений до апеляційного суду о 00.04 год. 04.04.2025. Враховуючи посилення обстрілів міста Харків у період з 24 березня 2025 року по теперішній час, що суттєво впливає на роботу телекомунікаційних систем та Інтернету, та є загальновідомим фактом, а також зважаючи на те, що ці обстріли суттєво порушують режим роботи адвоката Камінської А.А. через необхідність частого перебування в укритті, неможливість вчасного виконання встановлених судом процесуальних строків обумовлена об'єктивними причинами, що знаходяться поза волею учасників справи.
10.04.2025 до суду апеляційної інстанції від уповноваженої особи учасників ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" - Дукер Лариси Олексіївни надійшла відповідь на відзив ТОВ "Метінком" (вх. № 4498, 4501), в якій заявник просить відмовити ТОВ "Метінком" у поновленні строку на подання відзиву на апеляційну скаргу; розгляд справи проводити без врахування вказаного відзиву; апеляційні скарги задовольнити. Заявник вказує на те, що посилання представника ТОВ "Метінком" Камінської А.А. на технічні проблеми роботи обладнання в місті Харкові не підтверджені належними доказами та не можуть бути враховані судом при вирішення питання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційні скарги.
Крім того, в даній відповіді заявником викладено обставини, які на його думку свідчать про триваюче рейдерське захоплення організованою групою осіб, в тому числі шляхом порушення фіктивних справ про банкрутство ТК ТОВ фірма "Харків-Москва", які порушувались виключно з однією метою - заволодіння майном підприємства через формування фіктивної кредиторської заборгованості на підставі підроблених документів. На підтвердження своїх доводів додано низку доказів.
16.04.2025 до суду від представника уповноваженої особи учасників ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" - Дукер Лариси Олексіївни надійшла заява про наявність перешкод для подальшого розгляду справи (вх. № 4821), яка обґрунтована тим, що подальший розгляд справи до вирішення касаційним господарським судом справи за касаційною скаргою ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 по справі №922/3921/21 (922/1371/22) в частині, на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 по справі №922/3921/21 (922/1371/22) про визнання кредиторських вимог ТОВ "Метінком", на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09 грудня 2024 року по справі №922/3921/21 (922/1371/22) об'єктивно є неможливим.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 розгляд справи відкладено на 15 травня 2025 року о 14:00 годині; витребувано з Господарського суду Харківської області усі наявні томи у справі №922/3921/21 (922/1371/22), оскільки матеріали справи №922/3921/21 (922/1371/22) направлені на адресу апеляційного суду, не містять всіх необхідних томів, що унеможливлює розгляд даних апеляційних скарг; клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 15 травня 2025 року о 14:00 годині у справі №922/3921/21 (922/1371/22) задоволено та ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
25.04.2025 до суду від Господарського суду Харківської області надійшов лист (вх.№5208), в якому зазначено що 26.12.2024 (вих.№0020012) справа №922/3921/21 (922/1371/22) була надіслана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду касаційної скарги та після повернення справи до Господарського суду Харківської області вона буде надіслана до Східного апеляційного господарського суду у встановленому законом порядку.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2025 та протоколу передачі судової справи раніше визначеному склад суду від 13.05.2025 у зв'язку з відпусткою судді Пуль О.А. та судді Лакізи В.В., які входили до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №922/3921/21 (922/1371/22) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.
13.05.2025 до суду від арбітражної керуючої Венської О.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№5988), в якому ліквідатор ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" просить відкласти розгляд справи на іншу дату.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що станом на момент подачі заяви частина матеріалів справи №922/3921/21 (922/1371/22) перебуває у розпорядженні Касаційного господарського суду, у зв'язку з переглядом ухвали Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами ТОВ "Метінком", ухвали Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 (попереднє засідання) в частині включення до реєстру вимог кредиторів вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" та постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22); 24 квітня 2025 року судом касаційної інстанції постановлена вступна та резолютивна частини постанови, проте повного тексту постанови судом касаційної інстанції, станом на сьогодні не виготовлено. Таким чином, частина матеріалів, що має значення для належного розгляду судом апеляційної інстанції справи, перебувають у Касаційному господарському суді та не повернуті до суду першої інстанції, що по суті унеможливлює належний розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Крім того, вказує, що в провадженні Господарського суду Запорізької області перебувають об'єднані матеріали №908/357/25 (922/3921/21) (922/1371/22) (922/1044/24) за позовними заявами ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" до ТОВ "Метінком", 3-я особа громадянин російської федерації ОСОБА_2 про визнання недійсними договору позики та договору поруки від 26.09.2011, договору уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012 та визнання припиненими з 20.01.2020 та з 28.12.2021 поруки за договором поруки від 26.09.2011. Вважає, що матеріали справи №908/357/25 (922/3921/21) (922/1371/22) (922/1044/24) є фундаментальними в частині кредиторських вимог ТОВ "Метінком" з огляду на те, що такі кредиторські вимоги сформовані на підставі укладених договорів, що є предметом судової оцінки Господарським судом Запорізької області.
У зв'язку з чим, просить відкласти розгляду справи на іншу дату, з метою отримання повного тексту постанови Касаційного господарського суду від 24 квітня 2025 року у справі №922/3921/21 (922/1371/22) та передачі всіх матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
15.05.2025 до суду від ТОВ "Метінком" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№6135), в якому заявник просить відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки з метою надання правничої допомоги Відділу освіти, молоді та спорту Зачепилівської селищної ради Берестинського району в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022222100000013 від 20.01.2022 представник буде знаходитися у смт.Зачепилівка, Берестинського району Харківської області.
У судове засідання 15.05.2025 з'явились уповноважена особа учасників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" - Дукер Лариса Олексіївна разом з представником, представник Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" та заперечили проти клопотання арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни про відкладення розгляду справи, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" про відкладення розгляду справи просили залишити без розгляду.
Ліквідатор Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" - арбітражна керуюча Венська Оксана Олександрівна підтримала клопотання про відкладення розгляду справи, також підтримала клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" про відкладення розгляду справи.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт" приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та підтримав клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" про відкладення розгляду справи, клопотання арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни про відкладення справи залишив на розсуд суду.
З огляду на те, що витребувані ухвалою суду від 17.04.2025 матеріали справи №922/3921/21 (922/1371/22) на адресу апеляційного суду не надійшли, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 відкладено розгляд справи на 05 червня 2025 року о 15:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду; задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 05 червня 2025 року о 15:30 годині у справі №922/3921/21 (922/1371/22); задоволено клопотання арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 05 червня 2025 року о 15:30 годині у справі №922/3921/21 (922/1371/22).
29.05.2025 до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3921/21 (922/1371/22) (1-6, 6а, 7, 7а, 8-19, 19а, 19б, 19в, 19г, 20-25) (вх. № 6768).
03.06.2025 до суду апеляційної інстанції від уповноваженої особи учасників ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" - Дукер Лариси Олексіївни надійшли додаткові пояснення по справі (вх. № 6997), в яких зазначено про те, що на даний час кредиторами прийнято рішення про надання згоди на продаж майна боржника та погоджено умови продажу, початкова ціна лотів складає 80 мільйонів 812 тисяч гривень. При цьому, відповідне рішення прийнято двома кредиторами, а саме: ініціюючим кредитором ТОВ "Олівіт" із вимогами в розмірі 716372 грн (заборгованість якого перед боржником на підставі рішення суду складає понад 900000,00 грн), а також ТОВ "Метінком" із вимогами в розмірі 292 мільйони 480 тисяч гривень (судові рішення про визнання вимог якого скасовано касаційним господарським судом та направлено справу в цій частині на новий розгляд). Вказує, що вартість нерухомого майна за оцінкою, проведеною на замовлення ліквідатора Венської О.О., становить понад 80 мільйонів гривень, а вартість внеску учасників до статутного капіталу становить 18 мільйонів гривень, а тому вартість активів боржника значно перевищує вартість неіснуючої на сьогодні кредиторської заборгованості боржника, відтак перехід до ліквідаційної процедури підприємства боржника є передчасний, у разі продовження ліквідаційної процедури боржника та його засновників буде фактично позбавлено майна на понад 80 мільйонів гривень.
Посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції також не обмежений доводами апеляційних скарг, якщо під час перегляду судового рішення будуть встановлені обставини, які свідчать про незаконність оскаржуваного судового рішення, а також у разі невідповідності обставин, встановлених в рішенні суду, дійсним обставинам справи, просить врахувати вказані пояснення щодо обставин справи, які були відомі уповноваженій особі під час розгляду справи судом першої інстанції, проте знайшли своє підтвердження в постанові Касаційного господарського суду від 24.04.2025 по даній справі.
У судовому засіданні 05.06.2025 щодо вирішення клопотання ТОВ "Метінком" про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу арбітражна керуюча Венська О.О. та представник ініціюючого кредитора ТОВ "Олівіт" зазначили за можливе поновити такий строк з огляду на його незначний пропуск та задля уникнення формалізму; уповноважена особа учасників ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" - Дукер Лариса Олексіївна разом з представником, представник ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" заперечили проти поновлення цього строку.
Щодо заявленого клопотання ТОВ "Метінком" про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 4 статті 262 ГПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.
Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частина перша статті 263 ГПК України).
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (частина друга статті 118 ГПК України).
Згідно положень статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведені ТОВ "Метінком" підстави в обґрунтування причин пропущення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, незначний пропуск строку, колегія суддів вважає за можливе поновити пропущений строк для їх подання.
В судовому засіданні представник уповноваженої особи учасників ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" - Дукер Лариса Олексіївна та ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" заявив клопотання про недопуск представника ТОВ "Метінком" до судового засідання, оскільки постановою суду касаційної інстанції від 24.04.2025 скасовано судові рішення про визнання кредиторських вимог цього Товариства та направлено їх на новий розгляд, на даний час його заява з кредиторськими вимогами до боржника не розглянута, відповідно така особа не має статусу кредитора, прав та обов'язків учасника справи.
Представник ТОВ "Метінком" заперечував проти вказаного клопотання, зазначивши про те, що на час прийняття оскаржуваної постанови ТОВ "Метінком" був кредитором та основним кредитором в комітеті кредиторів, яким приймалось відповідне рішення про перехід до ліквідаційної процедури, тому вважає, що розгляд даної справи буде стосуватись прав та обов'язків Товариства як учасника на той момент, коли оскаржуване судове рішення приймалось та перегляд цього рішення стосується тих обставин. Тому просить надати можливість приймати участь в даній справі як особи, яка зацікавлена в даній справі, навіть за відсутності на даний час статусу кредитора.
Арбітражна керуюча Венська О.О. заперечила проти заявленого клопотання, посилаючись на те, що ТОВ "Метінком" є кредитором, оскільки він звернувся з відповідною заявою та вважає, що скасування судом касаційної інстанції судових рішень щодо його вимог не позбавило його статусу кредитора, наразі така заява знаходиться на повторному розгляді суду.
Представник ТОВ "Олівіт" також заперечив проти вказаного клопотання, оскільки ТОВ "Метінком" був кредитором на час розгляду справи та постановлення оскаржуваного рішення, а тому вважає, що ТОВ "Метінком" повинен приймати участь в даному апеляційному провадженні.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про допуск ТОВ "Метінком" до участі у справі під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до абзацу двадцять четвертого статті 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут) (абзац двадцять другий статті 1 КУзПБ).
За змістом абзацу одинадцятого статті 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ, за змістом якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, за загальним правилом набуття статусу конкурсного кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку (подібний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).
За висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, сформульованого у пункті 56.16 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 ГПК України).
Тобто, лише за сукупністю, передбачених КУзПБ дій: пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв'язку з позовною давністю, тощо) та визнання грошових вимог у відповідній ухвалі суду конкурсний кредитор набуває правового статусу учасника у справі про банкрутство, отже наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України.
Разом з тим, апеляційний господарський суд встановив, що станом як на дату прийняття оскаржуваної постанови про визнання боржника банкрутом та звернення з даними апеляційними скаргами, так й на дату проведення попереднього судового засідання судом апеляційної інстанції (17.04.2025) господарським судом за результатами попереднього засідання було визнано ТОВ "Метінком" кредитором та затверджено реєстр вимог кредиторів, про що зазначено в оскаржуваній постанові; ТОВ "Метінком" приймав участь в засіданні комітету кредиторів, за наслідками якого прийнято рішення про необхідність переходу до ліквідаційної процедури, та яке було предметом оцінки під час прийняття оскаржуваної постанови.
Тому для повного, всебічного та об'єктивного розгляду апеляційних скарг колегія суддів вважає за можливе допустити ТОВ "Метінком" до участі в розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції.
Представник уповноваженої особи учасників ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" - Дукер Лариса Олексіївна та ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційних скарг та просив суд їх задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та передати справу до суду на стадію розпорядження майном боржника. Арбітражна керуюча Венська О.О., представники ТОВ "Олівіт" та ТОВ "Метінком" заперечували проти доводів апелянтів, зазначивши про законність та обґрунтованість постанови місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом, просили відмовити у задоволенні вказаних апеляційних скарг та залишити оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
24.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Олівіт" (далі - ініціюючий кредитор, ТОВ "Олівіт") звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" (далі - боржник, ТК ТОВ фірма "Харків-Москва"), посилаючись на те, що боржник має заборгованість перед кредитором на загальну суму 761372,24 грн, строк сплати якої настав.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.08.2022 у справі №922/3921/21 (922/1371/22), зокрема, прийнято заяву ТОВ "Олівіт" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" до розгляду, призначено проведення підготовчого засідання на 08.09.2022, без застосування автоматизованої системи з відбору арбітражних керуючих, у зв'язку з поданням ініціюючим кредитором кандидатури арбітражного керуючого Венської О.О.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022, залишеною без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2023, відкрито провадження у справі про банкрутство ТК ТОВ фірма "Харків-Москва"; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "Олівіт" у загальному розмірі 844682,24 грн (з яких: 761372,24 грн - основний борг, 24810,00 грн - витрати зі сплати судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у цій справі та 58500,00 грн - витрати зі сплати авансування грошової винагороди арбітражному керуючому); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражну керуючу Венську О.О., призначено попереднє засідання суду тощо.
Приймаючи таке рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що між кредитором та боржником відсутній спір про право, належних доказів на підтвердження спроможності виконати свої грошові зобов'язання боржник не надав, тим самим боржник не заперечив наявність заборгованості за судовим рішенням у справі № 910/11651/19, що залишається непогашеною на даний час.
13.09.2022 на офіційному веб-сайті ВГСУ здійснено оголошення № 69258 про відкриття провадження у справі про банкрутство та зазначено строк для звернення кредиторів з конкурсними вимогами до боржника до 13.10.2022.
На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом надійшли та були розглянуті судом такі заяви з грошовими вимогами до боржника:
- заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" (вх. № 11643 від 12.10.2022 (далі - ТОВ "Метінком", кредитор)) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 8000000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292480000,00 грн основного боргу, та судовий збір в сумі 4962,00 грн.
Грошові вимоги кредитора ґрунтуються на: договорі уступки права вимоги (цесії) від 02.02.2012, укладеному між громадянином російської федерації ОСОБА_2 та ТОВ "Метінком", реєстровий номер 217; договорі про уступку права вимоги по договору поруки від 26.09.2011, укладеному між ТОВ "Метінком" та громадянином російської федерації ОСОБА_2 ; договорі безвідсоткової позики, укладеному між ОСОБА_3 та громадянином російської федерації ОСОБА_2 26.09.2011 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л.; договорі поруки від 26.09.2011, укладеному між громадянином російської федерації ОСОБА_2 та ТК ТОВ фірма "Харків-Москва".
- заява Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (вх. № 11956 від 19.10.2022, надіслана засобами поштового зв'язку 12.10.2022) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 682654,88 грн заборгованості та судовий збір в сумі 4962,00 грн.
У поданій заяві (в інтересах держави в особі Харківської міської ради) прокурор просив суд визнати Харківську міську раду кредитором у справі щодо безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3", загальною площею 1482,3 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2020 по 31.10.2021 на суму 682654,88 грн та включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів.
- заява ОСОБА_4 (вх. №11614 від 11.10.2022) з грошовими вимогами до боржника, в якій заявниця просила суд визнати її грошові вимоги до ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" в розмірі 9153363,14 грн та включити до реєстру вимог кредиторів, а також витрати зі сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами у розмірі 4962,00 грн.
Заявниця обґрунтовувала кредиторські вимоги тим, що: частина заявлених вимог, яка складається з основної суми 2813541,85 грн та 868747,01 грн нарахованих відсотків, виникла внаслідок витребування постановою Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 621/1905/16-ц у ОСОБА_4 нерухомого майна майно, яке було нею придбано у боржника за договорами купівлі-продажу у 2016 році. При цьому, зазначеним рішенням не було вирішено питання щодо повернення сплачених ОСОБА_4 грошових коштів за таке майно; частина грошових коштів в розмірі 5471074,28 грн була надана боржнику як фінансова допомога/позика, яка підлягає поверненню.
- після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, надійшла заява ГУ ДПС України у Харківській області (вх. №16754 від 21 грудня 2022 року) з грошовими вимогами до боржника. Проте, враховуючи відмову ГУ ДПС України у Харківській області від грошових вимог до боржника - ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" у зв'язку з їх погашенням (вх. № 2999 від 01.02.2024), ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 прийнято відмову та закрито провадження у справі в частині розгляду заяви ГУ ДПС України у Харківській області з грошовими вимогами до боржника.
- 17.06.2024, після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства надійшла заява ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника (вх. №15622 від 17.06.2024) в якій заявниця просить суд розглянути подану заяву та визнати її кредиторські вимоги до боржника в розмірі 1327314,88грн.
Вимоги ОСОБА_4 заявлені в заяві вх. №15622 від 17.06.2024 складаються з 3 % річних та інфляційних, нарахованих на 2813541,85грн понесених збитків, завданих ОСОБА_4 витребуванням у неї майна за рішенням Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №621/1905/16-ц. ОСОБА_4 зазначає, що за придбане майно нею були сплачені грошові кошти у розмірі 2813541,85грн, в наступному на підставі судового рішення майно витребувано у неї, але грошові кошти, які вона сплатила за це майно, не були повернуті. З огляду на зазначене, ОСОБА_4 нараховує на суму основного боргу 3% річних та втрати від інфляції.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2024, зокрема, заяву ТОВ "Метінком" (вх. № 11643 від 12.10.2022) з грошовими вимогами до боржника задоволено. Визнано грошові вимоги ТОВ "Метінком" до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" в розмірі 8000000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292480000,00 грн. та судовий збір в сумі 4962,00 грн. Зобов'язано розпорядника майна внести відомості щодо визнаних вимог ТОВ "Метінком" до реєстру вимог кредиторів.
Суд першої інстанції дійшов висновку про законність, обґрунтованість та доведеність заявлених вимог, а також про те, що строк позовної давності ТОВ "Метінком" не пропущений.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2024, зокрема, заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11956 від 19.10.2022) задоволено. Визнано Харківську міську раду кредитором боржника з грошовими вимогами в розмірі 682654,88грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки та судовий збір в сумі 4962,00грн. Зобов'язано розпорядника майна внести відомості щодо визнаних вимог Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до реєстру вимог кредиторів.
Господарський суд зазначив, що ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" не сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 площею 0,0575 га по вул. Різдвяній, 10 у м. Харкові, плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у сумі 682654,88грн за період з 01.01.2020 по 31.10.2021, внаслідок чого боржник зберіг у себе майно - грошові кошти, у зв'язку з чим у останнього виникла кредиторська заборгованість на зазначену суму перед Харківською міською радою.
Визнаючи Харківську міську раду кредитором боржника, місцевий господарський суд зазначив, що заявлені Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради грошові вимоги до боржника, підтверджені належними й допустимими доказами та визнані розпорядником майна.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 (вх. 11614 від 11.10.2022) відхилено грошові вимоги до боржника в розмірі 9153363,14 грн.
Щодо частини вимог, які ґрунтуються на договорах купівлі-продажу нерухомого майна від 2016 року, суд першої інстанції установив відсутність доказів сплати ОСОБА_4 грошових коштів за нерухоме майно, яке було предметом цих договорів. З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість вимог у цій частині. Щодо частини вимог, які обґрунтовані заявницею наданням нею фінансової допомоги товариству боржника, судом установлено відсутність доказів укладення договору про надання фінансової допомоги чи договору позики між ОСОБА_4 та боржником. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що заявлена ОСОБА_4 сума у розмірі 5471074,28 грн за своєю правовою природою є залишком суми внеску зазначеної особи як учасника товариства до статутного капіталу товариства. З огляду на зазначене, місцевий господарський суд зазначив, що ця частина вимог фактично є зобов'язаннями боржника перед засновником, тому на підставі статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства не включається до складу грошових зобов'язань боржника.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 відхилено грошові вимоги ОСОБА_4 (заява вх. №15622 від 17.06.2024) в повному обсязі.
Відхиляючи грошові вимоги ОСОБА_4 заявлені у заяві №15622, місцевий господарський суд керувався тим, що оскільки основні вимоги відхилені судом, то відсутні правові підстави для визнання похідних вимог (3% річних та втрат від інфляції).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 за результатами попереднього засідання, зокрема, включено до реєстру вимог кредиторів Торгівельно-комерційного ТОВ з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва" визнані судом вимоги, а саме:
- вимоги заявлені ТОВ "Олівіт" в розмірі 761372,24 грн основного боргу, 24810,00 грн судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58500,00 грн витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі- КУзПБ));
- вимоги заявлені ТОВ "Метінком" в розмірі 8000000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292480000,00 грн основного боргу, та судовий збір в сумі 4962,00 грн;
- вимоги заявлені Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, у розмірі 682654,88 грн заборгованості, та судовий збір в сумі 4962,00 грн.
Грошові вимоги ОСОБА_4 , заявлені в заяві вх. №11614 від 11.10.2022, в розмірі 9153363,14 грн - відхилено судом в повному обсязі.
Зобов'язано розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
В подальшому, вимоги ТОВ "Метінком", Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, ОСОБА_4 були предметом апеляційного перегляду, за результатами якого:
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2024, зокрема, ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 за результатами розгляду заяви Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до Боржника у справі №922/3921/21(922/1371/22) скасовано. Заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до Боржника залишено без розгляду. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 за результатами попереднього засідання в частині включення до реєстру вимог Харківської міської ради у справі №922/3921/21(922/1371/22) скасовано.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що в оскаржуваній ухвалі Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 за результатами розгляду заяви Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до боржника у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) не досліджено питання щодо наявності у прокуратури підстав для представництва інтересів територіальної громади в особі Харківської міської ради у справі про банкрутство, доказів повідомлення прокуратурою Харківської міської ради про намір звернутись з заявою з грошовими вимогами. Водночас, апеляційним господарським судом установлено відсутність будь-якого обґрунтування наявності підстав для представництва прокуратурою інтересів територіальної громади в особі Харківської міської ради у справі про банкрутство, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява прокурора з грошовими вимогами до боржника підлягає залишенню без розгляду. Східний апеляційний господарський суд звернув увагу на те, що в цьому випадку прокурор не позбавлений права повторно звернутись до місцевого господарського суду з заявою з грошовими вимогами Харківської міської ради до боржника, надавши необхідне підтвердження підстав для представництва; також таким правом наділена Харківська міська рада.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 залишено без змін.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 вх. 15622 від 17.06.2024 з грошовими вимогами до боржника у справі №922/3921/21 (922/1371/22) залишено без змін.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) апеляційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" залишено без змін. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 (попереднє засідання) в частині включення до реєстру вимог кредиторів вимог ТОВ "Метінком" у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) залишено без змін.
Відтак, на час розгляду справи судом першої інстанції, враховуючи результати попереднього засідання суду, яке відбулось 30.09.2024, та постанов Східного апеляційного господарського суду кредиторами боржника є: ТОВ "Олівіт", ТОВ "Метінком".
В матеріалах справи про банкрутство ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" №922/3921/21 (922/1371/22) містяться звіти, подані розпорядником майна ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" арбітражним керуючим Венською О.О. щодо проведених заходів в процедурі розпорядження майном боржника, відповідно яких розпорядником майна з метою виявлення майна боржника направлялись запити до відповідних державних установ та керівних органів боржника.
21.09.2023 розпорядником майна ТК ТОВ фірми "Харків-Москва" Венською О.О. разом з генеральним директором боржника на підставі розпорядчого документа від 30.08.2023 №4, виданого на вимогу розпорядника майна, було проведено інвентаризацію майна та майнових активів боржника, за результатами було складені інвентаризаційні відомості від 21.09.2023.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядник майна боржника звертався до суду першої інстанції з клопотанням про припинення повноважень керівника боржника та виконавчих органів його управління (вх. 17131 від 03.07.2023). Проте вказане клопотання залишено без розгляду ухвалою суду від 16.09.2024, оскільки від розпорядника майна надійшла відповідна заява з якої вбачається, що останній не підтримує більше своє клопотання про припинення обов'язків керівника та органів управління боржника
Також, 06.07.2023 до суду від боржника надійшло клопотання (вх. №17606) про відсторонення арбітражної керуючої Венської О.О. від виконання повноважень розпорядника майна ТК ТОВ фірма "Харків-Москва", яке фактично обґрунтоване обставинами, що на думку боржника, свідчать про наявність заінтересованості з боку арбітражного керуючого у справі про банкрутство ТК ТОВ фірми "Харків-Москва", а отже про конфлікт інтересів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2024, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024, відмовлено в задоволенні клопотання боржника про відсторонення арбітражної керуючої Венської О.О. від виконання повноважень розпорядника майна ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (вх. № 17606 від 06.07.2023) з усіма подальшими доповненнями.
16.10.2024 відбулися збори кредиторів ТК ТОВ фірми "Харків-Москва", на яких був присутній єдиний кредитор ТОВ "Метінком", який мав 292480 голосів (96,5%). На зборах кредиторів було затверджений такий порядок денний: 1) визначення кількісного складу комітету кредиторів та обрання членів комітету кредиторів; 2) обрання членів комітету кредиторів; 3) про визначення іншого місця проведення зборів кредиторів; 4) розгляд Звіту розпорядника майна у справі №922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" станом на 16.10.2024; 5) вирішення питання щодо подальшого руху справи; 6) інші питання, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства.
За результатами зборів кредиторів; прийнято рішення про обрання комітету кредиторів у складі: ТОВ "Олівіт", ТОВ "Метінком", Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради; прийнято звіт розпорядника майна ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" за підсумками процедури розпорядження майном станом на 16.10.2024, а проведену нею роботу визнано задовільною; прийнято рішення щодо переходу до наступної судової процедури справі №922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" - ліквідації; доручено розпоряднику майна звернутись до господарського суду з клопотанням про введення процедури ліквідації та призначення ліквідатором арбітражну керуючу Венську О.О.
Також, відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" від 16.10.2024 обрано головою комітету кредиторів ТОВ "Метінком"; прийнято звіт розпорядника майна ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" за підсумками процедури розпорядження майном станом на 16.10.2024 до відома, а проведену нею роботу визнано задовільною; затверджено основну грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна; запропоновано господарському суду призначити ліквідатором боржника арбітражну керуючу Венську О.О. та доручено розпоряднику звернутись до суду з клопотанням про введення процедури ліквідації та призначення ліквідатора.
До протоколу зборів кредиторів та комітету кредиторів додано акт зауважень представника уповноваженої особи засновників Дукер Л.О., в якій зокрема викладено заперечення щодо визнання задовільною роботу розпорядника майна, переходу до наступної процедури у справі - ліквідації, та призначення ліквідатором боржника арбітражної керуючої Венської О.О.
21.10.2024 до суду першої інстанції від розпорядника майна надійшло клопотання про введення процедури ліквідації у справі №922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство ТК ТОВ фірма "Харків-Москва", в якому розпорядник майна просив визнати ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру у справі №922/3921/21 (922/1371/22); призначити арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну ліквідатором у справі №922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство ТК ТОВ фірма "Харків-Москва".
До вказаного клопотання розпорядником майна додано, зокрема, звіт розпорядника майна станом на 16.10.2024 з документами на підтвердження вжитих заходів в процедурі розпорядження майном, зокрема: запити до державних установ та керівних органів боржника з метою виявлення майна та відповіді на них; результати проведення інвентаризації майна та майнових активів боржника від 21.09.2023, протокол інвентаризації активів складений розпорядником майна станом на 16.10.2024; звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" (2024).
Ухвалою Господарського суду Харківської області суду від 16.12.2024 призначено підсумкове засідання у справі на 20.01.2025.
17.01.2025 до суду першої інстанції розпорядником майна боржника повторно подані документи, надані 21.10.2024 щодо переходу до наступної процедури банкрутства ТК ТОВ фірма "Харків-Москва", а також рішення зборів кредиторів боржника щодо внесення змін до складу комітету кредиторів від 06.01.2025.
Так, відповідно до протоколу зборів кредиторів ТК ТОВ фірми "Харків-Москва" від 06.01.2025 прийнято рішення утворити комітет кредиторів у складі двох кредиторів ТОВ "Олівіт", ТОВ "Метінком" (з урахуванням апеляційного та касаційного перегляду вимог Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради).
Також, до матеріалів справи додано звіт розпорядника майна у справі №922/3921/21 (922/1371/22) станом на 17.01.2025, з якого вбачається, зокрема, таке:
- з метою виявлення майна боржника були направлені запити від 28.09.2022 до відповідних державних установ. За результатами аналізу отриманих на запити відповідей, розпорядник майна прийшла до висновку що у державних установ відсутня будь-яка інформація стосовно майна, яке на праві власності належить товариству;
- розпорядником майна ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" складено та підписано реєстр вимог кредиторів станом на 16.10.2024 за результатами попереднього засідання, також складено та підписано оновлений реєстр вимог кредиторів станом на 06.01.2025 з урахуванням рішень Східного апеляційного господарського суду;
- інвентаризацію наявного майна боржника проведено 21.09.2023 розпорядником майна разом з представниками боржника, за результатами якої складено та надано суду відповідні інвентаризаційні відомості. На виконання вимог суду розпорядником майна також було проведено самостійну інвентаризацію активів товариства станом на 16.10.2024, результати якої також надано суду. З наданих відомостей вбачається про наявність у боржника активів за рахунок яких можуть бути задоволені наявні в нього пасиви - визнані судом вимоги кредиторів в процедурі ліквідації;
- розпорядником майна проведено аналіз фінансово-господарської діяльності банкрута ТК ТОВ фірма "Харків-Москва". Ознак фіктивного банкрутства не виявлено, однак чітко визначені ознаки доведення до банкрутства ТК ТОВ фірма "Харків-Москва", які полягають у наявності дій відповідних осіб боржника, які призвели до погіршення платоспроможності підприємства, у зв'язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов'язкові платежі. Аналіз змін у діяльності досліджуваного підприємства, а також наявність критичного збитку та вибуття активів свідчать про бездіяльність керівних органів. Первісна фінансова документація, надана для аналізу, не співпадає з фінансовою звітністю, поданою до контролюючих органів, та не відображає реальної суми зобов'язань. Зокрема, у фінансовій звітності мікропідприємства, де дані подано у тис. грн. з одним десятковим знаком, за балансом на 31.12.2022 (форма № 1-мс) у рядку «Інші необоротні активи» (рядок 1090) на кінець звітного року зазначено 20457,9. Водночас, за даними інвентаризаційного опису необоротних активів від 21.09.2023 року, первісна (переоцінена) вартість необоротних активів за даними бухгалтерського обліку склала 3820631,18 грн. Таким чином, менш ніж за рік балансова вартість знизилась на 16637268,8 грн. Навіть якщо врахувати можливу амортизацію матеріальних необоротних активів, залишається невідомим, на яких підставах це відбулося, оскільки відповідна інформація у матеріалах справи відсутня. Крім того, встановлено, що товариство незаконно здійснювало свою діяльність, зберігало своє майно та бухгалтерську документацію за адресою: м. Зміїв, вул. Залізнична, 117. Відповідно до відкритих даних з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 2016 року право власності на нерухоме майно за цією адресою не належить ТК ТОВ фірма "Харків-Москва", через що не було забезпечено належне зберігання майна, що призвело до втрати значних активів товариства.
20.01.2025 від ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" надійшло клопотання (вх. №1504) про відсторонення арбітражного керуючого Венської О.О. від виконання обов'язків розпорядника майна, яке обґрунтоване тим, що після ознайомлення із звітом розпорядника майна станом на 17.01.2025 боржником виявлено підстави для відсторонення розпорядника майна, а саме неправильне оформлення звіту розпорядника майна, неналежне проведення інвентаризації, невчинення дій, щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, а також неправильне здійснення аналізу майнового стану боржника на підставі даних бухгалтерського обліку та інвентаризації.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 відмовлено в задоволенні клопотання боржника про відсторонення арбітражної керуючої Венської О.О. від виконання повноважень розпорядника майна ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (вх. №1504 від 20.01.2025).
Вказана ухвала не оскаржувалась в апеляційному порядку та не є предметом даного апеляційного провадження.
24.02.2025 місцевим господарським судом ухвалено оскаржувану постанову з підстав, зазначених вище.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційних скарг виходячи з наступного.
Предметом апеляційного дослідження є перевірка правомірності припинення процедури розпорядження майном ТК ТОВ фірма "Харків - Москва", визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
За частиною першою статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.
Задля досягнення наведеної мети розпорядник майна зобов'язаний, зокрема: проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість (частина третя статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства).
Завершальною стадією процедури розпорядження майном боржника є підсумкове засідання.
Відповідно до частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою вказаної статті КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном боржника у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
У разі, якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном боржника не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (частина четверта статті 49 КУзПБ).
Законодавець не пов'язує можливість переходу до ліквідаційної процедури виключно з наявністю рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Отже, частиною четвертою статті 49 КУзПБ суду надано право навіть за відсутності рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності визначених КУзПБ обставин (закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, наявність ознак банкрутства та за відсутністю пропозицій щодо санації боржника) прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16).
Тлумачення положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, в залежності від обставин справи, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, із застосуванням судового розсуду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу
Отже, у разі чи наявності, чи відсутності рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, за результатами підсумкового засідання господарський суд, з застосуванням судового розсуду, приймає одне з рішень, передбачених частиною третьою статті 49 КУзПБ (аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.04.2023 у cправі № 924/1277/20).
За статтею 1 КУзПБ банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.
Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Відповідно до частини першої статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Тож завдання підсумкового засідання суду полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає стаття 205 ГК України, відповідно до положень частини четвертої якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.
Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі (постанови Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 910/866/20, від 26.10.2022 у справі № 922/3529/20, від 18.05.2023 у справі № 923/954/20 ).
Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим з'ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном (постанови Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20, від 31.05.2022 у справі № 905/2852/16).
Тобто, враховуючи положення частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та при відкритті ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати як актив, так і пасив боржника та порівняти їх дані.
Аналогічні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 908/2755/19.
Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства реєстру вимог кредиторів.
Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника має містити відомості про актив боржника, такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури, у подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду у судовому засіданні у справі про банкрутство.
Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження майном боржника.
Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №904/1693/19, від 23.01.2020 у справі №924/1155/18, від 08.12.2022 у справі №908/2415/21.
Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов'язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19, від 23.12.2023 у справі № 924/1155/18).
Відсутність аналізу та дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження у справі про банкрутство судової процедури ліквідації суперечить норми КУзПБ. Аналогічні висновки наведені також в постанові Верховного Суду від 25.03.2023 у справі № 902/207/22.
Припиняючи процедуру розпорядження майном ТК ТОВ фірма "Харків - Москва", визнаючи останнє банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру у справі, місцевий господарський суд в оскаржуваній постанові дійшов висновку про стан критичної неплатоспроможності та неможливості відновлення платоспроможності боржника, обмежившись формальним посиланням на звіт розпорядника майна боржника про проведену роботу від 17.01.2025.
Зокрема, місцевий господарський суд зазначив, що з останнього звіту розпорядника майна боржника (заява вх. №1339 від 17.01.2025) вбачаються такі обставини:
- інвентаризацію наявного майна боржника було проведено 21.09.2023 розпорядником майна разом з представниками боржника, за результатами якої складено та надано суду відповідні інвентаризаційні відомості. На виконання вимог суду розпорядником майна також було проведено самостійну інвентаризацію активів товариства станом на 16.10.2024, результати якої також надано суду. З наданих відомостей вбачається про наявність у боржника активів за рахунок яких можуть бути задоволені наявні в нього пасиви - визнані судом вимоги кредиторів в процедурі ліквідації;
- розпорядником майна було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності банкрута ТК ТОВ фірма "Харків - Москва". Ознак фіктивного банкрутства не виявлено, однак чітко визначені ознаки доведення до банкрутства ТК ТОВ фірма "Харків - Москва", які полягають у наявності дій відповідних осіб боржника, які призвели до погіршення платоспроможності підприємства, у зв'язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов'язкові платежі. Аналіз змін у діяльності досліджуваного підприємства, а також наявність критичного збитку та вибуття активів свідчать про бездіяльність керівних органів. Первісна фінансова документація, надана для аналізу, не співпадає з фінансовою звітністю, поданою до контролюючих органів, та не відображає реальної суми зобов'язань.
Зокрема, у фінансовій звітності мікропідприємства, де дані подано у тис. грн. з одним десятковим знаком, за балансом на 31.12.2022 (форма № 1-мс) у рядку "Інші необоротні активи" (рядок 1090) на кінець звітного року зазначено 20457,9. Водночас, за даними інвентаризаційного опису необоротних активів від 21.09.2023, первісна (переоцінена) вартість необоротних активів за даними бухгалтерського обліку склала 3820631,18 грн. Таким чином, менш ніж за рік балансова вартість знизилась на 16637268,8 грн. Навіть якщо врахувати можливу амортизацію матеріальних необоротних активів, залишається невідомим, на яких підставах це відбулося, оскільки відповідна інформація у матеріалах справи відсутня.
- товариство незаконно здійснювало свою діяльність, зберігало своє майно та бухгалтерську документацію за адресою: м. Зміїв, вул. Залізнична, 117. Відповідно до відкритих даних з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 2016 року право власності на нерухоме майно за цією адресою не належить ТК ТОВ фірма "Харків - Москва". Саме через це не було забезпечено належне зберігання майна, що призвело до втрати значних активів товариства.
Разом з тим, зі змісту оскаржуваної у цій справі постанови вбачається, що господарський суд першої інстанції при її ухваленні не врахував викладені висновки Верховного Суду щодо необхідності здійснення під час підсумкового засідання на стадії розпорядження майном належного з'ясування ознак банкрутства з перевіркою співвідношення активу та пасиву боржника, а також повноти дій розпорядника майна, у тому числі на підставі дослідження наданих на підтвердження таких обставин доказів.
Суд першої інстанції також не здійснив перевірку звіту розпорядника майна боржника та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника щодо обґрунтованості наведених у них тверджень, їх повноти та відповідності фактичним обставинам. При цьому, у постанові суду першої інстанції відсутні посилання на дослідження місцевим господарським судом документів, на підставі яких зазначений звіт та аналіз виконані, щодо відповідності викладених у них відомостей вказаному висновку розпорядника майна з урахуванням того, що за вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, кожен доказ має бути безпосередньо досліджений та оцінений судом з точки зору його належності, допустимості, достовірності як окремо, так і у взаємозв'язку з іншими доказами.
Встановивши проведення розпорядником майна разом з керівником боржника інвентаризації активів боржника, господарський суд першої інстанції не дослідив, якими доказами підтверджені відомості такої інвентаризації та чи відповідає вона нормам Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879.
Апеляційний господарський суд в ході апеляційного перегляду справи встановив, що за результатами проведення інвентаризації майна ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" складені наступні документи:
- Інвентаризаційний опис запасів №1 від 21.09.2023, які обліковуються на субрахунку 10 та зберігаються м. Харків, Харківська область (щодо нежитлових будівель, житлового будинку, земельних ділянок), загальна кількість одиниць 6 штук, вартість фактична та за даними бухгалтерського обліку не зазначено (т.11 а.с.52-54, т.21 а.с.15-16);
- Інвентаризаційний опис запасів №2 від 21.09.2023, які обліковуються на субрахунку 10 та зберігаються Харківська область, м. Зміїв, вул. Залізнична 117 (щодо обладнання), загальна кількість одиниць за даними бухгалтерського обліку 15, проте зазначено, що не вбачається можливим перевірити фактичну кількість у зв'язку з відсутністю реального фізичного доступу до приміщення, вартість не зазначено (т.11 а.с.55-57, т.21 а.с.16-17);
- Інвентаризаційний опис запасів №3 від 21.09.2023, які обліковуються на субрахунку 10 та зберігаються Харківська область, м. Зміїв, вул. Залізнична 117 (щодо обладнання), загальна кількість одиниць за даними бухгалтерського обліку 11, проте зазначено, що не вбачається можливим перевірити фактичну кількість у зв'язку з відсутністю реального фізичного доступу до приміщення, вартість не зазначено (т.11 а.с.58-60, т.21 а.с. 18-19);
- Інвентаризаційний опис необоротних активів від 21.09.2023, які обліковуються на субрахунках 101, 103 та зберігаються м. Харків, Харківська область, відповідно до якого загальна кількість одиниць 7, вартість за даними бухгалтерського обліку 2591184,36 грн. В цьому описі зазначено відомості стосовно нерухомого майна, а саме:
1. частка 1373/2000 нежитлової будівлі літ. Б-3 від загальної площі 1766,5 кв.м, що знаходиться за адресою. Харківська обл., м. Харків, вул. Коцарська, буд. 5, первісна (переоцінена) вартість 3129138,33 грн, балансова вартість 853573,23 грн;
2. частка 1373/2000 нежитлової будівлі літ. Ж-1 від загальної площі 101,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Коцарська, буд 5, первісна (переоцінена) вартість 17320,00 грн, балансова вартість 4735,18 грн;
3. частка 1782/2000 нежитлової будівлі літ. А-3 лід загальної площі 1482,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Різдвяна (Енгельса), буд. 10, первісна (переоцінена) вартість 2970000,00грн, балансова вартість 792875,00грн;
4. дитячий оздоровчий табір «Берізка» за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Культури (Ульянівська), буд.№ 71-80, первісна (переоцінена) вартість 1666666,67грн, балансова вартість 650000,83грн;
5. житловий будинок загальною площею 585,3 кв.м, шо знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський район, смт. Бабаї, вул. Молодіжна, буд.7, первісна (переоцінена) вартість 640000,00 грн, балансова вартість 200000,02грн;
6. земельна ділянка, кадастровий номер 6325155300:00:011:0158, площею 0.12 га, що знаходиться за адресою: Харківська обл.. Харківський район, смт. Бабаї. вул. Молодіжна, земельна ділянка 5, первісна (переоцінена) вартість 60000,00 грн, балансова вартість 45000,00грн;
7. земельна ділянка, кадастровий номер 6325155300:00:011:0160 площею 0,1201 га, що знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський район, смт. Бабаї, вул. Молодіжна, земельна ділянка 7, первісна (переоцінена) вартість 60000,00 грн, балансова вартість 45000,00грн (т.11 а.с.75-77,т.21 а.с.35-36).
- Інвентаризаційний опис необоротних активів від 21.09.2023, які обліковуються на субрахунках 101, 103 та зберігаються Харківська область, м. Зміїв, вул. Залізнична, 117, відповідно до якого загальна кількість одиниць за даними бухгалтерського обліку 34, вартість за даними бухгалтерського обліку 1538911,74 грн. В цьому описі відомості стосовно обладнання тощо за даними бухгалтерського обліку за вищевказаною адресою, зазначено про неможливість перевірити фактичну кількість у зв'язку з відсутністю реального фізичного доступу до приміщення за адресою знаходження обладнання (т.11 а.с.83-86, т.21 а.с.37-38);
- Акт № 1 про результати інвентаризації грошових коштів від 21.09.2023, відповідно до якого під час інвентаризації встановлено такий обсяг грошових коштів 9144,81 грн в ПАТ "Ідея Банк" (т.11 а.с.61, т.21 а.с.21);
- Акт № 1 про результати інвентаризації грошових документів і бланків документів суворої звітності від 21.09.2023, відповідно до якого під час інвентаризації встановлено цінні папери - акції ПАТ "ХПАС", код ЄДРПОУ 03115293 (акції іменні прості) кількість - 581815, номінальна вартість - 145453,75 грн (т.11 а.с.62-64, т.21 а.с.19-20);
- Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 21.09.2023, відповідно до якого під час інвентаризації встановлено: дебіторську заборгованість на загальну суму 4840139,64 грн (а саме: ОСОБА_4 - 3376250,22 грн, ОСОБА_4 - 828149,10 грн, ОСОБА_5 - 557501,12 грн, Бокаріуса інститут судової експертизи - 2059,20 грн, Ворк Україна ТОВ - 1180 грн, Мазепа та партнери АО - 75000грн); кредиторську заборгованість на загальну суму 60226817,09 грн (а саме: Корен Ірина - 2140935,49 грн, ОСОБА_6 - 8271636,32 грн, ОСОБА_7 - 77015,60 грн, ОСОБА_5 - 532040,75 грн, ОСОБА_7 - 296715,62 грн, ОСОБА_8 - 500000,00 грн, ОСОБА_7 - 48408473,31 грн) (т.11 а.с.65-66, т.21, а.с.32);
- Протокол інвентаризаційної комісії від 26.09.2023, відповідно до якого за даними інвентаризації встановлено в наявності: балансова вартість необоротних активів загальною кількістю одиниць 41 на суму 4130096,10 грн; грошові кошти у національній валюті на суму 9144,81 грн; грошові документи бланків документів суворої звітності загальною кількістю одиниць 581815 на суму 145453,75 грн; дебіторська заборгованість на суму 4840139,64 грн, кредиторська заборгованість на суму 60226817,09 грн (т.11 а.с.91-92, т.21 а.с.39-40).
У звіті від 17.01.2025 зазначено, що розпорядник майна провела інвентаризацію активів товариства самостійно на підставі даних, отриманих від керівних органів боржника під час проведення інвентаризації 21.09.2023, на підтвердження чого додано протокол інвентаризації активів ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" від 16.10.2024 (т.21 а.с.40-41).
Як вбачається з даного протоколу, останній підготовлено на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 у справі №922/3921/21 (№922/1371/22). Усі дані, щодо активів боржника, а саме: запасів, необоротних активів, грошових коштів, дебіторської заборгованості та балансової вартості фінансових інвестицій відповідають даним, вказаним у інвентаризаційних відомостях за результатами проведення інвентаризації майна боржника від 21.09.2023, які були отримані розпорядником майна безпосередньо від керівних органів боржника. Всі відомості внесені на підставі даних боржника. Дебіторська заборгованість вказана без строків стягнення, що не дозволяє встановити її наявність, що є підставою для її визначенні як безнадійної дебіторської заборгованості відповідно до пукну 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №237 від 08.10.1999.
Зокрема, за даними інвентаризації встановлено в наявності:
- запаси: (відповідно до Інвентаризаційного опису запасів №1, №2 та №3 від 21.09.2023) загальною кількістю одиниць 29, на суму (грн) фактично втрачені;
- необоротні активи: (відповідно до Інвентаризаційних описів необоротних активів від 21.09.2023) загальною кількістю одиниць 41, на суму (грн) 4130096,10 грн;
- грошові кошти (відповідно до Акту №1 про результати інвентаризації грошових коштів від 21.09.2023) у національній валют на суму 9144,81 грн, іноземній на суму 0,00 грн;
- дебіторська заборгованості (відповідно до Акту інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 21.09.2023) на загальну суму (грн) 4840139,64 грн;
- фінансові інвестиції (відповідно до Акту №1 інвентаризації наявності грошових коштів документів, бланків документів суворої звітності від 21.09.2023) на загальну суму 145453,75 грн.
Судова колегія зазначає, що Інвентаризаційний опис запасів №1 від 21.09.2023 стосується нерухомого майна у м. Харків та Харківській області, Інвентаризаційний опис запасів №2 та №3 від 21.09.2023 - обладнання по вул. Залізнична, 117 у м. Зміїв Харківська обл., проте розпорядником майна в протоколі від 16.10.2024 зазначено про фактичну втрату запасів, зазначених в усіх описах №1-3. Крім того, зазначивши про фактичну втрату майна, визначеного в Інвентаризаційному описі запасів №2 та №3 від 21.09.2023 (щодо обладнання по вул. Залізнична, 117 у м. Зміїв Харківська обл.) розпорядник майна в подальшому вказує про наявність необоротних активів відповідно до Інвентаризаційних описів необоротних активів від 21.09.2023 загальною кількістю одиниць 41 на суму 4130096,10 грн, тоді як такі інвентаризаційні описи відображають, крім нерухомого майна у м. Харків та Харківській області (вартість за даними бухгалтерського обліку 2591184,36 грн), в тому числі вартість обладнання по вул. Залізнична, 117 у м. Зміїв Харківська обл. (вартість за даними бухгалтерського обліку 1538911,74 грн), яке визначено розпорядником майна як втрачене.
Крім того, у звіті розпорядника майна від 17.01.2025 зазначено про те, що з метою виявлення майна боржника були направлені запити від 28.09.2022 до відповідних державних установ, за результатами аналізу отриманих на запити відповідей, розпорядник майна прийшла до висновку що у державних установ відсутня будь-яка інформація стосовно майна, яке на праві власності належить товариству.
Водночас, у звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарського діяльності ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" (2024), виконаного розпорядником майна боржника арбітражною керуючою Венською О.О., зазначено про те, що Товариству на праві власності належать об'єкти нерухомого майна, а саме:
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1049397063251, тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 6325155300:00:011:0158, площа (га): 0.12, адреса: Харківська обл., Харківський р., смт. Бабаї, вулиця Молодіжна, земельна ділянка №5;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1049395563101, тип об'єкта: житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості, загальна площа (кв.м): 585.3, адреса: Харківська обл., Харківський р., смт. Бабаї, вулиця Молодіжна, будинок 7;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 515978563101, тип об'єкта: нежитлова будівля літ. А-3, загальною площею 1482,3 кв.м, загальна площа (кв.м): 1482.3, адреса: Харківська обл., м. Харків, вулиця Різдвяна, будинок 10, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: 1782/2000;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 513944263101, тип об'єкта: нежитлова будівля літ. Ж-1, загальною площею 101,6 кв.м, адреса: Харківська обл., м. Харків, вулиця Коцарська, будинок 5, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: 1373/2000;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 513844963101, тип об'єкта: нежитлова будівля літ. Б-3, загальною площею 1766,5 кв.м, адреса: Харківська обл., м. Харків, вулиця Коцарська, будинок 5, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: 1373/2000;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 115175063251, тип об'єкта: Дитячий оздоровчий табір "БЕРІЗКА", що складається з 6 об'єктів, адреса: Харківська обл., Харківський р., смт. Покотилівка, вулиця Ульянівська, 71-80;
- тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 6325155300:00:011:0160, площа (га): 0.12, адреса: Харківська обл., Харківський р., смт. Бабаї, вулиця Молодіжна.
Наведене також підтверджується доданою до матеріалів справи Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно щодо боржника від 09.10.2023 №349585971. Відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 6325155300:00:011:0160 в Реєстрі відсутні (т.21, а.с. 54-59).
Також зазначено, що Товариству на праві власності належить рухоме майно, а саме: транспортний засіб марки ЗАЗ 968 (1987), білий, № двиг 77739, 1987 року випуску, дата реєстрації 15.06.2013.
При цьому, до матеріалів справи долучено запит розпорядника майна до Регіонального сервісного центра ГСЦ МВС в Харківській області від 28.09.2022 вих. № 02-16-02/469 про надання інформації про наявність транспортних засобів, що належать ТОВ фірма "Харків - Москва", проте відповіді на даний запит матеріали справи не містять та розпорядником майна в звіті не зазначено про надходження такої відповіді.
Також, вказана постанова не містить жодної оцінки стосовно майна боржника, що обліковується за даними бухгалтерського обліку станом на дату проведення інвентаризації за адресою: м.Зміїв, вул. Залізнична, 117, проте визначено розпорядником майна фактично втраченим та вжиття розпорядником майна заходів, спрямованих на встановлення фактичної наявності таких активів за вказаною адресою.
Крім цього, доказів вжиття заходів на з'ясування розпорядником майна під час складання звіту про виконану роботу в процедурі розпорядження майном боржника щодо характеру виявленої дебіторської заборгованості (сумнівна, безнадійна, термін її виконання, фінансовий стан дебіторів) матеріали справи не містять.
При цьому, з цього приводу (щодо відсутності відомостей про дебіторську заборгованість) представником боржника надавались зауваження до протоколу засідання комітету кредиторів, проведеного 16.10.2024 (т.20, а.с. 92).
Втім, суд першої інстанції приймаючи оскаржувану постанову взагалі не дав оцінки наведеним фактам та прийняв рішення належним чином не оцінивши надані арбітражним керуючим докази щодо проведеної інвентаризації майна.
При цьому, як було зазначено вище, відомості про актив боржника має містити звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника та зазначений звіт має бути предметом розгляду на зборах кредиторів (комітету кредиторів), які на його підставі приймають рішення про перехід до наступної судової процедури. Проте, ні звіт розпорядника майна боржника станом на 16.10.2024, що був предметом розгляду комітетом кредиторів 16.10.2024, ні звіт розпорядника майна станом на 17.01.2025, врахований судом першої інстанції під час вирішення питання щодо припинення процедури розпорядження майном та відкриття ліквідаційної процедури, ні звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності не містить відомості про сукупний, фактичний актив боржника, який в свою чергу слід порівняти з розміром пасиву боржника.
Місцевим господарським судом не досліджено та не надано оцінку наявним в матеріалах справи відомостям щодо встановлення розпорядником майна вартості активів, зокрема, шляхом інвентаризації, а також проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника.
За таких обставин, при вирішенні питання про визнання боржника банкрутом місцевий господарський суд належним чином не перевірив майновий та фінансовий стан боржника, не дослідив у контексті цього повноту здійснення розпорядником майна відповідних дій щодо визначення вартості виявленого майна боржника чи обставин, що унеможливлювали їх вчинення.
Разом з тим, як було встановлено вище, у відповідності до наведених норм Кодексу України з процедур банкрутства та практики суду касаційної інстанції щодо їх застосування, до фактичних обставин, які мають бути з'ясовані судом у першу чергу, належить співвідношення активів і пасивів боржника. Тобто, в постанові про визнання боржника банкрутом має бути наведено суми загальної вартості активів та розміру пасиву.
Однак, господарським судом не з'ясовано співвідношення активів і пасивів боржника, тобто у постанові про визнання боржника банкрутом не наведено суми загальної вартості активів та розміру пасиву із зазначенням відповідних доказів на підтвердження цих обставин.
Стосовно розміру пасиву колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд в оскаржуваній постанові відповідної суми не встановив, обмежившись лише посиланням на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 за результатами попереднього засідання включено до реєстру вимог кредиторів Торгівельно-комерційного ТОВ з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва" визнані судом вимоги, а саме: ТОВ "Олівіт" в розмірі 761372,24 грн основного боргу, 24810,00 грн судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58500,00 грн витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі- КУзПБ)); ТОВ "Метінком" в розмірі 8000000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292480000,00 грн основного боргу, та судовий збір в сумі 4962,00 грн; вимоги заявлені Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, у розмірі 682654,88 грн заборгованості, та судовий збір в сумі 4962,00 грн.
Також судом зазначено, що враховуючи результати попереднього засідання суду, яке відбулось 30.09.2024, та постанов апеляційного господарського суду кредиторами боржника є: ТОВ "Олівіт" та ТОВ "Метінком".
Як встановлено в ході апеляційного провадження, загальна сума визнаних господарським судом вимог вказаних кредиторів до боржника станом на дату винесення оскаржуваної постанови становила 293329644,24 грн, а саме: ТОВ "Олівіт" на загальну суму 844682,24 грн, ТОВ "Метінком" на загальну суму 292484962,00 грн.
При цьому, боржником заявлені до нього грошові вимоги ТОВ "Метінком" заперечуються, в тому числі шляхом оскарження судових рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих вимог до судів апеляційної та касаційної інстанції.
На час визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) апеляційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" залишено без змін. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 (попереднє засідання) в частині включення до реєстру вимог кредиторів вимог ТОВ "Метінком" у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) залишено без змін.
При цьому, відкриття касаційного провадження на вказані судові рішення само по собі не є підставою для зупинення провадження або продовження строків розпорядження майном.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та програми Діловодство спеціалізованого суду, заперечуючи заявлені ТОВ "Метінком" грошові вимоги боржник ставить під сумнів укладення правочинів, на підставі яких виникли грошові зобов'язання Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" перед заявником, а також заперечує набуття ТОВ "Метінком" права вимоги за основним договором позики. Такі заперечення, зокрема, втілені у окремі позови, що розглядаються в межах справи про банкрутство в окремому позовному провадженні (№922/3921/21 (922/1371/22) (922/1044/24), №922/3921/21 (922/1371/22) (922/4632/23), №922/3921/21 (922/1371/22) (922/4023/23), №922/3921/21 (922/4727/21).
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині обґрунтованості грошових вимог ТОВ "Метінком", апеляційний господарський суд серед іншого вказав на те, що в межах справи про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" розглянуті вимоги боржника:
- про визнання припиненою з 28.12.2021 поруки ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" за договором поруки від 26.09.2011, укладеним між громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 та ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" (№ 922/3921/21 (922/1371/22) (922/4632/23));
- про визнання недійсним договору уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012, укладеного між громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 (третя особа) та ТОВ "Метінком", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 217 (№922/3921/21 (922/4727/21));
- про визнання недійсним договору позики від 26.09.2011, укладеним між громадянином Ізраїлю ОСОБА_3 та громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 1993 та про визнання недійсним договору поруки від 26.09.2011, укладений між громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 та ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" в особі генерального директора Дукер Шмуєла (№922/3921/21 (922/1371/22) (922/1044/24));
- про визнання припиненою з 22.01.2020 поруку ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" за договором поруки, укладеним між громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 та ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" від 26.09.2011 (№922/3921/21 (922/1371/22) (922/4023/23)).
За результатами розгляду у задоволенні зазначених вимог боржника місцевим господарським судом було відмовлено. Рішення у вказаних справах були предметом апеляційного перегляду за результатами якого рішення у цих справах залишені без змін.
Судова колегія зазначає, що на час ухвалення місцевим господарським судом оскаржуваної постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури постановою Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1044/24) судові рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1044/24) направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області; постановою Верховного Суду від 23.01.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/4023/23) судові рішення судів попередніх інстанції скасовано, а справу №922/3921/21(922/1371/22)(922/4023/23) передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
При цьому касаційний господарський суд в постанові від 14.01.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1044/24) зазначив, що розгляд вказаного спору у цій справі може мати наслідком зміну розміру активу та пасиву боржника у справі про банкрутство. З огляду на викладене, приходить до висновку про те, що в контексті цієї справи наявний спір про захист права, яке позивач вважає порушеним, а тому в цьому випадку, з огляду на заперечення позивачем самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований під час вирішення спору шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.
Враховуючи обставини даної справи, а саме:
- ТОВ "Олівіт" є одночасно кредитором та боржником відносно ТК ТОВ фірма "Харків - Москва", оскільки постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №922/3921/21 (922/1335/22), залишеною без змін постановою Верховного Суду від 30.10.2024, позов ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" до ТОВ "Олівіт" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Олівіт" на користь боржника неустойку за прострочення виконання зобов'язання за контрактом №1405/2018 від 14.05.2018 у розмірі 900000,00 грн, 27000,00 грн судового збору, 12960,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
При цьому, вказані вимоги також складають дебіторську заборгованість боржника, проте таким обставинам не надано жодної оцінки в оскаржуваній постанові.
- грошові вимоги ТОВ "Метінком" до боржника становлять 99,71% від загального розміру пасиву боржника, та рішення зборів кредиторів ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" щодо переходу до ліквідаційної процедури прийнято в особі єдиного кредитора - ТОВ "Метінком". Отже, ТОВ "Метінком" має абсолютну більшість голосів серед визнаних вимог кредиторів, є головою комітету кредиторів, а відтак вправі ініціювати різні процесуальні дії з метою швидкого здійснення провадження у справі та досягнення мети відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури задля погашення вимог кредиторів.
Водночас, як вже зазначено грошові вимоги ТОВ "Метінком" та правочини, на підставі яких виникли грошові зобов'язання ТК ТОВ фірма "Харків - Москва", є предметом судового розгляду та на час вирішення судом питання щодо переходу до наступної судової процедури були предметом касаційного перегляду.
Вказані обставини в сукупності, на переконання колегії суддів, свідчать, що перегляд судових рішень щодо грошових вимог ТОВ "Метінком" в касаційному порядку мав суттєве значення на час вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оскільки висновки щодо наявності/відсутності таких вимог суттєво вплинуть на вирішення питання щодо розміру пасиву та активу боржника, та як наслідок наявності/відсутності підстав для відкриття ліквідаційної процедури.
З огляду на викладе, колегія суддів враховує, що після винесення оскаржуваної постанови місцевим господарським судом касаційним господарським судом (постанова від 24.04.2024) скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами ТОВ "Метінком", ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 (попереднє засідання) в частині включення до реєстру вимог кредиторів вимог ТОВ "Метінком" та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22), справу № 922/3921/21 (922/1371/22) у скасованій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відтак, враховуючи результати касаційного перегляду, питання щодо статусу кредитора - ТОВ "Метінком", залишається невирішеним.
Як вже було зазначено вище, якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на перебування провадження у справі у процедурі розпорядження майном боржника.
Однак, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом та визнання боржника банкрутом, суд першої інстанції наведеного вище не врахував, а тому суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним та зробленим без урахування всіх наявних доказів у справі.
За висновками розпорядника майна, оскільки ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" не здійснює господарську діяльність, фінансовий стан боржника характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, пропозиції з боку потенційних інвесторів, які бажають прийняти участь в санації боржника, відсутні, вважає єдиним можливим засобом задоволення вимог кредиторів через визнання боржника банкрутом та введення процедури ліквідації.
Водночас, ухвалюючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, господарський суд першої інстанції належним чином не з'ясував наявність ознак неплатоспроможності боржника, оскільки безпосередньо не дослідив відповідно до вимог господарського процесуального законодавства докази, які підтверджують розмір та співвідношення активу і пасиву боржника, зокрема, згідно з відомостями бухгалтерського обліку та фінансової звітності, з наданням оцінки обставинам повноти відображення зобов'язань, їх документального підтвердження тощо.
Щодо посилання суду першої інстанції в оскаржуваній постанові про відсутність заперечень боржника на клопотання розпорядника майна Венської О.О. щодо введення процедури ліквідації, колегія суддів зазначає таке.
Застосування судами законодавства про банкрутство зобов'язує суди відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту банкрутства (неплатоспроможності) для забезпечення мети законодавства про банкрутство (неплатоспроможність).
Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).
Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності), зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).
Суд звертає увагу, що відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених Кодексом України з процедур банкрутства для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.
Тому суд повинен займати активну процесуальну позицію в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
З огляду на викладене, без належного дослідження всіх вищевикладених обставин, не можна визнати повним виконання судом першої інстанції функцій судового контролю у цій справі про банкрутство, зокрема щодо перевірки ознак банкрутства з перевіркою співвідношення активу та пасиву боржника, а також повноти дій розпорядника майна, перевірки повноти здійснення розпорядником майна аналізу фінансово-господарського стану боржника, у тому числі на підставі дослідження наданих на підтвердження таких обставин доказів.
Оскільки оскаржувана постанова місцевого господарського суду повною мірою таким вимогам не відповідає, так як не містить мотивованої оцінки дій розпорядника майна, з урахуванням усіх обставин справи, з якими Кодекс України з процедур банкрутства пов'язує можливість припинення процедури розпорядження майном, визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури, тому не відображає належного виконання місцевим господарським судом завдань із судового контролю на етапі розпорядження майном у справі про банкрутство, висновки суду щодо необхідності переходу в ліквідаційну процедуру є передчасними.
Отже, доводи скаржників в цій частині знайшли своє підтвердження.
Суд відхиляє доводи скаржників щодо ухвалення судового рішення суду першої інстанції суддею одноособово, оскільки вирішення питання колегіального розгляду справи у першій інстанції є дискреційними повноваженнями судді, який розглядає справу (наведені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.02.2021 у справі № 910/5349/18, від 12.12.2018 у справі № 902/1107/15).
Доводи скаржників стосовно необ'єктивності та упередженості судді Прохорова С.А. зводяться до незгоди із діями судді у вчиненні процесуальних дій стосовно розгляду клопотань сторін та вирішення суддею інших справ в межах даної справи про банкрутство.
Суд наголошує, що вимогами змісту статей 35, 36 ГПК України визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд зазначає, що вичерпний перелік обставин, зазначених у пункті 5 частини 1 статті 35 ГПК України, чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання певних обставин тими обставинами, про які йдеться в наведеній вище нормі цього Кодексу, є оціночною категорією.
Приписами частин другої, третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, зокрема, судді може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.
При цьому, Верховний Суд неодноразово наголошував, що посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або/та сумніви у об'єктивності судді.
Колегія суддів виходить також з того, що ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною четвертою статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Колегія суддів зазначає, що скасування судових рішень, прийнятих в результаті розгляду заяв про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником в межах справи про банкрутство не є підставою для передачі повністю справи про банкрутство іншому складу суду. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.04.2018 у справі № 43/75-15/7-б, від 29.08.2024 у справі № б8/065-12.
Самі по собі доводи скаржників щодо упередженості та необ'єктивності судді Прохорова С.А., про що на їх думку свідчать дії судді щодо розгляду клопотань учасників справи та скасування судами вищих інстанцій судових рішень у справах, що розглядались в межах справи про банкрутство, не є підставою для відводу у розумінні пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України, адже фактично зводяться до незгоди з процесуальним рішенням у цій справі.
Щодо поданих до суду апеляційної інстанції відповідей на відзив на апеляційну скаргу (вх. №№ 4498, 4501 від 10.04.2025) та доданих до них документів, письмових пояснень (вх. № 6997 від 03.06.2025), колегія суддів зазначає таке.
Частиною першою статті 269 ГПК визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої статті 266 ГПК особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. В іншому разі суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 42 ГПК учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з частинами першою, другою статті 161 ГПК при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Заявами по суті справи в суді апеляційної інстанції є апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до частини п'ятої статті 161 ГПК суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
В даному випадку відповіді на відзив на апеляційну скаргу, за висновками апеляційного суду, по суті є доповненням до апеляційної скарги, які скаржники подали поза межами строку на апеляційне оскарження.
При цьому, апеляційний суд не визнавав необхідним одержувати від учасників справи, в тому числі й від скаржника, додаткові пояснення стосовно окремих питань, відповідно сторони мали викласти свої пояснення у заявах по суті справи, передбачених для стадії апеляційного оскарження, а також надати усні пояснення в судовому засіданні.
Наведені висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду щодо залишення судом апеляційної інстанції додаткових пояснень без розгляду у постанові від 12.06.2024 по справі № 922/2060/23.
До того ж, відповідно до частини 1 статті 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Згідно із частиною 2, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Наведені положення визначають обов'язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об'єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 26.10.2021 у справі № 914/2578/20).
Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013).
При цьому, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
Проте, скаржниками в апеляційних скаргах не повідомлено суд про неможливість подання відповідних доказів, не наведено жодної причини об'єктивної неможливості його подання на час звернення з апеляційною скаргою, до того ж відповідні докази разом з відповіддю на відзив подані поза межами встановленого ухвалою апеляційного господарського суду про відкриття провадження у справі строку для подання заяв, клопотань тощо.
Наведене виключає процесуальні підстави для дослідження поданих доказів апеляційним судом у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Щодо тверджень арбітражного керуючого Венської О.О. та представника ТОВ "Метінком" про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" в особі Колесника Олексія Юрійовича на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
При цьому, рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
Як встановлено судом, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" є Колесник Олексій Юрійович.
В свою чергу, арбітражний керуючий Венська О.О. та ТОВ "Метінком" вказують на наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" в особі Колесника Олексія Юрійовича на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури на підставі пункту 2 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у відповідності до приписів статті 9, 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дати винесення оскаржуваної постанови генеральний директор Колесник О.Ю. є особою, повноваження якого в якості керівника боржника є припиненими, а уповноваженою особою боржника, яка має право діяти як орган управління та представницький орган - є ліквідатор Венська О.О.
Судова колегія враховує, що відповідно до статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 59 КУзПБ визначені наслідки визнання боржника банкрутом. Так, відповідно до частини 1 статті 59 КУзПБ з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Згідно з частиною 1 статті 61 КУЗПБ ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
Оскаржуваною постановою місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, зобов'язано посадових осіб (керівника боржника) - ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" протягом 15 днів з дня винесення постанови передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.
Тобто, в даному випадку оскаржуване боржником в особі керівника ОСОБА_9 судове рішення (постанова від 24.02.2025) безпосередньо стосується його прав, інтересів та обов'язків як керівника боржника, повноваження якого припинено оскаржуваною ним постановою, отже останній має право на оскарження зазначеної вище постанови, що в свою чергу спростовує відповідні доводи арбітражного керуючого та ТОВ "Метінком", викладені у відзивах на апеляційну скаргу, про відсутність у ОСОБА_9 процесуальної дієздатності та підтверджує відсутність підстав для закриття апеляційної провадження з наведених мотивів.
Наведена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 25.05.2022 у справі № 916/796/21, в якій скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги боржника з підстав, що з дня з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом повноваження керівника боржника виконує арбітражний керуючий, касаційний господарський суд вказав на те, що повертаючи апеляційну скаргу боржника на постанову про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури із посиланням на положення ст. ст. 59, 61 КУзПБ, суд апеляційної інстанції цим самим позбавив боржника права на оскарження постанови про визнання його банкрутом.
У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу і не впливають на результат вирішення спору, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010).
Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та докази на їх підтвердження, перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відповідність рішення нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
При цьому, колегія суддів враховує, що за висновками Верховного Суду кожна з процедур банкрутства завершується прийняттям відповідного судового рішення в якому має бути надано оцінку та відображено всю повноту вчинених дій та процедур притаманних відповідній стадії банкрутства. Відтак, у разі скасування судового акту, який визначає або завершує певну процедуру банкрутства має наслідком повернення справи про банкрутство на попередню стадію провадження з якої починається новий розгляд справи. Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, тобто на стадію розпорядження майном, відповідає наведеним вище висновкам, цілям та завданням процедури банкрутства, адже без здійснення всіх належних заходів у цій процедурі висновок про перехід до наступної судової процедури порушує права як боржника, так і кредиторів (відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 907/935/21).
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що постанова про визнання Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" банкрутом прийнята місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, що в силу частини першої статті 277 ГПК України є підставою для задоволення апеляційних скарг, скасування оскаржуваної постанови та виходячи з особливостей провадження у справах про банкрутство передачі справи для подальшого розгляду на стадію розпорядження майном до Господарського суду Харківської області.
Керуючись статтями 269, 270, п.2 ч.1 статті 275, п.п.1, 2 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" задовольнити.
Апеляційну скаргу уповноваженої особи учасників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" - Дукер Лариси Олексіївни задовольнити.
Постанову Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) скасувати.
Справу №922/3921/21 (922/1371/22) передати до Господарського суду Харківської області на стадію розпорядження майном боржника.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 16.06.2025.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя І.В. Тарасова